Рішення

від 23.10.2024 по справі 317/2553/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 317/996/24

Провадження № 2/317/537/2024

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Сакояна Д.І.

за участі:

секретаря судового засідання Сидоренка І.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, Виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Запорізького районного суду Запорізької області з позовом до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав та просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позов вмотивовано тим, що позивач та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.09.2007. Заочним рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2022 шлюб між сторонами розірвано. У шлюбу сторони мають дитину ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина навчається у Комунальному закладі «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» з 2019 року, виховується батьком самостійно без участі матері. Позивач увесь час приймав участь у вихованні та розвитку дитини, він спілкується з нею, опікується нею, піклується про стан її здоров`я, моральне, духовне та патріотичне виховання.

З 2018 року донька постійно проживає з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 та знаходиться на його утриманні. Ним створені всі належні умови для проживання, виховання та розвитку доньки. Вона має окрему кімнату, всі необхідні меблі та побутову техніку, місце для сну та відпочинку. Дитина забезпечена усім необхідним для її нормального розвитку.

Мати дитини з 2018 року виїхала за межі України до Російської Федерації, свідомо змінила країну проживання, не бере участі у вихованні дитини, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не цікавиться станом здоров`я дитини, жодних контактів з дитиною не підтримує, вихованням дитини не займається, успіхами у школі не цікавиться. Ці обставини вказують на негативне ставлення відповідачки до своїх батьківських обов`язків та фактичне самоусунення від їх виконання, що завдає шкоди дитині та порушує її права.

Відповідачка ОСОБА_3 жодної фінансової підтримки дитині з 2017 року не надає, від вирішення питання про сплату аліментів ухиляється, на контакти з позивачем та дитиною виходити не бажає.

Позивачем укладено декларацію про вибір лікаря, який надає медичну допомогу дитині, організовуються щорічні та періодичні медичні огляди дитини з метою своєчасного вибору тактик, методів та видів медичної допомоги. Він самостійно займається вихованням доньки, відповідачка з 2018 року постійно проживає в Російській Федерації, має інші сімейні відносини, з дитиною спілкуватися не бажає.

Батьки відповідачки також не цікавляться дитиною, не вітають дитину з днем народження, іншими святами чи святковими подіями. Він забезпечує дитину всім необхідним, піклується про стан її здоров`я, моральний та фізичний розвиток, безпеку. Будь-яких перешкод у спілкуванні відповідачки з донькою він не чинив. Із заявами до Комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області про встановлення порядку та способу участі у вихованні дитини відповідачка не зверталася.

У зв`язку з наведеним позивач вважає за необхідне позбавити відповідачку батьківських прав відносно дитини.

Ухвалою Запорізького районного суду Запорізької області від 04.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите загальне позовне провадження.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що ОСОБА_3 поїхала у 2015 році у м. Москва, а він залишився проживати з її батьком. У січні 2018 року вона приїжджала на поховання свого батька. У червні того ж року вона приїжджала, щоб оформити спадщину. З часом вона телефонувала все рідше. Після повномасштабного вторгнення вона казала, щоб ми їхали до Росії. Він припинив спілкування з нею. Також вона видалилась із соціальних мереж. у 2023 році вони розлучились. Відповідачка навіть не знає до якої школи ходить донька. Він проживає з донькою, дитина усім забезпечена.

Представник позивача, адвокат Баришніков А.Г., у судовому засіданні позов також підтримав, просив задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи представники третіх осіб до суду не з`явились.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила суду, що вона є сусідкою сім`ї ОСОБА_6 , проживає у с. Розумівка. Відповідачку вона знає поверхнево. З нею вона лише віталась. З позивачем вона спілкується з 2014 року, коли переїхала до с.Розумівка. З відповідачкою вона була знайома приблизно рік, після чого, десь у 2015 році, остання виїхала за кордон та проживає у м. Москві. З того часу вона не бачила відповідачку. Зараз з ОСОБА_7 свідок вітається, але не спілкується. Раніше спілкувались, оскільки ОСОБА_7 дружила з донькою її чоловіка. Коли свідок питала ОСОБА_7 про матір, то вона плакала.

Про те, де перебуває відповідачка, вона знає від її родичів, зокрема від ОСОБА_8 , яка наразі проживає у Польщі. Від неї ж знає, що відповідачка покинула дитину і поїхала влаштовувати своє життя. Чоловік ОСОБА_8 є братом ОСОБА_3 . З ОСОБА_7 з приводу матері свідок не спілкувалась десь з початку 2016 року.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснила суду, що Мокієнки це її знайомі. Вона їх знає давно. У неї проживала у с. Розумівка подруга ОСОБА_10 . З ОСОБА_11 свідок спілкувалась, вони відпочивали разом. Її вчинок щодо дитини свідок не підтримує. ОСОБА_12 любила відпочивати, а дитина завжди була із батьком. Вона знає, що відповідачка десь у 2015 році поїхала за кордон, а дитину залишила на батька. Потім відповідачка приїжджала на поховання батька, а потім ще раз, щоб переоформити документи. Коли ОСОБА_12 виїхала за кордон, то свідок з нею ще спілкувалась приблизно пів року, а потім припинила. ОСОБА_12 казала, що вона у Росії. Свідок більше спілкувалась з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 . Від ОСОБА_8 знає, що відповідачка деякий час спілкувалась із донькою, а потім спілкування припинилось.

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_14 зазначила, що ОСОБА_6 є її сусідами. Відповідачку вона знає з народження. Оксана виїхала за кордон у 2015 році, звала її із собою, але свідок відмовилась. Потім ОСОБА_12 приїжджала на поховання свого батька. Після похорон свідок її вже не бачила. ОСОБА_12 полюбляла гарні компанії, посидіти випити спиртного. Їй завжди потрібне було пиво. Елеонора завжди була з батьком. Свідок не знає чи спілкується ОСОБА_7 з матір`ю з 2015 року. Позивач належним чином виконує свої батьківські обов`язки. Дитина усім забезпечена, у будинку чисто. ОСОБА_12 поїхала до Росії заробляти гроші. Чому вона не повернулась свідок не знає. ОСОБА_10 це дружина двоюрідного брата ОСОБА_15 . ОСОБА_16 близько спілкувалась із ОСОБА_12 , вона обізнана про стан речей у їх сім`ї.

Повідомлена належним чином про дату, час та місце розгляду справи відповідачка ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, відзиву на позов не подала.

У зв`язку з наведеним, суд, на підставі ч. 5 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Вислухавши доводи позивача та його представника, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Як видно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 28.09.2007 Ленінським відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_1 та ОСОБА_17 зареєстрували шлюб 28.09.2007.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно 11.03.2009 Розумівською сільською радою Запорізького району Запорізької області, батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 14.12.2022 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розірвано.

За приписами ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 2 частини 1 статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

У відповідності до ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно з довідкою № 312/13-49, виданою 15.08.2023 Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_3 не проживає за адресою реєстрації ( АДРЕСА_1 ) з 2018 року по теперішній час.

За змістом довідки № 258/13-49, виданої 04.07.2023 Виконавчим комітетом Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області, вихованням ОСОБА_4 займається ОСОБА_1 . За свідченнями сусідів працьовитий, товариський, ввічливий. Бере участь у заходах, що проводяться громадою. У конфліктах з сусідами не помічений, по можливості надає їм допомогу. У виконавчий комітет Долинської сільської ради заяв і скарг на ОСОБА_1 не надходило, на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітету не розглядався.

Як видно з довідки Розумівської амбулаторії загальної практики сімейної медицини КНП «Долинський центр первинної медико-санітарної допомоги» Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області б/н від 14.08.2023, ОСОБА_4 обслуговується в Розумівській амбулаторії, на прийом до лікаря та вакцинацію постійно приходить з ОСОБА_1 . Мати у вихованні доньки участі не приймає, знаходиться за межами країни.

Відповідно до довідки Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради № 315 від 14.08.2023, ОСОБА_4 навчається в 9-А класі Комунального закладу «Запорізька спеціалізована школа-інтернат ІІ-ІІІ ступенів «Січовий колегіум» Запорізької обласної ради на неповному державному забезпеченні.

У характеристиці з міста навчання від 13.02.2023 ОСОБА_4 характеризується виключно позитивно.

У висновку щодо розв`язання спору про доцільність позбавлення батьківських прав, затвердженому рішенням Виконавчого комітету Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області № 74 від 08.05.2024 Виконавчий комітет Долинської сільської ради Запорізького району Запорізької області як орган опіки та піклування висловив позицію про доцільність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 .

З таким висновком погоджується і суд з огляду на наступне.

Статтею 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959 закріплено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і принаймні в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Як пояснили допитані у судовому засіданні свідки, ОСОБА_3 з 2018 року не відвідує дитину, не спілкується наживо та у достатньому обсязі з нею, не утримує фінансово. Відомостей про те, що позивач чинить перешкоди відповідачці у спілкуванні з дитиною матеріали справи не містять.

У статті 9 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 зазначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.

Наразі суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 безвідповідально ставиться до питання виховання та утримання своєї дитини. Вона свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її виховання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для її гармонічного розвитку.

Суд приходить до переконання, що змінити поведінку ОСОБА_3 по відношенню її неповнолітньої доньки неможливо.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав відносно доньки ОСОБА_4 .

Досліджені у судовому засіданні докази підтверджують посилання позивача на те, що відповідачка ухиляється від своїх батьківських обов`язків та не приймає участі в житті дитини.

Жодних об`єктивних даних, які б вказували на наявність перешкод у вихованні ОСОБА_3 її доньки, судом не встановлено.

На переконання суду позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно неповнолітньої доньки не зашкодить інтересам дитини, її подальшому вихованню та утриманню.

Такий висновок суд робить з урахуванням висловленої у судовому засіданні думки дитини. Так, ОСОБА_4 у судовому засіданні зазначила, що вона не заперечує проти позбавлення її матері батьківських прав. Останній раз вона чула матір роки два тому. Матір поїхала до Росії у 2015 році на заробітки. З того часу вона приїжджала лише один раз, коли помер дідусь. З матір`ю вона спілкувалась лише телефоном приблизно один раз в півтора-два місяці. Спочатку матір надсилала гроші, цікавилась здоров`ям, навчанням, а потім перестала. З матір`ю вони не були близькі. Батько не забороняв їй спілкуватись із матір`ю. Батько належним чином виконує свої батьківські обов`язки.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 належним чином виконує свої батьківські обов`язки, підстав для передачі дитини під опіку держави суд не вбачає, а тому дитину слід залишити проживати з батьком, що відповідає її інтересам.

Разом із тим, суд вважає за доцільне роз`яснити ОСОБА_3 , що вона не позбавлена права у подальшому вирішувати питання про поновлення її у батьківських правах відносно дитини в порядку, передбаченому ст. 169 СК України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 3, 12, 13, 19, 23, 76-83, 89, 247, 258-259, 263-265, 280-284 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ,РНОКПП НОМЕР_3 ,зареєстрований тапроживає заадресою: АДРЕСА_2 )до ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,РНОКПП НОМЕР_4 ,зареєстрована заадресою: АДРЕСА_2 ),треті особи,які незаявляють самостійнихвимог щодопредмета спору Запорізькарайонна державнаадміністрація Запорізькоїобласті (коду ЄДРПОУ20488417,69089,м.Запоріжжя,вул.Аврагама Коопа,буд.8),Виконавчий комітетДолинської сільськоїради Запорізькогорайону Запорізькоїобласті (коду ЄДРПОУ04353037,70432,Запорізька область,Запорізький район,с.Долинське,вул.Центральна,буд.37)про позбавленнябатьківських прав задовольнити у повному обсязі.

Позбавити ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складено 23.10.2024.

Суддя Д.І. Сакоян