Ухвала

від 16.10.2024 по справі 462/7808/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/7808/24

УХВАЛА

16 жовтня 2024 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Гедз Б.М., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій,-

встановив:

Представник заявника ОСОБА_1 адвокат Захарчук Я.В. звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Львова, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ), який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 в районі

с. Богуславське (поблизу м. Попасна) Луганської області, під час виконання бойових завдань, пов`язаних із Батьківщини, в ході безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії російської федерації, у складі Об`єднаних сил Збройних сил України.

Відповідно до ч. 1 ст.293ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно ч.3ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Перевіривши матеріали заяви ОСОБА_1 , судом встановлено, що така не відповідає вимогам, передбаченим Цивільним процесуальним кодексом України виходячи з такого.

У відповідності до вимог, визначених ч. 4 ст. 294 ЦПК України, встановлено, що справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Із змісту поданої ОСОБА_1 заяви вбачається, що заявником помилково замість заінтересованої особи статус Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану визначено в якості третьої особи, що передбачено лише при розгляді справи в порядку позовного провадження.

Крім того, суд звертає увагу на те, щовстановлення факту смерті, про який просить заявник, може тягнути вагомі правові наслідки, в тому числі майнового характеру,тому суд не може підійти формально до вирішенні відповідного питання.

Звертаючись до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , заявником не зазначено в заяві,чи є у померлої особи діти або близькі родичі, які, у випадку їх наявності, мають бути зазначені в заяві як заінтересовані особи. Також, заявник має повідомити суд, про те чи порушуєвстановлення даного факту права та інтересів третіх осіб та чи пов`язано з подальшим вирішенням спору про право.

Також, у відповідності до вимог п. 10 ч. 3 ст. 175 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача (заявника) про те, що ним не подано іншого позову (позовів), заяви до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Разом з тим, подана ОСОБА_1 заява, всупереч зазначеним вимогам процесуального закону, не містить необхідних відомостей на виконання п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Окремо, слід також звернути увагу на те, що чинний ЦПК України містить чотири процедури, наслідком якої є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема: -встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України); -встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пункт 9 частини першої статті 315 ЦПК України); -встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (стаття 317 ЦПК України); -визнання фізичної особи померлою (статті 305-309 ЦПК України). Вказані процедури є відмінними між собою та мають певні особливості.

Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абзац перший частини першої статті 317 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду від 25 жовтня 2023 року у справі № 607/1612/23 (провадження № 61-6323св23) вказано, що: «загальні вимоги до змісту заяви про встановлення факту, що має юридичне значення передбачені статтею 318 ЦПК України, згідно з якою у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи в умовах воєнного чи надзвичайного стану та на тимчасово окупованих територіях» (далі - Закон № 2345-ІХ від 01 липня 2022 року) статтю 317 ЦПК України викладено в новій редакції. Статтею 317 ЦПК України (в редакції Закону № 2345-ІХ від 01 липня 2022 року) передбачено особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України та встановлено, що заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду».

Встановлення факту смерті фізичної особи можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної факту смерті.

Так, у постановах від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22, від 29 березня 2023 року у справі № 753/8033/22 Верховний Суд дійшов висновків, що підставою для встановлення факту смерті є підтверджені доказами обставини, які свідчать про смерть громадянина в певний час і за певних обставин. Доказами, що підтверджують факт смерті особи в умовах воєнного стану або на тимчасово окупованій території України, можуть бути зокрема письмові докази; речові докази, у тому числі звуко- і відеозаписи; висновки експертів; копії лікарського свідоцтва/довідки про смерть; показання свідків, що можуть підтвердити ті обставини, на які посилається заявник; довідки з військкомату або від командира військової частини (у випадку загибелі військовослужбовців); заяви до правоохоронних органів про зникнення особи, в тому числі при обставинах, що загрожували їй смертю.

Щодо оголошення особи померлою (стаття 46ЦК України та статті 305-309 ЦПК України), то відповідно до частини другої статті 46ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років після закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

Згідно з частиною третьою статті 46ЦК України фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється ЦПК України (частина четверта статті 46 ЦК України).

З огляду на викладене, суд звертає увагу також і на висновок Верховного Суду, викладений у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 759/980/24, яким зокрема акцентовано увагу на тому, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (частина друга статті 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (пункт 8 частини першої статті 315 ЦПК України).

Вказані висновки застосовані Верховним Судом у постановах від 13 березня 2024 року у справі № 204/7924/23 (провадження № 61-16728св23), від 06 червня 2024 року у справі

№ 188/56/24 (провадження № 61-6215св24).

У відповідностідо ст.185ЦПК Українисуддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що таку слід залишити без руху і надати заявниці строк, п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху для їх усунення.

Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України,

постановив:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Залізничного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управлення Міністерства юстиції про встановлення факту смерті особи, яка загинула або пропала безвісти в районах проведення воєнних дій залишити без руху.

Заявник маєправо протягомп`яти днів,з днявручення ухвалипро залишеннязаяви безруху письмовоусунути вказанінедоліки.Якщо заявник відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначеністаттями 175і177цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: (підпис) Б.М. Гедз

З оригіналом згідно. Оригінал ухвали у справі № 462/7808/24

Суддя: Б.М.Гедз