Рішення

від 21.10.2024 по справі 607/14646/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2024 Справа №607/14646/24 Провадження №2-др/607/83/24

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Вийванка О. М.

за участю секретаря судового засідання Кузьменкової О. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача адвокат Вітів В.А. звернувся до суду із заявою про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком.

В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 позов задоволено частково, однак судом не було вирішено питання про стягнення судових витрат, понесених відповідачем на професійну правничу допомогу, що становить 2500,00 грн, яка включає в себе опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

З підстав наведених у заяві, з урахуванням складності справи та виконаної адвокатом роботи, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 2 500,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак подав заяву про розгляд справи без його участі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, не повідомивши суду про причини своєї неявки, будучи повідомленою про дату, час та місце судового засідання. Правом на подання заперечень відповідач не скористалася та не подала заяву про розгляд справи без її участі.

Перевіривши та дослідивши матеріали даної справи, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.10.2024 ухвалено задовольнити частково позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» заборгованість за внесками на управління багатоквартирним будинком в розмірі 12 158,40 грн та 3 028,00 грн сплаченого судового збору. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Відповідно до вимогст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зіст. 15 ЦК Україникожна особа має право на судовий захист. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їхнього порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

При цьому,ст. 12 ЦК Українипередбачає, що особа вільно, на власний розсуд, обирає способи захисту цивільного права.

Відповідно до положеньст. 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частина 2 наведеної статті містить перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання права. Причому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Представник позивача адвокат Вітів В.А. звернувся до суду із заявою про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком.

Приймаючи рішення по суті поданої заяви, суд виходить з наступного.

Частиною першоюстатті 270 ЦПК Українипередбачено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановленихстаттею 430 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина третястатті 270 ЦПК України).

Головне значення додаткового рішення полягає в забезпеченні повного та всебічного розгляду справи шляхом процесуального виправлення недоліків, допущених судом унаслідок неналежного виконання вимог частини 1статті 264 ЦПК України.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійнуправничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судовівитрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: 1)у разізадоволення позову-на відповідача; 2)у разівідмови впозові -на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

При цьому, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Суд враховує, що представником позивача в процесі розгляду даної справи було подано докази на підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, судових витрат, пов`язаних із витратами на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн, а саме: договір про надання правової допомоги № 10/23 від 03.11.2023, укладений між АБ «Юридична фірма «Вітів та партнери» та клієнтом ОСББ «Воля-20»; Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 02.09.2024; платіжна інструкція № 426, видана 14.07.2024 АТ КБ «Приватбанк» на суму 2500,00 грн; рахунок № 1/№ 10/23 від 03.11.2023 до договору про надання правової допомоги № 10/23 від 03.11.2023 на суму 2 500,00 грн.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги/додатковій угоді до договору.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (пункт 5.39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Питання гонорару та рахунків визначено сторонами у вищевказаному договорі про надання правничої допомоги.

Таким чином, представник позивача надав докази на підтвердження обсягу наданих правничих послуг, виконаних робіт та їх вартість.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).

Разом із цим, відповідач не подавала до суду клопотань про зменшення чи заперечень щодо розміру витрат на правничу допомогу.

З огляду на вищевикладене, розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу ОСББ «Воля-20», суд, бере до уваги співмірність витрат зі складністю справи та із наданим адвокатом позивача обсягом послуг під час розгляду справи в суді, необхідність дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, взявши до уваги, виконані роботи, з урахуванням принципу розумності та справедливості, відсутність заперечень сторони відповідача з приводу витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 133, 137, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву представника позивача адвоката Вітіва Віталія Антоновича про стягнення витрат, пов`язаних з правничою допомогою у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за внесками на управління багатоквартирним будинком.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20» понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення суду або апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочного рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення суду може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, відповідачем може бути оскаржене заочне рішення суду в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів, відповідачем з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення суду без задоволення, іншими учасниками справи з дня його проголошення, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину заочного рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Учасники справи:

позивач Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Воля-20», унікальний ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України 43514320, місцезнаходження вул. Зелена, буд. 48, с-ще Велика Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область;

відповідач ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків невідомий, місце проживання АДРЕСА_1 .

Додаткове рішення суду складено та підписано 21 жовтня 2024 року.

Головуючий суддяО. М. Вийванко