Постанова

від 23.10.2024 по справі 159/5018/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 159/5018/24

Провадження № 3/159/2339/24

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Шишилін О.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, (РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 21.01.2015 Ковельським РВ УДМС у Волинській області, працюючої директором ТОВ «ДПП РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 41509915, адреса реєстрації юридичної особи: вул.Залізнична, буд.1Ф, с. Бахів, Ковельський район, Волинська область), проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

в с т а н о в и в:

05.08.2024 року до Ковельського міськрайонного суду Волинської області від Головного управління Державної податкової служби у Волинській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення №440/03-20-07-03-04/41509915 від 29.07.2024 року, встановлено, що ОСОБА_1 працюючи директором ТОВ «ДПП РЕСУРС» вчинила правопорушення ведення податкового обліку, а саме порушення вимог абз. «б» п.200.4 ст.200, абз. «в» п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями) розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28.01.2016 №21, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, внаслідок чого ТОВ «ДПП РЕСУРС» відмовлено у бюджетному відшкодуванні на рахунок платника у банку по Декларації за травень 2024року на суму 159413 грн.

Таким чином ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на виклик до суду не з`явилася, однак її захисником адвокатом Косендюком Я.А., було подано до суду письмові пояснення, відповідно до яких ОСОБА_1 не погодилась із обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

За таких обставин, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності в судовому засіданні ОСОБА_1 на підставі наявних у справі доказів.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Косендюк Я.А. надав усні та письмові пояснення, у яких просив закрити провадження у справі, оскільки протокол усправі проадміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а наявними доказами вина особи не підтверджується, не відкрита об`єктивна сторона складу адмінправопорушення, оскільки не зазначено конкретно у чому полягає порушення податкового обліку. Акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення, в якому фактично повторюються висновки акту, не є допустимими і належними доказами вчинення будь-якого правопорушення, оскільки викладені у них висновки є предметом спору, а податкові зобов`язання, визначені за результатом спірної перевірки, не набули, відповідно до закону, статусу узгоджених. Крім того, об`єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачає порушення керівником або іншою посадовою особою підприємства встановленого законом порядку ведення податкового обліку. У протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, в чому конкретно полягають порушення ОСОБА_1 , які їй інкримінуються, посилання на окремі статті ПК України з абстрактивним описом. Посадові особи посилаються на порушення Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість однак не наводять, які саме пункти вказаного Порядку порушено, не розкривають суті даного порушення. Протокол не містить конкретизації та аналізу обставин не дотримання податкового обліку ТОВ «ДПП РЕСУРС».

Стороною захисту стверджується, що акт перевірки не є рішенням суб`єкта владних повноважень, а є лише підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень, а беручи до уваги, що інших доказів, окрім, акту перевірки і протоколу про адміністративне правопорушення матеріали справи не містять, наявність у діях ОСОБА_1 , складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП є недоведеним.

Також, вважає що правопорушення передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП не є тривалим, оскільки порушення виявлено за травень місяць 2024 року, та на день розгляду справи в суді закінчився строк притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі вищезазначеного, сторона захисту стверджує про відсутність вини в діях ОСОБА_1 , та виключає відповідальність за частиною першою статті 163-1 КУпАП, просить провадження по адміністративній справі відносно останньої закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній повній сукупності, суд дійшов таких висновків.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містяться: протокол про адміністративне правопорушення №440/03-20-07-03-04/41509915 від 29.07.2024 року, у якому відсутні пояснення та підпис про ознайомлення ОСОБА_1 , та докази направлення їй для ознайомлення з протоколом, або відомості про відмову від ознайомлення; копія акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 26.07.2024 року №19724/07-03/41509915, супровідний лист про направлення протоколу ОСОБА_1 ( без вихідного номеру та поштового відправлення).

Відповідно до статті 280 КУпАП, при розгляді справи про вчинення адміністративного правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд з`ясовує усі обставини справи на підставі наданих пояснень, поданих доказів та наявних матеріалів справи.

Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до вимог статей 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Ч.1 ст.163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Диспозиція сформульованої норми частини першої статті 161-1 КУпАП є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також нормативного акту, який регулює ті обставини про які наведено у протоколі про адміністративне правопорушення складеного відносно ОСОБА_1 .. При провадженні у справі необхідно з`ясувати, серед іншого, яку норму спеціального закону порушила особа, в чому полягає суть цих порушень із відповідним закріпленням вказаних норм в матеріалах справи.

Також, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначені нормативні акти , проте вони не містять диспозиції такого пункту в чому саме виявилось правопорушення, в протоколі відсутня кваліфікація дій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

В графі «Дата, час і місце вчинення правопорушення» вказано, що правопорушення виявлено при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДПП РЕСУРС» 26.07.2024 року.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №440/03-20-07-03-04/41509915 від 29.07.2024 року, судом неможливо зробити однозначного висновку про об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, що ставиться у вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адже в матеріалах справи наявні лише акт перевірки, на підставі якого і було складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення.

При цьому для притягнення до адміністративної відповідальності необхідно встановити факт адміністративного правопорушення.

Акт перевірки це документ, який складається у передбачених Податковим кодексом України випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результат.

Тобто, акт перевірки лише відображає роботу перевіряючих органів та містить їх висновки щодо зафіксованих обставин та обґрунтування позиції під час прийняття рішення про визначення грошових зобов`язань.

Окрім того, Протокол про адміністративне правопорушення, складений з численними порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої наказом Міністерства фінансів України 02 липня 2016 року N 566 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 р. за N 1046/29176 (надалі Інструкція), виходячи з наступного.

Так із системного аналізу норм КУпАП вбачається, що процесуальні права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються уповноваженим на складання протоколу суб`єктом на момент його складання. Відповідно до матеріалів справи, при складанні протоколу вказані вимоги закону не були виконані.

З протоколу про адміністративне правопорушення та доданих матеріалів вбачається, що він складався за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у ньому в порушення вимог ст.256 КУпАП, відсутні підписи ОСОБА_1 про ознайомлення зі змістом протоколу, та про те, що їй роз`яснено його права та обов`язки, й надано можливість останній надавати пояснення.

До того ж, відсутні відомості належного повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути до органу ДПС для складання протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки лист ГУ ДПС у Волинській області адресований керівнику ТОВ «ДПП РЕСУРС», крім того відомостей про те, що цей лист було направлено у матеріалах справи відсутній, що позбавляє можливості пересвідчитись, що зазначене начальником управління податкового аудиту відправлення направлялось взагалі.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально проінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

При цьому, особі повинно бути забезпечено реалізацію її права на захист, яке полягає у наданні їй можливості надавати усні або письмові пояснення з приводу пред`явленого їй обвинувачення, збирати і подавати докази, брати особисту участь у провадженні, користуватись правовою допомогою захисника, реалізовувати інші процесуальні права, передбачені, зокрема КУпАП.

Надання детальної інформації щодо пред`явленого особі обвинувачення та забезпечення її права на захист є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду.

Таким чином, не роз`яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в момент складання протоколу про адміністративне правопорушення її процесуальних прав або ж відсутність відповідної відмітки про неможливість реалізації роз`яснення таких, є завадою для забезпечення справедливого судового розгляду та захисту прав особи.

Наведені порушення є істотними недоліками протоколу про адміністративне правопорушення, що унеможливлюють здійснення як належного захисту, так і перешкоджають об`єктивному розгляду справи.

Також суду не було надано документів, на підставі яких Головним управлінням Державної податкової служби у Волинській області було встановлено наявність порушень ведення податкового обліку, а лише акт перевірки від 26.07.2024 року №19724/07-03/41509915, що не дає можливості суду встановити дійсність встановлених порушень, які тягнуть за собою можливість притягнення відповідальної особи до адміністративної відповідальності.

При цьому доказів на спростування позиції ОСОБА_1 суду не надано.

Таким чином, виходячи з аналізу досліджених матеріалів справи, в діях ОСОБА_1 не вбачається вина у вчиненні інкримінованого їй адміністративного правопорушення, будь-які інші фактичні дані та докази вчинення нею правопорушення в матеріалах справи відсутні.

Відтак, відомості викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не знайшли свого підтвердження в суді.

Відповідно до частини другої статті 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Разом з тим, винуватість у вчиненні певною особою правопорушення має доводитися в суді; суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

У відповідності до частини другої пункту 19 постанови Пленуму Верховного суду України від 01.11.1996 №9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

За відсутності належних та допустимих доказів вини особи, доходжу до висновку про відсутність складу адміністративного правопорушення.

Згідно із пунктом 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищевикладеного, керуючись пунктом 1 статті 247, статтями 283-285 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

СуддяО. Г. Шишилін