Рішення

від 23.10.2024 по справі 274/6976/24

БЕРДИЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 274/6976/24

провадження № 2-о/0274/190/24

Рішення

Іменем України

23.10.2024 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердичівська державна нотаріальна контора Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кравець М.А., звернулася до суду з зазначеною заявою, згідно якої просить встановити факт припинення зобов`язань між ОСОБА_1 та Бердичівським відділенням будбанку, припинивши обтяження типу: «заборона (архівний запис)», реєстраційний номер обтяження 3002985, зареєстрований 23.03.2006 реєстратором: Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, на підставі повідомлення, б/н, Бердичівського відділення будбанку, щодо об`єкта обтяження: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 ; додаткові дані: Архівний номер: НОМЕР_1 , архівна дата: 18.01.1999, дата виникнення: 27.03.1981, № реєстри: 1674, внутр. № АА012Е3322F03В348341.

Вимоги заяви обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 . Наприкінці липня 2024 вона дізналася про наявність щодо її житлового будинку обтяження типу «заборона (архівний запис)», реєстраційний номер 3002985, зареєстроване 23.03.2006 р. на підставі повідомлення б/н Бердичівського відділення будбанку від 27.03.1981 р., номер реєстра: 1674. З метою з`ясування підстав такої заборони мало місце звернення до Бердичівської державної нотаріальної контори. На вказане звернення заявниці було повідомлено, що 27.03.1981 до Бердичівської державної нотаріальної контори надійшло повідомлення Бердичівського відділення будбанку про заборону відчуження ОСОБА_1 житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Цього ж дня Бердичівською державною нотаріальною конторою внесено відповідний запис за номером 1674 до Реєстру для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна. Заявниця вказує, що у неї відсутні будь-які документи, що підтверджують боргові зобов`язання перед обтяжувачем. В нотаріальній конторі також відсутні документи, на підставі яких формувалося звернення. Національний банк України листом від 05.08.2024 №27-0007-59150 повідомив, що згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 07.04.1959 "Про реорганізацію системи банків довгострокових вкладень та Постанови Ради Міністрів СРСР від 07.04.1959 № 369 Питання, пов`язані з реорганізацією системи банків довгострокових вкладень функції Сільгоспбанку та комунальних банків СРСР покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.04.1992 Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України (протокол засідання Правління Національного банку України від 09.04.1992 № 1), про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Станом на 05.08.2024 Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, що став правонаступником Будбанку СРСР, у тому числі Бердичівського відділення Будбанку СРСР. Додатково зазначено, що документи Будбанку СРСР на архівне зберігання до Національного банку України не передавались. Отже, на даний час відсутні як відомості про боргове зобов`язання заявниці, так і юридична особа, в інтересах якої встановлювалося вказане обтяження майна заявниці. Водночас, запис про обтяження майна заявниці залишається чинним, що порушує її майнові права, відновити які в позасудовому порядку неможливо.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 03.09.2024 заяву прийнято до розгляду та відкрито окреме провадження у справі (а.с.23).

У судове засідання учасники справи не з`явилися. Від представника заявниці - адвоката Кравця М.А. надійшла заява про розгляд справи в його відсутності та відсутності заявниці. Вимоги заяви підтримує, просить задоволити.

Заінтересована особа - Бердичівська державна нотаріальна контора явку свого представника в судове засідання не забезпечили. Згідно поданої заяви просять справу розглянути у їх відсутності, при вирішенні заяви покладаються на суд.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Всебічно з`ясувавши обставини справи, вивчивши її матеріали, дослідивши надані у справі докази у сукупності, суд дійшов до висновку, що подана заява підлягає задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 являється власником 1/1 частки житлового будинку АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 22.01.2009, Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с.10-14).

Як вбачається з повідомлення Бердичівської державної нотаріальної контори від 14.08.2024 №695/01-16, наданого на заяву ОСОБА_1 про зняття заборони на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , наявна заборона №3002985 від 23.03.2006 (дата виникнення: 27.03.1981, №реєстру 1674), накладена на підставі повідомлення "Бердичівське відділення будбанк" на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , тому підстав для скасування запису про реєстрацію обтяження на житловий будинок не вбачається. Для підтвердження підстав для обтяження Бердичівською державної нотаріальною конторою надано відомості з реєстру для реєстрації заборон відчуження житлових будинків, квартир та іншого нерухомого майна за 1975-1989 (а.с.16 - 17).

Згідно повідомлення Національного банку України від 05.08.2024 №27-0007/59150, щодо реєстрації Бердичівського відділення Будбанку та його правонаступників, зазначено, що згідно Указу Президії Верховної Ради СРСР від 07.04.1959 "Про реорганізацію системи банків довгострокових вкладень та Постанови Ради Міністрів СРСР від 07.04.1959 № 369 Питання, пов`язані з реорганізацією системи банків довгострокових вкладень функції Сільгоспбанку та комунальних банків СРСР покладено на ІНФОРМАЦІЯ_1 . 09.04.1992 Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України (протокол засідання Правління Національного банку України від 09.04.1992 № 1), про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Станом на 05.08.2024 Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, що став правонаступником Будбанку СРСР, у тому числі Бердичівського відділення Будбанку СРСР. Додатково зазначено, що документи Будбанку СРСР на архівне зберігання до Національного банку України не передавались. Відповідно до постанови ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР від 17.07.1987 № 821 Про вдосконалення системи банків в країні і посилення їх впливу на підвищення ефективності економіки (далі - Постанова N° 821) реорганізовано діючі та утворено нові спеціалізовані банки, які створили систему банків у такому складі: Державний банк СРСР (Держбанк СРСР), Банк зовнішньоекономічної діяльності СРСР (Зовнішекономбанк СРСР), Промисловобудівелький банк СРСР (Промбудбанк СРСР), Агропромисловий банк СРСР (Агропромбанк СРСР), Банк Житлово-комунального господарства і соціального розвитку СРСР (Житлосоцбанк СРСР), Банк трудових заощаджень і кредитування населення СРСР (Ощадний банк СРСР). Пунктом 8 Постанови № 821 передбачено створення банками СРСР в союзних республіках відповідних республіканських банків з прямим підпорядкуванням банкам СРСР. Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради Української PCP Про порядок введення в дію Закону України Про банки і банківську діяльність від 20.03.1991 № 873-ХІІ Український республіканський банк державного комерційного промислово-будівельного банку Укрпромбудбанк з його мережею, обчислювальними центрами, усіма активами, пасивами оголошений Верховною Радою України власністю України. 27.09.1991 Національний банк України зареєстрував статут Державного комерційного промислового-будівельного банку України (далі - Промбудбанк України), про що внесено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків за номером 1. 09.04.1992 Національний банк України анулював реєстрацію Промбудбанку України (протокол засідання Правління Національного банку України від 09.04.1992 № 1), про що здійснено відповідний запис до Республіканської книги реєстрації банків. Станом на 05.08.2024 Державний реєстр банків не містить відомостей про реєстрацію Національним банком України банку, що став правонаступником Будбанку СРСР, у тому числі Бердичівського відділення Будбанку СРСР.

Документи Будбанку СРСР на архівне зберігання до Національного банку України не передавались (а.с.18).

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 ЦК України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Конституцією України та статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм, майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження майна. Одним із способів захисту є відновлення становища, яке існувало до порушення.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Оскільки, застосування арешту майна боржника як обмежувальний захід не повинен призводити до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, що свідчить про необхідність його застосування виключно у випадках та за наявності підстав, визначених законом.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до вимог п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Верховний Суд у постанові від 13 липня 2022 року у справі №2/0301/806/11 зазначив, що незняття арешту з майна боржника протягом тривалого часу за відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Враховуючи, що з моменту внесення вищевказаного запису про обтяження №3002985 до Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 23.03.2006 року (а.с.15), ніяких звернень від органів влади, юридичних установ та фізичних осіб до заявниці ОСОБА_1 не було, відсутні майнові претензії з боку стягувача , у зв`язку з чим суд вважає, що матеріалами справи доведено факт, який просить встановити заявниця, а тому враховуючи, що вказаний факт неможливо встановити іншим чином, проте він має юридичне значення, оскільки впливає на можливість реалізації її прав, суд вважає можливим заяву задовольнити.

Судові витрати віднести на рахунок заявниці.

Керуючись ст.4-5,13,76-81,89,211,247,258,263-265, 294, 315, 319, 354 ЦПК кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Бердичівська державна нотаріальна контора Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт припинення зобов`язань між ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , та Бердичівським відділенням будбанку.

Припинити обтяження типу: «заборона (архівний запис)», реєстраційний номер обтяження 3002985, зареєстрований 23.03.2006 реєстратором: Новоград-Волинська державна нотаріальна контора, на підставі повідомлення, б/н, Бердичівського відділення будбанку, щодо об`єкта обтяження: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , власником якого є ОСОБА_1 ; додаткові дані: Архівний номер: 709582ІТОМІЯ4, архівна дата: 18.01.1999, дата виникнення: 27.03.1981, № реєстри: 1674, внутр. № АА012Е3322Б03В348341.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Т.М.Вдовиченко