Ухвала
від 17.10.2024 по справі 295/14802/21
БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №295/14802/21

Категорія 38

2-п/295/49/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.2024 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Чішман Л.М.

за участі секретаря судового засідання Лайчук В.В.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення в справі за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Галактік», про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_5 адвокат Янчук М.О. звернувся до суду із заявою, в якій просить визнати поважними причини пропуску строку на звернення до суду з даною заявою, скасувати заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира у даній справі від 27.01.2022 та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення зазначив, що жодних повісток про виклик до суду ОСОБА_6 не отримував, про розгляд справи не був повідомлений належним чином, про існування рішення у даній справі дізнався лише 16.09.2024.

Ухвалою від 26.09.2024 заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» заперечувала проти задоволення заяви з підстав, викладених у запереченнях проти заяви.

14.10.2024 судом отримано заяву представника АТ «Банк інвестицій та заощаджень», в якій зазначено, що банк не погоджується із заявою про перегляд заочного рішення, вважає її безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підтверджена жодним належним та допустимим доказом, не відповідає фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим банком підготовлено та направлено заперечення проти заяви усім учасникам справи, підтвердження чого долучено до такої заяви.

Дослідивши заяву та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Частини 3, 4 ст. 284 ЦПК України передбачають, що учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Судом встановлено, що заочним рішенням від 27.01.2022 у даній справі позовну заяву АТ «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Галактік», про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит, - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» заборгованість за договором про споживчий кредит № 102 від 24.11.2017 року, яка станом на 25.10.2021 року становить 530269,06 грн. (п`ятсот тридцять тисяч двісті шістдесят дев`ять грн. 06 коп ) та з кожного з них по 3977,02 грн. (три тисячі дев`ятсот сімдесят сім грн. 02 коп.) судового збору (т. 1, а.с. 251-254).

Рішення сторонами не оскаржувалося на набрало законної сили 10.03.2022.

Статтею 285 ЦПК України передбачено, що у заяві про перегляд заочного рішення, зокрема, повинно бути зазначено обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки,

- а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Тобто заочне рішення підлягає скасуванню за обов`язкової наявності двох умов разом, оскільки для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Представник заявника, крім посилання на те, що ОСОБА_6 не був належним чином повідомленим про розгляд справи. Зазначив, що відбулося подвійне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №102 від 24.11.2017, а саме - у даній справі, а також у справі №295/17012/19 в розмірі 750608, 60 грн.

Крім цього, зазначив, що відповідач не погоджується з розрахунками, які були надані позивачем до суду, оскільки вони не відповідають дійсності, позовна заява була подана до суду з пропуском строку позовної давності.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_6 не отримував поштової кореспонденції, направленої судом під час розгляду справи, остання поверталася до суду неврученою адресату з відмітками «за закінченням терміну зберігання».

Згідно ч 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Тягар доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 23 серпня 2016 року у справі «Дж. К. та інші проти Швеції» («J. K. AND OTHERS v. SWEDEN») зазначив, що «у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування «поза розумним сумнівом» («beyond reasonable doubt»). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням «балансу вірогідностей». Суд повинен вирішити, чи існує вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри».

Проаналізувавши доводи заяви про перегляд заочного рішення, судом встановлено, що доказів, які мають істотне значення для правильності вирішення спору, - не надано, як і не надано будь-яких інших доказів, що мали б істотне значення для правильності вирішення спору.

Так, посилання представника заявника на той факт, що відбулося подвійне стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором №102 від 24.11.2017 не знайшли свого підтвердження та спростовані письмовими запереченнями представника банку.

Рішенням у цивільній справі №295/17012/19 від 11.09.2020 стягнуто заборгованість за кредитним договором №102 від 24.11.2017, яка станом на07.11.2019 становила 752164, 43 грн, з них прострочена заборгованість за основним зобов`язанням в сумі 297227,00 грн.; заборгованість за процентами за період з 01.10.2019 року по 06.11.2019 року (включно) в сумі 15225,91 грн; прострочена заборгованість за процентами - 292331,62 грн. та заборгованість із несплаченої пені в розмірі 147379,90 грн. При цьому, банком не ставилось питання про дострокове виконання зобов"язання, рішенням суду стягнуто лише прострочену заборгованість.

Заочним рішенням у даній справі від 27.01.2022 стягнуто заборгованість за договором про споживчий кредит № 102 від 24.11.2017 року за період з 08.11.2019 по 25.10.2021,що становило 530269,06 грн.

Крім цього, в заяві про перегляд заочного рішення заявник не погоджується з розрахунками, які були надані позивачем до суду, оскільки вони не відповідають дійсності, при цьому заявником не надано контрозрахунку такої заборгованості, як і ненадано відомостей про те, що відповідачем сплачено кошти в погашення боргу, які не враховані кредитором. Заявник не був позбавлений права звернутись до експертної установи для визначення суми заборгованості та надати суду відомості про відсутність боргу.

Представник банку в запереченнях на заяву про перегляд заочного рішення спростовує посилання представника заявника щодо подання позовної заяви з пропуском позовної давності.

Так, представник банку зазначив, що заявником не зазначено коли саме сплинув строк і коли саме в такому випадку позивач мав би звернутися до суду, тобто посилання не є конкретизованим в частині зазначення дат.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, правових підстав для скасування заочного рішення у даній справі від 27.01.2022 немає.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення.

Оскільки положення ч. 1 ст. 288 ЦПК України передбачають як необхідні умови скасування заочного рішення саме істотні обставини, суд не вбачає підстав для задоволення заяви.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 81, 89, 126, 127, 284-288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача ОСОБА_5 про перегляд заочного рішення в справі за позовом Акціонерного товариства «Банк інвестицій та заощаджень» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «Галактік», про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит залишити без задоволення.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до ч.4статті 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст рішення виготовлено 21.10.2024.

Відомості про учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство «Банк інвестицій та заощаджень» (адреса: 04119, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, 83-Д, код ЄДРПОУ 33695095).

Відповідач: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (адреса: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Галактік» (адреса: 12430, Житомирська область, с. Станишівка, вул. Корольова, 28, код ЄДРПОУ 37997070).

Суддя Л.М.Чішман

СудБогунський районний суд м. Житомира
Дата ухвалення рішення17.10.2024
Оприлюднено25.10.2024
Номер документу122507178
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —295/14802/21

Ухвала від 02.12.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 02.12.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 21.11.2024

Цивільне

Житомирський апеляційний суд

Коломієць О. С.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Ухвала від 17.10.2024

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Ухвала від 26.09.2024

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Рішення від 27.01.2022

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Рішення від 27.01.2022

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Ухвала від 28.12.2021

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

Ухвала від 26.11.2021

Цивільне

Богунський районний суд м. Житомира

Чішман Л. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні