Ухвала

від 23.10.2024 по справі 365/779/24

ЗГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 365/779/24

Номер провадження: 2/365/395/24

У Х В А Л А

23 жовтня 2024 року селище Згурівка

Суддя Згурівського районного суду Київської області Кучерява Л.М., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділення в натурі по часток земельних ділянок,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить виділити йому частку земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:012:0024 та частку земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:006:0016.

Вирішуючи питання про відкриття провадження, суддя встановила, що позовна заява подана без додержання вимогст. 175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК Україниу позовній заяві зазначається, зокрема, ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову це грошовий вираз майнових вимог позивача. Ціна позову визначається лише щодо майнових вимог, тобто тих вимог, які мають грошову оцінку. Ціну позову визначає позивач у позовній заяві.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності визначається дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Оскільки позовна вимога про виділ частки з майна, що перебуває у приватній спільній частковій власності є вимогою майнового характеру, позивач зобов`язаний у позовній заяві зазначити ціну позову, враховуючи дійсну вартість нерухомого майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Згідно із ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедура оцінки майна та визначається вартість майна. Нормативно-правовими актами з оцінки майна можуть бути передбачені строки дії звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) від дати оцінки або дати її затвердження (погодження) замовником.

Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Позивач визначає вартість спірного майна в 154699,63 гривень, проте актуальну довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості, яка б підтверджувала таку ціну, не додає.

Суддя звертає увагу позивача на те, що у позовних вимогах позивач просить виділити йому в натурі по частині двох земельних ділянок, тобто двох окремих об`єктів нерухомості, проте матеріали позовної заяви не містять звіту про оцінку вартості частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:012:0024 та частини земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:006:0016.

Відтак позивач не надав суду доказів щодо вартості зазначеного в позовній заявінерухомого майна. Зазначений недолік необхідно усунути шляхом визначення дійсної вартості нерухомого майна, а саме: частки земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:012:0024 та частки земельної ділянки з кадастровим номером 3221981000:04:006:0016.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 та 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухваліпро залишенняпозовної заявибез рухузазначаються недолікипозовної заяви,спосіб істрок їхусунення,який неможе перевищуватидесяти днівз днявручення ухвалипро залишенняпозовної заявибез руху.

При цьому, суд зазначає, що у випадку невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Враховуючи наведене вище, суддя вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищезазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175,185 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про виділення в натурі по часток земельних ділянок, залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня вручення цієї ухвали, та роз`яснити, що в разі, якщо вказані недоліки у зазначений строк не будуть усунені, заява буде повернута йому.

Ухвала не підлягає оскарженню і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Л.М. Кучерява