Ухвала

від 14.10.2024 по справі 753/19942/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А

справа № 753/19942/24

провадження № 2-з/753/235/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

"14" жовтня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Каліушко Ф.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

До Дарницького районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Вказаний позов обгрунтований тим, що ОСОБА_2 є рідним сином ОСОБА_1 , який в 2024 році звернувся до неї з проханням позичити йому 3 500 000,00 грн. на придбання власного житла у м. Києві. Так, ОСОБА_1 надала у позику ОСОБА_2 вказану суму грошових коштів, які останній зобов`язався повернути до 01.10.2024, про що 11.05.2024 в присутності двох свідків написав розписку, яку надав для матері. Станом на день звернення з даним позовом до суду - 10.10.2024, ОСОБА_2 свої зобов`язання перед ОСОБА_1 за договором позики не виконав, на неодноразові звернення останньої щодо повернення коштів реагує емоційно. Також позивач зазначає, що її син ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 під час якого вони набули спільне нерухоме та рухоме майно. Так, в провадженні Оболонського районного суду м. Києва перебувала цивільна справа №756/4847/16-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «ІНГ Банк Україна», АТ «Кристалбанк», про поділ майна подружжя та стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «ІНГ Банк Україна», АТ «Кристалбанк», про поділ майна подружжя, встановлення факту проживання, визнання недійсним правочину та витребування майна. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 03.04.2024, яке набрало законної сили 02.06.2024 та ніким не було оскаржено, в порядку поділу майна подружжя:

- визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частину транспортного засобу «Honda CR-V» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

- визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 ; 1/2 частину транспортного засобу «Honda CR-V» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 .

Витребувано із незаконного володіння на користь ОСОБА_2 від ОСОБА_5 , правонаступником якої є ОСОБА_4 , 1/2 частину домоволодіння, земельної ділянки - кадастровий номер 3221082201:01:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , земельна ділянка НОМЕР_2 ; житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

У змісті позову позивач вказує, що строк повернення грошових коштів до 01.10.2024, які ОСОБА_2 брав у позику в останньої, був визначений орієнтуючись на перспективу закінчення судового розгляду у вищевказаній справі. Так, відповідач за рахунок продажу майна, яке було виділено йому рішенням суду, повинен був повернути позивачу суму грошових коштів у розмірі 3 500 000,00 грн. Проте, відповідач, будучи обтяжений хворобою, а саме інсульт, перебуваючи під впливом своєї колишньої дружини, не продав належне йому майно, кошти у визначений строк не повернув, у зв`язку із чим позивач була змушена звернутись з даним позовом до суду.

Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, у якій вона вказує, що відповідач перебуваючи в родинних стосунках з останньою, не має наміру повертати позику, а враховуючи, що колишня дружина має вплив на ОСОБА_2 , який обтяжений хворобою, у неї є підстави вважати, що він може передати належне йому майно колишній дружині. Враховуючи викладене, позивач прохає суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_2 на праві власності майно задля уникнення реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання можливого рішення суду у цій справі про задоволення позовних вимог, що є необхідним та обґрунтованим заходом.

Відповідно до ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п. 1 чч. 1, 2 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.

За змістом ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Дослідивши матеріали справи суддя вважає, що заява про забезпечення позову у спосіб визначений в останній підлягає задоволенню, враховуючи: характер майна на яке позивач просить накласти арешт, предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем на користь колишньої дружини та, подальше відчуження останньою на користь третіх осіб .

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи відсутність підстав вважати, що застосування судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно спричинить відповідачу чи будь-яким іншим особам збитки, відтак відсутні і підстави для застосування судом зустрічного забезпечення позову у відповідності до ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Беручи до уваги наведене вище та керуючись стст. 149, 150, 151, 152, 153 ЦПК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року, суддя -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Накласти арешт на належне майно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме на:

- 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:2995855980000;

- 1/2 частину транспортного засобу «Honda CRV» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , об`єм двигуна 2354, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , видане територіальним сервісним центром № 8041 м. Києва;

- 1/2 частину домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , що включає в себе земельну ділянку - кадастровий номер 3221082201:01:001:0013, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1004077332210; житловий будинок з прибудинковими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1004029332210;

- 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 , реєстраційний номер майна: 6624228.

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , та будь-яким іншим особам, в тому числі суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам/виконавцям у будь-який спосіб вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо вищевказаного нерухомого та рухомого майна.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвалу може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.