Рішення

від 22.10.2024 по справі 954/257/24

НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 954/257/24

Номер провадження 2/954/569/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 рокусмт Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Гром О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини,

УСТАНОВИВ:

До Нововоронцовського районного суду Херсонської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнання (оспорювання) батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в період з 02.11.2002 року по 09.06.2015 року ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_4 . Під час шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 народила сина ОСОБА_6 , батьком дитини записаний ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 він одружився із ОСОБА_4 . Оскільки між ними до шлюбу були тривалі інтимні стосунки він вважав, що ОСОБА_6 є його сином. У грудні 2023 року він зробив тест ДНК, який підтвердив його батьківство щодо ОСОБА_6 . У зв`язку з чим просить суд визнати його батьком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила задовольнити. Від проведення судово-медичної (молекулярно-генетична) експертизи відмовилися.

Відповідач в судове засідання не з`явився, просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги визнає.

Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити. Повідомила суду, що у них з теперішнім чоловіком завжди були підстави вважати, що ОСОБА_7 син позивача, а не відповідача. Після проведення ДНК-тесту вони пересвідчилися в цьому. Зараз вони всі перебувають за кордоном у Європі, її чоловіку необхідно представляти інтереси сина ОСОБА_7 , тому вони вирішили подати позов.

Представник третьої особи - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з 02.11.2002 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 09.06.2015 року.

Під час шлюбу у ОСОБА_2 і ОСОБА_8 народилася дитина: син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .

Позивач і ОСОБА_3 одружилися 25.09.2015 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Відповідно до ст. 122 Сімейного кодексу України дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя. Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров`я про народження дружиною дитини. Дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства.

Згідно зі ст. 129 СК України особа, яка вважає себе батьком дитини, народженої жінкою, яка в момент зачаття або народження дитини перебувала у шлюбі з іншим чоловіком, має право пред`явити до її чоловіка, якщо він записаний батьком дитини, позов про визнання свого батьківства. До вимоги про визнання батьківства застосовується позовна давність в один рік, яка починається від дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про своє батьківство.

Заяву про застосування строку позовної давності учасниками не подано.

Також особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред`явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження. Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття. Оспорювання батьківства неможливе у разі смерті дитини. Не має права оспорювати батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є її батьком, а також особа, яка дала згоду на застосування допоміжних репродуктивних технологій відповідно до частини першої статті 123 цього Кодексу. До вимоги чоловіка про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини позовна давність не застосовується.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

В обґрунтування кровного споріднення позивачем надано результат аналізу ДНК DDC DNA Diagnostics Center від 11.12.2023 року, відповідно до якого позивач є біологічним батьком ОСОБА_6 з ймовірністю 99,99997%. Разом з тим, даний результат аналізу не може служити доказом в судовому процесі для встановлення батьківства або інших юридичних питань. Суд звертає увагу, що імена учасників тесту, вказані у висновку, надані клієнтом і не можуть бути перевірені, неможливо встановити процедуру відбору і походження зразків.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 106 ЦПК України визначено порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи, який є доказом у справі, або змінено його властивості, не замінює сам доказ та не є підставою для звільнення від обов`язку доказування. Висновок експерта, складений за результатами експертизи, під час якої був повністю або частково знищений об`єкт експертизи або змінено його властивості, до розгляду судом не приймається, крім випадків, коли особа, яка його подає, доведе можливість проведення додаткової та повторної експертизи з питань, досліджених у висновку експерта. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Стаття 107 ЦПК України визначає порядок збирання матеріалів для проведення експертизи. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

Наданий результат аналізу ДНК, яким встановлено наявність кровного споріднення позивача і ОСОБА_6 , не відповідає вимогам, що пред`являється статтею 102 ЦПК України до висновку експерта, а тому є недопустимим доказом та не може бути покладений в основу ухваленого судом рішення. Клопотання про призначення експертизи судом сторонами не заявлялося.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Верховний суд у постановах від 23.10.19, справа № 382/2559/15-ц, та від 19.09.2018 справа № 761/10732/16-ц, дійшов висновку про те, що тест ДНК (судово-медична (молекулярно-генетична) експертиза) станом на сьогоднішній день є єдиним методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини (точність позитивного результату ДНК-аналізу (тобто підтвердження батьківства) складає 99,999999 %). Доказова цінність такого тесту переважає будь-який інший доказ на підтвердження або оспорення кровного споріднення та має вирішальне значення у вирішенні спору даної категорії справ.

Сторона позивача відмовилась у проведенні судової (судово-медична (молекулярно-генетична) експертизи по справі для встановлення батьківства позивача щодо дитини, клопотання про допит свідків не подавали.

При цьому суд звертає увагу, що судовий процес не може бути профанацією, а суд не може бути статистом при розгляді будь-якої справи, призначення якого лише зафіксувати позицію однієї із сторін у судовому рішенні. Якщо позивачем не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження своїх вимог, суд не може задовольнити такий позов, навіть за наявності визнання позову з боку відповідача.

Стороною позивача не надано жодного належного, допустимого та достовірного доказу на підтвердження вимог про визнання батьківства. Одночасно інші докази підтверджують, що ОСОБА_6 був народжений ОСОБА_8 26.03.2012 року під час перебування у шлюбі із відповідачем, який було розірвано лише через три роки. Доказів про наявність стосунків між позивачем і ОСОБА_8 суду не надано. Батько чи мати дитини ОСОБА_6 протягом 12 років від дня народження дитини позову про оспорювання батьківства не подавали.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача та відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 13, 76-78, 80-81, 102, 106-107, 141, 263-265, 268, 273, 352, 354-356 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Херсонській області Управління державної реєстрації Південного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Нововоронцовський районний суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко