Постанова

від 23.10.2024 по справі 947/22258/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4961/24

Справа № 947/22258/23

Головуючий у першій інстанції Куриленко О.М.

Доповідач Драгомерецький М. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.,

суддів: Дришлюка А.І., Громіка Р.Д.,

переглянув у порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Колеснікової Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року у справі за позовом адвоката Борогана Валентина Володимировича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дача Ковалевського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

11 липня 2023 року адвокат Бороган Валентин Володимирович в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дача Ковалевського» ( далі ОСББ «Дача Ковалевського» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому представник позивача просив суд:

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Дача Ковалевського», Код ЄДРПОУ: 41609786 (65037, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, будинок №101-А) заборгованість у загальній сумі 121 492,28 грн;

стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Дача Ковалевського», Код ЄДРПОУ: 41609786 (65037, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, будинок №101-А) усі судові витрати, а саме: 2 684,00 грн сплата судового збору за подання позовної заяви, 15 000,00 грн сплата за надання правової допомоги пов`язаної із складання позовної заяви.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 , є співвласником багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_3 , який обслуговується ОСББ «Дача Ковалевського».

ОСББ уклало ряд договорів, зокрема: з ТОВ «Інфокс» про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення; з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія» про постачання електричної енергії споживачу; з ТОВ «Союз» на вивіз твердих побутових відходів; з ТОВ «Агенція безпеки «Центр-97» про надання охоронних послуг.

Відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку повинен сплачувати цільові внески, проте не виконує своїх обов`язків, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка за період з 01.05.2020 по 30.04.2023 становить 121 492,28 грн.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач повинен погасити заборгованість зі сплати внесків на утримання багатоквартирного будинку з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

11 жовтня 2023 року адвокат Колеснікова Юлія Сергіївна в інтересах відповідача ОСОБА_1 надала суду відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що відповідачу на праві власності належитьне квартира,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а будівля №54 пансіонату сімейного відпочинку.Зазначена будівля пансіонату сімейного відпочинку не входить до складу будь-якого багатоквартирного будинку та не є нежитловою площею у багатоквартирному будинку, а є окремою будівлею пансіонату сімейного відпочинку. Тому, відповідач не є співвласником багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку». Відповідач не проживає у будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджуючи ці доводи фотоматеріалами зазначеної будівлі №54. Він зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою в паспорті ОСОБА_1 .. Відповідачем надано довідку ОСББ «ДОБРОБУТ» Вих. №1/31-01 від 31.01.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Будівля №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 досі знаходиться в стані «від забудовника», що підтверджується відповідними фотоматеріалами. Позивач не виконує у будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку санітарно-технічних робіт, не обслуговує внутрішньобудинкові системи, не утримує ліфт (його немає в зазначеній будівлі), не здійснює поточний ремонт зазначеної будівлі ані її стін, ані даху, ані будь-якої іншої конструкції. Факт ненадання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення та послуг постачання електричної енергії підтверджується показниками приладів обліку електроенергії та водопостачання. Позивачем не було надано жодних доказів надання будь-яких інших послуг відповідачу, зокрема, послуг вивозу сміття, прибирання прибудинкової території, тощо, не надано калькуляції кошторису тарифів, на які він посилався в позовній заяві, та структуру кошторису тарифів. Наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованим та не відповідає дійсності.

20 жовтня 2023 року адвокат Бороган Валентин Володимирович в інтересах позивача ОСББ «Дача Ковалевського» надав суду відповідь на відзив на позовну заяву, в якій просив суд відмовити у прийнятті відзиву на позовну заяву представника відповідача та задовольнити позовну заяву в повному обсязі.

03 листопада 2023 року адвокат Колеснікова Юлія Сергіївна в інтересах відповідача ОСОБА_1 надала суду заперечення на відповідь на відзив, у яких просила суд відмовити в задоволенні позову.

Адвокат Бороган Валентин Володимирович в інтересах позивача ОСББ «Дача Ковалевського» у судове засідання, призначене на 28 лютого 2024 року, не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник, адвокат Колеснікова Юлія Сергіївна, в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року позовні вимоги ОСББ «Дача Ковалевського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.

Суд стягнув з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Дача Ковалевського», Код ЄДРПОУ: 41609786 (65037, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, будинок №101-А)заборгованість у сумі 77 173,94 гривень;

стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 на користь ОСББ «Дача Ковалевського», Код ЄДРПОУ: 41609786 (65037, м. Одеса, вул. Дача Ковалевского, будинок №101-А), судові витрати які становлять: 1 704,88 грн сплата судового збору за подання позовної заяви, 7 500 грн витрати з надання правової допомоги.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі адвокат Колеснікова Юлія Сергіївна в інтересах відповідача ОСОБА_1 просить суд рішення суду першої інстанції скасувати й ухвалити в нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга адвоката Колеснікової Юлії Сергіївни в інтересах відповідача ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково за таких підстав.

У частинах1та 2статті 367ЦПК Українизазначено,що судапеляційної інстанціїпереглядає справуза наявнимив нійі додатковоподаними доказамита перевіряєзаконність іобґрунтованість рішеннясуду першоїінстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У статті 11 ЦПК України зазначено, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За загальними правилами статей 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно достатті 322 ЦК Українивласник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відповідно до статті 385 ЦК України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

У пунктах 5 14 частині першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року №2189-VІІІ (надалі Закон №2189-VІІІ) Закону зазначено, що житлово-комунальні послуги результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг;

індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги;

кількісний показник комунальних послуг - кількість одиниць виміру обсягу отриманої споживачем комунальної послуги, визначена відповідно до показань вузла обліку та/або вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством;

колективний договір про надання комунальних послуг (далі колективний договір) договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками;

колективний споживач юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги;

норми споживання комунальних послуг (далі норми споживання) кількісні показники споживання комунальних послуг, які використовуються для розрахунків за спожиті комунальні послуги у випадках, передбачених законодавством;

плата за абонентське обслуговування платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір) або за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання комунальних послуг (далі індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем) (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії), що включає витрати виконавця, пов`язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), крім випадків, визначених цим Законом, а також за виконання інших функцій, пов`язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання, водопостачання, водовідведення та постачання гарячої води);

послуга з управління багатоквартирним будинком результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору;

споживач житлово-комунальних послуг (далі споживач) індивідуальний або колективний споживач;

управитель багатоквартирного будинку (далі управитель) фізична особа підприємець або юридична особа суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

У статті5Закон №2189-VІІІ зазначено,що дожитлово-комунальнихпослуг належать: 1)житлова послуга послугаз управліннябагатоквартирним будинком. Послугаз управліннябагатоквартирним будинкомвключає: забезпеченняутримання спільногомайна багатоквартирногобудинку,зокрема прибираннявнутрішньобудинкових приміщеньта прибудинковоїтериторії,якщо прибудинковатериторія,за данимиДержавного земельногокадастру,знаходиться увласності абокористуванні співвласниківбагатоквартирного будинкувідповідно довимог законодавства,виконання санітарно-технічнихробіт,обслуговування внутрішньобудинковихсистем (крімобслуговування внутрішньобудинковихсистем,що використовуютьсядля наданнявідповідної комунальноїпослуги уразі укладенняіндивідуальних договорівз обслуговуваннямвнутрішньобудинкових системпро наданнятакої послуги,за умовамияких обслуговуваннятаких системздійснюється виконавцем),утримання ліфтівтощо; купівлюелектричної енергіїдля забезпеченняфункціонування спільногомайна багатоквартирногобудинку; поточнийремонт спільногомайна багатоквартирногобудинку; іншідодаткові послуги,які можутьбути замовленіспіввласниками багатоквартирногобудинку; 2) комунальні послуги по слуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтею 6Закон №2189-VІІІпередбачено,що учасникамиправовідносин усфері наданняжитлово-комунальнихпослуг є: 1)споживачі (індивідуальніта колективні); 2)управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальнихпослуг є: 1)послуг зпостачання тарозподілу природногогазу постачальник,який напідставі ліцензіїпровадить діяльністьіз постачанняприродного газу,та операторгазорозподільної системи,до якоїприєднані об`єктигазоспоживання споживача; 2)послуг зпостачання тарозподілу електричноїенергії енергопостачальник абоінший суб`єкт,визначений законом; 3)послуг зпостачання тепловоїенергії -теплопостачальна організація; 4)послуг зпостачання гарячоїводи суб`єкт господарювання,який євласником (абоволодіє ікористується наінших законнихпідставах)теплової,тепловикористальної аботеплогенеруючої установки,за допомогоюякої виробляєгарячу воду,якщо споживачамине визначеноіншого постачальникагарячої води; 5)послуг зцентралізованого водопостачання суб`єктгосподарювання,що провадитьгосподарську діяльністьз централізованоговодопостачання; 6)послуг зцентралізованого водовідведення суб`єктгосподарювання,що провадитьгосподарську діяльністьз централізованоговодовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об`єднань власників жилих і нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку визначено Законом України від29.11.2001за №2866-ІІІ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» (тут і далі у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ОСББ).

Відповідно до частини четвертої статті 4 цього Закону основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об`єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об`єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних із діяльністю об`єднання.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків і платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку (частина шоста статті 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Частиною першою статті 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» на співвласника покладено зобов`язання: виконувати обов`язки, передбачені статутомобєднання;виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені статутними документами обов`язки перед об`єднанням.

Згідно частин п`ятої, восьмої статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» у разі, якщо правління об`єднання самостійно здійснює функції управителя, воно за договором із постачальниками комунальних послуг може бути колективним замовником (абонентом) таких послуг. У цьому випадку об`єднання несе повну відповідальність за своєчасну сплату вартості фактично спожитих членами об`єднання комунальних послуг. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості з плати за відповідними рахунками у примусовому порядку.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права і власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до п. 2 розділу V Статуту ОСББ «Дача Ковалевського» до обов`язків співвласника, зокрема, але не виключно належить обов`язок виконувати рішення статутних органів, прийняті в межах їх повноважень, своєчасно та в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності, якщо інше не визначено рішенням загальних зборів Об`єднання.

Порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного, ремонтного та інших фондів, встановлюється загальними зборами Об`єднання відповідно до законодавства та Статуту.

Згідно частині 2 статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку», кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Відповідно до правового висновку, до якого дійшов Верховний Суд у складі колегії» суддів Касаційного господарського суду у постанові від 21.01.2020 року справі 910/1395/19, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що за Законом України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» законодавством на відповідача, як на члена ОСББ та на особу, у повному господарському віданні якої перебуває належне державі на праві власності майно, покладено обов`язок виконувати чинні та не скасовані рішення статутних органів ОСББ, якими зокрема є загальні збори учасників та правління ОСББ, брати участь у проведенні реконструкції, реставрації поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень та своєчасно є в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно Акту приймання-передачі об`єкта в управління з управління (з балансу) від 20.11.2018 спеціальна контрольна комісія провела обстеження об`єкта (таунхауза) за адресою: АДРЕСА_3 , що передається з управління (з балансу) Обслуговуючий кооператив «Добра Родина» в управління ОСББ «Дача Ковалевського», що знаходиться за адресою: 65037, м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, будинок №101-А, ідентифікаційний код юридичної особи: 41609786.

Як вбачається з вказаного акту, об`єкт, розташований за адресою: м. Одеса, вул. Дача Ковалевського, 101-А та являє собою житловий будинок, що складається з групи жилих котеджів. Об`єкт введений в експлуатацію у 2009 році, придатний для експлотування. Загальна кількість квартир/приміщень 223.

Відповідно до п. 1 Розділу І Статуту ОСББ «Дача Ковалевського», який затверджений рішенням установчих зборів від 30.07.2017 та оформлено Протоколом №1, ОСББ «Дача Ковалевського» створено власниками квартир та нежитлових приміщень (далі співвласники) багатоквартирних будинків, що розташовані за місцезнаходженням: АДРЕСА_3 відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного-будинку».

Протоколом №2 від 01.09.2019 засідання правління ОСББ було вирішено здійснити корегування внесків на управління у зв`язку з підвищенням вартості послуг ЧП «Профі Центр». Так, з 01.09.2019 затвердили внесок у розмірі 4,90 грн/кв.м.

Відповідно до розділу II Статуту Об`єднання метою його створення є забезпечення і захист прав співвласників, дотримання ними своїх обов`язків, належне утримання та використання спільного майна будинку, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та Статутом.

Основними завданнями та предметом його діяльності є: забезпечення належного утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, благоустрій, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами, забезпечення виконання співвласниками своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Для виконання завдань та предмету, які зазначені в Об`єднанні, ОСББ уклало ряд договорів, зокрема: з ТОВ «Інфокс» про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення №10874 від 01.09.2022; з ТОВ «Одеська обласна енергопостачальна компанія», договір укладено шляхом заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії споживачу від 30.11.2020; з ТОВ «Союз» №541 ожк 97 від 01.02.2019 на вивіз твердих побутових відходів; з ТОВ «Агенція безпеки «Центр-97» про надання охоронних послуг №5/20-ФО/ББ від 15.10.2020 року.

Протоколом №4 загальних зборів ОСББ від 27.09.2020, серед іншого, затверджено питання чотири порядку денного, відповідно до якого встановлено кошторис (калькуляції) витрат на управління багатоквартирним будинком на 2020-2021 рік, що становить 4,90 грн із розрахунку 1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення.

12 вересня 2021 року, протоколом №5 було вирішено затвердити кошторис на 2021-2022 рік в розмірі 4 (чотири) грн 90 коп із розрахунку 1 кв.м загальної площі квартири/нежитлового приміщення, а задля забезпечення нормального функціонування та утримання Будинку дозволити Правлінню ОСББ своїм рішенням затвердити зміни у видатках окремих статтей відповідно до змін соціальних мінімумів та тарифів постачальників.

Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначає, що йому на праві власності належитьне квартира,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ,а будівля №54 пансіонату сімейного відпочинку.Зазначена будівля пансіонату сімейного відпочинку не входить, на думку відповідача, до складу будь-якого багатоквартирного будинку та не є нежитловою площею у багатоквартирному будинку, а є окремою будівлею пансіонату сімейного відпочинку. Тому, ОСОБА_1 вважає, що він не є співвласником багатоквартирного будинку в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Однак, відповідач сплачує кошти ОСББ «Дача Ковалевського» на утримання будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку, на підтвердження чого ним були надані квитанції.

Відповідач заперечує щодо ненадання ОСББ «Дача Ковалевського» калькуляції кошторису, однак рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх співвласників (абз. 5 статті 10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідач стверджує, що вінне проживає у будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , підтверджуючи ці доводи фотоматеріалами зазначеної будівлі №54.

Крім того, відповідач, зазначає, що він зареєстрований за іншою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповідною відміткою в паспорті ОСОБА_1 .. Також відповідачем надано довідку ОСББ «ДОБРОБУТ» Вих. №1/31-01 від 31.01.2024, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку Верховного Суду України, висловленого у постанові від 20 квітня 2016 року у справі №6-2951 цс 15, хоч у частині першій статті 19 Закону й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача віл оплати послуг в повному обсязі.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16-ц і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року у справі №642/2858/16).

Власник зобов`язаний утримувати майно, то йому належить, якщо інше не встановлено договору або законом (стаття 322 ЦК України).

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування вище встановлених обставин. Доводи відповідача щодо недійсності рішень загальних зборів суд не приймає до уваги, оскільки вказані рішення не оскаржені та не визнані недійсними у судовому порядку. Незгода відповідача з чинним рішенням ОСББ не звільняє його від обов`язку виконання рішення.

Як вбачається зі Статуту ОСББ «Дача Ковалевського», об`єднання створено співвласниками квартир та нежитлових приміщень багатокватирних будинків, зокрема під №54, який належить відповідачу (а.с. 21).

Задовольняючи позов частково, суд бере до уваги акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.05.2020 по 30.04.2023, з якого вбачається, що відповідач до листопада 2022 року взагалі не сплачував кошти на рахунок позивача, а з вказаного часу проводив оплату у меншому розмірі (а.с. 74-76).

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_1 зазначав, що не користується послугами ОСББ «Дача Ковалевського» так як у належній йому будівлі не проживає, а остання перебуває у стані від будівельників та не підключена до електро- та водопостачання.

Однак, суд зауважує, що внесок на управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією у розмірі 4,90 грн складається із адміністративних витрат, освітлення прибудинкової території, технічного обслуговування зовнішньобудинкових систем водопостачання, земельного податку, поточного технічного та аварійного обслуговування елементів інженерних систем, прибирання прибудинкової території, та ін., та не містить послуг, що не споживаються відповідачем (а.с. 81).

Поміж тим, 24.02.2022Указом Президента України №64на території України був запроваджений воєнний стан, який неодноразово був продовжений і триває дотепер.

Постановою КМУ №206 визначено, що в умовах воєнного стану до його припинення чи скасування забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Зі змісту положень Постанови КМУ №206 вбачається, що нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, не обмежене суто періодом воєнного стану, а отже розповсюджується і на заборгованість, яка виникла до 24.02.2022.

Враховуючи вищенаведені положення Постанови КМУ №206 щодо заборони нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд констатує, що позивачем у період тривання воєнного стану неправомірно було нараховане та заявлене вимогу про стягнення 3% річних на суму 6 941,41 грн та інфляційних збитків на суму 37 376,93 грн за весь спірний період.

Таким чином, з встановлених обставин вбачається, що відповідач, повинен сплачувати цільові внески, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка станом на 30 квітня 2023 року становить 77 173,94 грн.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача ОСОБА_2 заперечує щодо заявленого позивачем розміру судових витрат у сумі 15 000 грн за надання правової допомоги, пов`язаної зі складенням позовної заяви, оскільки вважає такий розмір неспівмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами; з часом, необхідним адвокату для надання правничої допомоги позивачу у справі, з обсягом наданих адвокатом послуг, з ціною позову та значенням справи для сторони. З огляду на зазначене, визначений позивачем попередній розрахунок судових витрат вважає необґрунтованим та безпідставним.

Проаналізувавши матеріали справи, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в суді, суд приймає до уваги обставини справи, кваліфікацію адвоката, співмірність винагороди за надані юридичні послуги зі складністю справи; час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значення справи для сторони, та вважає, що стягнення витрат за надання професійної правничої допомоги адвоката, які позивач поніс підлягають до часткового задоволення, а саме стягнення з відповідача 7 500 гривень витрат пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги.

Позивачем при пред`явленні позову сплачено судовий збір у сумі 2 684 грн. Оскільки судом вимоги позивача задовольняються частково, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто судовий збір в розмірі 1 704,88 грн.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись неможливо, виходячи з наступного.

Згідно із частинами 1-4 статті 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

У пункті 23 Рішення Європейського суду з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України» (заява №63566/00 від 25 жовтня 2000 року, «Суд нагадує, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94, Серія A, №303-A, параграф 29).

Аналогічний висновок, висловлений Європейським судом з прав людини у п. 18 Рішення від 07 жовтня 2010 року (остаточне 21.02.2011) у справі «Богатова проти України» (заява №5232/04 від 27 січня 2004 року).

Більш детальніше щодо застосування складової частини принципу справедливого судочинства обґрунтованості судового рішення Європейський суд з прав людини висловився у п. 58 Рішення від 10 лютого 2010 року (остаточне 10.05.2011) у справі «Серявін та інш. проти України» (заява №4904/04 від 23 грудня 2003 року), а саме «Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Частиною 1 статті 2 ЦПК України визначено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частинами 1 та 2 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 76 ЦПК України зазначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено у частині 1 статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Однак, в порушення положень статей 12, 81, 263, 264 ЦПК України суд першої інстанції не перевірив належним чином обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав правильної оцінки наявним у справі доказам та помилково застосував норми матеріального права.

Колегія суддів вважає, що у даному випадку докази були досліджені судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права, тому апеляційний суд має законні підстави для встановлення обставин, що мають значення для справи, та дослідження й оцінки наявних у справі доказів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного суду.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленомустаттею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та,що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Колегія суддів вважає, що позивачем, ОСББ «Дача Ковалевського», не доведено належним чином обґрунтованість підстав позову, а саме, те, що відповідач зобов`язаний сплачувати ОСББ заборгованість в розмірі 77 173,94 грн за послуги з управління багатоквартирним будинком та прибудинковою територією.

Й, навпаки, відповідачем повністю спростовано підстави позову.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в порушення статей 264, 265 ЦПК України не перевірив правової статус будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , що належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 09.11.2009, реєстраційний номер об`єкту 28816513, не дослідив та не надав належної оцінки доказам, наданим відповідачем, не надав мотивованої оцінки кожному аргументу, наведеного відповідачем та його представником щодо відсутності підстав для задоволення позову.

Так, апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 , виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради від 09.11.2009, реєстраційний номер об`єкту 28816513, тому він не може бути співвласником багатоквартирного будинку по АДРЕСА_3 , в розумінні Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого та введеного в дію наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 за №507, пансіонати відносяться до нежитлових будівель (код 1211.4), а згідно із п. 4 Порядку встановлення категорій готелям та іншим об`єктам, що призначаються для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.07.2009 за №803. пансіонати - не об`єкти, призначені для надання послуг з тимчасового розміщення (проживання).

Таким чином, будівля №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 , є нежитловими приміщеннями, не призначеними для постійного проживання, що являється ознакою багатоквартирного будинку або житлового комплексу, власники яких вправі створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку.

Зазначена будівля пансіонату сімейного відпочинку не входить до складу будь-якого багатоквартирного будинку та не є нежитловою площею у багатоквартирному будинку, а є окремою будівлею пансіонату сімейного відпочинку, який розташовано на земельній ділянці, що належить до земель рекреаційного призначення.

Обслуговування та управління будівлею №54 пансіонату сімейного відпочинку здійснюється безпосередньо власником ОСОБА_1 , а не ОССБ «Дача Ковалевського».

Всі приміщення, які знаходяться у цій будівлі коридор, мансарда, горище, підвал, міжсходові приміщення, а також конструкції дах, стіни, сходи та безпосередньо будівля в цілому, перебувають лише у власності ОСОБА_1 ..

В зазначеній будівлі не міститься жодного приміщення загального користування, чи допоміжного приміщення загального користування, яке б перебувало у спільній власності співвласників будь-якого багатоквартирного будинку.

ОСББ « ОСОБА_3 » не виконує у будівлі №54 пансіонату сімейного відпочинку санітарно-технічних робіт, не обслуговує внутрішньобудинкові системи, не утримує ліфт (його немає в зазначеній будівлі), не здійснює поточний ремонт зазначеної будівлі ані її стін, ані даху, ані будь-якої іншої конструкції.

Позивач не надає ОСОБА_1 послуг з управління багатоквартирним будинком та не надає відповідачу житлово-комунальних послуг, оскільки будівля №54 пансіонату сімейного відпочинку за адресою: АДРЕСА_3 досі знаходиться в стані «від забудовника», що підтверджується відповідними фотоматеріалами, наявними у справі, факт ненадання відповідачу послуг з водопостачання та водовідведення та послуг постачання електричної енергії підтверджується показниками приладів обліку електроенергії та водопостачання.

Під час розгляду справи позивач не надав калькуляції кошторису тарифів ОСББ «Дача Ковалевського» з 01.05.2020 по 30.04.2023 та структури кошторису тарифів ОСББ «Дача Ковалевського» з 01.05.2020 по 30.04.2023, з яких би вбачалось, які саме послуги надаються відповідачу та в яких об`ємах, а також не надані акти виконаних робіт та/або акти наданих послуг, за якими ОСББ «Дача Ковалевського» нарахована заборгованість ОСОБА_1 з 01.05.2020 по 30.04.2023.

Зазначені докази ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 05 грудня 2023 року, були витребувані у позивача, але позивач не виконав зазначену ухвалу, не надав зазначених документів та не підтвердив факту надання відповідних послуг відповідачу.

Із наданого розрахунку заборгованості не вбачається, що при складанні розрахунку заборгованості зараховувались суми, які відповідач сплатив згідно копій вказаних квитанцій.

Аналізуючи зміст вказаного розрахунку заборгованості, колегія суддів вважає, що позивачем не надано детального та належного розрахунку заборгованості, з якого можна було би з`ясувати із достовірністю які саме послуги відповідачем спожиті, їх складові, кількість, та вартість, відповідає діючим тарифам на послуги, не наведено належного обґрунтування цін на послуги з управління будинком та прибудинковою територію, які розраховуються за 1 кв.м загальної площі.

Таким чином, позивачем з об`єктивністю та достовірністю не підтверджено в судовому засіданні те, що наданий ним розрахунок заборгованості за ці послуги відповідає діючим тарифам на послуги та дійсності, з нього неможливо з`ясувати, які саме послуги відповідачем спожиті, їх складові, кількість та вартість, які спожиті послуги оплачені ним та в якому розмірі, тому цій доказ є недостовірним, недостатнім й не може бути прийнятий до уваги.

Згідно статті89ЦПК України,суд оцінюєдокази засвоїм внутрішнімпереконанням,що ґрунтуєтьсяна всебічному,повному,об`єктивному табезпосередньому дослідженнінаявних усправі доказів. Жоднідокази немають длясуду заздалегідьвстановленої сили.Суд оцінюєналежність,допустимість,достовірність кожногодоказу окремо,а такождостатність івзаємний зв`язокдоказів уїх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи з висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Бочаров проти України» від 17 березня 2011 року (остаточне 17.06.2011), в пункті 45 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого королівства»). Проте таке доведення може впливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між особою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів (див. рішення у справі «Салман проти Туреччини»)

Аналізуючи зазначені норми процесуального та матеріального права, правові висновки Верховного Суду, застосовуючи Європейську конвенцію з прав людини та практику Європейського суду з прав людини, з`ясовуючи вказані обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи, та оцінюючи належність, допустимість, достовірність наявних у справі доказів на предмет пропорційності співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою у контексті конституційного принципу верховенства права та права на справедливий розгляд, та керуючись критерієм «поза розумним сумнівом», колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість позову ОСББ «Дача Ковалевського», оскільки позивач не навів доказів виникнення у відповідача зобов`язань по погашенню заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, не надав доказів надання таких послуг відповідачу. З наданого позивачем розрахунку не вбачається, які саме послуги відповідачем спожиті, їх кількість та вартість, а також факт несплати відповідачем отриманих послуг.

Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за спожиті послуги є незаконними, необґрунтованими й задоволенню не підлягають.

Таким чином, позивачем в судовому засіданні не доведено належним чином те, що відповідач порушив його права, тому у відповідності до статей 15, 16 ЦК України вказане право позивача не підлягає захисту судом.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 03 вересня 2014 року у справі №6-84цс14.

Порушення судом норм процесуального права, а саме, статей 12, 81, 89, 263, 264, 265 ЦПК України, норм матеріального права, а саме, статей 322. 360, 385 ЦК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384, 389 ЦПК України, Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвоката Колеснікової Юлії Сергіївни в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково, рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, позовні вимоги адвоката Борогана Валентина Володимировича в інтересах Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Дача Ковалевського» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишити без задоволення.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду:М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

А.І. Дришлюк