Постанова

від 22.10.2024 по справі 707/1287/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1605/24Головуючий по 1 інстанціїСправа №707/1287/24 Категорія: 304000000 Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідачФетісова Т.Л. суддіСіренко Ю.В., Карпенко О.В.секретар Любченко Т.М.

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2024 (повний текст складено 30.07.2024, суддя в суді першої інстанції Прилуцький В.О.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «Смілакомунтеплоенерго» про визнання відсутньою пропозиції укласти договір, що пов`язано із захистом прав споживача,

в с т а н о в и в :

у травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, яким просив визнати такі обставини:

- КП «Смілакомунтеплоенерго» не направляло йому пропозицію укласти договір про надання послуг з централізованого опалення за період з лютого 2018 року по березень 2024 року;

- договір про надання послуг з централізованого опалення між КП «Смілакомунтеплоенерго» та позивачем відсутній;

- правовідносини у сфері надання послуг з централізованого опалення між сторонами відсутні.

В обґрунтування вказав на те, що відповідачем, як підприємством, що надає послуги з централізованого опалення, не було запропоновано позивачу, як споживачу, у визначеному законодавством порядку укласти договір щодо надання відповідних послуг, у зв`язку з чим такі послуги позивачу у справі не надавалися.

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2024 позовні вимоги у справі відхилено за необґрунтованістю тверджень позивача.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав 30.08.2024 через відділення поштового зв`язку апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить визнати, що справа має розглядатися за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити, а також постановити окрему ухвалу щодо допущених судом першої інстанції порушень законодавства.

Вказує, що Смілянський міськрайонний суд після отримання справи за підсудністю з Черкаського районного суду мав зупинити провадження у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку позивачем ухвали про передачу справи за підсудністю до іншого суду на час апеляційного перегляду, однак, натомість, суд відкрив провадження у справі.

Суд протиправно визнав дану справу малозначною не врахувавши, що КСУ визнав неконституційними приписи процесуального законодавства стосовно віднесення до категорії малозначних справ про захист прав споживачів з ціною позову менше 250 розмірів прожиткових мінімумів.

З урахуванням викладеного вище, суд необґрунтовано відхилив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, чим порушив право позивача взяти особисту участь у судовому засіданні.

Установлені судом у справі обставини не були предметом доказування, адже не стосувалися заявлених позовних вимог.

Суд не врахував, що опублікований в місцевій газеті «Сміла» від №9 (1101) Договір про надання послуг з централізованого опалення для його укладання шляхом приєднання всіма споживачами послуг не є типовим договором за вимогами законодавства та порушує публічний порядок, адже не дає здійснюватися принципу свободи договору між учасниками цивільних правовідносин.

Крім того, такий договір позивач не підписував.

У відповідача за відсутності укладеного з позивачем договору про надання комунальних послуг відсутнє право вимоги щодо їх оплати.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Згідно ч.ч.1,2ст.367ЦПК Українисуд апеляційноїінстанції переглядаєсправу занаявними вній ідодатково поданимидоказами таперевіряє законністьі обґрунтованістьрішення судупершої інстанціїв межахдоводів тавимог апеляційноїскарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим .Законним єрішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При розгляді справи встановлено, що позивач має на меті довести, що між ним та відповідачем КП «Смілакомунтеплоенерго» не було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення у зв`язку з чим відповідні правовідносини відсутні як і обов`язок позивача оплачувати відповідні послуги.

Відповідно до положень ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Так 28.02.2018 відповідач КП «Смілакомунтеплоенерго» на офіційному сайті підприємства skte.com.ua та в місцевій газеті «Сміла» від №9 (1101) опублікувало Договір про надання послуг з централізованого опалення для його укладання шляхом приєднання всіма споживачами послуг, тобто цей договір в розумінні ст. 633, 634 ЦК України є публічним договором приєднання.

Згідно п.10.1 Договору про надання послуг з централізованого опалення, цей договір є підставою для появи публічно-правових взаємовідносин КП «Смілакомунтеплоенерго» з усіма Споживачами, які підлягають під цю категорію.

Відповідно до п.10.2. Договору, згода Споживача є прийняттям ним публічної пропозиції КП «Смілакомунтеплоенерго» про укладення Договору.

Частиною 4 статті 13 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» унормовано, що процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

У п.1.1. Договору визначено, що згода ненадання заперечень з боку Споживача щодо умов цього Договору впродовж 30 днів з дня опублікування, тобто підприємством було дотримано місячний термін на акцептування договору сторонами, визначний законодавством.

Таким чином впродовж 30 днів з моменту опублікування Договору в місцевій газеті «Сміла» від 28.02.2018 №9 (1101) та на офіційному сайті підприємства skte.com.ua позивач ОСОБА_1 мав право подати заперечення щодо умов Договору на адресу комунального підприємства, що ним зроблено не було.

Позивач також не надав доказів, що він звертався до відповідача ТОВ «Смілакомунтеплоенерго» із вимогою про укладення договору про надання послуг з централізованого опалення в чому йому було відмовлено.

Позивач не довів, що він звертався до відповідача із вимогою про отримання інформації щодо послуг по опаленню квартири та не отримав відповіді.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має права на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ч. 1, п.п. 1, 3, 7, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

За приписами ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно приписів ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач або суб`єкт теплопостачання має право вибирати (змінювати) теплопостачальну організацію, якщо це технічно можливо. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

З аналізу встановлених при розгляді цієї справи фактичних обставин та вказаних вище норм законодавства вбачається висновок про те, що теплопостачальна організація у певному населеному пункті визначається не довільно, а в залежності від технічної можливості надавати нею послуги з централізованого опалення, зокрема, у багатоквартирних будинках.

Отже споживач фактично позбавлений можливості на власний розсуд обирати підприємство, яке надаватиме йому послуги з теплопостачання, у разі, якщо в певному населеному пункті технічну можливість надати такі послуги має лише один суб`єкт.

Натомість його права у таких правовідносинах щодо обізнаності про особу, яка надаватиме послуги з централізованого теплопостачання, забезпечуються шляхом завчасного опублікування у ЗМІ відомостей про відповідне підприємство із пропозицією укласти договір про надання послуг із наведенням його тексту, щоб споживач мав можливість встановити обсяг прав та обов`язків у договірних відносинах з надавачем послуг (виконавцем по договору).

За обставин цієї справи відповідне повідомлення з опублікуванням договору мало місце Договору в місцевій газеті «Сміла» від 28.02.2018 №9 (1101) та на офіційному сайті підприємства skte.com.ua, що позивачем ні в позовній заяві ні в апеляційній скарзі під сумнів не ставиться.

Крім того, ст. 24 ЗУ «Про теплопостачання» визначено, що основним обов`язком споживача теплової енергії є своєчасне укладення договору з теплопостачання організацією на постачання теплової енергії.

Таким чином правовий механізм укладення договору про надання послуг з теплопостачання передбачає ініціативні дії як виконавця по договору опублікування оголошення про можливість укласти договір та його текст, так і споживача звернутися до організації-надавача послуг для підписання індивідуального договору.

Згідно із пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення. Відключення споживачів від мережі централізованого опалення здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

У даній справі позивачем не надано суду доказів, що за адресою його нерухомості мало місце відключення від централізованих мереж теплопостачання у порядку, передбаченому законодавством.

Одночасно з рішенням суду позивач у справі також оскаржує ухвалу суду першої інстанції від 10.06.2024 про відкриття провадження та визнання даної справи малозначною, яка не підлягає окремому оскарженню від рішення суду.

Так доводи скарги позивача про те, що Смілянський міськрайонний суд після отримання справи за підсудністю з Черкаського районного суду не мав права відкривати провадження, яке мало бути зупинене, у зв`язку з оскарженням в апеляційному порядку позивачем ухвали про передачу справи за підсудністю до іншого суду, колегія суддів відхиляє, оскільки ст. ст. 251, 252 ЦПК України, які регламентують обов`язок та право суду зупинити провадження, не передбачають випадок, коли оскаржується ухвала про передачу справи за підсудністю.

При цьому апеляційний перегляд такої ухвали не свідчить про неможливість фактичного вирішення по суті заявлених у справі вимог стосовно яких сторонами надано докази.

Апеляційний суд приймає до уваги, що постановою Черкаського апеляційного суду від 02.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 09.05.2024 про передачу справи за підсудністю залишено без задоволення.

Слід оцінити критично аргументи скаржника і про те, що суд протиправно визнав дану справу малозначною не врахувавши, що КСУ визнав неконституційними приписи процесуального законодавства стосовно віднесення до категорії малозначних справ про захист прав споживачів з ціною позову менше 250 розмірів прожиткових мінімумів.

Малозначними справами є: справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 6 ст. 19 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду, зокрема, малозначних справ.

Згідно з ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд першої інстанції не вбачав необхідності проводити розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При цьому нормами ч.4 ст.274 ЦПК України, яка визначає перелік справ, які не можуть бути розглянуті у порядку спрощеного позовного провадження, не передбачено віднесення даної справи про захист прав споживачів у спосіб визнання відсутньоюпропозиції укластидоговірдо категорії таких, які не можуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні.

Крім того, сторони справи усі свої аргументи щодо суті спору мали змогу викласти у письмових заявах, що й мало місце в даній справі .

Скаржником не обґрунтовано, яким саме чином розгляд справи у спрощеному позовному провадженні перешкодив йому аргументувати свою позицію щодо спору перед судом.

З цих же підстав апеляційним судом оцінюється критично посилання скаржника на те, що міськрайонний суд необґрунтовано відхилив його клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Слід вважати необґрунтованими посилання скаржника на те, що установлені судом у справі обставини не були предметом доказування, адже не стосувалися заявлених позовних вимог, так як судом надавалася оцінка правовідносин на підставі наявних у справі доказів з урахуванням змісту позовних вимог про визнання відсутньою пропозиції укласти договір.

Апеляційний суд відхиляє аргументи скаржника про те, що опублікований в газеті «Сміла» від №9 (1101) Договір про надання послуг з централізованого опалення не є типовим договором та порушує публічний порядок, адже не дає здійснюватися принципу свободи договору, оскільки з аналізу змісту вказаного договору не вбачається його невідповідність типовому договору, затвердженого постановою КМУ віл 21.07.2005 №630.

Посилання скаржника на те, що спірний договір він не підписував та, у зв`язку з цим, у відповідача відсутнє право вимоги щодо оплати за такі послуги на правильність висновків суду по суті спору у цій справі не впливають, адже судом не надавалася оцінка правам вимоги відповідача щодо оплати заборгованості за надані комунальні послуги при вирішенні спору про відсутність укладення договору.

Інші доводи скаржників у даній справі не свідчать про неправильне вирішення судом першої інстанції спору у справі.

Згідно ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже ухвалу суду першої інстанції від 10.06.2024 року про відкриття провадження у справі та рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2024 у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача без задоволення.

На підставі ст. 141 ЦПК України витрати відповідача по оплаті судового збору за апеляційний перегляд справи слід залишити за скаржником у зв`язку зі звільненням особи від сплати судового збору за приписами ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Керуючись ст. ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу відхилити.

Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 10.06.2024 про відкриття провадження та рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 30.07.2024 у даній цивільній справі залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в апеляційному суді, понесені позивачем, віднести на рахунок державного бюджету.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 23.10.2024.

Суддя-доповідач

Судді