Ухвала

від 01.10.2024 по справі 760/17954/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 01 жовтня 2024 року апеляційну скаргу з доповненнямипредставника власників майна ОСОБА_5 та ТОВ «Трассір ЄС» - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року,

за участі:

в режимі відеоконференцзвязку прокурора ОСОБА_7 ,

представника

власників майна адвоката ОСОБА_6

власника майна ОСОБА_5

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, виявлене та вилучене під час проведення обшуку 31 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 08 липня 2024 року у справі № 760/15514/24 (провадження № 1-кс/760/6779/24) за адресою: м. Київ, пров. Ярославський, буд. 7/9 в офісному приміщенні, яке перебуває в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю «Трассір ЄС» (код ЄДРПОУ: 43225802):

- Жорсткий магнітний диск марки «Seagate» ємністю 3000 GB з серійним номером «Z501DD91»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Toshiba» ємністю 1 TB з серійним номером «68HR339FS7CC»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Toshiba» ємністю 500 GB з серійним номером «57QKKGWBSX13»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Western Digital» ємністю 250 GB з серійним номером «WCANY3509409»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Toshiba» ємністю 1 TB з серійним номером «68HR2Y5FS7CC»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Toshiba» ємністю 1 TB з серійним номером «37B9340NSWK7»;

- Жорсткий магнітний диск моделі «MBB2073RC» з серійним номером «BSF9P7COOFHF»;

- Жорсткий магнітний диск моделі «MBB2073RC» ємністю 73.4 GB з серійним номером «BSF9P7COOEK8»;

- Жорсткий магнітний диск моделі «MBB2073RC» ємністю 73.4 GB з серійним номером «BSF9P7COOG8B»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Seagate» ємністю 500 GB з серійним номером «6VEKH7SB»;

- Жорсткий магнітний диск марки «Seagate» ємністю 1 TB з серійним номером «ZDE6JY46»;

- Жорсткий магнітний диск моделі «MBB2073RC» ємністю 73.4 GB з серійним номером «BSF9P7COOFTU»;

- SSD моделі «SSDPR-CX300-120» ємністю 120 GB з серійним номером «GOW059052»;

- Флеш-накопичувач марки «Transcend» ємністю 32 GB з серійним номером «G873170883»;

- Флеш-накопичувач марки «Transcend» ємністю 32 GB з серійним номером «JF780»;

- Електронний ключ «TRASSIR» з серійним номером «249Z3F396D85»;

- Електронний ключ «TRASSIR» з серійним номером «249Z3F397BA5»;

- Електронний ключ «eToken» PRO 72K;

- Електронний ключ «Sentinel»;

- Відеореєстратор «TRASSIR» моделі «XVR-3108» з серійним номером «XVR31081940039»;

- Маршрутизатор «Hrui» моделі «HR 901-AF-162165» з серійним номером «051861916280007»;

- Комп`ютер-сервер «TRASSIR» з серійним номером «G5u2-u2207960»;

- Сервер у корпусі срібного кольору з материнською платою «ASUS» моделі «WSC246 PRO» з серійним номером «M9S1CG001050» з жорстким магнітним диском «WD30PVRZ» з серійним номером «WCC4N15N54AE»;

- Серверний комп`ютер в корпусі з металу чорного кольору;

- Ноутбук «Lenovo» з серійним номером «PF383HG3» із зарядним пристроєм та сумкою;

- Системний блок чорного кольору без маркування;

- Мобільний телефон «IPhone 6S» IMEI: НОМЕР_1 з SIM карткою з мобільним номером телефону НОМЕР_2 ;

- Мобільний телефон «IPhone 11 Pro» IMEI 1: НОМЕР_3 , IMEI 2: НОМЕР_4 ;

- Печать «Для документів» ТОВ «Трассір ЄС»;

- Скоросшивач зеленого кольору з рукописним написом «Уставні документи Трассір ЄС» з 61 документом в ньому на 143 аркушах.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власників майна ОСОБА_5 та ТОВ «Трассір ЄС» - адвокат ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просив, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку апелянта клопотання не відповідає вимогам КПК України, оскільки на початку клопотання зазначено, що воно складено слідчим, однак підписане прокурором.

Посилається на те, що слідчим суддею розглянуто клопотання із порушенням процесуальних строків, оскільки відповідно до вхідного штампу, клопотання надійшло 02 серпня 2024 року та його розглянуто 28 серпня 2024 року.

Слідчим суддею не враховано те, що дозвіл на вилучення комп`ютерного обладнання та мобільних телефонів, не надано, а також не встановлено, яке відношення до кримінального провадження має печатка ТОВ «Трассір ЄС», яке офіційно зареєстроване, працює та сплачує податки.

Посилається на те, що ОСОБА_5 не має процессуального статусу у кримінальному провадженні, а належні їй мобільні телефони не відповідають ознакам речового доказу.

Заслухавши доповідь судді, доводипредставника власників майна та власника майна ОСОБА_5 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 лютого 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024101110000166, за підозрою ОСОБА_8 та ОСОБА_9 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

В клопотанні прокурора зазначено, що у невстановлений період часу, але не пізніше квітня 2022 року громадянка України ОСОБА_8 разом з технічним директором юридичної особи TOB «Трассір СС», діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх лій та їх наслідки, з корисливих мотивів, у тому числі щодо подальшого розвитку України виходячи з геополітичних інтересів Російської Федерації, які передбачають перебування України у сфері її впливу, будучи обізнаною про факт ведення вказаною державою агресивної війни проти України, з метою підтримки держави-агресора та завдання шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України, стала на шлях вчинення злочину - провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором.

31 липня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 08 липня 2024 року проведено обшук за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Трассір ЄС» ЄРДПОУ 43225802), за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, будинок 7/9, під час якого виявлено та вилучено речі та документи.

Постановою слідчого 3 відділу СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_10 від 01 серпня 2024 року вилучені під час проведення обшуку за місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Трассір СС» (ЄРДПОУ 43225802), за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, будинок 7/9 речі визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

02 серпня 2024 року прокурор Київської обласної прокуратури ОСОБА_7 , звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Трассір СС» (ЄРДПОУ 43225802), за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, будинок 7/9, з метою збереження речового доказу.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Вказана норма узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

У своїх висновках Європейський суд з прав людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчим суддею зазначених вимог закону дотримано.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024101110000166 про накладення арешту на майно, яке вилучене під час обшуку місцем здійснення господарської діяльності ТОВ «Трассір СС» (ЄРДПОУ 43225802), за адресою: м. Київ, провулок Ярославський, будинок 7/9, слідчий суддя дослідив матеріали додані до клопотання та прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні необхідно накласти арешт на зазначене у клопотанні майно, оскільки незастосування таких заходів може призвести до їх відчуження або знищення.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права власників майна з потребами кримінального провадження.

Тому, посилання автора апеляційної скарги на те, що слідчим суддею безпідставно накладено арешт на вказане майно, не приймаються до уваги, оскільки арешт на майно накладено з правових підстав, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність накладення арешту на вказане майно, з метою збереження речових доказів, оскільки прокурором доведено обставини, які підтверджують, що незастосування такого обмеження може призвести до наслідків, які можуть перешкодити досудовому розслідуванню.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Доводи апелянта, що клопотання розглянуто із порушенням процесуального строку, не є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Посилання апелянта на те, що ОСОБА_5 не має процесуального статусу у кримінальному провадженні, не вказує на незаконність оскаржуваної ухвали слідчого судді, оскільки як зазначено у клопотанні, вилучено майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, а додані до клопотання матеріали підтверджують їх дотичність до вказаного кримінального провадження.

З огляду на положення п. 1 ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Інші доводи на які посилається апелянт також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки були відомі слідчому судді та враховані ним при прийнятті рішення.

Колегія суддів звертає увагу, що застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна, є втручанням у права і свободи власника майна, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, що у цьому випадку і мало місце.

Зважаючи на зазначене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно зазначене у клопотанні прокурора, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, застосував захід забезпечення кримінального провадження на засадах розумності та співмірності.

Крім того, колегією суддів враховано те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000166 завершено та обвинувальний акт скеровано до Подільського районного суду м. Києва для розгляду його по суті.

З урахуванням наведеного, із закінченням стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22024101110000166 припиняється і судовий контроль, що здійснюється на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 28 серпня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями представника власників майна ОСОБА_5 та ТОВ «Трассір ЄС» - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13

Єдиний унікальний № 760/17954/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14

Справа № 11сс/82/6020/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК