Постанова

від 22.10.2024 по справі 369/15133/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Фінагеєва І.О.

Єдиний унікальний номер справи № 369/15133/21

Апеляційне провадження № 22-ц/824/15212/2024

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Мережко М.В.,

суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» до ОСОБА_1 про стягнення суми сплаченого страхового відшкодуванняи,

встановив:

У листопаді 2021 року позивач звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування.

В обґрунтування позовних вимог вказував, що 31 жовтня 2019 року о 19 год. 40 хв. у місті Києві по вул. Столичне шосе, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортного засобу автомобіля «Тоyota C-HR», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .

Внаслідок ДТП автомобіль «Toyota C-HR», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 отримав механічні пошкодження.

На момент ДТП, діяв договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58666а9К3 від 05 березня 2019 року укладений між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» (з 20 червня 2019 року змінено назву на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС») та ТОВ «Навігатор Корпорейшен» (Страхувальник) щодо майнових інтересів пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Toyota C-HR», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року у справі № 752/23663/19 ОСОБА_1 було визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Страхувальник 04 листопада 2019 року відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58666а9К3 від 05 березня 2019 року звернувся до Позивача з повідомленням про настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу.

Відповідно до своїх зобов`язань за договором добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58666a9К3 від 05 березня 2019 року Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 65 863.91 грн. відповідно до платіжного доручення №616952 від 25 листопада 2019 року.

На момент ДТП, цивільно правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПРАТ «АСК «ІНГО Україна» Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО0036540.

На виконання своїх зобов`язань за полісом АО0036540 ПРАТ «АСК «ІНГО Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «АРКС», суму страхового відшкодування пов`язаного з відновленням пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнту зносу його складових, «Toyota C-HR», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 26 329,11 грн.

Таким чином, сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач позивачу складає 65 862,91 грн - 26 329,11 грн. = 39 534,80 грн.

У зв`язку із викладеним, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» суму сплаченого страхового відшкодування в розмірі 39 534,80 грн та суму сплаченого судового збору.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 14 вересня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішення суду, позивач ПрАТ«Страхова компанія «АРКС» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильну оцінку доказів, що мають значення для вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд не урахував, що доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів для ремонту транспортного засобу. Такий рахунок було додано до позовної заяви. Апелянт вказує, що відповідач, як відповідальна за завданий збиток особа, повинен відшкодувати різницю між сумою страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу і сумою страхового відшкодування за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У відзиві на апеляційну скаргу представниквідповідача ОСОБА_1 адвокат Головненко Д.О. зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Апеляційну скаргу вважає безпідставною, просить залишити апеляційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» без задоволення, а Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року - без змін.

За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 39 534,80 грн.

За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Встановлено, що 31 жовтня 2019 року о 19 год. 40 хв. в м. Києві по Столичному шосе, керуючи автомобілем «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 , під час зміни напрямку руху не впевнився, що це буде безпечно, внаслідок чого відбулося зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_2 , що призвело до отримання автомобілями механічних пошкоджень, чим порушив п. 10.1 ПДР України.

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП України та накладено Адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 420 грн. 40 коп.

Відповідно до з ч. 6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені ДТП є встановленою та не підлягає доведенню.

На момент ДТП, цивільно правова відповідальність власника наземного транспортного засобу автомобіля «Ford Mondeo», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована в ПРАТ «АСК «ІНГО Україна» Полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АО0036540.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент ДТП, діяв договір добровільного страхування наземного транспорту «Все включено» № 58666а9К3 від 05 березня 2019 року укладений між ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Навігатор Корпорейшен» щодо майнових інтересів пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до відповіді на запит Головного управління статистики у м. Києві №3.1-23/484-19 від 15 липня 2019 року ПрАТ «Страхова компанія «АХА Страхування» з 20 червня 2019 року змінило назву на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АРКС».

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , ТОВ «Навігатор Корпорейшен» є власником транспортного засобу «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 .

Відповідно до заяви про подію та на виплату за договором добровільного страхування наземного транспортного засобу від 31 жовтня 2019 року та акту огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 07 листопада 2019 року транспортний засіб «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 отримав пошкодження бампера, переднього правого крила, диску переднього правого колеса, дзеркала заднього виду та інші.

Як вбачається з рахунку-фактури №0000018550 від 20 листопада 2019 року, розрахунку страхового відшкодування за договором № 58666а9К3 від 05 березня 2019 року та страхового акта №: ARX2521253 від 21 листопада 2019 року, сума страхового відшкодування склала 65 863,91 грн.

Відповідно до платіжного доручення №616952 від 25 листопада 2019 року ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» сплатила на користь ТОВ «Автосаміт ЛТД» 65 863,91 коп., призначення платежу: Страхове відшкодування згідно акту № ARX2521253, ТОВ Навігатор корпорейшн, ІПН 39396481, рах. №0000018550 від 20.11.19 Без ПДВ.

За полісом АО0036540 ПРАТ «АСК «ІНГО Україна» сплатило на користь ПрАТ «СК «АРКС», суму страхового відшкодування пов`язаного з відновленням пошкодженого ТЗ з урахуванням коефіцієнту зносу його складових, «Toyota C-HR», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 у розмірі 26 329,11 грн.

Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частини 3 статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Отже, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Статтями 28, 29 Закону № 1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

Згідно п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24.11.2003 № 142/5/2092 (далі - Методика) методика застосовується з метою: визначення ринкової вартості КТЗ, їх складників у разі відчуження; визначення стартової ціни КТЗ для їх продажу на аукціоні чи за конкурсом; визначення вартості КТЗ як об`єкта застави; визначення вартості КТЗ у складі майна фізичних осіб для його декларування; визначення вартості КТЗ для страхування фізичними та юридичними особами; визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ; визначення вартості відновлювального ремонту КТЗ; визначення вартості КТЗ для розв`язання майнових суперечок; визначення вартості арештованих, конфіскованих або визнаних безхазяйними КТЗ, їх складників у разі вимушеного їх продажу; визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України; визначення вартості відокремленого КТЗ в складі основних засобів юридичних осіб; в інших випадках у разі визначення вартості відокремленого КТЗ для встановлення розміру обов`язкових платежів до бюджету.

Згідно з п.2.4 Методики, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п. 4.1 Методики, оцінка КТЗ передбачає урахування технічних, технологічних характеристик та особливостей об`єкта оцінки, умов його експлуатації, обслуговування та зберігання, технічного стану на підставі відповідної технічної, довідкової, облікової документації та обстежень.

Як визначено п.4.3. Методики, за результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку КТЗ. За результатом оцінки, виконаної суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно, складається акт оцінки КТЗ. У разі проведення автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження) за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта або інший документ, передбачений законодавством (далі - висновок експерта).

Відповідно до 4.4. Методики, у звіті (акті) або висновку експерта про оцінку КТЗ зазначається така інформація: а) повне найменування суб`єкта оціночної діяльності, його місцезнаходження, телефон (факс), номер та термін дії сертифіката суб`єкта оціночної діяльності; б) дата надходження матеріалів для оцінки і дата підписання звіту (акта), висновку; в) найменування юридичної особи або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка призначила (замовила) оцінку КТЗ; г) питання (завдання), що поставлені перед оцінювачем (експертом) (мета оцінки); ґ) назва об`єкта (об`єктів), представленого для оцінки; д) найменування юридичної особи (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи), місцезнаходження (місце проживання) власника майна та його майнові права на КТЗ; е) відомості про фізичну особу, що здійснює оцінку КТЗ: посада, прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальності (загальна й оціночна за напрямом програми базової підготовки), стаж роботи за цими спеціальностями, учений ступінь і вчене звання (за наявності), номер, дата видачі кваліфікаційного свідоцтва та посвідчення про підвищення кваліфікації; є) інформація, що має значення для виконання оцінки, з посиланням на джерела її отримання; ж) клопотання оцінювача, експерта про надання додаткових матеріалів, результати їх розгляду (якщо це мало місце); з) перелік використаних довідкових джерел інформації, літератури із зазначенням основних бібліографічних даних (найменування, автори, місце та рік видання); и) дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом); і) відомості про осіб, які брали участь в огляді об`єкта оцінки, якщо їх участь обумовлена призначенням оцінки або договором про виконання оцінки; ї) ідентифікаційні дані КТЗ відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічного паспорта) або з копій цих документів; й) показання одометра (тахографа) КТЗ або лічильника мотогодин (за наявності); к) результати візуального огляду щодо відповідності (невідповідності) номерів кузова, шасі, інших складових частин записам у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу (технічному паспорті) або в інших документах; л) відомості про комплектність та укомплектованість КТЗ; м) відомості про склад оновлених складників КТЗ, інформаційні ознаки виконаного відновлювального ремонту, інші обставини, які мають значення для розв`язання поставлених питань; н) відомості про виявлені під час огляду дефекти, пошкодження, а також обґрунтування засобів і обсягу відновлювальних робіт з їх усунення чи інших способів урахування дефектів; о) перелік обмежень щодо застосування результатів оцінки та припущення, у межах яких проводилася оцінка; п) викладення змісту використаних методичних підходів, методів, оціночних процедур та відповідних розрахунків; р) висновок про вартість майна або висновок про результати автотоварознавчої експертизи (експертного дослідження); с) додатки, які становлять невід`ємну частину звіту (акта), висновку експерта про оцінку і містять дані стосовно технічного стану КТЗ (його складників), їх фотографічні зображення і дані, що підтверджують припущення та розрахунки. У додатках також може бути графічна розгортка побудови пошкодженого або розукомплектованого КТЗ з відображенням характеру пошкоджень або протокол технічного огляду з посиланням на характер і обсяг його пошкодження.

Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, актом виконаних робіт.

Суд першої інстанції установив, що позивач не надав звіту (акту) виконаних робіт, відповідно, за таких обставин, суд позбавлений можливості встановити які саме роботи були виконані. Крім того, суд правильно звернув увагу на те, що сам по собі рахунок - фактура не може підтвердити факт відновлення автомобіля «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 .

Так, Верховний Суд у пункті 18.6. постанови від 29 квітня 2020 у справі № 915/641/19 зазначив, що за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто носить інформаційний характер.

Згідно із частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що доказів на підтвердження відновлення автомобіля «Toyota C-HR», д.н.з. НОМЕР_2 , на вказану у рахунку - фактурі суму, а також доказів фактично понесених матеріальних витрат на його відновлення, матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги в цілому повторюють доводи позовної заяви, належна оцінка яким надана судом першої інстанції, не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди позивача із висновками суду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що вказане рішення є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 липня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова