Ухвала

від 17.10.2024 по справі 761/31122/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6142/2024 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

Єдиний унікальний номер: № 761/31122/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2024 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засіданняОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709» - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року, -

за участю:

представника - адвоката ОСОБА_6 ,

прокурора - ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2024 року задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України та накладено арешт на рідину в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал., зразки рідини у кількості 4-х скляних пляшок об`ємом 0,5 л., кожна та 2-х скляних банок об`ємом 1 л., кожна, вилучених в ході обшуку майнового комплексу спиртозаводу (адміністративно-виробничі будівлі, господарські приміщення, склади, бочки, тощо) розташованого за адресою: Харківська обл., м. Люботин, селищ. Караван, вул. Заводська, буд. 23 , яке належить ТОВ "КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709", (код ЄДРПОУ: 43845400) для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року, заборонивши вчиняти дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, із зобов`язанням процесуального керівника організувати та узгодити забезпечення спеціальних умов зберігання речових доказів з метою запобігання їх псуванню, а також з метою запобігання перешкоджанню правомірній діяльності юридичної особи ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709».

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представник ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709» - адвокат ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, з внесеними доповненнями до неї, в яких просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2024 року.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що вилучений та арештований спирт не є та не може бути речовим доказом в рамках кримінального провадження № 72023000320000044 від 17.08.2023 року. Зокрема, на момент проведення обшуку, на момент винесення постанови про призначення експертизи детективом БЕБ вилучених у TOB «КСЗ 1709» зразків спирту та на момент подачі клопотання про арешт майна не було внесено відомостей до ЄРДС щодо незаконного виробництва спирту ТОВ «КСЗ 1709». А відтак, вилучені зразки, арештований спирт отримані з порушенням вимог КПК України, а отже є недопустимими доказами. Фактично, орган досудового розслідування збирає докази поза рамками кримінального провадження № 72023000320000044 від 17.08.2023 року.

Вказує, що вилучений та арештований спирт належить ТОВ «КСЗ 1709», що підтверджується поданими до суду першої інстанції документами, судом встановлено та визнано факт, що власником вилученого спирту є ТОВ «КСЗ 1709». В той же час, обшук проводився на підприємстві ТОВ «УКРСПЕЦСПИРТ», а вилучили майно, яке належить ТОВ «КСЗ 1709». В результаті дій органу досудового розслідування, ТОВ «КСЗ 1709» позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, що призводить до щоденного простою підприємства та завдає збитків останньому.

В доповненнях до апеляційної скарги представник зазначає, що ТОВ «КСЗ 1709» має усі необхідні документи для здійснення господарської діяльності з виробництва спирту, його посадові особи не були раніше засуджені за ст. 204 КК України, а тому не є та не може бути суб`єктом досудового розслідування за ч. 2 ст. 204 КК України. Виявлення винних ніяк не пов`язано із вилученим та арештованим спиртом, а пов`язано із встановленням обсягу повноважень посадових осіб підприємства, що може бути підтверджене виключно документально.

Звертає апелянт увагу суду і на те, що арешт спирту жодним чином не впливає на можливість проведення експертиз. По-перше, для проведення експертиз відібрано зразки у скляні ємності та, згідно матеріалів клопотання про арешт, вже призначено відповідні експертизи. Вилучений спирт у кількості 1120,26 дал жодним чином не впливає на можливість чи неможливість призначити експертизи у кримінальному провадженні. І по-друге, експертиза якості вилученого спирту не відповідає меті досудового розслідування.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ОСОБА_6 , яка підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити в повному обсязі, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги представника та просив залишити ухвалу без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів, наданих до суду апеляційної інстанції, що детективами Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17.08.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України.

Досудовим розслідуванням зазначено, що відповідно до висновку аналітичного дослідження Державної податкової служби України № 348/99-00-08-01-03-20/43291860 від 27.06.2023, службові особи ТОВ «УКРСПЕЦСПИРТ» (код ЄДРПОУ 43291860), яке є платником ПДВ, умисно вчинили дії направлені на ухилення від сплати податку на додану вартість, що входить в систему оподаткування, відповідно до Податкового законодавства України, шляхом фіктивного формування податкового кредиту через ряд безтоварних операцій, що дозволило здійснити заниження податку на додану вартість на загальну суму - 14 942 949 грн., що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах.

Відповідно до вказаного аналітичного дослідження щодо фінансово-господарських операцій ТОВ «УКРСПЕЦСПИРТ» проведених за період з 01.01.2021 по 31.12.2022 встановлені операції пов`язані із придбанням ТОВ «УКРСПЕЦСПИРТ» кукурудзи на загальну суму 10 200 238 грн., (у т.ч. ПДВ - 1 252 661 грн.) у СФГ «ЗЕНІТ» та газового конденсату та розчинників (для лакофарбної продукції) у ТОВ «АЛЬТЕРНАТІВ ЕНЕРДЖІ СОРСЕС КОМПАНІ» на загальну суму 82 371 724 грн., (у т.ч. ПДВ - 13 690 289 грн.), що дозволило сформувати значну частину податкового кредиту, а саме 21,8 % від загальної суми придбання, оскільки вказані фінансові операції віднесені до ризикованих.

Крім цього, 05.10.2023 року в ході обшуку спиртзавода ТОВ «УКРСПЕЦСПИРТ» за адресою: Харківська обл.. м. Люботин, сщ. Караван, вул. Заводська, 23, у резервуарах спиртосховища встановлена наявність спирту етилового неденатурованого, в розмірі 30176,48 дал., та фракції головного етилового спирту в розмірі 1140,85 дал., з яких було відібрано зразки.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-23/54624-ФХД від 28.12.2023 вилучені зразки є спиртом етиловим ректифікованим, який не відповідають вимогам ДСТУ та не придатний для виготовлення горілок та лікеро-горілчаних напоїв, крім цього вказані зразки згідно висновку судово-медичної експертизи №031-19-2024 від 11.04.2024, небезпечні для життя і здоров`я людини.

Вказане підтверджує факт незаконного виготовлення спирту етилового, тобто виготовлення спирту з порушенням визначених норм та стандартів, що є наслідком виготовлення недоброякісної продукції.

21.08.2024 року у період часу з 12:42 годин по 20:17 годин, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 26.07.2023 проведено обшук, майнового комплексу спиртозаводу (адміністративно-виробничі будівлі, господарські приміщення, склади, бочки, тощо) розташованого за адресою: Харківська обл., м. Люботин, сщ. Караван, вул. Заводська, буд. 23 , в ході якого було виявлено та вилучено речі та документи в т.ч. рідина із характерним запахом спирту у резервуарах спиртосховища в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал., а також вилучено відібрані зразки виявленої у спиртосховищі рідини з характерним запхом спирту у кількості 4-х скляних пляшок об`ємом 0,5 л., кожна та 2-х скляних банок об`ємом 1 л., кожна.

Вилучену рідину в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал передано представнику ТОВ "КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709", (код ЄДРПОУ: 43845400) на відповідальне зберігання за адресою: Харківська обл., м. Люботин, сщ. Караван, вул. Заводська, буд. 23.

22.08.2024 року постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, враховуючи той факт, що виявлена та вилучена за адресою: Харківська обл., м. Люботин, сщ. Караван, вул. Заводська, буд. 23 , рідина (згідна бухгалтерського обліку - є спиртом етиловим неденатурованим) в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал. та вилучені зразки, відповідають критеріям ст. 98 КПК України, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

23.08.2023 року (клопотання датоване 22.08.2023 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України, на рідину в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал., зразки рідини у кількості 4-х скляних пляшок об`ємом 0,5 л., кожна та 2-х скляних банок об`ємом 1 л., кожна, вилучених в ході обшуку майнового комплексу спиртозаводу (адміністративно-виробничі будівлі, господарські приміщення, склади, бочки, тощо) розташованого за адресою: Харківська обл., м. Люботин, селищ. Караван, вул. Заводська, буд. 23 , яке належить ТОВ "КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709", (код ЄДРПОУ: 43845400) для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року, заборонивши вчиняти дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, із зобов`язанням процесуального керівника організувати та узгодити забезпечення спеціальних умов зберігання речових доказів з метою запобігання їх псуванню, а також з метою запобігання перешкоджанню правомірній діяльності юридичної особи ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709».

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03.09.2024 року вказане клопотання прокурора задоволено у повному обсягу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).

Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).

Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.

При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з`ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.

Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурором доводи про накладення арешту на вказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з`ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.

Зокрема, посилаючись у клопотанні, що зазначене майно, є речовими доказами та відповідають критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.

Процесуальний керівник зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

За таких обставин зазначене у клопотанні майно, яке належить ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709» розглядається як предмет вчинення кримінального правопорушення та містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного посилання апелянта на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.

А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для арешту майна, не є переконливими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.

Інші доводи апелянта не є безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376,404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 03 вересня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 про арешт майна у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204, ч. 3 ст. 212 КК України та накладено арешт на рідину в загальному об`ємі абсолютного спирту 1120,26 дал., зразки рідини у кількості 4-х скляних пляшок об`ємом 0,5 л., кожна та 2-х скляних банок об`ємом 1 л., кожна, вилучених в ході обшуку майнового комплексу спиртозаводу (адміністративно-виробничі будівлі, господарські приміщення, склади, бочки, тощо) розташованого за адресою: Харківська обл., м. Люботин, селищ. Караван, вул. Заводська, буд. 23 , яке належить ТОВ "КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709", (код ЄДРПОУ: 43845400) для забезпечення його зберігання як речового доказу у кримінальному провадженні № 72023000320000044 від 17 серпня 2023 року, заборонивши вчиняти дії щодо відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, із зобов`язанням процесуального керівника організувати та узгодити забезпечення спеціальних умов зберігання речових доказів з метою запобігання їх псуванню, а також з метою запобігання перешкоджанню правомірній діяльності юридичної особи ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709», - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ТОВ «КАРАВАНСЬКИЙ СПИРТОВИЙ ЗАВОД 1709» - адвоката ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4