Ухвала

від 22.10.2024 по справі 120/6828/24

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2024 р. Справа № 120/6828/24

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши в м. Вінниці у письмовому провадженні клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТА" до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про:

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.04.2024 № 10876938/32604028 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 11.01.2024 № 2;

- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області від 10.04.2024 № 10876937/32604028 про відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.02.2024 № 4;

- зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 2 від 11.01.2024 та № 4 від 20.02.2024 датою їх надсилання на реєстрацію в Єдиний реєстр податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкові накладні № 2 від 11.01.2024 та № 4 від 20.02.2024 і надіслав їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішеннями відповідача 1 від 01.04.2024 за № 10876938/32604028 та № 10876937/32604028 у реєстрації вказаних податкових накладних відмовлено.

Відповідно до ухвали суду від 29.05.2024 розгляд адміністративної справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТА" здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

10.06.2024 від представника відповідача 1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, до якого також додано клопотання про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження. Клопотання обґрунтовується тим, що комісія регіонального рівня прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, складених позивачем, на загальну суму, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5,9 млн грн). А відтак, з урахуванням положень п.п. 2, 4 ч. 4 ст. 257 КАС України, ця справа не може бути розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, представник вказує на те, що відповідна категорія справ має вагомий вплив на формування судової практики щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України № 1165 від 11.12.2019 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Також, на думку представника відповідача, розгляд цієї справи в порядку спрощеного провадження позбавляє відповідача можливості в повному обсязі реалізувати свої права та використати усі можливі способи захисту та доведенні своєї правової позиції.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з таких мотивів.

Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частин 1-3 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частиною четвертою статті 12 КАС України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців - вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Перелік цих справ відповідає справам, визначеним у пунктах 1-4 частини 4 статті 12 КАС України.

В силу вимог ч. 1 ст. 260 КАС України про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Отже, змістовний аналіз наведених вище норм процесуального закону вказує на те, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка адміністративна справа, окрім тих справ, які обов`язково повинні розглядатися судом у загальному позовному провадженні, перелік яких чітко передбачений у ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України. Окрім цього, саме суд визначає форму адміністративного судочинства для розгляду конкретної справи і згідно з вимогами п. 4 ч. 9 ст. 171, ч. 1 ст. 260 КАС України питання про це вирішується в ухвалі про відкриття провадження в адміністративній справі.

Як зазначено в ухвалі суду від 29.05.2024, рішення суду про можливість розгляду цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін обґрунтоване тим, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності та не належить до категорії тих адміністративних справ, які можуть розглядатися виключно за правилами загального провадження. До того ж прийняття законного і обґрунтованого рішення по суті спору не потребує заслуховування усних пояснень учасників справи в судовому засіданні.

Водночас доводи, наведені відповідачем у заяві про розгляд за правилами загального позовного провадження, вищевказаних висновків суду не спростовують та не дають достатніх підстав для прийняття рішення про зміну обраної судом форми адміністративного судочинства

Посилання відповідача на пункти 2, 4 частини першої статті 257 КАС України є безпідставними, оскільки природа відносин у сфері реєстрації або відмови у реєстрації податкових накладних носить немайновий характер (що підтверджено усталеною практикою Верховного Суду), а заявлені позивачем вимоги не стосуються відшкодування шкоди, завданої суб`єктом владних повноважень на суму понад 500 прожиткових мінімумів для працездатних громадян, а також не пов`язані з оскарженням рішення контролюючого органу, на підставі якого таким органом може бути заявлено про стягнення з позивача грошових коштів в сумі, що перевищує вищезазначений розмір.

Таким чином, позовні вимоги не підпадають під визначення тих категорій адміністративних справ, які згідно з ч. 4 ст. 12 та ч. 4 ст. 257 КАС України повинні розглядатися виключно за правилами загального позовного провадження.

Крім того суд враховує, що за змістом частини першої статті 262 КАС України розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 8 ст. 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Отже, розгляд судом адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін дає можливість учасникам справи сповна реалізувати свої процесуальні права, визначені, зокрема, у статтях 44, 47 КАС України. При цьому, сторони перебувають в однаковому процесуальному становищі щодо можливості реалізації таких прав.

Відтак безпідставними є доводи представника відповідача про те, що розгляд справи у спрощеному позовному провадженні позбавляє відповідача можливості у повному обсязі реалізувати свої процесуальні права сторони.

Крім того, надуманими суд визнає твердження відповідача про те, що ця категорія адміністративних справ має значний вплив на формування судової практики, адже відповідні публічно-правові спори вже багато років розглядаються адміністративними судами і на сьогодні судова практика щодо розгляду та вирішення цих справ вже є сформованою.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що у задоволенні заявленого клопотання слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 44, 47, 166, 248, 256, 260, 262, 293, 294 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без задоволення клопотання представника Головного управління ДПС у Вінницькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Сало Павло Ігорович