Рішення

від 23.10.2024 по справі 140/8688/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/8688/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари (далі - ТОВ Володимирська фабрика гофротари) звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішення від 12.06.2024 №UA205100/2024/000026/2 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 12.06.2024 №UA205100/2024/000078.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного договору придбало товар та подало через декларанта митному органу митну декларацію та додані до неї документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом з урахуванням витрат на транспортування товару. Однак відповідач прийняв оскаржуване рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв`язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.

На думку позивача, подані документи не містили розбіжностей, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Також зауважив, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірному рішенні, окрім номера та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.

За наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 21.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечила та у їх задоволенні просила відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказала, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв`язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.

З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив позивач не погоджується з викладеними у відзиві аргументами відповідача з підстав, наведених у позові та просить позов задовольнити у повному обсязі.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.

Між ТОВ Володимирська фабрика гофротари (покупець) та OVERSYS OPTIMIZATION UNIVERSAL SYSTEMS S.L. NIF В209802І5 (Іспанія) (продавець) укладено 20.03.2024 контракт №20032024, відповідно до якого продавець погоджується продати, а покупець придбати обладнання, зазначене у цьому контракті, а саме плоский висікальний прес BOBST SPO 2000 з флексопринтером GЦPFERT IMPRESSION 16/20 2 кольори, що складається з: префідер Gцpfert, 2019 р.; флеско принтер Gцpfert IMPRESSION 16/20 2 кольори, 2019 р.; трансферна секція; плоский висікальний прес BOBST SPO 2000.

Сторонами контракту 20.04.2024 було укладено Замовлення-Специфікацію №2 від 20.03.2024 до контракту №20032024 від 20.03.2024, у відповідності до якої продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується купити вживане обладнання для виготовлення ящиків з гофрокартону: секція висічки марки BOBST тип IMPRESSION 16/20, серійний номер 0662 018 02 тип АUTOPLATINE SPO 2000 1 шт., б/у, рік виробництва 1988 р. з системою аспірації, лотком для видалення відходів, столом для штанцформ та інші демонтовані частини для лінії марки BOBST модель SPO 2000 FLAT BED DIE CUTTER, вартістю 40 000,00 євро.

ТОВ Володимирська фабрика гофротари через уповноваженого декларанта на митний пост Волинської митниці подало митну декларацію (МД) №24UA205100005091U5 від 10.06.2024, згідно з якою було заявлено до митного оформлення товар Обладнання для виробництва товарів з паперової маси, паперу: секція висічки марки BOBST тип IMPRESSION 16/20, серійний номер 0662 018 02 тип АUTOPLATINE SPO 2000 - 1шт., б/у, рік виробництва 1988 р. для лінії марки BOBST модель SPO 2000 FLAT BED DIE CUTTER в комплекті з системою аспірації, лотком для видалення відходів, столом для штанцформ та інші демонтовані частини..., де в графі 42 МД вказано ціну товару у розмірі 40 000,00 євро. В графі 12 МД зазначено митну вартість товару в сумі 2 463 276,00 грн (еквівалентно 56 148,29 євро), яку визначено за 1 методом визначення митної вартості товару за ціною контракту, з урахуванням витрат на транспортування товару до митного кордону України (708 440,00 грн).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного основного методу її обчислення декларантом до вказаної МД були подані такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №2024/1 від 06.05.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №2024/2 від 06.05.2024; автотранспортну накладну №323505 від 05.06.2024; автотранспортну накладну б/н від 03.06.2024; декларація про походження товару №2 від 20.03.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1313 від 09.05.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №62 від 10.06.2024; контракт від 20.03.2024 №20032024; Замовлення-Специфікацію №2 від 20.03.2024 до цього контракту; договір про надання послуг митного брокера №18-н від 08.01.2014; договір (контракт) про перевезення №29/05/2024-3 від 29.05.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, митницею у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах, в електронному повідомленні 11.06.2024 декларанту згідно з статтями 53 та 54 МК України у 10-ти денний термін запропоновано подати такі документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (договір на перевезення від 09.05.2024 №31, рахунок від 09.05.2024 НС-00000037 та документ про його сплату); доповнення №2 від 20.03.2024 до Контракту; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант надав додаткові документи на підтвердження митної вартості, однак 12.06.2024 Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205100/2024/000026/2 та сформувала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000078.

У графі 33 оскаржуваного рішення від 12.06.2024 №UA205100/2024/000026/2 зазначено, що під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товару було встановлено, що документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять наступні розбіжності.

На виконання пунктів 2А та 2В зовнішньоекономічного контракту (далі Контракт ) від 20.03.2024 №20032024 не надано документи по cплаті за товар. Декларантом фактично не надано доповнення №2 від 20.03.2024 до Контракту. Відповідно до пункту 3 Контракту обладнання, що є об`єктом цього контракту, буде покрите його поточним страховим полісом до початку робіт з демонтажем та навантаження обладнання. До митного оформлення даний документ не надано. У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору зазначений договір на перевезення від 09.05.2024 №31. До митного оформлення даний документ не наданий. Декларантом не надано до митного оформлення рахунок від 09.05.2024 НС-00000037 та документ про його оплату (зазначено у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.05.2024 №1313). Заявлені умови поставки EXW передбачають, що покупець повинен оплатити вартість перевезення та навантажувально-розвантажувальні роботи. Відомостей про вартість навантаження/розвантаження не надано. Вказане може свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно складових митної вартості на умовах поставки EXW та неможливість перевірити числовий розрахунок митної вартості.

Декларант надав наступні додаткові документи: специфікацію 20.03.2024 №2; договір перевезення від 09.05.2024 №31 (пунктом 2 даного контракту передбачено подання заявки, яка до митного оформлення не надана); банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення в іноземній валюті) від 09.04.2024 №112, банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення в іноземній валюті) від 29.04.2024 №119; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжне доручення в іноземній валюті) від 01.04.2024 №110; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 10.06.2024 №225, платіжне доручення в іноземній валюті від 10.06.2024 № 1384 та платіжне доручення в іноземній валюті від 10.05.2024 №15864 (за даними платіжними дорученнями здійснено оплату лише за транспортні послуги); додаткову угоду №1 від 27.03.2024 до контракту про зміну умов страхування товару; копії митних декларацій країни відправлення від 07.06.2024 №24DE860135369385B0 та від 04.06.2024 №24DE860135048728B0, в яких відсутнє числове значення вартості; експертний висновок Волинської ТПП №B-948 від 12.06.2024. Інших додаткових документів для підтвердження митної вартості декларантом не надано, про що повідомлено листом від 12.06.2024 №173/06-24.

Як зазначає відповідач в оскаржуваному рішенні, в рахунках про транспортні витрати №62 від 10.06.2024 та від 09.05.2024 №1313 зазначені відомості лише щодо транспортування товару. Таким чином, стосовно поданих документів, митний орган дійшов висновку про відсутність документального підтвердження витрат на навантаження, розвантаження товару. З урахуванням зазначеного такі витрати не включені у вартість товару, а тому відповідно до пункту 6 частини 10 статті 58 МК України повинні бути включені до митної вартості оцінюваного товару як складова митної вартості. Також, на думку митного органу, не є достатнім підтвердженням заявленої декларантом митної вартості оцінюваного товару Експертний висновок Волинської ТПП № B-948 від 12.06.2024 через невідповідність вимогам Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 №1440. Згідно вимог п.54, п.57 Національного стандарту №1 зібрані експертом вихідні дані та інша інформація повинні відображатись у висновку з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього відповідно. Також у висновку відсутній виклад змісту застосованих методичних підходів, методів та оціночних процедур, а також відповідних розрахунків, за допомогою яких підготовлено висновок. Цінових пропозицій до висновків , а також розрахунків, які б дали змогу впевнитись у достовірності, об`єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить. В наданому додатково Експертному висновку Волинської ТПП №B-948 від 12.06.2024 експертом вказано, що розрахунок вартості товару проведено на основі наданої замовником (зацікавленою особою) інформації та носить інформаційний характер, що не може використовуватись для підтвердження визначеної та заявленої декларантом митної вартості товару. Таким чином, митний орган вважає, що декларантом не забезпечено надання відповідно до п. 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З урахуванням наведеного, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено згідно зі статтею 64 МК України за резервним методом на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на товар 1 на рівні 1,8 дол. США/кг за МД №UA305130/2024/8080 від 10.04.2024.

Декларанту запропоновано звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг, за умови надання гарантій відповідно до розділу Х та статті 55 МК України.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA205100005177U8 від 12.06.2024 з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 49 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою, третьою статті 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої, шостої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митного органі. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою, другою статті 57 вказаного Кодексу передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості товарів, з огляду на таке.

Судом встановлено, що до митного оформлення позивач надав передбачені статтею 53 МК України документи, які підтверджують числові складові задекларованої митної вартості, зокрема: контракт від 20.03.2024 №20032024; Замовлення-Специфікацію №2 від 20.03.2024 до цього контракту; рахунок-фактуру (інвойс) №2024/1 від 06.05.2024; рахунок-фактуру (інвойс) №2024/2 від 06.05.2024; договір (контракт) про перевезення №29/05/2024-3 від 29.05.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №1313 від 09.05.2024; рахунок на оплату транспортно-експедиційних послуг №62 від 10.06.2024.

Відповідно до Замовлення-Специфікації №2 від 20.03.2024 до контракту від 20.03.2024 №20032024 та рахунків-фактур (інвойсів) від 06.05.2024 №2024/1, №2024/2 загальна вартість товару складає 40 000,00 євро. Загальна вартість транспортно-експедиційних послуг до митного кордону України відповідно до рахунків на оплату №1313 від 09.05.2024, №62 від 10.06.2024 становить 708 440,00 грн.

Вищенаведені суми включені до митної вартості, яка зазначена у графі 12 МД №24UA205100005091U5 від 10.06.2024.

На підтвердження оплати вартості товару позивач додатково надав митному органу банківські платіжні інструкції в іноземній валюті №110 від 01.04.2024 на суму 34 000,00 євро, №112 від 09.04.2024 на суму 34 000,00 євро, №119 від 29.04.2024 на суму 272 000,00 євро.

Суд звертає увагу на те, що загальна вартість обладнання відповідно до розділу 2 контракту від 20.03.2024 №20032024 складає 340 000,00 євро, а тому відповідно до умов цього контракту оплата на виконання його пунктів 2А, 2В та 2С здійснювалась почергово у вищенаведених сумах. При цьому, вартість спірної поставки товару відповідно до Замовлення-Специфікації №2 від 20.03.2024 до контракту від 20.03.2024 №20032024 та рахунків-фактур (інвойсів) від 06.05.2024 №2024/1, №2024/2 становить 40 000,00 євро.

Також суд зауважує, що відповідно до додаткової угоди №1 від 27.03.2024 до контракту №20032024 від 20.03.2024 обладнання, що є об`єктом цього контракту, буде покрите його поточним страховим полісом продавця до початку робіт з демонтажу та навантаження обладнання. Сторони погодили, що договори страхування обладнання з моменту початку проведення демонтажних та навантажувальних робіт не укладаються покупцем. Сторони домовилися виключити пункт 3 розділу 4 Умови поставки з тексту контракту.

Відтак, вартість такого обладнання включає страхові витрати продавця цього товару, а тому ненадання декларантом страхового полісу під час розмитнення товару не впливає на митну вартість.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є зовнішньоекономічний контракт (додаткова угода до нього), замовлення-специфікація та рахунки-фактури (інвойси). Експертний висновок Волинської торгово-промислової палати №В-948 від 12.06.2024, наданий позивачем на вимогу митниці, лише додатково підтверджує ціну товару, однак не є визначальним документом у розумінні частини другої статті 53 МК України для підтвердження митної вартості.

Надані позивачем додатково копії митних декларацій країни відправлення від 07.06.2024 №24DE860135369385B0 та від 04.06.2024 №24DE860135048728B0, в яких відсутнє числове значення вартості, не можуть підтверджувати ціну товару, оскільки митні декларації країни відправлення можуть лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не можуть підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

З урахуванням наведеного позивач належними та достатніми документами підтвердив ціну товару у сумі 40 000,00 євро.

Щодо транспортних витрат до митного кордону України у сумі 708 440,00 грн, які включені до митної вартості, суд зазначає, що на підтвердження таких витрат позивач надав митному органу договір №31 на перевезення від 09.05.2024, укладений між позивачем та ТОВ Негабарит-Сервіс, заявку на міжнародне перевезення вантажу №1 від 09.05.2024, рахунок на оплату №1313 від 09.05.2024, довідку №225 від 10.06.2026 для пред`явлення в митні органи, платіжну інструкцію №15864 від 10.05.2024, платіжну інструкцію в національній валюті від 10.06.2024 №1384, з яких слідує, що вартість автоперевезення по маршруту Germany, 91301, Forchheim Україна, Ягодин становить 688 440,00 грн. Також позивач надав митниці заявку-договір №29/05/2024-3 від 29.05.2024 про надання автотранспорту з перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні, укладений з ТзОВ Промислова група Бонітет, рахунок на оплату №62 від 10.06.2024, довідку для митних органів вих. №67 від 10.06.2024, з яких слідує, що вартість міжнародного транспортного перевезення вантажів за маршрутом Німеччина, м. Форхгайм м/п Краківець (Україна) становить 20 000,00 грн.

Відповідно до цих документів страхування вантажу не проводилося.

Відтак, позивач підтвердив достатніми документами вартість транспортування товару до митного кордону України у сумі 708 440,00 грн, яка включена до митної вартості.

Водночас цими документами, що підтверджують транспортні витрати, не підтверджено витрат на навантаження та розвантаження товару, які з урахуванням умов поставки EXW, що визначені в контракті №20032024 від 20.03.2024 та в Замовленні-Специфікації №2 від 20.03.2024 до цього контракту, відповідно до вимог пункту 6 частини 10 статті 58 МК України підлягають включенню до митної вартості.

Як визначено пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Умови поставки EXW («Франко-Завод», Ex Works») відповідно до Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати означають, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту. Імпортер (покупець) повинен укласти договір з перевізниками товару і оплатити перевезення від підприємства-продавця до пункту призначення, включаючи навантаження, виконати і сплатити митні процедури, а також податки і збори, сплатити товар продавцеві за ціною виробника.

Таким чином, митна вартість товару за даних умов поставки складається з фактурної вартості та витрат на навантаження, транспортування товару від визначеного місця до кордону.

Позивач під час митного декларування не надав пояснень з приводу відсутності у задекларованій митній вартості витрат на навантаження товару відповідно до умов поставки товару.

Вказане призвело до обґрунтованих сумнівів митниці в частині підтвердження складових митної вартості товару.

Відтак, непідтвердження витрат на навантаження товару у спірному випадку унеможливило визначення митної вартості за першим методом - за ціною договору, внаслідок чого Волинська митниця здійснила коригування митної вартості товару.

Представник позивача лише суду у додаткових поясненнях від 22.10.2024 повідомив, що умови поставки було визначено EXW, оскільки вони найбільш точно відображали фактичні умови здійснення поставки. Зазначення інших умов поставки згідно правил Інкотермс було недоречним, адже вони б суперечили фактичним обставинам поставки. Продавець дійсно надав доступ до товару на його складі, проте, у відповідності до усної домовленості, саме продавець самостійно власними засобами на безоплатній основі провів навантаження обладнання на надані ТОВ Володимирська фабрика гофротари транспортні засоби. Таким чином, оскільки позивачем не було фактично понесено жодних витрат на проведення навантажувально-розвантажувальних робіт, тому дані відомості і не були надані Волинській митниці та не включалися до задекларованої митної вартості. В той же час, зазначення інформації про вартість навантажувально-розвантажувальних робіт за умов, що фактично жодних витрат на це не було понесено, було б порушенням вимог чинного законодавства України, і могло б слугувати самостійною підставою для притягнення ТОВ Володимирська фабрика гофротари до відповідальності за внесення недостовірних (документально непідтверджених) відомостей до митної декларації.

З приводу здійсненого коригування митної вартості спірного товару суд зазначає наступне.

Коригування відповідачем здійснено лише щодо ціни товару, яка, на думку суду, підтверджена за першим методом - за ціною договору.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації (МД №UA305130/2024/8080 від 10.04.2024), на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. При цьому, коригування здійснено відповідачем відповідно до наведеної митної декларації з урахуванням вартості ваги товару, а не вартості обладнання, ціна якого визначена інвойсами у спірному випадку.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Більш того, у спірному випадку придбане позивачем обладнання є таким, що перебувало у використанні.

За усталеною та послідовною практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може бути підставою для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

На думку суду, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення у даному випадку не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару, і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та не довів числові значення проведеного коригування митної вартості з урахуванням порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2024 №UA205100/2024/000026/2 є необґрунтованим та таким, що не відповідає вказаним вище нормам МК України, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення належить задовольнити.

Враховуючи те, що картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000078 винесена з причини невизнання митної вартості товару за вартістю, визначеною декларантом, та прийняттям рішення про коригування митної вартості товарів від 12.06.2024 №UA205100/2024/000026/2, яке судом визнано протиправним та скасовано, тому вказана картка відмови також підлягає визнанню протиправною та скасуванню.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 6808,35 грн, сплачений платіжною інструкцією від 14.08.2024 №17061.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 12 червня 2024 року №UA205100/2024/000026/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Волинської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205100/2024/000078.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари судовий збір у сумі 6808,35 грн (шість тисяч вісімсот вісім гривень 35 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Володимирська фабрика гофротари (45403, Волинська область, місто Нововолинськ, вулиця Луцька, будинок 25, код ЄДРПОУ 38485617).

Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385).

Суддя Н. В. Стецик