Рішення

від 22.10.2024 по справі 200/6631/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року Справа№200/6631/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кравченко Т.О.,

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Донецького апеляційного суду, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

23 вересня 2024 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Донецького апеляційного суду (далі відповідач), в якому позивач просив:

1. визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду щодо видачі судді у відставці ОСОБА_1 довідок від 06 травня 2024 року за вихідними № 3.11-16/22/2024, № 3.11-16/23/2024, № 3.11-16/24/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн;

2. зобов`язати Донецький апеляційний суд видати судді у відставці ОСОБА_1 довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч. 2 ст. 130 Конституції України, ч. 3 ст. 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», із застосуванням встановленого абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2481,00 грн, абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2648,00 грн, абз. 4 ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3028,00 грн.

Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.

24 вересня 2024 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання заяв по суті справи.

Цією ж ухвалою суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі третя особа, ГУ ПФУ в Донецькій області); встановив строк для надання пояснення та витребував у неї докази.

Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі сторони і третя особа повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС).

Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).

Як на час прийняття позовної заяви та відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час розгляду справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».

Указом Президента України від 23 липня 2024 року № 469/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 23 липня 2024 року № 3891-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що є суддею у відставці; перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

Позивач вказував на те, що відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Згідно з ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зауважив, що згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється Законом України про судоустрій.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 1402 зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 установлено, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

П. 2 ч. 3 ст. 135 Закону № 1402 передбачено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня календарного року.

Ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082) установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2 270 гривень.

Ст. 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1982-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1982) установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2 481 гривня.

Ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710) установлено у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2 684 гривні.

Ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон № 3460-ІХ) установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 3 028 гривень.

Позивач наголосив, що Законом № 1402 установлено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.

Таким чином, заміна однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2022 року (2 481 грн), на 01 січня 2023 року (2684 грн), на 01 січня 2024 року (3028 грн) на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402 не передбачена (2 102 грн), є неправомірною.

Виплата суддівської винагороди регулюється ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону №1402, норми інших законодавчих актів до цих правовідносин застосовуватися не можуть.

Згідно з п. 6 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, (далі Порядок № 3-1) перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання, на підставі довідки про суддівську винагороду, наданої відповідним органом, у даному випадку Донецькім апеляційним судом, судді.

У зв`язку з наведеним та керуючись ст. 130 Конституції України, ст. 135, ч. 4 ст. 142 Закону № 1402, ст. 7 Закону № 1982, ст. 7 Закону № 2710, ст. 7 Закону № 3460, у зв`язку із зміною складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, станом на 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року та для реалізації права на перерахунок щомісячного грошового утримання суддів у відставці, позивач направив відповідачеві Донецькому апеляційному суду заяву про видачу довідок про суддівську винагороду.

06 травня 2024 року за заявою позивача Донецький апеляційний суд виготовив довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 2022, 2023 та 2024 роки.

При обрахунку розміру суддівської винагороди станом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року та 01 січня 2024 року Донецький апеляційний суд виходив з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2 102.00 грн х 50 (кількість прожиткових мінімумів для працездатних осіб) х 1,1 (регіональний коефіцієнт).

Вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують гарантії незалежності суддів, а також право позивача на майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Просив задовольнити позов.

Відповідач позов не визнав; доводив, що у спірних правовідносинах діяв в межах повноважень, в порядку та способом, що визначені законодавством.

Зазначив, що постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року № 2766-VI «Про звільнення суддів» ОСОБА_1 був звільнений з посади судді Апеляційного суду Донецької області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Позивач звернувся до Донецького апеляційного суду з приводу надання довідок про суддівську винагороду з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону № 1982, ст. 7 Закону № 2710, ст. 7 Закону № 3460.

Відповідач доводив, що надав довідки про суддівську винагороду судді відповідно до штатного розпису суду та чинного законодавства.

Відповідач зазначив, що згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України

Ст. 135 Закону № 1402 визначено, що суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.

Базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, Закон № 1402 не визначає розмір суддівської винагороди у конкретно вираженому обчисленні, а лише встановлює алгоритм її розрахунку.

Так, суддівська винагорода складається з двох елементів: посадового окладу та 4 видів доплат.

В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 15 липня 1999 року № 966-ХІV «Про прожитковий мінімум» (далі Закон № 966) прожитковий мінімум вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік, одночасно, цим же законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня», який складає 2102,00 грн, що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх працездатних осіб.

Ст. 7 Закону № 1982 установлено у 2022 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2393,00 грн, з 1 липня 2508,00 грн, з 1 грудня 2589,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2102,00 грн.

Ст. 7 Закону № 2710 установлено у 2023 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2589,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Ст. 7 Закону № 3460 установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн, а для основних соціальних і демографічних груп населення: працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2102,00 грн.

Відповідач зазначив, що погоджується з тим, що ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Враховуючи вищенаведену норму, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам алгоритм розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього алгоритму, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.

Крім того, статус судді є конституційним і як Конституцією України, так і Законом № 1402 запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід`ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.

Наявність в Законі № 1402 чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, елементом якого є така дефініція, як прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, є однією з гарантій, яка унеможливлює хаотичну і ситуативну, в залежності від політичної та/або економічної чи іншої кон`юнктури або інших чинників зміну розміру суддівської винагороди, що може бути важелем впливу на судову владу.

З наведених вище мотивів відповідач дійшов висновку, що для розрахунку розміру суддівської винагороди для обчислення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом № 1402, який є єдиним нормативним актом, що може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Разом з тим, введення в Законах України «Про Державний бюджет» спеціальної категорії прожиткового мінімуму для суддів, а саме «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня», тягне для відповідача обов`язок застосовувати дану норму, оскільки він не наділений правом на тлумачення закону та його застосування на власний розсуд за наявності суперечностей чи неузгодженості.

З огляду на викладене відповідач доводив, що в його діях відсутня протиправність, позаяк він діяв на виконання норми закону, яка є чинною і протиправність якої може констатувати виключно суд.

На переконання відповідача, у даному випадку єдиним способом розв`язання спору такого роду є надання Конституційним Судом України правової оцінки введенню законодавцем окремої розрахункової величини прожиткового мінімуму для суддів, який не передбачений Законом № 1402.

Просив відмовити в позові.

Третя особа надала пояснення, в яких також просила відмовити в позові.

Зазначила, що відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, (далі Порядок № 3-1) звернення за перерахунком щомісячного довічного утримання проводиться в разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді (в разі збільшення розміру винагороди судді Конституційного Суду України), який працює на відповідній посаді.

Згідно з п. 2 розділу ІІІ Порядку № 3-1 до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду (довідка про винагороду судді КСУ) працюючого судді за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди.

П. 4 розділу IV Порядку № 3-1 установлено, що відповідні органи видають довідки про суддівську винагороду працюючого судді/довідки про винагороду працюючого судді Конституційного Суду України за відповідною посадою станом на дату, з якої відбулось підвищення розміру суддівської винагороди/винагороди судді Конституційного Суду України, що враховується для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання, для кожного судді, зазначеного в списку.

Відповідно до Закону України від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі Закон № 294) прожитковий мінімум для працездатних

осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня 2021 року складає 2 102,00 грн.

Третя особа покликалася на Закони №№ 1402, 294, 1928, 2710, 3460 і наголошувала, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, на 2022, 2023 і 2024 роки не змінився в порівняні з розміром прожиткового мінімуму на 2020-2021 роки, відповідно і не змінився розмір суддівської винагороди працюючого судді на відповідній посаді.

Як наслідок, підстави для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці не виникли.

Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.

На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З`ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Позивач є суддею у відставці.

Так, постановою Верховної Ради України від 02 грудня 2010 року № 2766-VI «Про звільнення суддів» у зв`язку з поданням заяви про відставку суддя Апеляційного суду Донецької області Галатін О.М. був звільнений з посади судді.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Донецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці.

На час виникнення спірних правовідносин ОСОБА_1 отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці (з надбавками) в розмірі 167068,65 грн, згідно з довідкою Донецького апеляційного суду від 03 березня 2020 року № 3.11-14/100/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, про що свідчить рішення про перерахунок пенсії за пенсійною справою № 914290874774 (дата-час розрахунку: 28 лютого 2024 року 01:00).

Щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці, яке отримує позивач, становить 50% суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, яка складає 184976,00 грн, в тому числі посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 69366,00 грн.

Відповідач Донецький апеляційний суд (ідентифікаційний код 42262513) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.

06 травня 2024 року Донецький апеляційний суд видав ОСОБА_1 довідку № 3.11-16/22/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з цією довідкою станом на 01 січня 2022 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 184976,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 69366,00 грн.

Довідка видана на підставі штатного розпису та особового рахунку за січень 2022 року.

06 травня 2024 року Донецький апеляційний суд видав ОСОБА_1 довідку № 3.11-16/23/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з цією довідкою станом на 01 січня 2023 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 184976,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 69366,00 грн.

Довідка видана на підставі штатного розпису та особового рахунку за січень 2023 року.

06 травня 2024 року Донецький апеляційний суд видав ОСОБА_1 довідку № 3.11-16/24/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, наведеною в додатку 2 до Порядку № 3-1.

Згідно з цією довідкою станом на 01 січня 2024 року суддівська винагорода позивача, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, складає 184976,00 грн, у тому числі: посадовий оклад 115610,00 грн, доплата за вислугу років (60%) 69366,00 грн.

Довідка видана на підставі штатного розпису та особового рахунку за січень 2024 року.

Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Висновки суду по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 142 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402) щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

П. 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, (далі Порядок № 3-1) передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до ч. 4 ст. 142 Закону № 1402 органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.

Згідно зі ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 1402 встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону № 1402 зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

Ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-ХІІ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082) установлено прожитковий мінімум […] для основних соціальних і демографічних груп населення:

[…]

працездатних осіб: з 1 січня 2 270 гривень, […];

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2 102 гривні;

[…].

Ст. 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1928) установлено у 2022 році прожитковий мінімум […] для основних соціальних і демографічних груп населення:

[…]

працездатних осіб: з 1 січня 2 481 гривня, […];

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня 2 102 гривні;

[…].

Ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710) установлено з 1 січня 2023 року прожитковий мінімум […] основних соціальних і демографічних груп населення:

[…]

працездатних осіб 2 684 гривні;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні;

[…].

Ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі Закон № 3460) установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум […] для основних соціальних і демографічних груп населення:

[…]

працездатних осіб 3 028 гривень;

працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, - 2 102 гривні;

[…].

Спірні правовідносини виникли щодо обчислення суддівської винагороди працюючого судді для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці.

Позивач доводить, що, виходячи з положень ст. 130 Конституції України та ст. 135 Закону № 1402, обчислення суддівської винагороди має здійснюватися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року.

Надаючи оцінку цим доводам позивача, суд виходить з наступного.

Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.

Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом № 1402) гарантії незалежності суддів є невід`ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.

Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя. Окреслену правову позицію стосовно гарантій незалежності суддів було висловлено у низці рішень Конституційного Суду України, зокрема у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 01 грудня 2004 року № 19-рп/2004, від 11 жовтня 2005 року № 8-рп/2005, від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, від 03 червня 2013 року № 3-рп/2013, а також від 04 грудня 2018 року № 11-р/2018.

30 вересня 2016 року набрали чинності зміни, внесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» (далі Закон № 1401).

На підставі Закону № 1401, серед іншого, ст. 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що «розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій».

З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч. 1 ст. 135 Закону № 1402, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.

Розмір суддівської винагороди визначено у ст. 135 Закону № 1402, який з огляду як на свою назву, так і сферу правового регулювання (означену в преамбулі), є законом про судоустрій в значенні ч. 2 ст. 130 Конституції України.

П. 2 ч. 1 ст. 135 Закону № 1402 установлено, що базовий розмір посадового окладу судді апеляційного суду становить 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15 липня 1999 року № 966-ХІV «Про прожитковий мінімум» (далі - Закон № 966).

Відповідно до ст. 1 Закону № 996 прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.

Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.

До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.

Законом № 996 закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.

Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.

Водночас, ст. 7 Закону № 1082, разом із встановленням станом на 01 січня 2021 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2 270,00 грн, був введений такий новий вид прожиткового мінімуму, як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2 102,00 грн.

До 2021 року для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено ст. 135 Закону № 1402.

Ст. 7 Законів № 1928, № 2710 та № 3460 на 2021-2024 роки також передбачений такий вид прожиткового мінімуму як «прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», розмір якого становить 2 102,00 грн.

Варто зазначити, що зміни до Закону № 1402 у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди в період, щодо якого виникли спірні правовідносини, (2021-2024 роки), а також до Закону № 996 щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 01 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.

Закони України про Державний бюджет України на 2021-2024 роки фактично змінили складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч. 2 ст. 130 Конституції України і ч. 3 ст. 135 Закону № 1402.

Закони України про Державний бюджет України на відповідні роки не повинні містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.

На такі аспекти законодавчого регулювання звернув увагу Конституційний Суд України в Рішеннях від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Отже, Законом № 1402 закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.

Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом № 1402.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 13 вересня 2023 року у справі № 240/44080/21, від 24 липня 2023 року у справі № 280/9563/21, від 12 липня 2023 року у справі № 140/5481/22, від 22 червня 2023 року у справі № 400/4904/21.

Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2021 року (2270,00 грн), на 01 січня 2022 року (2481,00 грн), на 01 січня 2023 року (2684, грн), на 01 січня 2024 року (3028,00 грн), на іншу розрахункову величину, яка Законом № 1402 не передбачена («прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді», 2 102,00 грн), на підставі норм ст. 7 Законів України про Державний бюджет України на 2021-2024 року є неправомірною.

З огляду на встановлені фактичні обставини та правове регулювання спірних правовідносин, діючи на підставі ч. 2 ст. 9 КАС, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправними дій Донецького апеляційного суду, які полягали у видачі ОСОБА_1 :

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/22/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону № 1928 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2 102 гривні;

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/23/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону № 2710 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2 102 гривні;

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/24/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону № 3460 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2 102 гривні.

Належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисленого відповідно до вимог Закону № 1402, є зобов`язання Донецького апеляційного суду видати ОСОБА_1 довідку за формою, встановленою додатком 2 до Порядку № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу, з урахуванням встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року та регіонального коефіцієнту 1,1, доплати за вислугу років 60%, а саме:

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону № 1982 на 01 січня 2022 року 2 481 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 136 455 грн (2 481 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 218 328 грн;

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону № 2710 на 01 січня 2023 року 2 684 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 147 620 грн (2 684 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 236 192 грн;

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону № 3460 на 01 січня 2024 року 3 028 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 166 540 грн (3 028 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 266 464 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі Закон № 3674).

В силу приписів абз. 2 ч. 1 ст. 3 Закону № 3674 позовна заява належить до об`єктів справляння судового збору.

Докази, які б свідчили, що особа, яка звернулася до суду, належить до суб`єктів, яким згідно з нормами ст. 5 Закону № 3674 встановлені пільги щодо сплати судового збору, суду не надані.

Ч. 1 ст. 4 Закону № 3674 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674 за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 01 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць 3028,00 грн.

При зверненні до суду з цим позовом позивач фізична особа по суті заявив три немайнові вимоги визнання протиправними дій відповідача щодо видачі трьох довідок про суддівську винагороду від 06 травня 2024 року №№ 3.11-16/22/2024, 3.11-16/23/2024, 3.11-16/24/2024.

Таким чином, судовий збір за подання цього позову становить 3633,60 грн (3028,00 грн х 0,4 х 3 = 3633,60 грн).

Отже, при зверненні до суду з цим позовом позивач мав надати документ про сплату судового збору в сумі 3633,60 грн, однак такий документ позивачем не наданий.

Докази здійснення інших судових витрат позивачем не надані.

Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань відповідача належить стягнути судовий збір в сумі 3633,60 грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Донецького апеляційного суду (ідентифікаційний код 42262513, місцезнаходження: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 1а) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Донецького апеляційного суду, які полягали у видачі ОСОБА_1 :

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/22/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102 гривні;

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/23/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102 гривні;

- довідки від 06 травня 2024 року № 3.11-16/24/2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного із застосуванням встановленого абз. 5 ст. 7 Закону України від 09 липня 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102 гривні.

3. Зобов`язати Донецький апеляційний суд видати ОСОБА_1 довідки за формою, встановленою додатком 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 січня 2008 року № 3-1, про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру суддівської винагороди судді Донецького апеляційного суду, що працює на відповідній посаді, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 1 січня календарного року, та регіонального коефіцієнту 1,1, а також доплати за вислугу років 60%, а саме:

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2022 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону України від 02 грудня 2021 року № 1982-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» на 01 січня 2022 року 2 481 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 136 455 грн (2 481 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 218 328 грн;

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2023 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону України від 03 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 01 січня 2023 року 2 684 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 147 620 грн (2 684 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 236 192 грн;

- про суддівську винагороду станом на 01 січня 2024 року, виходячи з базового розміру посадового окладу судді апеляційного суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено ст. 7 Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» на 01 січня 2024 року 3 028 грн, з урахуванням складових суддівської винагороди: посадового окладу 166 540 грн (3 028 грн х 50 х 1,1), доплати за вислугу років (60%) 266 464 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Донецького апеляційного суду на користь держави судовий збір в сумі 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 копійок.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

7. Повне судове рішення складено 22 жовтня 2024 року.

Суддя Т.О. Кравченко