Рішення

від 23.10.2024 по справі 240/13262/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/13262/24

категорія 112040201

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Панкеєвої В.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" про стягнення санкцій та пені,

встановив:

Житомирське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" суму адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 39135,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано встановленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, тому він повинен сплатити відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, розраховані виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на підприємстві. У зв`язку з порушенням відповідачем термінів сплати, на суму адміністративно-господарських санкцій була нарахована пеня. Оскільки суму адміністративно-господарських санкцій та пеню відповідач не сплатив, позивач просить суд стягнути з відповідача суму адміністративно-господарських санкцій та пеню.

Ухвалою суду від 18.07.2024 позов прийнято до провадження, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

09.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" відповідно до поданої обов`язкової податкової звітності за 2023 рік в рядку 101 податкового розрахунку сум доходу, нарахованого сплаченого на користь платників податків-фізичних осіб, і утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску внаслідок методологічної помилки було невірно вказано середньооблікову чисельність працівників, а саме до складу штатних працівників було включено працівників підприємства, що працюють за сумісництвом. Враховуючи той факт, що нормативними документами не передбачено можливості подати коригуючий звіт зазначеного розрахунку, посадові особи підприємства були позбавлені можливості виправити помилку. В наступних податкових періодах за 2024 рік інформація щодо середньооблікової чисельності працівників відображалась вірно.

У період із 02.09.2024 по 16.09.2024, 07.10.2024 головуюча суддя перебувала у відпустці.

Зважаючи на незначну складність справи, суд вважає за необхідне розглянути її в порядку п.2 ч.1 ст.263 КАС України.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Суд установив, що товариство з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" (ЄДРПОУ: 36863756) зареєстроване як юридична особа.

Фондом проведено аналіз діяльності ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" відповідно до вимог Законів України "Про зайнятість населення" та "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні".

Згідно з інформацією, зазначеною в розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невикористанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, середньооблікова чисельність штатних працівників за 2023 рік в ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" складає 10 осіб, отже норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю для такого становить 1 особа. Разом з тим, середньооблікова кількість працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, у ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" складає 0 осіб.

З огляду на зазначені відомості Фондом зроблено висновок, що відповідачем не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, а тому у зв`язку із виявленим порушенням законодавчих вимог Фонд самостійно розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, що підлягали сплаті ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" у розмірі 38248,48 грн.

Відповідачем не було сплачено адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня 2024 року, а тому, починаючи із 16.04.2024 по 12.06.2024 нарахована пеня у розмірі 887,40 грн за 58 днів прострочення сплати адміністративно-господарських санкцій.

Позивач вважає, що ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" не виконано нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, як це передбачено статтею 19 Закону № 875-XII, що стало підставою звернення позивача до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" від 21 березня 1991 року №875-XII з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (далі Закон України №875-XII) визначені засади соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантовано їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами.

Відповідно до статті 17 цього Закону, з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом. Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Частинами 1-2 статті 18 Закону №875-ХІІ передбачено, що забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону № 875-ХІІ (в редакції до 06.11.2022) підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю" від 18.10.2022 № 2682-IX (чинний з 06.11.2022) частину 3 статті 18 Закону №875-ХІІ викладено в новій редакції: Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частинами 1-2, 4 статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною 1 статті 20 Закону № 875-ХІІ визначено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю відповідно до установленого нормативу.

При вирішенні спору суд також бере до уваги те, що питання, пов`язані з обліком штатних працівників, регулюються Інструкцією № 286, дія якої згідно із пунктом 1.1 поширюється на всі юридичні особи, їх філії, представництва та інші відокремлені підрозділи, а також на фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю.

Відповідно до пункту 2.1 Інструкції № 286 в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмово трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше, а також власники підприємства, якщо, крім доходу, вони отримували заробітну плату на цьому підприємстві.

Згідно з підпунктами 2.6.1, 2.6.2 пункту 2.6 вказаної Інструкції не включаються до облікової кількості штатних працівників такі категорії: прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств. Працівник, який отримує на одному підприємстві дві, півтори ставки, тобто оформлений за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи (внутрішнє сумісництво), або менше однієї ставки, в обліковій кількості штатних працівників враховується як одна фізична особа; залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами (договорами підряду).

Згідно з пунктом 1.8 Інструкції №286 показник середньооблікової кількості штатних працівників використовується для визначення кількості зайнятих працівників за сферами економічної діяльності та ведення спостереження за змінами мобільності робочої сили. Суть його визначення полягає у тому, що зайнятий працівник враховується тільки один раз (за місцем основної роботи), незалежно від терміну трудового договору та тривалості робочого часу.

Відповідно до пункту 3.2 та Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників розраховується на підставі щоденних даних про облікову кількість штатних працівників, які повинні уточнюватись відповідно до наказів про прийом, переведення працівника на іншу роботу та припинення трудового договору. Облікова кількість штатних працівників за кожен день має відповідати даним табельного обліку використання робочого часу працівників, на підставі якого визначається кількість працівників, які з`явились або не з`явились на роботу.

Згідно із підпунктами 3.2.1, 3.2.2, 3.2.5 Інструкції № 286 середньооблікова кількість штатних працівників за місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця. Кількість штатних працівників облікового складу за вихідний, святковий і неробочий день приймається на рівні облікової кількості працівників за попередній робочий день. У випадку двох або більше вихідних чи святкових і неробочих днів підряд кількість штатних працівників облікового складу за кожний з цих днів приймається на рівні кількості працівників облікового складу за робочий день, що їм передував.

При обчисленні середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, зазначені у пунктах 2.4, 2.5 цієї Інструкції, крім працівників, які перебувають у відпустках у зв`язку з вагітністю та пологами або для догляду за дитиною до досягнення нею віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину безпосередньо з пологового будинку (підпункти 2.5.8-2.5.9 Інструкції). Облік цих категорій працівників ведеться окремо.

Середньооблікова кількість штатних працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової кількості штатних працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців у цьому періоді, тобто відповідно на 2, 3, 4, ... 12.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до вимог Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 №14-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за №457/39513 (далі - Порядок №14-2), Пенсійний фонд України скерував до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю витяг з централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), з якого слідує, що середньооблікова кількість штатних працівників ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" у 2023 році становила 10 осіб, кількість осіб з інвалідністю у звітному періоді - 0. При цьому зазначена інформація отримана з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування за період 2023 року, у якому відображені дані щодо сум виплаченого доходу та нарахованого єдиного внеску працівникам ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" на підставі поданих відповідачем Податкових розрахунків за І, ІІ, ІІІ та ІV квартали 2023 року.

На підставі вказаного витягу позивач розрахував суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, який становить 1 особа, в розмірі 38248,48 грн та скерував зазначений розрахунок відповідачу.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.12.2020 №773, далі Порядок №4), у рядку 101 заголовної частини Розрахунку зазначається середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період (пункт 1 розділу ІІІ Порядку).

Так, у Податкових розрахунках за І-IV квартали 2023 року ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" у рядку 101 відображено середньооблікову кількість штатних працівників: І квартал 2023 року - 9+9+10, ІІ квартал 2023 року 10+10+9, ІІІ квартал 2023 року 9+9+9, IV квартал 2023 року 10+10+10. При цьому, з Додатків 1 до вказаних Розрахунків "Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам" вбачається, що до середньооблікової кількості штатних працівників (рядок 101 Податкового розрахунку) було включено за І-IV квартали 2023 року в тому числі таких працівників як ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Водночас суд бере до уваги пояснення відповідача про те, що ним у рядку "101" Податкових розрахунків допущено помилку, оскільки до середньооблікової кількості штатних працівників було включено 4 працівника ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ), які протягом 2023 року працювали у товаристві за сумісництвом.

На підтвердження вказаного факту до матеріалів справи долучено, зокрема, копію наказу ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" від 02.10.2023 №11-к, відповідно до якого ОСОБА_1 з 03.10.2023 прийнято на посаду водія вантажного автомобіля за сумісництвом на умовах неповного робочого дня, копію наказу ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" від 30.09.2022 №32, відповідно до якого ОСОБА_2 з 04.10.2022 прийнято на посаду водія вантажного автомобіля за сумісництвом на умовах неповного робочого дня, копію наказу ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" від 10.03.2023 №5-к, відповідно до якого ОСОБА_3 з 13.03.2023 прийнято на посаду водія вантажного автомобіля за сумісництвом на умовах неповного робочого дня, копію наказу ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" від 20.09.2022 №25, відповідно до якого ОСОБА_4 з 21.08.2022 прийнято на посаду водія вантажного автомобіля за сумісництвом на умовах неповного робочого дня.

А на підтвердження того, що вищевказані особи протягом усього 2023 року працювали за основним місцем роботи в АТ "Коростенський кар`єр" відповідач до матеріалів справи долучив довідки від 31.07.2024 №18, №19, №20, №21, видані АТ "Коростенський кар`єр", якими підтверджується працевлаштування ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в товаристві на повний робочий день.

Отже, враховуючи те, що працівники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у 2023 році працювали у ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" за сумісництвом, а не за основним місцем роботи, відтак такі працівники мають враховуватися тільки один раз за місцем основної роботи (пункт 1.8 Інструкції №286).

Вказані вище обставини свідчать про те, що фактично відповідач зробив помилки у рядку 101 Податкових розрахунків за І-IV квартали 2023 року, що призвело до невірного визначення ПФУ середньооблікової кількості штатних працівників останнього протягом 2023 року. При цьому розділом V Порядку №4 не передбачено можливість коригування рядка 101 Податкового розрахунку.

Отже, з урахуванням приписів Інструкції № 286, середньооблікова кількість штатних працівників у ТОВ "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" в 2023 році за правилом арифметичного округлення становила 6 осіб.

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача, з огляду на середньооблікову чисельність штатних працівників за 2023 рік у кількості менше 8 осіб, відсутній обов`язок створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

За наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено наявність підстав для стягнення з відповідача сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у заявленому розмірі, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене суд уважає, що заявлені позовні вимоги не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, є необґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись положеннями статей 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 251, 262, 292-293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову Житомирського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул.Домбровського,38, м.Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, ЄДРПОУ: 20401066) до товариства з обмеженою відповідальністю "УКРТРАНС ТЕРМІНАЛ" (вул.Грушевського,20, кв.19, м.Коростень, Коростенський р-н, Житомирська обл., 11500, ЄДРПОУ: 36863756) про стягнення санкцій та пені, відмовити за безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.А. Панкеєва

23.10.24