Рішення

від 23.10.2024 по справі 240/9675/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/9675/24

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Романченка Є.Ю., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області щодо невиконання вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011 під час здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі № 278/1089/20;

- зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області направити Оліївській сільській раді Житомирського району Житомирської області вимогу щодо зобов`язання вжиття заходів для встановлення відкритих асигнувань (кошти на рахунках) спрямованих на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі №278/1089/20 до закінчення бюджетного періоду 2024 року та на весь період безспірного списання зупинити проведення платежів з рахунків Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, які не передбачені пунктом 25 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні УДКС України у Житомирському районі Житомирської області з 06.09.2022 перебуває виконавчий лист від 05 квітня 2021р. про стягнення з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19.12.2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2019 року у розмірі 16 395 485 (шістнадцять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень. Станом на 08.05.2024 рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21 грудня 2020 року по справі №278/1089/20 не виконано. Посилається на протиправну бездіяльність відповідача щодо не вжиття всіх заходів направлених на виконання спрямованих на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі №278/1089/20.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

04.10.2024 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого у задоволенні позову просить відмовити.

Від представника позивача 10.10.2024 надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що відповідач подав до суду відзив з суттєвим порушенням процесуальних строків, про поважність причин пропуску строків у відзиві не повідомлено. Просив, відповідно до ст.162 КАС України відзив вважати неподаним.

Враховуючи, що відзив на позовну заяву поданий понад встановлений судом строк, суд погоджується з таким твердженням представника позивача, а тому доходить висновку про наявність підстав для застосування наслідків, передбачених ч. 6 ст. 162 КАС України, у вигляді не взяття судом до уваги відзиву на позовну заяву при вирішенні справи по суті.

Положення ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

На виконанні УДКС України у Житомирському районі Житомирської області з 06.09.2022 перебуває Виконавчий лист від 05 квітня 2021р. про стягнення з Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заборгованість за договором купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва від 19.12.2019 року та договором купівлі-продажу земельної ділянки від 19.12.2019 року у розмірі 16 395 485 (шістнадцять мільйонів триста дев`яносто п`ять тисяч чотириста вісімдесят п`ять) гривень. (додаток 1)

ОСОБА_1 звернувся до Управління державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області.

Листом від 10.01.2024 №02-08/56 повідомлено позивача, що у відповідності до вимог п. 31 Порядку, забезпечено часткове (в обсязі наявних залишків коштів на рахунках) безспірне списання коштів на загальну суму 161 448,55 грн.

Управлінням не здійснено безспірне списання коштів з рахунку боржника, в зв`язку з недотриманням вимог п. 32 Порядку, а саме: відсутні кошти на відповідному рахунку боржника. Також зазначено, що зупинено проведення платежів за платіжними дорученнями боржника за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у п.25 Порядку (відповідно до п.31 Порядку) та направлено вимоги (лист від 09.06.2023 №02-09/756 та від 11.12.2023 №02-09/1727) щодо необхідності вжиття заходів для встановлення асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Позивач вважає протиправною бездіяльністю відповідача під час безспірного списання коштів з рахунку боржника не здійснення усіх заходів спрямованих на, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону №1404-VIII; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до статті 6 Закону №1404-VIII у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються податковими органами, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами.

Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

У випадках, передбачених законом, рішення можуть виконуватися іншими органами.

Органи та установи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, не є органами примусового виконання.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою КМУ від 15.04.2015 №215 (далі - Положення №215) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів (пункт 2 Положення №215).

Відповідно до підпункту 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку, зокрема, здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845 (далі - Порядок №845).

Приписами пункту 2 Порядку №845 визначено, що безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Порядку №845 органи Казначейства, зокрема, вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до пункту 5 Порядку №845 під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів (підпункт 4); відкладати, зупиняти безспірне списання коштів і їх перерахування стягувачам у випадках, передбачених законом та цим Порядком (підпункт 6); вживати інших заходів до виконання виконавчих документів (підпункт 7).

Згідно з пунктом 8 Порядку №845 органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку:

1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер;

2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів;

3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Відповідно до пункту 25 Порядку №845 безспірне списання коштів з рахунка боржника здійснюється в першочерговому порядку. Проведення платежів з рахунка боржника здійснюється після безспірного списання у разі наявності коштів на рахунку.

На час здійснення безспірного списання коштів проводяться платежі боржника: за захищеними видатками, визначеними Бюджетним кодексом України; із сплати податків і зборів, у тому числі судового збору; поштових послуг під час здійснення переказу коштів із соціальних виплат, передбачених державним бюджетом на відповідний рік (у тому числі пенсій всіх видів та поштових послуг з доставки та виплати сум компенсаційних виплат); за видатками спеціального фонду відповідного бюджету на оплату праці та нарахування на заробітну плату, придбання медикаментів, забезпечення продуктами харчування, оплату комунальних послуг та енергоносіїв; з рахунків із спеціальним режимом використання; за рахунок позик/грантів за міжнародними договорами; у випадку, встановленому абзацом другим пункту 30 цього Порядку.

У разі наявності у боржника або головного розпорядника бюджетних коштів окремої бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду безспірне списання коштів здійснюється лише за цією бюджетною програмою. При цьому положення пунктів 28-34 цього Порядку застосовуються лише щодо зазначеної бюджетної програми.

Згідно із положеннями пункту 28 Порядку №845 орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди класифікації видатків бюджету і рахунки, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення кодів класифікації видатків бюджету та рахунків орган Казначейства повідомляє боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, про здійснення безспірного списання коштів з рахунків боржника та не проводить платежі, крім платежів, які визначені у пункті 25 цього Порядку.

Коди класифікації видатків бюджету та рахунки не визначаються органом Казначейства на період дії особливого періоду та (або) проведення антитерористичної операції на території України або в окремих її місцевостях, а також здійснення відповідно до Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях" заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях щодо Міноборони, МВС, СБУ, інших органів військового управління, Апарату Ради національної безпеки і оборони України, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Адміністрації Держспецзв`язку, Управління державної охорони, Національної гвардії, Національної поліції, ДСНС, а також їх територіальних органів (підрозділів), установ, закладів та організацій, що належать до сфери їх управління, військових частин.

У повідомленні зазначаються строк подання боржником або бюджетною установою, що здійснює централізоване обслуговування боржника, інформації, пов`язаної з виконанням рішення про стягнення коштів, який не може перевищувати п`яти робочих днів з дати надходження повідомлення, та відомості про не проведення органом Казначейства платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника.

Визначені коди класифікації видатків бюджету та/або рахунки, за якими проводиться безспірне списання коштів, можуть бути змінені органом Казначейства за обґрунтованою заявою боржника.

Відповідно до пункту 29 Порядку №845 у разі неможливості визначення кодів класифікації видатків бюджету або рахунків, з яких проводиться безспірне списання коштів, орган Казначейства не пізніше двох робочих днів з наступного робочого дня після надходження виконавчого документа надсилає до боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, запит для встановлення відповідних даних із зазначенням строку надання відповіді.

Якщо боржник, який є одержувачем бюджетних коштів, повідомляє про те, що заборгованість за виконавчими документами не відповідає заходам, передбаченим бюджетною програмою, які їх уповноважили виконувати, та надає документи, які це підтверджують, орган Казначейства повертає виконавчі документи стягувачу для стягнення таких коштів через органи виконавчої служби.

Відповідно до абзацу першого пункту 30 Порядку №845 на період встановлення даних, зазначених у пункті 29 цього Порядку, не проводяться платежі за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, за всіма рахунками, кодами класифікації видатків бюджету, крім платежів, зазначених у пункті 25 цього Порядку.

Згідно з пунктом 31 Порядку №845 у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику або бюджетній установі, що здійснює централізоване обслуговування боржника, вимогу щодо необхідності вжиття заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

Якщо у боржника або бюджетної установи, що здійснює централізоване обслуговування боржника, недостатньо відкритих асигнувань (коштів на рахунках) для виконання виконавчого документа, безспірне списання коштів здійснюється частково. На виконавчому документі ставиться відмітка про обсяг списаних коштів, яка засвідчується підписом відповідальної особи, скріпленим гербовою печаткою.

Боржник або бюджетна установа, що здійснює централізоване обслуговування боржника, зобов`язані протягом одного місяця після надходження зазначеної вимоги надіслати органу Казначейства письмове повідомлення про заходи, вжиті ними з метою виконання судового рішення, та у разі, коли в результаті здійснення таких заходів не забезпечено виконання судового рішення у повному обсязі, - надсилати щомісяця повідомлення про вжиті заходи

Безспірне списання коштів здійснюється з моменту відкриття відповідних асигнувань.

На період виконання вимоги орган Казначейства здійснює проведення платежів за платіжними дорученнями боржника або бюджетної установи щодо операцій, пов`язаних із централізованим обслуговуванням боржника, лише за платежами, зазначеними в пункті 25 цього Порядку.

Щодо посилання позивача, що орган Казначейства здійснює проведення платежів, які не підлягають проведенню під час безспірного списання коштів, суд, зазначає, наступне. З відкритих даних про використання публічних коштів «Пошуково-аналітична система 007» вбачається, що у період з 28.11.2023 по 25.04.2024 Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області, були здійснені платежі з рахунку НОМЕР_1 згідно трансакцій перераховано грошові винагороди адвокатам, як оплата послуг, наданих за цивільно-правовими договорами на загальну суму 177 000 (сто сімдесят сім тисяч) гривень.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України захищеними видатками бюджету визначаються видатки загального фонду на оплату праці працівників бюджетних установ.

Імперативні норми Податкового кодексу України чітко розрізняють такі види доходів як заробітна плата та винагорода нарахована (виплачена) відповідно до умов цивільно-правового договору.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: (п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України) доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); (п.п.164.2.1. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору; (п.п.164.2.2. п.164.2. ст.164 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 2.2.4 пункту 2.2 глави 2 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 №333, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за №456/20769 (далі Інструкція) оплата боржником послуг сторонніх фахівців (адвокатів, послуг з аудиту, юридичних, інформаційно- обчислювальних, консультативних та консалтингових послуг) здійснюється за кодом 2240 „Оплата послуг (крім комунальних).

А відтак, виплату винагороди відповідно до умов цивільно-правового договору не може бути віднесено до оплати праці працівників та жодного з пунктів виключного переліку платежів боржника, які можуть проводитися на час здійснення безспірного списання коштів, передбаченого положеннями пункту 25 Порядку № 845.

Вказане свідчить, що відповідач протиправно проводить платежі не передбачені пунктом 25 Порядку № 845 на час здійснення безспірного списання коштів з рахунку боржника Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

Також, суд, зазначає, що Верховний Суд вказує, що згідно усталеного підходу, який знаходить своє підтвердження у судових рішеннях суду касаційної інстанції у справах із подібним предметом спору, де стороною є органи Казначейства, перед тим як констатувати факт протиправної бездіяльності органом Державної казначейської служби України у правовідносинах, які виникають у зв`язку з виконанням судових рішень, за якими боржником є державний орган, потрібно з`ясувати, чи вжило Казначейство в межах своїх повноважень усі залежні від нього дії (ухвалило рішення), спрямовані на те, щоб сплатити кошти за судовим рішенням, а також чи були для цього об`єктивні підстави та можливості.

Під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень необхідно розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) в неприйнятті рішення чи в нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного/несвоєчасного виконання обов`язкових дій/ухвалення рішень або невиконання їх узагалі. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Не заперечується, що судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає виконанню. Разом з цим, необхідно зауважити, що сам факт невиплати позивачу коштів за судовим рішенням, без з`ясування усіх обставин, які зумовили таку ситуацію, не є достатньою підставою вважати, що Казначейство допустило протиправну бездіяльність.

Подібна за змістом правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 15.05.2019 №688/4324/16-а, від 06.11.2019 № 803/1449/16, від 12.12.2019 у справі № 820/5571/15 та підтримана, зокрема, у постанові від 17.06.2020 у справі №813/4802/17.

При розгляді даної адміністративної справи відповідачем не надано до суду доказів щодо вчинення дій, передбачених вказаними нормами чинного законодавства, зокрема, інформації, що у період з 11.12.2023 вчинялися дії направлені на виконання судового рішення.

Щодо позовної вимоги про зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

У Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, роз`яснено, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Здійснюючи судочинство, Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 у справі Педерсен і Бодсгор проти Данії зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних держаних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї. Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Волохи проти України (заява № 23543/02) від 02.06.2006 при наданні оцінки повноваженням державних органів суд виходив з декількох ознак, зокрема щодо наявності дискреції. Так, суд вказав, що норма права є передбачуваною, якщо вона сформульована з достатньою чіткістю, що дає змогу кожній особі - у разі потреби за допомогою відповідної консультації - регулювати свою поведінку. "…надання правової дискреції органам виконавчої влади у вигляді необмежених повноважень було б несумісним з принципом верховенства права. Отже, закон має з достатньою чіткістю визначати межі такої дискреції, наданої компетентним органам, і порядок її здійснення, з урахуванням законної мети даного заходу, щоб забезпечити особі належний захист від свавільного втручання.

Тобто, під дискреційним повноваженням слід розуміти компетенцію суб`єкта владних повноважень на прийняття самостійного рішення в межах, визначених законодавством, та з урахуванням принципу верховенства права.

Зміст компетенції органу виконавчої влади складають його повноваження - певні права та обов`язки органу діяти, вирішуючи коло справ, визначених цією компетенцією. В одних випадках це зміст прав та обов`язків (право діяти чи утримуватися від певних дій). В інших випадках органу виконавчої влади надається свобода діяти на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватися від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Відповідач на підставі вказаних законів зобов`язано здійснити забезпечення виконання рішень та вжити дієві заходи для виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 у справі №278/1089/20, однак порядок і перелік заходів відноситься до дискреційних повноважень органу, а тому позовні вимоги в цій частині необхідно задовольнити частково.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.72 та ч. 1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статями 2, 9, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) до Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області (вул. Лесі Українки, 1, м.Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 38035705) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області під час здійснення безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 з рахунку Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі № 278/1089/20.

Зобов`язати Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області вжити дієві заходи під час здійснення безспірного списання коштів на користь ОСОБА_1 з рахунку Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області на виконання рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 21.12.2020 по справі № 278/1089/20.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Ю. Романченко

23.10.24