Рішення

від 22.10.2024 по справі 280/7794/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2024 року Справа № 280/7794/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чернової Ж.М. розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП ТЕХПРОМ" до Львівської митниціпро визнання протиправними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП ТЕХПРОМ" (далі - позивач) до Львівської митниці(далі відповідач), в якій позивач просить суд:

визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002583, винесену Львівською митницею;

визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100399/2 від 05.08.2024, винесене Львівською митницею.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщувався через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними.З підстав викладених у позовній заяві, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26 серпня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог заперечив та зазначив, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Також вказує, що картка відмови лише містить інформацію про причини відмови та роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує здійснення митного оформлення, не є за своєю природою рішенням контролюючого органу та не породжує жодних правових наслідків. Щодо стягнення витрат на правничу допомогу зазначено, що до позовної заяви позивачем не було долучено жодного підтверджуючого документу щодо залучення надавача правничої допомоги, що вказує на введення суду в оману з приводу понесених витрат на правничу допомогу. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені вимог про відшкодування таких витрат. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття рішення у справі.

Розглянувши матеріали справи, судом установлені наступні обставини.

02.04.2024 між ТОВ "ТІІ ТЕХПРОМ" (покупець) та TIANJIN NOLITE METAL CO., LTD (Китай) (продавець) було укладено договір №NS240329TW012 (далі - контракт).

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Контракту визначено, що Продавець продає, а Покупець купує товар. Номенклатура товару описана у Специфікації, яка є невід`ємною частиною цього Договору. Пунктами 2.2., 2.3. Контракту передбачено, що вартість товару визначається окремою Специфікацією, яка є невід`ємною частиною цього Договору. У вартість товару входять витрати на пакування, маркування та збереження. Як вбачається з п.3.5. Конракту, умови поставки товару визначаються згідно «Інкотермс-2010».

Даний Контракт вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2024, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами взятих на себе зобов`язань.

На виконання умов контракту сторонами було укладено Специфікацію №1 від 02.04.2024.

Відповідно до Специфікації від 02.04.2024 № 1 позивач придбав товар на загальну суму 26595,00 доларів США. Також сторонами обумовлено умови поставки товарузгідно ІНКОТРЕМС 2010: FOB TIANJIN, порт завантаження: FOB TIANJIN, Китай, кінцевий пункт призначення: товар призначений для відправлення в Україну, м. Запоріжжя.

Для здійснення митного оформлення товарів митним брокером ТОВ "ТІІ ТЕХПРОМ" подано до митного органу митну декларацію ІМ 40 ДЕ № 24UA209230071456U7, у якій задекларовано товар: «1. Вироби з чорних металів, устаткування для металевих риштувань: BASE JACK 34*4*500 PLATE 140*140*4/ Опора регулювальна для риштувань (Домкрат базовий), розм.34*4*500 пластина 140*140*4 6000 шт. Опора регулювальна; виготовлена із оцинкованої сталі; являється частиною будівельних лісів (риштувань), вишки-тури та використовується як опора для встановлення їх на потрібний рівень. 2. Вироби з чорних металів: частини для металевих риштувань: - LOCK PIN 14*40/ замок флажковий (флажок) 14*40 100000 шт; виготовлений із оцинкованої сталі; являється невід`ємною частиною будівельних лісів (риштувань), вишки-тури та призначений для кріплення сполучених елементів і їх фіксації. Rotary Clamp / хомут поворотний 48*48 2100 шт. Виробник NOLІTE STEEL CO., LTD. Країна виробництва Китай, CN.».

До митного оформлення вказаних товарів до митниці разом з ЕМД брокером надіслано скановані копії наступних документів:

пакувальний лист від 02.04.2024 б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 02.04.2024 №NS240329TW012; коносамент (House bill of lading) від 02.06.2024 № UTRUST24051808; автотранспортна накладна від 31.07.2024 № 435327; декларація про походження товару №NS240329TW012 від 02.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару Swift від 09.04.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару Swift б/н від 07.05.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №5727 від 19.07.2024; документ, що підтверджує вартість перевезення товару №б/н від 01.08.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №1 від 10.04.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) №NS240329TW012 від 02.04.2024; договір про надання послуг митного брокера МБ037/01 від 24.07.2024; договір (контракт) про перевезення №1300 від 26.07.2024; договір (контракт) про перевезення №982 від 22.02.2024; заява декларанта або упоноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю №б/н від 05.08.2024; інші некласифіклвані документи тех опис від 05.08.2024; інші некласифіклвані документи фото товару від 05.08.2024.

Позивачу було відмовлено у митному оформленні товарів та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002583. Як зазначено у вказаній картці відмови, митний орган повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів з таких причин: Неможливість завершення митного оформлення у зв`язку з невірно заповненими графами 12, 45, 43, 44, 46, 47, в МД, відповідно до рішенння про коригування митної вартості від 05.08.2024 № UA209000/2024/100399/2 (порушено умови декларування передбачені п.1, п.8 ст.257 МКУ, ст.55 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 №450).

05.08.2024 відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товару №UA209000/2024/100399/2, відповідно до якого, загальна митна вартість задекларованого товару скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2ґ - резервний метод, згідно з положеннями ст.64 МК України.

При цьому, у рішенні зазначено про те, що:

- у п. 3.6 зовнішньоекономічного контракту від 02.04.2024 № NS240329TW012 визначено що базис поставки товару приймається як FOB TIANJIN CHINA. Аналогічні умови поставки визначені і у Специфікації № 1 від 02.04.2024 до контракту. Проте у митній декларації декларантом визначено базис поставки FOB XINGANG, що суперечить умовам визначеним у даній угоді;

- за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки на перевезення товару морським транспортом від 19.07.2024 № 5727 необхідно відмітити відсутність договору про перевезення. Також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня, оскільки документи є довідкою для митних органів;

- у п. 2.1 договору транспортноекспедиторського обслуговування від 26.07.2024 № 1300 визначено, що Замовник має надати Експедитору транспортну Заявку на перевезення вантажу, яка являється невід`ємною частиною даної угоди. Проте вказаний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди;

- відповідно до вимог п. 4.1 договору транспортноекспедиторського обслуговування від 22.02.2024 №982 вартість послуг Перевізника за кожне перевезення визначаються у Заявці на перевезення. Проте вказаний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

Львівською митницею встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості та проведеного розрахунку митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України декларанту надіслано вимогу про надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість, визначену за основним методом.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ.

Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували: товару № 1 - МД №UA100120/2024/214337 від 07.05.2024, де митна вартість товару № 9 зі схожими характеристиками (устаткування для металевих риштувань) становить 2,11 дол. США за кг; товару № 2 - МД №UA100230/2024/508934 від 07.05.2024, де митна вартість товару № 6 зі схожими характеристиками становить 1,82 дол. США за кг.

Коригування на умови поставки, комерційні рівні та розмір партії не здійснювалося

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100399/2 від 05.08.2024 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002583 протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України).

За правилами ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Частиною 1 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Митного кодексу України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

За положеннями ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина 2 статті 55 Митного кодексу України).

За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 256 Митного кодексу України, відмова у митному оформленні це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 12 ст. 264 Митного кодексу України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст. VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

При цьому митний орган перевіряє правильність визначення саме числового значення і складових митної вартості товару, заявленого декларантом до митного оформлення, достовірність та точність заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, та відсутність обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у вищезазначених нормах.

Сумніви у достовірності поданих декларантом відомостей можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

З огляду на наведені норми, суд також зазначає, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод за ціною договору, а обов`язок доведення митної вартості товару покладається саме на декларанта.

При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Наведена позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022 у справі № 1.380.2019.005307.

Необхідно зауважити, що Законом України від 05.10.2006 №227-V "Про приєднання України до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком I до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур" Верховна Рада України постановила: Приєднатися до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, вчиненого 26 червня 1999 року в м. Брюсселі, в тому числі Додатку I та Додатку II до нього, прийнявши Спеціальні додатки (додаток III до Протоколу).

Відповідно до Стандартного правила 8 Розділу 1 Спеціального додатку А "Додатку III до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур (Спеціальні додатки)" у випадках, коли митна служба вимагає документи в зв`язку з представленням їй товарів, інформація, що міститься у цих документах, обмежується лише даними, необхідними для ідентифікації товарів та транспортного засобу.

Рекомендації Європейської економічної комісії ООН №18 "Заходи щодо спрощення процедур міжнародної торгівлі" 26-29 березня 2001 року вимагають, щоб документарні вимоги були зведені до мінімуму.

Відповідно до Стандартного правила 3.16. Розділу 3 Загального додатку Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (Кіотська конвенція) від 18.05.1973: "На підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства".

Отже, митний орган може додатково вимагати лише ті документи, які можуть усунути обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару.

Вирішуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до встановлених обставин справи підставою для витребування митним органом додаткових документів стало встановлення в ході перевірки поданих декларантом документів розбіжностей. В свою чергу, наведені обставини, на думку митниці, викликали обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості.

Надаючи оцінку доводам митниці щодо наявності таких розбіжностей, суд звертає увагу на наступне.

Щодо посилань митного органу на те, що у п. 3.6 зовнішньоекономічного контракту від 02.04.2024 № NS240329TW012 визначено що базис поставки товару приймається як FOB TIANJIN CHINA. Аналогічні умови поставки визначені і у Специфікації № 1 від 02.04.2024 до контракту. Проте у митній декларації декларантом визначено базис поставки FOB XINGANG, що суперечить умовам визначеним у даній угоді, суд зазначає наступне.

Так, у наданому контраткі, а саме п.3.6 визначено, що базис поставки товару приймається як FOB TIANJIN CHINA. Аналогічні умови поставки визначені і у Специфікації № 1 від 02.04.2024 до контракту. Разом з тим, у наданому до митного органу коносаменту від 02.06.2024 № UTRUST24051808 вказана назва порту, з якого здійснювалось відвантаження, FOB XINGANG. Судо установлено, що порт XINGANG port є аналогічною (другою назвою) TIANJIN port, отже є тим самим портом. Зазначене також підтверджується листом TIANJIN NOLITE METAL CO., LTD від 07.08.2024, у якому вказано: «цим листом ми повідомляємо, що порт завантаження - TIANJIN port, вказаний у контракті, з портом завантаження - XINGANG port, є тим самим портом».

Щодо посилань митного органу на те, що за результатами опрацювання транспортних документів, а саме довідки на перевезення товару морським транспортом від 19.07.2024 №5727 необхідно відмітити відсутність договору про перевезення. Також такий документ є довідковим для митних органів, а не бухгалтерським документом. Документи, які можуть бути подані декларантом для підтвердження витрат на транспортування, а саме: Калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Подані документи для підтвердження витрат на транспортування, повинні підтверджуватись даними бухгалтерського обліку. Проте така інформація відсутня, оскільки документи є довідкою для митних органів.

Суд зазначає, що дане зауваження митниці не стосується числових показників митної вартості імпортованого товару. Окрім того, позивачем було надано митному органу договори, а саме Договір №982 транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 22.02.2024 та Договір №1300 транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом від 26.07.2024.

Щодо посилань митного органу на те, що у п. 2.1 договору транспортноекспедиторського обслуговування від 26.07.2024 № 1300 визначено, що Замовник має надати Експедитору транспортну Заявку на перевезення вантажу, яка являється невід`ємною частиною даної угоди; відповідно до вимог п. 4.1 договору транспортноекспедиторського обслуговування від 22.02.2024 №982 вартість послуг Перевізника за кожне перевезення визначаються у Заявці на перевезення. Проте вказаний документ декларантом не надано митному органу, що є порушенням вимог даної угоди.

Суд зазначає, що статтею 53 МК України встановлено вичерпний перелік документів необхідний для здійснення митного оформлення імпортованоого товару за першим (основним) методом ціною договору. Затребувані митним органом документи не стосуються числових показників митної вартості імпортованого товару. Крім того, до митного оформлення було надано договори транспортно-експедиційного обслуговування перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Крім того, зі змісту гр. 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слідує, що джерелом для коригування митної вартості слугували: товару № 1 - МД №UA100120/2024/214337 від 07.05.2024, товару № 2 - МД № UA100230/2024/508934 від 07.05.2024.

Суд зазначає, що покликання відповідача на відомості з інформаційних баз даних контролюючого органу не є належним доказом щодо неправильного визначення позивачем митної вартості товару, зазначеного у митній декларації, оскільки такі відомості мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та з об`єктивних причин не можуть містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати перевагу над наданими декларантом первинними документами про товар. Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.

Верховний Суд з цього питання сформував правову позицію, яка викладена у постановах від 21.02.2018 у справі № 820/17417/14, від 04.09.2018 у справі № 818/1186/17, відповідно до якої рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Отже, суд відхиляє посилання митниці на відомості спеціалізованої бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України щодо іншої вартості подібних товарів, оскільки самі по собі відомості даної системи не є достатньою підставою для коригування заявленої декларантом митної вартості за умови відсутності сумнівів у достовірності наданих декларантом документів та їх повноти.

Таким чином, суд дійшов висновку, що при здійсненні митного оформлення імпортованого товару, позивачем у відповідності до ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України надано всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Приписами статті 60 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Суд звертає увагу, що, приймаючи оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару, відповідачем не надано будь-яких пояснень щодо зроблених коригувань та обсягів партії подібних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та не зазначена докладна інформація, яка використовувалась митним органом при визначенні митної вартості товару із застосуванням другорядного методу.

Такий підхід прямо суперечить положенням ст. 60 Митного кодексу України.

Слід зазначити також, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Зазначене відповідає усталеній практиці Верховного Суду (зокрема, постанова від 02.03.2021 у справі № 380/842/20, від 23.02.2021 у справі № 805/5039/16-а, від 24.12.2020 у справі №808/1676/16 тощо).

Враховуючи вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку, що позивачем для оформлення товару за першим методом надано всі передбачені чинним законодавством документи на підтвердження митної вартості товару за ціною договору, а митним органом безпідставно витребувано у позивача додаткові документи та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості товару.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002583 є похідною від рішення про коригування митної вартості №UA209000/2024/100399/2 від 05.08.2024.

Оскільки саме прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправною та скасування картки відмови.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

За правилами частини першоїстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.9, 77, 132, 143, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП ТЕХПРОМ" (69002, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, буд.84, код ЄДРПОУ 43849727)до Львівської митниці(79000, м.Львів, вул.Костюшка Т., буд.1, код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209230/2024/002583, прийняту Львівською митницею.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/100399/2 від 05.08.2024, прийняте Львівською митницею.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПП ТЕХПРОМ" за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056,00 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ж.М. Чернова