Рішення

від 23.10.2024 по справі 280/7988/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Справа № 280/7988/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (вул. Яценка, буд. 14-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 13637549)

до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)

про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26.08.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (далі позивач, ПВКФ «ВРЕМЯ») до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00076000407 від 13.05.2024 на суму 49 598,40грн та №00075370407 від 13.05.2024 на суму 542,00 грн;

- судові витрати по справі покласти на відповідача.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.08.2024 відкрито провадження у справі №280/7988/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.

У зв`язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№39476 від 26.08.2024). Зокрема зазначено про незгоду з прийнятими відповідачем 13.05.2024 податковими повідомленнями - рішеннями №00076000407, яким до ПВКФ «ВРЕМЯ» застосовано штраф у розмірі 49 598,40 грн та №00075370407, яким до ПВКФ «ВРЕМЯ» застосовано штраф у розмірі 542,00 грн за порушення граничних строків сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість. Водночас вказано, що 07.03.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» №2118-ІХ від 03.03.2022 (далі - Закон №2118-ІХ), згідно з яким підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було доповнено підпунктом 69.9 наступного змісту: для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Відповідно до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №2118-ІХ), тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Таким чином, згідно із підпунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, строки сплати податкових зобов`язань для платників податків було зупинено. На даний час воєнний стан в Україні не скасовано та він продовжує діяти, а відтак у ПВКФ «ВРЕМЯ» не настав строк сплати податкових зобов`язань, зазначених в акті перевірки №4292/08-01-04-07/13637549 від 10.04.2024. Разом із тим, посилаючись на пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України зазначено, що ПВКФ «ВРЕМЯ» не може виконувати податкові обов`язки з поважних причин. З наведених підстав представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№40844 від 03.09.2024). Зокрема вказано, що актом камеральної перевірки №4292/08-01-04-07/13637549 від 10.04.2024 встановлено, що в порушення вимог пункту 57.1 статті 57 розділу II, пункту 203.2 статті 203 розділу V Податкового кодексу України платником податку несвоєчасно сплачено узгоджену суму грошового зобов`язання по платежу 14060100 (податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)) по уточнюючим розрахункам від 20.07.2022 № 9133388852, 9133402077, 9133413851, 9133423896 та по декларації з ПДВ за жовтень 2023 року № 9313763020 від 20.11.2023 у загальній сумі 506 824,00,00 грн з затримкою від 7 до 302 календарних днів, що свідчить про неналежне виконання ПВКФ «ВРЕМЯ» податкового обов`язку зі сплати в повному обсязі сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. На підставі висновків акту камеральної перевірки №4292/08-01-04-07/13637549 від 10.04.2024 податковим органом винесено податкові повідомлення рішення від 13.05.2024 №00076000407 та №00075370407. Зауважено, що починаючи з 25.08.2022 (дати реєстрації в Міністерстві юстиції України наказу №225) до 10.04.2024 (дати складання акту камеральної перевірки №4292/08-01-04-07/13637549) до ГУ ДПС у Запорізькій області не надходила належним чином оформлена заява від ПВКФ «ВРЕМЯ» з відповідними документами для отримання статусу платника податків, який не має можливості виконувати податкові обов`язки, передбачені Податковим кодексом України або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Враховуючи викладене, вказано, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 13.05.2024 форми «Ш» № 00076000407 на суму 49598,40 грн та форми «Ш» № 00075370407 на суму 542,00 грн, є правомірними та відповідають нормам діючого законодавства України у тому числі Податкового кодексу України, а тому позовна заява є не обґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватна виробничо-комерційна фірма «ВРЕМЯ» (код ЄДРПОУ 13637549) зареєстрована в якості юридичної особи за адресою: вул. Яценка, буд. 14-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69005 (а.с.4).

За результатами проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо порушень правил (термінів) сплати (перерахування) податків, платежів, зборів №4292/08-01-04-07/13637549 від 10.04.2024, яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 та пункту 203.2 статті 203 та пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, що призвело до несвоєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (а.с.7-8).

На підставі висновків Акту перевірки №4292/08-01-04-07/13637549 від 10.04.2024, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- форми «Ш» №00076000407 від 13.05.2024, яким до ПВКФ «ВРЕМЯ» за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 124 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 49598,40грн (а.с.11);

- форми «Ш» № 00075370407 від 13.05.2024, яким до ПВКФ «ВРЕМЯ» за порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов`язання, визначеного пунктом 57.1 статті 57, пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України та на підставі статті 124 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 542,00грн (а.с.12).

Не погодившись із правомірністю прийнятих ГУ ДПС у Запорізькій області податкових повідомлень-рішень позивач 10.06.2024 направив до Державної податкової служби України скаргу, яка зареєстрована Державною податковою службою України за вх.№23615/6 від 13.06.2024 (а.с.13).

За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 09.08.2024 №24353/6/99-00-06-03-01-06, яким скаргу ПВКФ «ВРЕМЯ» залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 13.05.2024 №00076000407 та №00075370407 - без змін (а.с.14-16).

Вважаючи прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення від 13.05.2024 №00076000407 та №00075370407 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Розглянувши матеріали справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку суд приходить до наступних висновків.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також можуть бути:

1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків);

2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних;

3) своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах;

4) повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні»;

5) своєчасність подання заяви про взяття на облік фінансових агентів відповідно до вимог статті 39-3 цього Кодексу;

6) своєчасність подання фінансовими агентами звітів про підзвітні рахунки, виправлених звітів про підзвітні рахунки;

7) своєчасність надання фінансовими агентами відповіді на запити (повідомлення) контролюючого органу, що надсилаються у випадках, визначених статтею 39-3 цього Кодексу;

8) своєчасність подання повідомлення про структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників відповідно до вимог пункту 44-1.2 статті 44-1 цього Кодексу;

9) своєчасність подання особою, яка здійснює управління або адміністрування трасту, повідомлення про укладення договору щодо управління або адміністрування трасту або про припинення такого договору, фінансової звітності, копій первинних документів та іншої інформації щодо трасту на запит контролюючого органу у випадках, передбачених статтею 44-2 цього Кодексу;

10) своєчасність надання інформації на запит контролюючого органу відповідно до пункту 441.3 статті 44-1, підпунктів 6-8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 цього Кодексу;

11) своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов`язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності.

Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, відповідальність за що передбачена статтею 1201 Податкового кодексу України.

Враховуючи, що спір щодо правомірності дій контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, між сторонами відсутній, суд зауважує, що дане питання не потребує додаткового дослідження при розгляді даної справи.

За приписами частини 2 статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Водночас, пунктом 31.1 статті 31 Податкового кодексу України регламентовано, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно достатті 38 Податкового кодексу України,виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, зокрема, передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов`язання минулих податкових періодів, зобов`язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу або при визначенні бази оподаткування відповідно до підпункту 141.9-1.3 пункту 141.9-1 статті 141 цього Кодексу у разі здійснення контрольованих операцій, якщо їх умови не відповідають принципу "витягнутої руки" у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов`язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п`яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов`язання з цього податку.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу Українине підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1. статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 203.2. статті 203 Податкового кодексу України сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 124.1 статті 124 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім грошового зобов`язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Аналіз вказаних норм податкового законодавства дає підстави дійти до висновку про наявність у платника податку обов`язків щодо сплати самостійно узгоджених грошових зобов`язань у строки, встановлені Податковим кодексом України.

У разі не виконання платником податків обов`язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами Податкового кодексу України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків. Ця компетенція стосується, зокрема виявлення джерел погашення податкового боргу та контролю за дотриманням платником податків черговості погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Суд звертає увагу, що стверджуючи про відсутність порушень строків сплати грошових зобов`язань представник позивача посилається на необхідність застосування до нього положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №2118-ІХ), а саме в частині зупинення до припинення або скасування воєнного стану на території України строку сплати самостійно визначених сум податкових зобов`язань.

З приводу вказаних доводів представника позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022 від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 06.11.2023 № 734/2023, від 05.02.2024 №49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024. Указом Президента України від 23.07.2024 №469/2024 строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб, тобто, останній діє на момент розгляду цієї справи.

Законом України №2118-IX від 03.03.2022, який набрав чинності 07.03.2022, підрозділ 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українидоповнено пунктом 69 наступного змісту:

«69. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цимКодексомвідповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються.

69.3. Платники податків, які у зв`язку з наслідками їх безпосередньої участі у воєнних діях не дотрималися визначених цим пунктом термінів виконання податкових обов`язків, звільняються від відповідальності, передбаченої цимКодексомза невиконання податкових обов`язків, за умови виконання таких обов`язків протягом одного місяця з дня закінчення дії наслідків, які унеможливили виконання таких обов`язків».

Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХПодаткового кодексу Українивикладено в новій редакції, а саме:

«69.1. Установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеногоУказом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

69.1. У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цимКодексомвідповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цимКодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46цьогоКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинностіЗаконом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану"за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цимКодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

У разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначенихстаттею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов`язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом50.1 статті 50цьогоКодексу, та пені.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Так,наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за № 967/38303, що набрав чинності 06.09.2022, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та Перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, зокрема щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента (далі Порядок №225).

Пункти 1 та 2 розділу 1 Порядку №225 визначають, що цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу Україниз метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом46.2 статті 46глави2розділуКодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо.

Дія цього Порядку поширюється на платників податків - фізичних осіб - резидентів України, зокрема самозайнятих осіб, юридичних осіб (резидентів і нерезидентів України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування, та на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів, подання звітності, виконання інших обов`язків, передбаченихКодексомабо іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Безпосередньо порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків податкових обов`язків та спосіб інформування контролюючих органів визначено розділом ІІ Порядку №225.

Так, підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є:

втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

неможливість використати чи вивезти документи, комп`ютерне та інше обладнання внаслідок ведення бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації;

використання чи вивезення документів, комп`ютерного або іншого обладнання, пов`язане з ризиком для життя чи здоров`я посадової особи платника податків або неможливе у зв`язку з встановленням уповноваженими органами державної влади відповідно до закону в умовах воєнного стану заборон та/або обмежень;

можливість витоку інформації щодо обсягів та місць зберігання пального або спирту етилового та їх знищення надалі внаслідок складання та реєстрації акцизних накладних, та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо (виключно в частині виконання визначених цим абзацом обов`язків);

відсутність у платника податків інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, збори, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову та фінансову звітність, відсутність можливості у власника призначити таких посадових осіб за умови відсутності у такого платника податків об`єктів оподаткування, або показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цьогоКодексу, може бути пов`язана з такими обставинами: посадова особа є одночасно одним із власників юридичної особи за умови, що відсутність такого співвласника (акціонера, учасника, засновника) унеможливлює прийняття рішення про призначення на постійній або тимчасовій основі іншої посадової особи; юридична особа заснована на власності окремої фізичної особи, яка одночасно є єдиною посадовою особою такої юридичної особи;

перебування (податкова адреса платника податків та/або фактичне знаходження / знаходження виробничих потужностей тощо) на території населеного пункту, у якому ведуться воєнні (бойові) дії, який (які) знаходиться в оточенні (блокуванні) або тимчасово окупований збройними формуваннями Російської Федерації;

інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

До платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу,платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості(крім виконання обов`язку щодо реєстрації акцизних накладних та/або подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, та/або подання заявки на переміщення пального або спирту етилового транспортними засобами, що не є акцизними складами пересувними тощо)разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділусвоєчасно виконати свій податковий обов`язок,у тому числі обов`язок податкового агента затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженимнаказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225(далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Порядок розгляду документів платників податків щодо можливості чи неможливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок встановлений розділом ІІІ Порядку №225.

Так, заява платника податків у довільній формі та відповідні документи (копії документів) розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання, з можливістю продовження терміну розгляду з урахуванням строку, передбаченого для направлення попереднього рішення. Платники податків надають документ чи кілька документів (копію документа чи документів), інформацію, що можуть бути використані для підтвердження неможливості виконання ними своїх податкових обов`язків.

У разі недостатності документів (копій документів), що підтверджують неможливість виконання у платника податків податкових обов`язків, контролюючий орган направляє попереднє рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Попереднє рішення) за формою, що додається, з пропозицією щодо надання платником податку конкретних додаткових документів (копій документів) на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків.

Платник податку може подати до контролюючого органу додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання платниками податків податкових обов`язків протягом 10 календарних днів з дня, наступного за днем отримання попереднього рішення.

Додаткові документи (копії документів) обґрунтування / пояснення розглядаються контролюючим органом протягом 20 календарних днів з дня, наступного за днем їх отримання.

Якщо платник податку не надав додаткових документів (копій документів), обґрунтувань / пояснень на підтвердження зазначеної у заяві підстави (підстав) неможливості виконання податкових обов`язків, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення на підставі попередньо поданої платником податків заяви, документів (копій документів) та інформації, що можуть бути використані для підтвердження можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податку своїх податкових обов`язків.

Контролюючий орган у разі потреби може звертатися до компетентних органів щодо додаткового підтвердження обставин, викладених у заяві платника податків та відповідних документах.

Обов`язок доведення щодо можливості чи неможливості платником податків своєчасно виконати свій податковий обов`язок покладається на контролюючий орган. Контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку, та керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає вмотивоване рішення щодо можливості чи неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку (далі - Рішення) за формою, що додається.

У разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбаченаКодексомабо іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновків, що відповідальність, яка передбаченаПодатковим кодексом Україниза невиконання/несвоєчасне виконання платником податків податкового обов`язку, не застосовується до такого платника податків, стосовно якого контролюючим органом прийнято рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку. При цьому таке рішення приймається контролюючим органом за результатами розгляду поданої платником заяви про відсутність можливості виконати податковий обов`язок разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені затвердженим наказом Міністерства фінансів України «Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок», а також разом з іншими (у разі потреби) додатковими документами обґрунтування/пояснення на підтвердження зазначеної у заяві підстави неможливості виконання платником податків податкового обов`язку.Приймаючи рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку за заявою платника податків та наданими ним копіями документів, контролюючий орган встановлює причинно-наслідковий зв`язок між обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), що сталися в результаті збройної агресії російської федерації, безпосереднім впливом таких обставин саме на такого платника та можливістю виконання ним податкового обов`язку станом на дату, на яку припадає граничний термін виконання такого обов`язку.

Ті ж платники податків, які із заявою про відсутність можливості виконати податковий обов`язок до контролюючого органу не зверталися та стосовно яких рішення щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку контролюючим органом не приймалося, або які зверталися до контролюючого органу із заявою про відсутність можливості виконати податковий обов`язок та стосовно яких контролюючим органом було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкового обов`язку (у спірному випадку - зі сплати податків і зборів) лише за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 31.07.2022.

Таким чином, починаючи з 27.05.2022 платники податків повинні повноцінно виконувати свої податкові обов`язки, зокрема, зі сплати податків та зборів, подання звітності тощо, а у разі, якщо платник податків не має такої можливості і його неспроможність виконувати свої податкові обов`язки підтверджена відповідно до Порядку № 225, платник податків може бути звільнений від передбаченої Податковим кодексом України відповідальності за умови виконання ним податкових обов`язків протягом 6 місяців після припинення або скасування воєнного стану або протягом 60 календарних днів. з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей (підпункт 69.1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що покликаючись на підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України позивач не враховує, що рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку приймається контролюючим органом на підставі поданої платником заяви та доданих до неї документів.

Крім того, посилання позивача на необхідність застосування до нього положень пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону №2118-ІХ) в частині зупинення до припинення або скасування воєнного стану на території України строку сплати самостійно визначених сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість є помилковим розумінням норм податкового законодавства.

Так, на підставі Закону № 2118-IX з 07.03.2022 для платників податків та контролюючих органів законодавець зупинив перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, пункт 102.9 статті 102 Податкового кодексу України). Однак, в подальшому, внесено зміни до зазначених пунктів, зокрема, Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану».

Станом на сьогодні, відповідно до пункту 102.9 статті 102 Податкового кодексу України зупинений перебіг строків, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Підпунктом 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлені винятки, на які зупинення перебігу строку не поширюється, а саме строки реєстрації податкових накладних, подання звітності, сплати податків, строки проведення камеральних, фактичних, документальних позапланових перевірок, які можуть бути проведені, складення актів, подання і розгляду заперечень, визначення грошових зобов`язань, направлення податкових повідомлень-рішень, їх оскарження, нарахування пені за результатами таких перевірок.

Враховуючи вищенаведене у сукупності суд дійшов висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення від 13.05.2024 №00076000407 та №00075370407, контролюючий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Приватної виробничо-комерційної фірми «ВРЕМЯ» (вул. Яценка, буд. 14-А, кв. 37, м. Запоріжжя, 69005; код ЄДРПОУ 13637549) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 23.10.2024.

Суддя І.В. Садовий