Рішення

від 23.10.2024 по справі 300/5115/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2024 р. справа № 300/5115/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним, скасування рішення та зобов`язання до вчинення дій

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гавриленко В.Г. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про

визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 14.03.2024 № 092650006871 про відмову в призначенні пенсії за віком;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи: з 04.07.1984 по 08.10.1984, з 10.10.1984 по 15.10.2001, з 24.10.2001 по 22.04.2002, з 23.04.2002 по 11.10.2002, з 18.11.2002 по 06.05.2003, з 07.05.2003 по 09.10.2003, з 11.11.2003 по 13.05.2004, з 14.05.2004 по 10.07.2004, з 10.05.2005 по 17.10.2005, з 18.10.2005 по 21.11.2005, з 02.12.2005 по 14.05.2006, з 15.05.2006 по 02.11.2006, з 10.11.2006 по 29.04.2007, з 30.04.2007 по 03.12.2007, з 13.05.2019 по 04.06.2019, з 01.01.2024 по 07.03.2024;

зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 07.03.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач оскаржуваним рішенням від 14.03.2024 № 092650006871 протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки безпідставно не зарахував до страхового стажу позивача спірні періоди роботи.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач скористався правом на подання відзиву, який надійшов на адресу суду 11.07.2024. Відповідно до відзиву відповідач заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позову з мотивів, що відповідач діяв в межах повноважень та в спосіб, визначений чинним законодавством.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 07.03.2024 року звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком.

За результатами розгляду заяви за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області прийнято рішення від 14.03.2024 № 092650006871 про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком. Підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії була відсутність необхідного страхового стажу. Відповідачем враховано страховий стаж 10 років 11 місяців 27 днів, необхідний страховий стаж 31 рік. Результати розгляду документів, доданих до заяви:

до страхового стажу не зараховано всі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.07.1984, оскільки титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою Дочірного підприємства санаторій "Черче" нового зразка, що не відповідає назві підприємства санаторій "Черче", яке внесло в дану трудову запис про роботу № 1-2. Довідка про перейменування підприємства відсутня;

не можливо зарахувати до страхового стажу відповідно до вищезазначеної трудової період роботи з 04.07.1984 по 08.10.1984, оскільки звільнення з роботи не завірено печаткою;

з 10.10.1984 по 15.10.2001 - оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті (а.с.35).

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.13-27) позивач працювала у спірні періоди:

- з 04.07.1984 по 08.10.1984 у Санаторію "Черче" Прикарпатського теркурорта (записи №№ 1, 2);

- з 10.10.1984 по 15.10.2001 у Санаторію "Черче" Прикарпатського теркурорта, перейменованого 25.02.1992 в зв`язку з реорганізацією об`єднання Прикарпатськурорт на Прикарпатське відділення АТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче", 15.03.2000 філія ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" реорганізована у філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" (записи №№ 3-8);

- з 24.10.2001 по 22.04.2002 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 9, 10);

- з 23.04.2002 по 11.10.2002 у Прикарпатському ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" філія санаторій "Черче" (записи №№ 11, 12);

з 18.11.2002 по 06.05.2003 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 13, 14);

- з 07.05.2003 по 09.10.2003 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373 - дата реєстрації 10.02.2003) (записи №№ 15, 16);

- з 11.11.2003 по 13.05.2004 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 17, 18);

- з 14.05.2004 по 10.07.2004 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 19, 20);

- з 10.05.2005 по 17.10.2005 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 25, 26);

- з 18.10.2005 по 21.11.2005 у ТОВ радіостанція "Роксолана" (записи №№ 27, 28);

- з 02.12.2005 по 14.05.2006 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 29, 30);

- з 15.05.2006 по 02.11.2006 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 31, 32);

- з 10.11.2006 по 29.04.2007 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 31, 32);

- 30.04.2007 по 03.12.2007 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 35, 36);

- з 13.05.2019 по 04.06.2019 у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (записи №№ 53, 54);

- з 22.06.2021 прийнята на роботу у ТОВ ТВК "Львівхолод" (код ЄДРПОУ 01553681) (запис № 55).

Згідно довідки Рогатинського відділу Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 28.05.2024 № 3277-14.8/25-24 позивач перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю у спірні періоди: з 24.10.2001 по 22.04.2002, з 18.11.2002 по 06.05.2003, з 11.11.2003 по 13.05.2004, з 02.12.2005 по 14.05.2006, з 10.11.2006 по 29.04.2007 (а.с.30).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного нормативно-правового регулювання спірних правовідносин.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Статтею 24 Закону № 1058-IV визначено періоди, з яких складається страховий стаж.

Згідно частини 1 статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 2 ст. 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, в Законі України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII, йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Зміст поняття "загальний трудовий стаж" є ширшим, ніж поняття "страховий стаж", оскільки до першого включаються також періоди суспільно корисної діяльності, коли особа не підлягала загальнообов`язковому соціальному страхуванню.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Частиною 3 статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно із статтею 20 Закону № 1058-IV, страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону № 1058-IV виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

За змістом вищезазначених норм, обов`язок по сплаті страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.

Відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки воно здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.

Схожі ситуації виникали у судовій практиці. Зокрема, у постанові від 17.07.2019 у справі № 144/669/17 Верховний Суд дійшов наступного висновку: "внаслідок невиконання товариством обов`язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за час роботи на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту. Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку даних про сплату страхових внесків для нарахування пенсії за період з 1 січня 2004 року по 1 квітня 2005 року не є підставою для позбавлення позивача права на перерахунок пенсії. Таким чином, позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов`язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового стажу при призначенні пенсії позивачу періоду його роботи." Суд не знаходить підстав для відступу від цього правового висновку, оскільки як і у справі, що розглядається, позивач в оскаржуваний період також перебував на посаді директора. Цей правовий висновок підтримано у постанові Верховного Суду від 30.12.2021 у справі № 348/1249/17.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 340/1454/21.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 48 Кодекс законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Трудова книжка ведеться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів, тобто перебувають у трудових відносинах. На позаштатних працівників трудова книжка ведеться за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Також відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-ХІІ основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктом 1 Порядку № 637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Порядок ведення трудових книжок працівників визначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженій наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, відповідно до пунктів 2.2, 2.4 якої до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, а отже, й не може впливати на її особисті права.

До прийняття наведеної вище Інструкції від 29.07.1993 № 58 порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, регламентувався Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 № 162, правилами пунктів 2.2, 2.3 якої було також передбачено, що заповнення трудової книжки вперше виробляється адміністрацією підприємства у присутності працівника пізніше тижневого терміну від часу прийому працювати. У трудову книжку вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження та заохочення: нагородження орденами та медалями, присвоєння почесних звань; заохочення за успіхи у роботі, що застосовуються трудовим колективом, а також нагородження та заохочення, передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку та статутами про дисципліну; інші заохочення відповідно до чинного законодавства; відомості про відкриття, на які видано дипломи, про використані винаходи та раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди. Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до п.2.26 Інструкції від 20.06.1974 № 162 запис про звільнення у трудовій книжці працівника провадиться з дотриманням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 дата звільнення; у графі 3 причина звільнення; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дату та номер.

Згідно п.4.1 Інструкції від 20.06.1974 № 162 при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи на даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.

В постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 викладена правова позиція, де зазначено, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретній посаді, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Окрім того, Верховний Суд у постанові від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Як встановлено, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.13-27) позивач працювала у спірні періоди:

- з 04.07.1984 по 08.10.1984 у Санаторію "Черче" Прикарпатського теркурорта (записи №№ 1, 2);

- з 10.10.1984 по 15.10.2001 у Санаторію "Черче" Прикарпатського теркурорта, перейменованого 25.02.1992 в зв`язку з реорганізацією об`єднання Прикарпатськурорт на Прикарпатське відділення АТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче", 15.03.2000 філія ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" реорганізована у філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" (записи №№ 3-8);

- з 24.10.2001 по 22.04.2002 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 9, 10);

- з 23.04.2002 по 11.10.2002 у Прикарпатському ДП ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" філія санаторій "Черче" (записи №№ 11, 12);

з 18.11.2002 по 06.05.2003 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 13, 14);

- з 07.05.2003 по 09.10.2003 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373 - дата реєстрації 10.02.2003) (записи №№ 15, 16);

- з 11.11.2003 по 13.05.2004 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 17, 18);

- з 14.05.2004 по 10.07.2004 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 19, 20);

- з 10.05.2005 по 17.10.2005 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 25, 26);

- з 18.10.2005 по 21.11.2005 у ТОВ радіостанція "Роксолана" (записи №№ 27, 28);

- з 02.12.2005 по 14.05.2006 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 29, 30);

- з 15.05.2006 по 02.11.2006 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 31, 32);

- з 10.11.2006 по 29.04.2007 перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю (записи №№ 31, 32);

- 30.04.2007 по 03.12.2007 у Дочірньому підприємстві Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (код ЄДРПОУ 05397373) (записи №№ 35, 36);

- з 13.05.2019 по 04.06.2019 у ФОП ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) (записи №№ 53, 54);

- з 22.06.2021 прийнята на роботу у ТОВ ТВК "Львівхолод" (код ЄДРПОУ 01553681) (запис № 55).

Оскаржуваним рішенням за результатом розгляду документів, доданих до заяви:

до страхового стажу не зараховано всі періоди трудової діяльності згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 10.07.1984, оскільки титульна сторінка трудової книжки завірена печаткою Дочірного підприємства санаторій "Черче" нового зразка, що не відповідає назві підприємства санаторій "Черче", яке внесло в дану трудову запис про роботу № 1-2. Довідка про перейменування підприємства відсутня;

не можливо зарахувати до страхового стажу відповідно до вищезазначеної трудової період роботи з 04.07.1984 по 08.10.1984, оскільки звільнення з роботи не завірено печаткою;

з 10.10.1984 по 15.10.2001 - оскільки відсутня назва підприємства при прийнятті (а.с.35).

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 09.04.2013 у справі № 5010/1931/2011-П-16/72, яке набрало законної сили, встановлено, що відповідно до статуту ДП "Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", затвердженого 22.01.2003, дане підприємство створене ЗАТ "Укрпрофоздоровниця", яке є засновником і власником майна підприємства; підприємство є правонаступником Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" (п.1.3.). Підприємство є юридичною особою (п.3.1. Статату). Статут ДП "Санаторій "Черче" ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" в новій редакції був зареєстрований 05.07.2006 (вебсайт: https://reyestr.court.gov.ua/Review/30566153).

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як зазначено вище, згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.13-27) Санаторій "Черче" Прикарпатського теркурорта, перейменовано 25.02.1992 в зв`язку з реорганізацією об`єднання Прикарпатськурорт на Прикарпатське відділення АТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче", 15.03.2000 філія ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" реорганізована у філію Прикарпатського дочірнього підприємства ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" Санаторій "Черче" (записи №№ 3-8).

Юридична особа Дочірнє підприємство Санаторій "Черче" Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" код ЄДРПОУ 05397373, було зареєстровано 10.02.2003, статус юридичної особи з 28.04.2021 - в стані припинення.

З огляду на вищенаведене, мотиви відповідача щодо відмови у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу суд оцінює критично, оскільки такі недоліки заповнення трудової книжки позивача при дотриманні усіх інших вимог щодо порядку оформлення записів, що містять відомості про роботу (прийняття на роботу, звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посаду на якій позивач працювала, завірені підписом відповідальної особи), не є достатньою підставою для не зарахування спірних періодів роботи позивача до страхового стажу, адже визначальним є підтвердження факту виконання роботи, а не правильність заповнення трудової книжки.

Щодо зарахування позивачу до страхового стажу спірних періодів отримання допомоги по безробіттю, суд зазначає наступне.

Відповідно до абз.3 ч.1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності), допомогу по частковому безробіттю, допомогу по частковому безробіттю на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та матеріальну допомогу в період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

За приписами пункту 1.1 Інструкції № 58 (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до підпункту "е" пункту 2.12 Інструкції № 58, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів записи, зокрема, безробітним особам про період одержання допомоги по безробіттю - заноситься у трудову книжку органом державної служби зайнятості населення. Передбачені цим пунктом записи вносяться до трудової книжки до занесення відомостей про роботу на даному підприємстві.

Пунктом 5.9 Інструкції про порядок реєстрації, перереєстрації та введення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних державною службою зайнятості, затвердженої наказом Міністерства праці України № 14 від 01.03.1994, (далі - Інструкція № 14), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.04.1994 за № 74/283, (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що у трудовій книжці безробітного працівники державної служби зайнятості роблять записи про час початку і закінчення виплати йому допомоги по безробіттю відповідно до пункту 15 Положення про порядок реєстрації громадян як безробітних, виплати допомоги по безробіттю та про умови подання додаткової матеріальної та іншої допомоги безробітним і членам їхніх сімей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.1993 № 315, та підпункту "а" пункту 2, 18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р. № 58 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за № 110.

Усі записи про призначення, відкладення, припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться працівниками служби зайнятості після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку. Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними).

Внесення відомостей до трудової книжки при призначенні допомоги по безробіттю:

У графі 3 розділу "Відомості про роботу" як заголовок пишеться повне найменування центру зайнятості.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата призначення допомоги по безробіттю.

У графі 3 пишеться: "Призначено допомогу по безробіттю..." із посиланням на відповідну статтю, пункт Закону.

У графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. Після цього без підпису посадової особи центру зайнятості трудова книжка повертається безробітному.

Внесення відомостей про відкладення, припинення виплати допомоги по безробіттю провадиться з додержанням таких правил: у графі 1 ставиться порядковий номер запису; у графі 2 - дата відкладення, припинення; у графі 3 "Відкладено (припинено) виплату допомоги по безробіттю..." із посиланням на відповідну статтю, пункт Закону; у графі 4 зазначається, на підставі чого внесено запис, - наказ (розпорядження), його дата і номер. Увесь запис затверджується підписом працівника державної служби зайнятості і її печаткою.

У разі поновлення виплати допомоги по безробіттю записи у трудовій книжці безробітного провадяться з додержанням правил, які викладені вище.

Відповідно до підпункту "а" пункту 1 статті 29 Закону України "Про зайнятість населення" від 1 березня 1991 року № 803-XII (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) громадянам, які мають право на одержання допомоги по безробіттю, гарантується її виплата у розмірі не менш як 50 процентів середньої заробітної плати за попереднім місцем роботи, але не нижче встановленої законодавством мінімальної заробітної плати - при втраті роботи на підприємстві, в установі та організації, якщо громадянин протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, мав оплачувану роботу не менш як 12 тижнів; максимальний розмір допомоги по безробіттю не може бути вищим від середньої заробітної плати, що склалася в народному господарстві відповідної області.

Виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі закінчення строку її виплати (підпункт "з" пункту 1 статті 30 цього Закону).

Згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.13-27) та довідки Рогатинського відділу Івано-Франківської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості від 28.05.2024 № 3277-14.8/25-24 позивач перебувала на обліку у Рогатинському районному центрі зайнятості та отримувала допомогу по безробіттю у спірні періоди: з 24.10.2001 по 22.04.2002, з 18.11.2002 по 06.05.2003, з 11.11.2003 по 13.05.2004, з 02.12.2005 по 14.05.2006, з 10.11.2006 по 29.04.2007 (а.с.30).

Трудова книжка позивача містить записи про призначення, відкладення, поновлення після відкладення та припинення виплати позивачу допомоги по безробіттю, що внесені центром зайнятості.

У трудовій книжці зазначено, на підставі чого внесено записи, - наказ, їх дата і номер. Увесь запис затверджено підписом працівника державної служби зайнятості та її печаткою.

З огляду на вищенаведене, відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу спірні періоди отримання матеріальної допомоги по безробіттю.

Згідно стажу для розрахунку права у пенсійній справі № 092650006871 відповідачем частково враховано позивачу до страхового стажу спірні періоди (а.с.36).

Таким сином, відповідач протиправно не зарахував позивачу до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у повному обсязі спірні періоди: з 04.07.1984 по 08.10.1984, з 10.10.1984 по 15.10.2001, з 24.10.2001 по 22.04.2002, з 23.04.2002 по 11.10.2002, з 18.11.2002 по 06.05.2003, з 07.05.2003 по 09.10.2003, з 11.11.2003 по 13.05.2004, з 14.05.2004 по 10.07.2004, з 10.05.2005 по 17.10.2005, з 18.10.2005 по 21.11.2005, з 02.12.2005 по 14.05.2006, з 15.05.2006 по 02.11.2006, з 10.11.2006 по 29.04.2007, з 30.04.2007 по 03.12.2007, з 13.05.2019 по 04.06.2019, з 01.01.2024 по 07.03.2024.

Як встановлено оскаржуваним рішенням від 14.03.2024 № 092650006871 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV відповідачем враховано позивачу страховий стаж 10 років 11 місяців 27 днів (а.с.35).

З врахуванням спірних періодів роботи позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV з 20.02.2024.

За таких обставин, суд дійшов до висновку, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню, слід стягнути з відповідача, за рахунок його бюджетних асигнувань, на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Житомирській області від 14.03.2024 № 092650006871 про відмову в призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу згідно записів трудової книжки НОМЕР_1 у повному обсязі періоди: з 04.07.1984 по 08.10.1984, з 10.10.1984 по 15.10.2001, з 24.10.2001 по 22.04.2002, з 23.04.2002 по 11.10.2002, з 18.11.2002 по 06.05.2003, з 07.05.2003 по 09.10.2003, з 11.11.2003 по 13.05.2004, з 14.05.2004 по 10.07.2004, з 10.05.2005 по 17.10.2005, з 18.10.2005 по 21.11.2005, з 02.12.2005 по 14.05.2006, з 15.05.2006 по 02.11.2006, з 10.11.2006 по 29.04.2007, з 30.04.2007 по 03.12.2007, з 13.05.2019 по 04.06.2019, з 01.01.2024 по 07.03.2024.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити з 07.03.2024 ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (код ЄДРПОУ 13559341, вул. О.Ольжича, 7, м. Житомир, 10003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Григорук О.Б.