Ухвала

від 22.10.2024 по справі 320/45077/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2024 року м. Київ № 320/45077/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАМІТ» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАМІТ» із позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просить суд:

-скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2023р №9178132/44725404, та Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.07.2023 № 9178131/44725404

-зобов`язати ГУ ДПС у місті Києві зареєструвати податкову накладну №1 від 15.06.2023 року та податкову накладну №1 від 15.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до вимог частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

В рамках даних правовідносин, оскаржувані рішення №9178132/44725404 та № 9178131/44725404 були винесені податковим органом 13.07.2023. Як встановлено судом, Вказані рішення були оскаржені позивачем в досудовому порядку до Державної податкової служби України; за результатом розгляду скарг винесені рішення від 28.07.2023 № 60180/44725404/2 та № 60179/44725404/2.

Водночас, до суду із даним позовом позивач звернувся 17 червня 2024 року, подавши його засобами поштового зв`язку, про що свідчить відповідний штамп на конверті, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення.

Частиною першою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, позивачу слід надати клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, вказавши причини, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Також, відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд зауважує, що предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, при цьому підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутись до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» (зі змінами), податкові накладні та/або розрахунки коригування кількісних та вартісних показників до них, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування кількісних та вартісних показників до неї (у разі надходження до Державної податкової служби України відповідного рішення).

Враховуючи зазначене, позовна заява не містить належного нормативно-правового обґрунтування вимозі позивача «зобов`язати ГУ ДПС у місті Києві зареєструвати податкову накладну №1 від 15.06.2023 року та податкову накладну №1 від 15.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних», зокрема зазначення конкретних норм права, які б давали можливість Головному управлінню Державної податкової служби у м. Києві провести реєстрацію податкових накладних на підставі рішення суду після зупинення такої реєстрації.

Також суд звертає увагу позивача, що він просить суд зобов`язати відповідача зареєструвати дві податкові накладні з однаковим номером - № 1 від 15.06.2023.

Отже, позивачу слід навести нормативно-правове обґрунтування вимозі до відповідача зобов`язального характеру, або уточнити склад учасників справи, зокрема відповідачів, у відповідності до заявлених позовних вимог.

Відповідно до приписів частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI).

Згідно зі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 1 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028,00 гривні.

Перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору за подання адміністративного позову, слід врахувати, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо), як способу усунення наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності, є однією вимогою.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.11.2019 року (справа №640/21330/18) та від 05.06.2020 року (справа №280/5161/19).

Судом встановлено, що позивачем об`єднано у позовній заяві 4 вимоги немайнового характеру, дві з яких є похідними (пов`язаними). Таким чином, з урахуванням положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», при зверненні до суду з даним позовом позивачу слід було сплатити 6056,00 грн (3028,00 грн. х 2 ).

Разом з тим в якості виконання позивачем вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суду платіжну інструкцію № 281 від 07.06.2024 про сплату судового збору у сумі 3028,00 грн. тобто у розмірі, що не відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про судовий збір».

Відтак, позивачу слід доплатити 3028,00 грн за звернення до суду із вказаним позовом.

Частиною другою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частини третьої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України, юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Судом встановлено, що позовна заява від імені ТОВ «ДАМІТ» підписана директором ОСОБА_1 .

Водночас, до позову не долучено жодного документа , який би підтверджував, що саме ОСОБА_1 обіймає посаду директора підприємства позивача, а отже суду не вважається за можливе встановити, чи має право дана особа звертатися до суду з даним позовом в інтересах позивача.

Також суд звертає увагу, що пунктом 2 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Отже, позивачу слід уточнити відомості, вказані ним у позовній заяві, зокрема щодо наявності/відсутності у нього зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд».

Отже, зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, із зазначенням причин, які є об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, були пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій;

- позовної заяви, що відповідає вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема із уточненням позовних вимог, зазначенням нормативно - правового обґрунтування вказаним вимогам або із уточненням складу учасників справи; зазначенням відомостей щодо наявності/відсутності зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», з урахуванням викладених судом зауважень;

- доказів про доплату судового збору за місцем розгляду справи Київським окружним адміністративним судом у сумі 3028,00 грн;

- доказів, які підтверджують повноваження ОСОБА_1 , як особи, що обіймає посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАМІТ».

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАМІТ» залишити без руху.

Встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Шевченко А.В.