Рішення

від 22.10.2024 по справі 320/30999/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року №320/30999/24

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )доДеснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 34972294)проскасування арештувстановив:

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якому просила суд:

- скасувати арешт на майно ОСОБА_1 накладений постановою АА 623487 від 12.04.2007 ВДВС Деснянського району міста Києва та зареєстрований 20.04.2007 за №4840927 реєстратором П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві спільної сумісної власності належить нерухоме майно квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка була набута у власність шляхом укладання договору дарування 22.03.2024, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О.

На звернення до відповідача щодо зняття арешту з нерухомого майна позивач отримав відповідь про те, що при перевірці Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження: № 3476339 з примусового виконання виконавчого листа від 05.12.2006 за №1-36/06 про конфіскувати 1/4 частину всього особистого майна, яке є власністю засудженої ОСОБА_1 , проте 25.05.2007 виконавче провадження завершено, оскільки, згідно відповіді ДАІ, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді БТІ за боржником нерухоме майно не зареєстроване. Згідно акту державного виконавця майно за адресою боржника майно на яке могло б бути звернено стягнення відсутнє, виконавчий документ було повернуто до суду. Відтак, наявність арешту на квартиру, порушує право позивача набувати, володіти, користуватися і розпоряджатися майном, а також впливає/може вплинути на права і законні інтереси третіх осіб. Крім того, позивач посилається на те, що зважаючи на відсутність будь-яких матеріалів виконавчих проваджень, що стали підставою для накладення вказаного арешту, є необхідність скасування цього арешту.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з урахуванням положень статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка була набута у власність шляхом укладання договору дарування 22.03.2024 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Семенюк Л.О.

Як стало позивачу відомо, що щодо неї наявні відомості у спеціальному розділі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а саме: арешт на все майно що є власністю ОСОБА_1 , відповідно до постанови АА-623487,від 12.01.2007.

Позивач не маючи можливості вільно розпоряджатися свої майном, звернулась із заявою до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту.

Відповідач листом повідомив позивача про наступне:

«При перевірці Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, у Відділі на виконанні перебувало виконавче провадження: № 3476339 з примусового виконання виконавчого листа від 05.12.2006 за №1-36/06 про конфіскувати 1/4 частину всього особистого майна, яке є власністю засудженої ОСОБА_1 .

25.05.2007 виконавче провадження завершено, оскільки, згідно відповіді ДАІ, транспортні засоби за боржником не зареєстровані. Згідно відповіді БТ1 за боржником нерухоме майно не зареєстроване. Згідно акту державного виконавця майно за адресою боржника майно на яке могло б бути звернено стягнення відсутнє, виконавчий документ було повернуто до суду.

Додатково повідомляємо, що надати матеріали виконавчого провадження для ознайомлення та більш детальну інформацію не має можливості, так як відповідно до розділу // Наказу Міністерства юстиції України від № 1829/5 від 07.06.2017 «Про затвердження Правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями», строк зберігання виконавчих документів становить 3 роки.

Окремо зазначаємо, для вирішення питання щодо зняття арешту з усього майна Ви можете звернутися у відповідності до п. 5 cm. 59 Закону України «Про виконавче провадження», до суду...».

Враховуючи вищенаведене, позивач звернулась до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ, який набув чинності 05.10.2016 (далі - Закон №1404-VІІІ).

До набуття чинності Законом №1404-VІІІ умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначалися Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною шостою статті 24 Закону №606-XIV (у редакції, що діяла на час накладення арешту на майно позивача) передбачено, що за заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження. Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 55 Закону №606-XIV арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Відповідно до частин першої та другої статті 38 Закону №606-XIV у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що з метою забезпечення реального виконання рішення державний виконавець був наділений повноваженнями щодо накладення арешту на майно боржника. Водночас державний виконавець зобов`язаний був скасувати арешт, накладений на майно боржника, в разі закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав.

При цьому частиною першою статті 40 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 40 Закону №1404-VIII про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Отже, чинне на даний час законодавство визначає обов`язок державного виконавця зняти арешт з майна боржника в разі закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду.

Разом з тим, частиною четвертою статті 59 Закону №1404-VIII визначено інші підстави, за яких державний виконавець знімає арешт з усього майна боржника або його частини, а частиною п`ятою статті 59 Закону №1404-VIII передбачено, що у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

В межах даної справи відповідачем не надано доказів перебування на виконанні у відділі державної виконавчої служби виконавчих проваджень, у яких боржником значиться ОСОБА_1 , власника квартири чи інші співвласники квартири, та в межах яких накладено арешт на зазначене майно.

Таким чином, існування арешту на майно позивача, який накладений ще у 2007 році, тобто більше 17 років тому та правова природа якого на даний час невідома, порушує його конституційне право володіти, користуватись і розпоряджатись своєю власністю (стаття 41 Конституції України) та є порушенням статті 1 Першого протоколу (право власності) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення особи її власності.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не надав суду доказів наявності діючих виконавчих проваджень, боржниками у яких є співвласники квартири, не довів правомірності існування арешту майна позивача, факт порушення прав останнього знайшов своє підтвердження у ході розгляду справи, а тому суд вважає, що в даному випадку ним допущено протиправну бездіяльність щодо не зняття арешту згідно з поданою заявою.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що з метою повного захисту прав та інтересів позивача необхідно зняти арешт з нерухомого майна позивача, накладеного постановою АА 623487 від 12.04.2007 ВДВС Деснянського району міста Києва та зареєстрований 20.04.2007 за №4840927 реєстратором П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не зняття арешту та зобов`язання відповідача зняти арешт з нерухомого майна позивача, накладеного постановою АА 623487 від 12.04.2007 ВДВС Деснянського району міста Києва та зареєстрований 20.04.2007 за №4840927 реєстратором П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою, власником якої є ОСОБА_1 та внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна запис про скасування арешту вказаного нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в сумі 1211,20 грн, сплачений відповідно до квитанції від 27.06.2024.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд

в и р і ш и в:

Задовольнити частково адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 34972294) про скасування арешту.

Визнати протиправною бездіяльність Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) щодо не зняття арешту, накладеного постановою АА 623487 від 12.04.2007 ВДВС Деснянського району міста Києва та зареєстрований 20.04.2007 за №4840927 реєстратором П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою.

Зобов`зати Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 34972294) вчинити дії щодо зняття арешту, накладеного постановою АА 623487 від 12.04.2007 ВДВС Деснянського району міста Києва та зареєстрований 20.04.2007 за №4840927 реєстратором П`ятнадцятою київською державною нотаріальною конторою.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Деснянського відділу державної виконавчої служби у місті Києві центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (02138, м. Київ, вул. Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 34972294).

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоноженко М.А.