Рішення

від 22.10.2024 по справі 320/11032/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 жовтня 2024 року Київ справа №320/11032/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сел Інвест" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сел Інвест", в якому просить стягнути податковий борг у розмірі 32 162,70 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 32 162,70 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб, визначених податковою декларацією з плати за землю від 18.05.2022 за звітний період січень-жовтень 2022 року.

Ухвалою суду від 11.04.2023 позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишено без руху, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення та визначено строк для усунення недоліків позовної заяви.

До суду від позивача 18.05.2023 надійшла заява про усунення недоліків. Позивач усунув вказані в ухвалі суду недоліки в установлений судом строк.

Ухвалою суду від 18 травня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику сторін) та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами та відповідачу запропоновано надати відзив протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.

Копію ухвали від 18 травня 2023 року було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та яка відповідає даним Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рекомендованим поштовим відправленням № 0113302731259, яке повернулося до суду без вручення із довідкою Укрпошти, у якій вказана причина повернення: за закінченням терміну зберігання.

Приписами частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 131 Кодексу адміністративного судочинства України передбачений обов`язок повідомити про зміну адреси та причини неприбуття в судове засідання. Учасники судового процесу зобов`язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з частиною одинадцятою статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що ухвала суду від 18 травня 2023 року, відповідно до частини одинадцятої статті 126 та статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається врученою відповідачу належним чином.

Станом на час вирішення справи, відповідачем відзиву подано не було, так само, як і заяви про визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, суд встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сел Інвест" (код ЄДРПОУ: 35678244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. № 21-А) зареєстроване в якості юридичної особи 04.02.2008.

Відповідач взятий на облік в якості платника податків та станом на день розгляду справи судом перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС в Івано-Франківській області, як платник податків за неосновним місцем обліку.

Судом встановлено, що ТОВ "Сел Інвест" має податковий борг на загальну суму 32 162,70 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб .

Так, судом встановлено, що відповідачем до ГУ ДПС в Івано-Франківській області подано податкову декларацію з плати за землю від 18.05.2022 за 2022 рік, в якій зазначено суму зобов`язань, що підлягає сплаті за січень-жовтень 2022 року 3 216,27 грн щомісячно. У встановлені строки сума податку, визначена у вказаній податковій декларації за січень-жовтень 2022 року в сумі 32 162,70 грн, відповідачем до бюджету не сплачена.

Судом встановлено, що відповідно до інтегрованої картки платника податку станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг на з земельного податку в сумі 32 162,70 грн, який виник внаслідок несплати узгоджених податкових зобов`язань по земельному податку з юридичних осіб за січень-жовтень 2022 року.

Позивачем було виставлено податкова вимога відповідачеві від 28.02.2017 за № 16-17.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги матеріали справи не містять.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку податкового боргу у розмірі 32 162,70 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 54.1. статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з приписами пункту 57.1. статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, "грошове зобов`язання платника податків" - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України зазначено, що "податковий борг" - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. п. 14.1.137 ст. 14 Податкового кодексу України орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що "податкова вимога" - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Так, позивачем було виставлено податкова вимога відповідачеві від 28.02.2017 за № 16-17.

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Джерела погашення податкового боргу платника податку визначені нормами статті 87 Податкового кодексу України. Крім того, в силу приписів пункту 87.9 статті 87 цього Кодексу у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Оскільки зазначена сума заборгованості перед бюджетом відповідачем в добровільному порядку не сплачена, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулось з даним позовом до суду щодо стягнення податкового боргу.

Підпунктом 20.1.34. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено право контролюючих органів у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Відповідно до абзацу 1 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Ураховуючи викладене, зважаючи на те, що відповідач доказів погашення податкового боргу суду не надав, докази оскарження вказаної податкової заборгованості в адміністративному або судовому порядку в матеріалах справи відсутні, сума податкового зобов`язання є узгодженою, відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Такі витрати позивачем у справі не понесені.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сел Інвест" (код ЄДРПОУ: 35678244, місцезнаходження: м. Київ, вул. Терещенківська, буд. № 21-А) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 32 162,70 грн (тридцять дві тисячі сто шістдесят дві гривні сімдесят копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

СуддяБасай О.В.