Рішення

від 23.10.2024 по справі 320/9855/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року місто Київ № 320/9855/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітейл" до Головного управління ДПС в м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Арітейл" (далі позивач, ТОВ "Арітейл") звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач, ГУ ДПС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.08.2022 №0162670707 та №0162680707.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На підставі розпорядження керівника апарату суду та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №320/9855/23 передано для розгляду судді Донцю В.А.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2023 адміністративну справу прийнято до провадження, постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення від 04.08.2022 №0162670707 прийнято на підставі необґрунтованого висновку відповідача про продаж позивачем товару ТВЕН "Fiit Viola" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 07.07.2022 №157765, у якому не зазначено найменування підакцизного товару, а також товару "Marlboro Gold Original" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 09.07.2022 №158002, у якому не зазначено код УКТЗЕД для підакцизного товару. Позивач стверджує, що фіскальних чеків від 07.07.2022 №157765 та від 09.07.2022 №158002 немає у системі позивача, відповідач не додав до матеріалів перевірки копій таких чеків, що вказує на необґрунтованість відповідних висновків відповідача.

Податкове повідомлення-рішення від 04.08.2022 №0162680707 прийнято на підставі необґрунтованого висновку відповідача про реалізацію позивачем алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка, а саме: чек №41202 від 26.01.2022 реалізовано коньяк "Шабо 5*" 40%, об`ємом 0,375 л., марковану МАП АІ ЛІТІ серії АВОІ №1030577; чек №41830 від 01.02.2022 року реалізовано віскі "Ballantine's Finest" 40 об`ємом 0,05 л., марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577; чек №151528 (фіскальний номер РРО 3000912929) від 26.01.2022, реалізовано коньяк "Коблево Резерв 3 зірки" 40%, об`ємом 0,1 л, марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577.

Позивач зауважує, що відповідач описуючи серію та номер акцизної марки, підтвердив наявність акцизних марок, що вказує на суперечливість його доводів. Висновки позивача у цій частині ґрунтуються виключно на даних автоматизованих систем контролюючих органів, які не є належними доказами в розумінні процесуального закону.

Також позивач вказав на порушення відповідачем порядку проведення перевірки за результатами якої прийняті оскаржувані рішення, адже перевірка проведена у період дії мораторію на проведення перевірок, запровадженого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі ПК України). До того ж, до оскаржуваного рішення не додано розрахунку штрафних санкцій.

Відповідач подав відзив на позовну заяву у якому заперечив проти задоволення позову з огляду на необґрунтованість позовних вимог. Вказав, що мораторій на проведення перевірок, запроваджений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, стосується виключно документальних перевірок.

Матеріалами перевірки підтверджується правомірність податкових повідомлень-рішень від 24.06.2022 №0119620707 та №0119660707, а саме продаж позивачем товару ТВЕН "Fiit Viola" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 07.07.2022 №157765, у якому не зазначено найменування підакцизного товару, товару "Marlboro Gold Original" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 09.07.2022 №158002, у якому не зазначено код УКТЗЕД для підакцизного товару, а також реалізацію позивачем алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка.

Дослідивши докази, суд установив.

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві на підставі пп. 80.2.5 п. 80.2 ст. 80 ПК України відповідно до наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 22.06.2022 №2105-п, направлень на перевірку від 07.07.2022 №6272/26-15-07-07-01, №6271/26-15-07-07-01, службових посвідчень, 07.07.2022 проведено фактичну перевірку магазину-кафетерію "Коло" за адресою: м. Київ, вул. Шолуденка 1-А, прим.274, де здійснює господарську діяльність у сфері торгівлі ТОВ "Арітейл".

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 07.07.2022 №16450/26/15/07/41135005, у якому зафіксовано порушення ТОВ "Арітейл" вимог:

- п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон №265/95-ВР), а саме: продаж позивачем товару ТВЕН "Fiit Viola" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 07.07.2022 №157765, у якому не зазначено найменування підакцизного товару, а також товару "Marlboro Gold Original" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 09.07.2022 №158002, у якому не зазначено код УКТЗЕД для підакцизного товару;

- ст. 11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-BP "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального (далі Закон №481/95-BP), пунктів 226.7, 226.9 статті 226 ПК України, Положення про виготовлення, зберігання, продажу марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 №1251 (далі Положення №1251), а саме: реалізація позивачем алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка: чек №41202 від 26.01.2022 року реалізовано коньяк "Шабо 5*" 40%, об`ємом 0,375 л., марковану МАП АІ ЛІТІ серії АВОІ №1030577; чек №41830 від 01.02.2022 року реалізовано віскі "Ballantine's Finest" 40 об`ємом 0,05 л., марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577; чек №151528 (фіскальний номер РРО 3000912929) від 26.01.2022, реалізовано коньяк "Коблево Резерв 3 зірки" 40%, об`ємом 0,1 л, марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577.

На підставі вказаних висновків перевірки ГУ ДПС у м. Києві прийняті податкові повідомлення-рішення від 04.08.2022:

- №0162670707, яким за порушення п. 11 ст. 3 Закону №265/95-ВР до ТОВ "Арітейл" відповідно до п.7 ст. 17 Закону №265/95-ВР застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 5100 грн;

- №0162680707, яким за порушення ст. 11 Закону №481/95-BP до ТОВ "Арітейл" відповідно до ст. 17 Закону №481/95-BP застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000 грн.

Позивач не погодився із рішеннями від 04.08.2022 №0162670707 та №0162680707, вважає такі рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Оцінивши докази, суд дійшов таких висновків.

Відповідно частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

У постанові від 28.09.2022 у справі №160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (у редакції станом на час проведення перевірки позивача) пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України установлено мораторій на проведення документальних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Таким чином, вказана норма положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України стосується виключно документальних перевірок, однак не забороняє проведення фактичних перевірок, що спростовує доводи позивача у цій частині.

Крім того, згідно із пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.

Отже, розпочаті перевірки, мають бути зупинені, окрім фактичних. Фактичні перевірки визнаються такими, які необхідно проводити та які не зупиняються, за їх результатами виносяться рішення.

Відповідно до підпункту 58.1.1 пункту 58.1 статті 58 ПК України у податковому повідомленні-рішенні зазначається або додається до нього детальний розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Позивач зазначає, що до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 04.08.2022 №0162670707 та №0162680707 не додано розрахунку штрафних санкцій, відповідні розрахунки додані виключно до акту фактичної перевірки від 07.07.2022 №16450/26/15/07/41135005.

Відповідач не спростовує вказані доводи позивача.

Суд зазначає, що метою направлення платнику податків вказаних розрахунків є доведення до його відома інформації щодо підстав нарахування відповідних сум та проведених математичних розрахунків.

У даному випадку оскаржувані рішення містять необхідну інформацію, яка дозволяє прослідкувати проведений відповідачем розрахунок застосованих штрафних санкцій.

Крім того, позивач визнає, що розрахунок штрафних санкцій він отримав разом із актом фактичної перевірки від 07.07.2022 №16450/26/15/07/41135005.

Таким чином, недотримання відповідачем вимог закону в частині направлення позивачу розрахунку штрафних фінансових санкцій до податкових повідомлень-рішень від 04.08.2022 №0162670707 та №0162680707 не може слугувати беззаперечною та самостійною підставою для скасування таких рішень.

Відповідно до визначень, наведених у статті 2 Закону №265/95-ВР:

розрахункова операція приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця;

розрахунковий документ документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або програмним реєстратором розрахункових операцій, чи заповнений вручну.

Згідно із пунктами 1, 2 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Пунктом 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року №13 (далі Положення №13), фіскальний чек має містити, зокрема, такі реквізити:

- код товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД (зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством) (рядок 7);

- назва товару (послуги), вартість, літерне позначення ставки ПДВ (рядок 10);

- для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ),- окремим рядком літерне позначення, розмір ставки такого податку, загальна сума такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку (рядок 22). У реквізиті "Акцизний податок" його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення.

Відповідно до пункту 7 статті 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах, зокрема, триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Судом установлено, що за результатом розрахункової операції з продажу товару ТВЕН "Fiit Viola" з роздрукуванням та видачею фіскального чеку від 07.07.2022 №000157765 (00036), в якому зазначено код 2402209000, що відповідає коду товару за УКТ ЗЕД "інші сигарети, цигарки з вмістом тютюну", під кодом УКТ ЗЕД 2402209000 зазначено "Стіки FIIT Viola 1пач". Також вказано ціну, ставку акцизного податку та його розмір.

Враховуючи наведене, суд вважає, що зазначені у фіскальному чеку від 07.07.2022 №000157765 (00036) відомості дозволяють ідентифікувати вид та назву товару.

В акті перевірки відповідач вказав, що позивачем здійснено продаж товару "Marlboro Gold Original" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 09.07.2022 №158002, у якому не зазначено код УКТЗЕД для підакцизного товару.

Позивач заперечує наявність вказаного фіскального чеку.

На підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення відповідач подав роздруківку з бази даних ДПС України на якій відображені дані щодо вказаної операції з продажу товару "Marlboro Gold Original" з роздрукуванням та видачею фіскального чека від 09.07.2022 №158002, у якому не зазначено код УКТЗЕД для підакцизного товару.

Разом з цим, порушення п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР можливо допустити, якщо коду УКТЗЕД для підакцизного товару як обов`язкового реквізиту не буде саме у фіскальному чеку.

Стверджуючи в акті перевірки про те, що вказаного обов`язкового реквізиту не було у фіскальному чеку від 09.07.2022 №158002, не надав суду належного підтвердження цього факту, тобто копії цього чеку.

Надана відповідачем роздруківка не може вважатись фіскальним чеком або його копією, що не дає суду підстав стверджувати про доведеність такого факту порушення позивачем вимог п.11 ст.3 Закону №265/95-ВР.

Аналогічні висновки простежуються із постанови Верховного Суду від 27.11.2023 у справі №420/11790/22.

Таким чином, суд не погоджується із висновком відповідача про порушення позивачем вимог пункту 11 статті 3 Закону №265/95-ВР та вважає податкове повідомлення-рішення від 04.08.2022 №0162670707 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Згідно з абзацом 3 частини 4 статті 11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Підпункти 14.1.107, 14.1.109 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначають, що марка акцизного податку спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.

Маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку).

Статтею 226 ПК України, передбачено процедуру виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Так, пунктом 226.1 статті 226 ПК України, встановлено, що у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів (пункт 226.2 статті 226 ПК України).

Відповідно до пункту 226.7 статті 226 ПК України кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

За правилами пункту 226.9 статті 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; вироблені в Україні алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.

Згідно із пунктами 19 Положенням №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Відповідно до абзацу 15 статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, або з використанням тари, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою статті 11 цього Закону, 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

Вказуючи про порушення позивачем вимог ст. 11 Закону №481/95-BP, пунктів 226.7, 226.9 статті 226 ПК України, Положення №1251, відповідач вказав, що позивачем здійснена реалізація алкогольних напоїв без наявності марок акцизного податку встановленого зразка: чек №41202 від 26.01.2022 реалізовано коньяк "Шабо 5*" 40%, об`ємом 0,375 л., марковану МАП АІ ЛІТІ серії АВОІ №1030577; чек №41830 від 01.02.2022 реалізовано віскі "Ballantine's Finest" 40 об`ємом 0,05 л., марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577; чек №151528 (фіскальний номер РРО 3000912929) від 26.01.2022, реалізовано коньяк "Коблево Резерв 3 зірки" 40%, об`ємом 0,1 л, марковану МАП АГ ЛГП серії АВОІ №030577.

У свою чергу позивач, в спростування вказаного висновку відповідача зазначає, що описуючи серію та номер акцизної марки, підтвердив наявність акцизних марок, що вказує на суперечливість його доводів.

Тобто, позивач не заперечує реалізацію вказаних алкогольних напоїв із зазначеними акцизними марками.

При цьому, встановлені відповідачем обставини свідчать про продаж позивачем трьох пляшок різних алкогольних напоїв, маркових акцизними марками з однаковими серією та номером, що не узгоджується із наведеними вище положеннями пункту 226.7 статті 226 ПК України, згідно яких кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер.

З огляду на неможливість існування трьох акцизних марок з однаковими номерами, логічним є висновок про те, що принаймні дві із трьох вказаних пляшок алкогольних напоїв не марковані акцизними марками встановленого зразка.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість висновків перевірки про порушення позивачем вимог ст. 11 акону №481/95-BP), пунктів 226.7, 226.9 статті 226 ПК України, Положення №1251, а відтак, правомірність та відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2022 №0162680707.

Водночас, суд зауважує, що з огляду на застосування до позивача згідно вказаного рішення штрафу у мінімальному розмірі, що передбачений абзацом п`ятнадцятим статті 17 Закону №481/95-ВР, відсутня необхідність перевірки обґрунтованості розрахунку такого штрафу.

Проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру який подано фізичною особою або фізичною особою підприємцем сплачується судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.01.2023 визначений у розмірі 2684 грн.

Згідно наявних матеріалів справи, предметом даного спору є вимоги майнового характеру, ціна позову складає 22100 грн, отже 1,5 відсотка ціни позову не перевищує розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного станом на 01.01.2023, що у сукупності свідчить про те, що судовий збір за подання позову повинен бути сплачений в сумі 2684 грн. Водночас, позивач сплатив судовий збір у розмірі 8052 грн. Відтак розподілу підлягають судові витрати, які підлягали сплаті, судовий збір в іншій частині вважається сплаченим позивачем у більшому розмірі ніж передбачено законом та підлягає поверненню за окремою заявою позивача.

Оскільки, за результатом судового розгляду даної справи суд дійшов висновку про задоволення позову в частині майнових вимог у розмірі 5100 грн, позивачу підлягає поверненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 619,38 грн.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 04.08.2022 №0162670707.

Відмовити у задоволенні позову в іншій частині.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арітейл" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 619,38 грн. (шістсот дев`ятнадцять гривень тридцять вісім копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Арітейл" (місцезнаходження юридичної особи: 04070, місто Київ, вулиця Іллінська, 8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 41135005).

Відповідач Головне управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження відокремленого підрозділу юридичної особи: 04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 33/19; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: ВП 44116011).

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.