Постанова

від 18.12.2007 по справі а8/536-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А8/536-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19.11.07р.

Справа № А8/536-07

За позовом:          Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалургзабезпечення" (м.Дніпропетровськ)

на                Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції (м. Дніпропетровськ)

про                      оскарження дій та скасування акту

                                                                                                    Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

від позивача:                    не з'явився

від відповідача:          не з'явився

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом до відповідача і просить визнати дії останнього при здійсненні виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого напису від 03.05.07 р. № 698 незаконними та скасувати акт опису й арешту майна від 26.06.07 р.

Позов мотивовано тим, що 05.05.06 р., за договором купівлі-продажу, позивач придбав приміщення № 5 загальною площею 363,4 кв.м., розташоване в адміністративному корпусі (Літ-Д) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122. Позивач оформив іпотечний договір на приміщення в забезпечення отриманого кредиту. За порушення кредитного договору за заявою Іпотекодержателя (Банку) приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою Л.І. був вчинений виконавчий напис від 03.05.07 р. № 698. Для примусового виконання виконавчого напису відповідач, за заявою Банку 23.05.07 р., відкрив виконавче провадження, про що виніс постанову. В межах виконавчого провадження, при здійсненні дій з арешту та опису майна відповідач зобов'язаний винести постанову і направити копію позивачу. Однак, відповідач не виконав свої обов'язки і не направив позивачу постанову та акт опису й арешту. Тільки 25.07.07 р. працівником відповідача була вручена позивачу копія звіту про незалежну оцінку приміщення, який складається з 3-х аркушів, а саме: титульний, другий і останній лист звіту. Позивач вважає, що зробити оцінку приміщення, яке охороняється і увійти до якого можливо тільки з дозволу керівництва позивача, не можливо. Відповідач не звертався до позивача з вимогою пропуску у приміщення для здійснення його опису й оцінки. Крім того, відповідач перешкоджав позивачу в ознайомленні з виконавчим провадженням і надав останнє тільки 10 жовтня 2007 р. Позивачем зроблені значні поліпшення приміщення, що не відображені у звіті про незалежну оцінку. Підставою проведення оцінки є договір від 25.06.07 р. № 405, укладений між відповідачем та ТОВ «ПІБ-Експерт». Згідно ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну діяльність», сторони договору на проведення оцінки майна мають право вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. Раніше ТОВ «ПІБ-Експерт»уже робило оцінку для відповідача, яка також не відображала реальну ринкову вартість майна. Таким чином, внаслідок неправомірних дій відповідача будинок був оцінений предвзято і з порушенням всієї процедури виконання оцінки.

Відповідач відзив на позов не надав.

В судове засідання 19.11.07 р. сторони не з'явились.

Згідно ч. 5 ст. 181 КАС України, адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Враховуючи, що строк вирішення спору по справі закінчився 19.11.07 р., а також те, що сторони були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи (що підтверджується направленням ухвал суду сторонам, з урахуванням виправлення описки, 09.11.07 р., за десять днів до дати судового засідання), господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відзиву на позов та представників сторін, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

05.05.06 р. між ЗАТ АПП "Фермер" та позивачем був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно умовам якого позивач придбав у власність приміщення № 5, загальною площею 363,4 кв.м., розташоване в адміністративному корпусі (Літ-Д-2) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 122, за 105 000, 00 грн. з ПДВ.

В подальшому позивач оформив іпотечний договір на вказане приміщення на забезпечення отриманого кредиту.

За порушення кредитного договору за заявою Іпотекодержателя (Банку) приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Румянцевою Л.І. був вчинений виконавчий напис від 03.05.07 р. № 698.

23.05.07 р., за заявою Банка, відповідач відкрив виконавче провадження, про що виніс відповідну постанову.

Факт направлення вказаної постанови позивачу підтверджується супровідним листом відповідача від 23.05.07 р. № В-5/07 вих. 08-07/5257.

Факт отримання цієї постанови підтверджується вхідним штампом позивача від 12.06.07 р. №233.

26.06.07 р. відповідачем було здійснено опис та накладено арешт на вищевказане приміщення позивача, про що був складений відповідний акт опису й арешту майна.

Доказів направлення копії вказаного акту позивачу сторонами суду не надано.

23.07.07 р. ТОВ "ПІБ-Експерт" було здійснено незалежну оцінку вартості арештованого приміщення, яка була визначена у розмірі 1 108 993,00 грн., що підтверджується відповідним звітом про оцінку.

25.07.07 р. відповідач направив позивачу повідомлення про проведену оцінку майна, що підтверджується листом відповідача № В5/07 вих. 08-07/9001.

У вказаному листі також повідомлялось, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення.

Факт отримання позивачем названого повідомлення підтверджується вхідним штампом позивача від 25.07.07 р. № 305.

При викладених обставинах господарський суд вважає позовні вимоги частково обгрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи також з наступного:

Як стверджує позивач, про накладення арешту на приміщення та проведення його оцінки він дізнався тільки 10.10.07 р., що підтверджується заявою позивача на ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, отриманою відповідачем 10.10.07 р.

Разом з тим, вказане ствердження спростовується матеріалами справи, а саме:

Судом встановлено, що 25.07.07 р. відповідач направив позивачу повідомлення про проведену оцінку майна, що підтверджується листом відповідача № В5/07 вих. 08-07/9001.

У вказаному листі також повідомлялось, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення.

Факт отримання позивачем названого повідомлення підтверджується вхідним штампом позивача від 25.07.07 р. № 305.

Таким чином, фактично про проведення оцінки арештованого майна (а отже і про арешт вказаного майна) позивач дізнався 25.07.07 року.

Крім того, у вказаному листі також повідомлялось, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення, чого позивачем зроблено не було.

Згідно ч. 2 ст. 181 КАС України, яка визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державної виконавчої служби, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

За таких обставин господарський суд вважає, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду з відповідним позовом без поважних причин.

Статтею 100 КАС України, визначено, що пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.

Враховуючи наведене, а також те, що сторони не наполягають на застосуванні пропуску вказаного строку, як на підставі для відмови в позові, спір підлягає розгляду в загальному порядку.

Приймаючи рішення суд виходив також з наступного:

Ствердження позивача про ненаправлення йому відповідачем копії постанови та акту опису й арешту майна від 26.06.07 р. матеріалами справи та відповідачем не спростоване, що є підставою для задоволення позовних вимог щодо визнання дій відповідача в цій частині неправомірними.

Разом з тим, згідно ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження", стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача - заставодержателя. Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ст. 41 вказаного Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з дотриманням вимог цього Закону.

Статтями 50, 55 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, якою накладається арешт на майно боржника та оголошується заборона на його відчуження; винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні в банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Про проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту державний виконавець складає акт опису й арешту майна боржника. Під час проведення опису й арешту майна боржника державний виконавець вправі оголосити заборону розпоряджатися ним, а у разі потреби - обмежити права користування майном або вилучити його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що зазначається в акті опису й арешту. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт застосовується зокрема: для забезпечення збереження майна боржника, що підлягає наступній передачі стягувачеві або реалізації.

Згідно ст. 57 названого Закону, оцінка майна боржника провадиться державним виконавцем, якщо вартість майна не перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, за ринковими цінами, які діють на день проведення оцінки, крім випадків, коли оцінка провадиться за регульованими цінами, а також у разі оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. Якщо оцінити окремі предмети складно або якщо боржник чи стягувач заперечує проти передачі арештованого майна боржника на реалізацію за оцінкою, проведеною державним виконавцем, останній запрошує суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для визначення вартості майна. Витрати на призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання несе сторона, яка оспорює оцінку майна, проведену державним виконавцем. Для проведення оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських, річкових суден та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні". Державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторони, які мають право оскаржити оцінку майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів вихначає Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

За ст. 3 вказаного Закону, оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.

Як було встановлено судом вище, 23.07.07 р. ТОВ "ПІБ-Експерт" було здійснено незалежну оцінку вартості арештованого приміщення, яка була визначена у розмірі 1 108 993,00 грн., що підтверджується відповідним звітом про оцінку.

25.07.07 р. відповідач направив позивачу повідомлення про проведену оцінку майна, що підтверджується листом відповідача № В5/07 вих. 08-07/9001.

У вказаному листі також повідомлялось, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення.

Факт отримання позивачем названого повідомлення підтверджується вхідним штампом позивача від 25.07.07 р. № 305.

Крім того, у вказаному листі також повідомлялось, що сторони виконавчого провадження мають право оскаржити оцінку арештованого майна до суду в 10-денний строк з дня отримання цього повідомлення, чого позивачем зроблено не було.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вважає, що дії відповідача щодо опису, арешту та оцінки майна позивача були вчинені у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Ствердження позивача спростовуються вищевикладеним, об'єктивними обставинами і матеріалами справи, а також наступним:

Підставою проведення оцінки майна позивача є договір від 25.06.07 р. № 405, укладений між відповідачем та ТОВ «ПІБ-Експерт».

Згідно ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав і професійну діяльність», сторони договору на проведення оцінки майна (замовник, платник) мають право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

За таких обставин відповідач мав право вільного вибору суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

При цьому позивач в даному випадку не є стороною договору на проведення оцінки майна, а отже - вибір суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання не є його правом.

Посилання позивача на те, що раніше ТОВ «ПІБ-Експерт»уже робило оцінку для відповідача, яка також не відображала реальну ринкову вартість майна, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки позивачем не надано відповідних доказів, які підтверджували б наведене ствердження.

Таким чином, факт упередженої та неправомірної оцінки майна позивачем суду не доведено.

Викладене є підставою для відмови в частині позовних вимог щодо визнання дій відповідача з опису, арешту та оцінки майна позивача неправомірними та скасування акта опису й арешту майна від 26.06.07 р.

Керуючись Законамим України "Про іпотеку", "Про виконавче провадження", "Про оцінку майна, майнових прав і професійну діяльність", ст.ст. 17, 21, 87, 89, 94, 98, 157, 158, 160-163, 186, 264 КАС України, господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції в частині ненаправлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалургзабезпечення" (м. Дніпропетровськ) копії постанови та акту опису й арешту майна від 26.06.07 р. незаконними.

В решті адміністративного позову відмовити.

Скасувати заходи забезпечення позову, встановлені ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.07 р. по справі № А8/536-07, про заборону Бабушкінському відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції здійснювати дії щодо відчуження арештованого майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпрометалургзабезпечення" (м.Дніпропетровськ) при примусовому виконанні виконавчого напису нотаріуса від 03.05.07 р. № 698.

Постанова може бути оскаржена в порядку та в строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Суддя                                                                                                    І.Ю. Дубінін