Рішення

від 23.10.2024 по справі 320/14366/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року справа №320/14366/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Державного авіаційного підприємства «Україна» до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку,

в с т а н о в и в:

Державне авіаційне підприємство «Україна» (ДАП «Україна», підприємство) звернулось 28.02.2024 через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з позовом (у зв`язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 30.03.2024, автоматизований розподіл здійснено 01.04.2024) до Державної аудиторської служби України (Держаудитслужба, ДАС України).

Просили суд: визнати протиправним та скасувати висновок відповідача від 15.02.2024 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-28-003200-а.

Ухвалою від 08.04.2024 позовна заява залишена без руху із наданням часу для усунення недоліків.

Ухвалою від 29.04.2024, після усунення недоліків, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що оскаржуваний висновок є упередженим, необґрунтованим і протиправним. Звертали увагу, що інформація про право підписання договору не вимагалася замовником до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками і, відповідно, не була завантажена учасником в електронну систему закупівель. Вказали, що спосіб та форму надання інформації після визначення переможця не передбачено законодавством, тому замовник самостійно визначає, яким чином отримає цю інформацію. Пояснили, що в системі «Prozorro» учасник спрощеної закупівлі, після визначення його переможцем, технічно не міг завантажити документи в електронну систему, хоча вимоги щодо надання інформації про право підписання договору про закупівлю для переможців були однаковими. Наголошували, що саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені порушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки. Підкреслювали, що зобов`язання щодо усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, сформульоване у пункті 3 констатуючої частини оскаржуваного висновку, суперечить критерію визначеному пунком 1 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

У зв`язку із цим, просили задовольнити позов.

Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Вказали, що у тендерній документації замовник установив вимогу про надання документів, визначених у частині 4 додатка 1 до тендерної документації, у паперовому вигляді, чим порушив вимоги частини восьмої статті 12 Закону «Про публічні закупівлі». Також зазначили, що зобов`язальний характер висновку про усунення правопорушення свідчить про встановлення цього порушення, а тому визначає імперативний обов`язок щодо визначення способу його усунення.

Розглянувши подані документи та матеріали, з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Державне авіаційне підприємство «Україна» є юридичною особою, зареєстроване 28.09.1997, місцезнаходження якої: 08303, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2. Видами економічної діяльності підприємства є: 51.10 Пасажирський авіаційний транспорт (основний); 86.21 Загальна медична практика; 49.39 Інший пасажирський наземний транспорт, н.в.і.у.; 52.23 Допоміжне обслуговування авіаційного транспорту.

28.12.2023 ДАП «Україна» розмістило оголошення UA-2023-12-28-003200-а про проведення відкритих торгів на закупівлю послуги пасажирського повітряного транспорту для виконання літерних перевезень та резервування ПС для виконання літерних перевезень (ДК 021:2015:60420000-8: Послуги з нерегулярних авіаційних перевезень) (а.с.13-16).

Оголошення розміщено в електронному вигляді на офіційній веб-сторінці -https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-07-22-002557-b.

Як вбачається із реєстру отриманих тендерних пропозицій/пропозицій UA-2023-12-28-003200-а для участі у закупівлі тендерну пропозицію подало ТОВ «Авіакомпанія Скайап» (а.с.17).

05.01.2024 відбулося розкриття тендерних пропозицій, за результатом якого встановлено, що ТОВ «Авіакомпанія Скайап» відповідає кваліфікаційним критеріям, визначеним у тендерній документації; відсутні підстави для відмови, установлені статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (а.с.18-19).

11.01.2024 в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-12-28-003200-а (а.с.20-22).

Судом з`ясовано і те, що позивач у частині четвертій додатку 1 до тендерної документації визначив необхідність подання переможцем документів, які містять інформацію про право підписання договору про закупівлю, в паперовому вигляді (а.с.66).

25.01.2024 в електронній системі закупівель Prozorro оприлюднено звіт про результати проведення процедури закупівлі UA-2023-12-28-003200-а (а.с.23-26).

25.01.2024 відповідачем прийнято наказ № 14 «Про початок моніторингу процедур закупівель/закупівель» (а.с.128-131), із додатку до якого видно включення проведення названої вище процедури закупівлі позивачем для моніторингу. У якості підстави вказано виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами проведеного моніторингу ДАС України складено висновок №130 від 15.02.2024 щодо процедури закупівлі UA-2023-12-28-003200-а (а.с.30-32, 132-133).

Під час моніторингу аналізувалися: річний план закупівель позивача на 2024 рік; оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями; тендерна документація, затверджена рішенням уповноваженої особи від 28.12.2023 (протокол № 92/3); реєстр отриманих тендерних пропозицій; протокол розкриття тендерних пропозицій; протокол щодо прийняття рішення уповноваженою особою від 11.01.2024 № 92/5; тендерна пропозиція ТОВ «Авіакомпанія Скайап»; вимога про усунення невідповідностей до 11.01.2024; повідомлення про намір укласти договір від 11.01.2024; договір про закупівлю послуг пасажирського повітряного транспорту для виконання літерних перевезень та резервування ПС для виконання літерних перевезень від 25.01.2024 № 4525 на суму 78 761 550,00 грн без ПДВ; пояснення замовника, отримані через електронну систему закупівель 01.02.2024.

У висновку вказано, що за результатами моніторингу встановлено, що відповідно до частини четвертої додатка 1 до тендерної документації замовник зазначив, що документи у паперовому вигляді надаються переможцем не пізніше дати укладання договору в паперовому вигляді про право підписання договору про закупівлю, викладені нижче, бажано надавати разом із супровідним листом, складеним у довільній формі, зокрема для юридичних осіб: завірена(ні) копія(ї) протоколу засновників та/або наказу про призначення (у разі підписання керівником); завірена копія довіреності / доручення (у разі підписання іншою уповноваженою особою учасника). В тексті зазначеного документу мають бути зазначені: прізвище, ім`я, по батькові особи та зразок її підпису; або інший документ, що підтверджує повноваження посадової особи учасника на підписання документів.

У зв`язку із цим, ДАС України констатувала, що у тендерній документації замовник установив вимогу щодо надання документів, визначених у частині четвертій додатка 1 до тендерної документації у паперовому вигляді, чим порушив вимоги частини восьмої статті 12 «Про публічні закупівлі», позаяк вони обмежують замовника у можливості встановлювати будь-які інші способи отримання документів від учасників закупівель, крім шляхом їх розміщення в електронній системі закупівель в електронному вигляді. Також відповідач зазначив і про встановлення заборони для замовника вимагати від учасників закупівлі подання документів у паперовому вигляді.

Крім того, як у висновку, так і у відзиві, відповідач послався на постанову Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №640/26603/21

Названа обставина вказана єдиним порушенням, виявленим за результатами здійснення процедури закупівлі у випадку, який розглядається.

Також у висновку зазначено, що за результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Авіакомпанія Скайап», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не виявлено.

До того ж, Дежаудитслужба зобов`язала підприємство здійснити заходи, направлені на недопущення встановленого порушення у подальшому, зокрема, шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущено порушення, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Отже, для розв`язання спірного випадку необхідним є встановлення правомірності визначення замовником у тендерній документації вимоги щодо надання документів у паперовому вигляді для переможця процедури закупівлі при укладанні договору про закупівлю.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.

За нормами статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні закріплені Законом України №2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (Закон №2939-XII).

Здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади регулює Закон України «Про публічні закупівлі» №922-VIII (Закон №922-VIII),

За змістом частини першої статті 5 Закон №2939-XII контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

У відповідності до статті 5 Закону №922-VIII закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія, ефективність та пропорційність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників та рівне ставлення до них; об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб`єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.

За правилами частин першої та другої статті 8 Закону №922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Згідно з частиною шостою статті 8 Закону №922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель.

Як закріплено у частині сьомій цієї ж статті, у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Порядок заповнення форми висновку про результати моніторингу закупівлі затверджений наказом Міністерства фінансів України №552 від 08.09.2020. Тут, зокрема, передбачено, що висновок складається із вступної частини, в якій зазначається інформація про закупівлі, предмет закупівлі, інформація про оприлюднення та застосовану процедуру закупівлі, підстави здійснення моніторингу та дата початку моніторингу, та констатуючої частини, де зазначається дата закінчення моніторингу та інформація про результати моніторингу, висновок про наявність чи відсутність порушення та зобов`язання щодо його усунення у разі виявлення.

За правилами частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

За визначенням у підпункті 31 статті 1 Закону №922-VIII тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

Положеннями частини першої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною другою статті 22 Закону №922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості: 1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій; 2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; 3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону; 4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби); 5) кількість товару та місце його поставки; 6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги; 7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов; 9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота); 10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію; 11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій; 12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції; 13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції; 14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій; 15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати); 16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати); 17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками; 18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг; 19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій.

Тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону № 922-VIII).

Частина четверта цієї ж статті передбачає заборону включення до тендерної документації вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації» та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Тобто, тендерна документація, крім інформації, передбаченої частиною другою статті 22 Закону №922-VIII, може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, інформація, право на включення якої до тендерної документації надане замовнику, повинна відповідати таким критеріям: її наявність повинна бути передбачена законодавством, а її надання не повинне обмежувати конкуренцію та призводити до дискримінації учасників.

За визначенням у пункті 18 статті 1 Закону №922-VIII переможець процедури закупівлі - це учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю.

За змістом статті 41 Закону №922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати: відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю; копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

За результатом з`ясованих у справі обставин і аналізу наведених норм права, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що, по-перше, на стадії подання тендерних пропозицій позивач не вимагав від учасників надання ними будь-яких документів у паперовому вигляді; а вимога щодо надання документів для укладання договору в паперовому вигляді (які містять інформацію про право підписання договору про закупівлю) адресована переможцю торгів.

У зв`язку із цим, застосування відповідачем під час моніторингу закупівлі частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII для оцінки тендерної документації позивача є безпідставним і необґрунтованим.

Крім того, суд звертає увагу на те, що під час моніторингу процедури закупівлі Держаудитслужбою не було встановлено будь-яких порушень, які спричинили конкретні негативні наслідки для бюджету; не встановлені обставини, що свідчать про зловживання учасників торгів та порушення інтересів учасників закупівлі тощо; навпаки, констатовано, що за результатами аналізу питань щодо визначення предмета закупівлі, відображення закупівлі у річному плані, оприлюднення інформації про закупівлю, розгляду тендерної пропозиції ТОВ «Авіакомпанія Скайап», своєчасності укладання договору про закупівлю та його оприлюднення, відповідності договору умовам тендерної пропозиції переможця порушень не виявлено (а.с.133).

Також суд вважає, що надання переможцем процедури закупівлі відповідної інформації у паперовому вигляді не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації учасників, оскільки стосується правовідносин щодо укладання договору закупівлі. При цьому, законодавець не передбачив надання в електронному вигляді через електронну систему закупівель після закінчення терміну подання тендерних пропозицій будь-якої інформації, яка стосується предмету закупівлі, зокрема і інформації про право підписання договору про закупівлю.

Суд враховує і правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 05.10.2022 у справі №120/14075/21-а щодо застосування частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII. Так, у пункті 45 цієї постанови зазначено, що дійсно, в силу частини восьмої статті 12 Закону №922-VIII подання інформації під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі здійснюється в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Замовникам забороняється вимагати від учасників подання у паперовому вигляді інформації, поданої ними під час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.

Одночасно, Верховний Суд зауважив, що згідно з частиною першою статті 12 цього ж Закону електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам. Обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням цілісності даних про учасників і їхніх тендерних пропозицій/пропозиційпід час проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій/пропозицій.

Отже, Законом заборонено замовнику вимагати від учасників процедури закупівлі документи в паперовому вигляді під час проведення процедури закупівлі.

Підсумовуючи наведене Верховний Суд зробив висновок, що коли замовник визначив вимогу щодо надання документів у паперовому вигляді для переможця, тобто після моменту розкриття тендерних пропозицій, така вимога не обмежує конкуренцію та не призводить до дискримінації учасників, оскільки стосується правовідносин щодо укладання договору закупівлі, які виникають після завершення процедури.

Крім того, судом проаналізовано постанову Верховного Суду від 02.03.2023 №640/26603/21, на яку посилався відповідач, за результатами чого суд наголошує, що у відносинах, які були предметом розгляду у такій справі, замовник у пунктах 3 та 6 розділу 6 тендерної документації висунув вимогу про надання кошторису та банківської гарантії у паперовому вигляді (але без жодної конкретизації надання таких документів на стадії укладання договору із переможцем). У зв`язку із цим, правовий висновок у такій справі не може бути застосований до випадку, який розглядається.

За змістом частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У той же час, оскаржуваний у цьому випадку висновок не відповідає названим критеріям.

За наведеного, такий висновок підлягає визнанню протиправним із подальшим скасуванням.

Суд звертає увагу, що відповідачем, але саме при вчиненні порушення, може бути визначено один із способів усунення виявлених порушень, зокрема шляхом притягнення до відповідальності осіб, якими допущені порушення, які є чіткими, зрозумілими та відповідають та завданню здійснення державного фінансового контролю, який направлений на усунення причин, які призвели до виявлених порушень та недопущення їх вчинення у подальшому.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30.03.2023 у справі №420/11945/21.

У той же час, оскільки підприємством не було допущено порушення Закону України «Про публічні закупівлі», тому такі характеристики оскаржуваного акта як чіткість, зрозумілість, формальне дотримання встановленій структурі та завданню здійснення державного фінансового контролю не свідчить про його правомірність з огляду на невідповідність основному критерію - обґрунтованості.

За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Із урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

За положеннями частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як видно із наявної у матеріалах справи платіжної інструкції №254 від 23.02.2024, позивачем сплачено судовий збір у сумі 3028 грн. Зважаючи на задоволення позовних вимог, названа сума підлягаює стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, як суб`єкта владних повноважень, який прийняв оскаржуване рішення.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов Державного авіаційного підприємства «Україна» - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Державної аудиторської служби України від 15.02.2024 №130 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-12-28-003200-а.

Стягнути на користь Державного авіаційного підприємства «Україна» (код ЄДРПОУ: 25196197; місцезнаходження: 08303, Київська область, Бориспільський район, м. Бориспіль, вул. Київський шлях, 2) за рахунок бюджетних асигнувань Державної аудиторської служби України (код ЄДРПОУ 40165856, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Сагайдачного, буд. 4) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім гривень) грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Скрипка І.М.