Ухвала

від 23.10.2024 по справі 340/4061/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

23 жовтня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4061/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Притули К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного (письмового) провадження справу за позовом керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Олександрійської районної державної адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за участі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області звернувся до суду із позовом в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Онуфріїської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо незабезпечення утримання у стані готовності до використання за призначенням та неприведення у стан готовності до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 43311, що розташоване за адресою: вул. Риндака, 32/1 с. Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області;

- зобов`язати Онуфріївську селищну раду Олександрійського району Кіровоградської області привести у стан готовності до використання за призначенням захисну споруду цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 43311, що розташоване за адресою: вул. Риндака, 32/1 с. Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області, у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 №579 «Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту».

Ухвалою судді від 25 червня 2024 відкрито провадження у даній справі, вирішено провести розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Від представника Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому в відповідач просить в задоволені позову відмовити, оскільки комплекс будівель, куди входить і захисна споруда цивільного захисту - протирадіаційне укриття № 43311, що розташоване за адресою: вул. Риндака, 32/1 с. Деріївка Олександрійського району Кіровоградської області перебуває у приватній власності та перебуває на балансі селищної ради.

Ухвалою судді від 31 липня 2024 року клопотання відповідача задоволено, залучено до участі у справі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Дослідивши докази і письмові пояснення учасників справи, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що на території Онуфріївської територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області знаходиться захисна споруда цивільного захисту протирадіаційне укриття №43311 за адресою: вул. Центральна,33 с. Деріївка, Олександрійського району Кіровоградської області, площею 792 кв.м, яка вбудована у будівлю та призначена для укриття.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, від 21.06.2024 №383905773, комплекс виробничих будівель за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що складається з майстерні з прибудовою (літера А) загальною площею 662 кв.м., гаражу (літера В) площею 423,1 кв.м. та гаражу (літера Г) площею 1426,3 кв.м., замощення (літера І) (а.с. 162).

У технічному паспорті на даний комплекс споруд, який придбаний ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у ТОВ «АГРО-ФЕНІКС» у 2018 році, дані про наявність захисної споруди чи підвального приміщення, площею 792 кв.м., яким є укриття, відповідно до облікової картки, паспорту та технічного паспорту, відсутні.

Таким чином, у даний комплекс будівель не входить захисна споруда цивільного захисту №43311.

Разом з цим, згідно з даними облікової картки ЗСЦЗ, складеної у 2019 році та паспорту укриття № НОМЕР_1 , указана споруда перебуває у комунальній власності та на балансі Деріївської селищної ради.

Також, відповідно до технічного паспорту на протирадіаційне укриття №43311 (інвентаризаційна справа №10/481) має ідентифікаційний номер 04366382 та власником якої є Деріївська сільська рада.

У подальшому, рішенням Онуфріївської селищної ради від 24.12.2020 №27 розпочато реорганізацію Деріївської сільської ради шляхом приєднання до Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області (а.с.118).

Відповідно до пункту 2 указаного рішення, Онуфріївська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Деріївської сільської ради.

Комісією з реорганізацією Деріївської селищної ради, створеної рішенням Онуфріївської селищної ради від 24.12.2020 №27, підписано передавальний акт від 10.02.2021, відповідно до якого, Онуфрїівська селищна рада є правонаступником майна, активів та зобов`язань Деріївської селищної ради (а.с.122).

Згідно з даними Витягу з електронного обліку захисних споруд, яка надана ГУ ДСНС України в Кіровоградській області (лист №55 02-1386 від 11.03.2024), ЗСЦЗ №43311 перебуває у комунальній власності на балансі Онуфріївської селищної ради.

Відповідно до паперової книги обліку протирадіаційних укриттів Онуфріївської селищної ради, протирадіаційне укриття №43311 перебуває на балансі та у власності Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області.

Вимоги щодо забезпечення нумерації та здійснення обліку фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджені Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579, містять норму про те, що ведення обліку фонду захисних споруд здійснюється шляхом складення в паперовій формі паспорта та облікової картки захисної споруди, а також ведення в паперовій та електронній формі книги обліку захисних споруд і книги обліку споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів.

Документи паперового обліку захисних споруд (паспорт та облікову картку захисної споруди цивільного захисту) складає балансоутримувач за формою згідно з додатками 2, 3 до цих Вимог відповідно.

Узагальнений облік захисних споруд на галузевому та територіальному рівні ведеться в книгах обліку захисних споруд цивільного захисту, що складаються за формою згідно з додатком 4 до цих Вимог.

З огляду на викладене, облікові дані у паперовій та електронних формах є належним доказом підтвердження перебування на балансі Онуфріївської селищної ради захисної спору цивільного захисту.

Також необхідно зазначити, що відповідно до частини першої статті 32 Кодексу цивільного захисту України до захисних споруд цивільного захисту, зокрема, належить протирадіаційне укриття - негерметична споруда для захисту людей, в якій створюються умови, що виключають вплив на них іонізуючого опромінення у разі радіоактивного забруднення місцевості.

Відомості про зняття з обліку даної захисної споруди матеріали справи не містять.

Таким чином, ЗСЦЗ - протирадіаційне укриття №43311 перебуває у комунальній власності та на балансі Онуфріївської селищної ради.

23 листопада 2023 року комісією у складі першого заступника Онуфріївського селищного голови ОСОБА_4 , начальника відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, цивільного захисту та екології селищної ради Бура Н.С., начальника фінансового відділу Онуфріївської селищної ради Васєчко С.О., головного спеціалісту відділу житлово-комунального господарства, містобудування, архітектури, цивільного захисту та екології ОСОБА_5 , головного спеціаліста відділу державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Онуфріївського управління ГУ ДПСС в Кіровоградській області Утьомової Г.Г., провідного фахівця відділу цивільного захисту Олександрійського РУ ГУ ДСНС України у Кіровоградській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_6 , був складений акт оцінки стану готовності, експлуатації і використання сховища (протирадіаційного укриття №43311), відповідно до якого останнє «не готове» для використання за призначенням (а.с. 105-109).

Не приведення відповідачами в готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - сховища, протирадіаційного укриття №43311 є предметом спору переданого на вирішення суду.

Відповідно до пункту 3 статті 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка серед іншого, здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі статтею 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень. Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з частинами третьою-п`ятою статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Отже, прокурор у визначених законом випадках наділений повноваженнями здійснювати представництво інтересів держави або конкретної особи шляхом звернення до суду з позовом, якщо таке представництво належним чином обґрунтоване.

Виключними випадками, за умови настання яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року №3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив міркування, згідно з яким інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Отже, системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Пунктом 2 частини першої статті 2 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон України «Про прокуратуру») визначено, що на прокуратуру покладається функція представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом.

Згідно із частиною третьою статті 23 указаного Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

(1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

(2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, зокрема, замінює відповідного суб`єкта владних повноважень в судовому провадженні у разі, якщо той всупереч закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести, а суд перевірити, причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 25 квітня 2018 року у справі №806/1000/17, від 19 липня 2018 року у справі №822/1169/17, від 13 травня 2021 року у справі №806/1001/17 та Великою Палатою Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі №826/13768/16, від 26 травня 2020 року у справі №912/2385/18.

Своє право на звернення до суду з цим позовом керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області фактично обґрунтовує неналежним виконанням уповноваженим органом заходів щодо зобов`язання балансоутримувача привести захисну споруду у стан готовності до використання.

Тобто, у позовній заяві прокурор зазначив, що суб`єктом владних повноважень, який мав би бути позивачем у цій справі, є Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Олександрійська районна державна адміністрація (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області. Але, з огляду на їх бездіяльність, інтереси держави ними не захищаються, у зв`язку із чим саме прокурор звертається з цим позовом до суду.

Так, у позовній заяві, яку подав прокурор, він визначив, що підставою пред`явлення цього позову є захист інтересів Держави.

У контексті наведеного варто з`ясувати, чи наділені Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Олександрійська районна державна адміністрація (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області належним обсягом компетенції щоб набути повноваження позивача у цій справі.

Відповідно до частини восьмої статті 32 Кодексу цивільного захисту України утримання захисних споруд цивільного захисту у готовності до використання за призначенням здійснюється суб`єктами господарювання, на балансі яких вони перебувають (у тому числі споруд, що не увійшли до їх статутних капіталів у процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок власних коштів.

Контроль за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, спільно з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими державними адміністраціями (частина п`ятнадцята статті 32 Кодексу цивільного захисту України).

Згідно із пунктом 3 «Порядку створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 березня 2017 року №138 (далі - «Порядок №138»), балансоутримувач захисної споруди - власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі.

Утримання фонду захисних споруд у готовності до використання за призначенням здійснюється їх балансоутримувачами (пункт 9 Порядку №138).

Здійснення контролю за готовністю захисних споруд цивільного захисту до використання за призначенням забезпечує ДСНС разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями (пункт 12 Порядку № 138).

Вимоги щодо утримання та експлуатації захисних споруд цивільного захисту затверджені наказом МВС України від 9 липня 2018 року № 579 (далі - «Наказ №579»).

Споруди фонду захисних споруд мають утримуватися та експлуатуватися у стані, що дозволяє привести їх у готовність до використання за призначенням у визначені законодавством терміни (пункт 1 розділу ІІ Наказу №579). Споруди фонду захисних споруд, їх комунікації, інженерні мережі, інженерне та спеціальне обладнання, системи життєзабезпечення (далі - обладнання споруд фонду захисних споруд) мають утримуватися в належному технічному стані. Утримання та експлуатація обладнання споруд фонду захисних споруд здійснюються згідно з вимогами і рекомендаціями, визначеними технічною документацією на них, а також відповідними нормами і правилами (пункт 7 розділу ІІ Наказу №579).

Пунктом 1 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою КМ України від 16 грудня 2015 року №1052 (далі - «Положення №1052») встановлено, що Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Згідно із пунктом 3 Положення №1052 основними завданнями ДСНС є:

1) реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності;

2) здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до пункту 4 Положення №1052 ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема:

- здійснює заходи щодо створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення їх обліку, забезпечує разом з відповідними органами та підрозділами цивільного захисту, місцевими держадміністраціями здійснення контролю за готовністю зазначених споруд до використання за призначенням;

- здійснює заходи щодо впровадження інженерно-технічних заходів цивільного захисту, готує пропозиції щодо віднесення населених пунктів та об`єктів національної економіки до груп (категорій) із цивільного захисту;

- організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання;

- складає акти перевірок, видає приписи, постанови, розпорядження про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звертається безпосередньо та через територіальні органи до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту;

- застосовує адміністративно-господарські санкції за порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування повноважень між центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту» від 21 квітня 2021 року №2228-IX із Кодексу цивільного захисту України виключено статтю 67 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки».

Одночасно, вказаним Законом Кодекс цивільного захисту України доповнено статтею 17-1 «Повноваження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту», згідно із пунктами 16, 48, 51 якої такий суб`єкт владних повноважень:

- реалізує державну політику з питань створення, утримання та реконструкції фонду захисних споруд цивільного захисту, ведення обліку таких споруд;

- звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства з питань пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, у разі якщо такі порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей;

- перевіряє стан дотримання вимог законодавства у сфері цивільного захисту та складає відповідні акти.

Враховуючи викладене можна зробити висновок про те, що законодавством передбачено право ДСНС, як суб`єкта владних повноважень при застосуванні своєї компетенції, на звернення до суду виключно з позовами про застосування заходів реагування (пункт 48 Кодексу цивільного захисту).

Тож, на підставі аналізу зазначених норм вбачається, що Кодекс цивільного захисту населення України не передбачає повноважень ДСНС на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Тому, прокурором у цій позовній заяві визначено орган, в особі якого він звернувся до суду з цим позовом, який не має права на звернення до суду з ним.

До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 3 серпня 2023 року у справі №260/4120/22, від 11 серпня 2023 року у справі №560/10015/22, від 9 вересня 2023 року у справі №260/4044/22, від 21 грудня 2023 року у справі №400/4238/22.

При цьому, суд зазначає, що не передбачено жодного нормативно-правового акта, який би надавав право Олександрійській районній державній адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області право на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 року прийнятої у справі №580/4578/22 зробив висновок про те, що відсутність права на звернення до суду із позовом, тягне за собою відсутність цього ж права у керівника прокуратури, і такий позов підлягає залишенню без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду адміністративним судом справи без прийняття рішення суду по суті спору, а тому у такому випадку оцінка судом спірним правовідносинам не надається.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищезазначену правову позицію Верховного Суду, яка є обов`язковою для врахування, а також враховуючи те, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області та Олександрійська районна державна адміністрація (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області не мають права на звернення до суду із заявленими позовними вимогами у якості позивача, як наслідок таких прав не має і прокурор, суд зробив висновок про необхідність залишення без розгляду позовної заяви на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.

Керуючись приписами ст. 240, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі: Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Кіровоградській області, Олександрійської районної державної адміністрації (Олександрійська районна військова адміністрація) Кіровоградської області до Онуфріївської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області за участі в якості третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА