Рішення

від 22.10.2024 по справі 420/23742/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23742/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду 29 липня 2024 року надійшов адміністративний позов керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо не приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей»,

зобов`язавши Ізмаїльську міську раду Ізмаїльського району Одеської області вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у відповідність до вимог чинного законодавства.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

Позиція прокурора обґрунтовується наступним

В обґрунтування позовної заяви прокурором зазначено, що прокуратурою у межах наданих повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчено інформацію Ізмаїльської міської ради щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей. Так, відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Згідної з інформацією Ізмаїльської міської ради № 13/02-21-2559 від 14.06.2024, наданою за запитом Ізмаїльської окружної прокуратури, станом на 01.01.2024 на території Ізмаїльської міської територіальної громади, проживає 17 221 дитина. При цьому, рішенням Ізмаїльської міської ради від 25.06.2019 № 5375-УІІ затверджено штатну чисельність Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради у загальній кількості 6 штатних одиниць, з яких фактично працює 5 осіб.

Крім того, у своєму листі Ізмаїльською міською радою повідомлено, що усі спеціалісти мають великий досвід роботи, забезпечують своєчасний та належний соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які потребують допомоги. За наявної чисельності та якісного кадрового складу служба у справах дітей виконує покладені на неї функції повністю, своєчасно та якісно. При цьому, інформацію щодо заходів, які вжито або планується вжити радою, з питання приведення штатної чисельності Служби у відповідність із ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у листі не надано.

Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (ст. 4) визначає штатне забезпечення служб у справах дітей, які мають функціонувати в об`єднаних територіальних громадах. Змінами, внесеними до цього Закону 19.01.2017, визначено штатну чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які

проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Таким чином, відповідачем - Ізмаїльською міською радою, законодавча вимога про штатне забезпечення служб у справах дітей необґрунтовано не виконана.

Отже, штатна чисельність спеціалістів Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», оскільки відповідно до вимог зазначеного Закону кількість штатних одиниць спеціалістів Служби у справах дітей повинна складати 9 штатних одиниць (17221 : 2000=8,6105).

Оскільки, Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради складається на даний час з 6 штатних одиниць, це становить 66,66 % від передбаченої законодавством норми.

Враховуючи наведене, орган місцевого самоврядування в особі Ізмаїльської міської ради зобов`язаний відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та збільшити для цього штатну чисельність спеціалістів служби у справах дітей на 3 штатні одиниці.

Позиція відповідача обґрунтовується наступним

Відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами вважає їх необґрунтованими та безпідставними, посилаючись на те, що за наявної штатної чисельності Служба у справах дітей виконує покладені на неї функції повністю, вчасно та якісно. Вважає, що тільки невиконання зазначених функцій могло б свідчити про порушення інтересів держави. Натомість, прокурором не наведено ніяких доводів та не надано відповідних доказів того, що у зв`язку з недодержанням вимог закону щодо штатної чисельності Служба не виконує функції, покладені не неї законодавством України. Також відповідач зазначив, що на теперішній час в умовах воєнного стану Ізмаїльська міська рада при збільшенні штатної чисельності Служби не буде мати можливість забезпечити необхідні умови праці, що призведе до порушення ст. 9. Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» та ст. 21 КЗпП України.

Процесуальні дії та клопотання учасників справи

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 02 серпня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін на підставі ст.262 КАС України.

16 серпня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вхід. № ЕП/13885/24).

19 серпня 2024 року від керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області надійшло клопотання (вхід. № 35140/24) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Ухвалою суду від 20 серпня 2024 року клопотання керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Службу у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області - задоволено. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Службу у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25915746, проспект Незалежності, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600).

26 серпня 2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив (вхід. № 37106/24).

Станом на 22 жовтня 2024 року, будь-яких інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

Відповідно до ч.2 ст.262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позиція позивача, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.

Обставини справи встановлені судом

Судом встановлено, що рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 25.06.2019 року за № 5375-УІІ «Об изменениях в структуре и общей численности аппарата Измаильского

городского совета и исполнительного комитета, секретариата исполнительного комитета и исполнительніх органов Измаильского городского совета, утвержденных решением Измаильського городского совета от 24.12.2015 № 220-VII» затверджено зміни у структурі і загальній чисельності апарату Ізмаїльської міської ради та виконавчого комітету, секретаріату виконавчого комітету та виконавчих органів Ізмаїльської міської ради, у зв`язку з чим загальну чисельність персоналу Служби у справах дітей встановлено у кількості 6 осіб.

Рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 16.02.2024 року за № 137 «Про внесення змін до Положення про Службу у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області» внесено зміни до відповідного Положення та затверджено його в новій редакції.

Прокуратурою у межах наданих повноважень, відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», вивчено інформацію Ізмаїльської міської ради щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони дитинства щодо захисту прав дітей.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті.

Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.

Згідної з інформацією Ізмаїльської міської ради № 13/02-21-2559 від 14.06.2024 року, наданою за запитом Ізмаїльської окружної прокуратури, станом на 01.01.2024 року на території Ізмаїльської міської територіальної громади, проживає 17 221 дитина.

При цьому, рішенням Ізмаїльської міської ради від 25.06.2019 року № 5375-УІІ затверджено штатну чисельність Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради у загальній кількості 6 штатних одиниць, з яких фактично працює 5 осіб.

Крім того, у своєму листі Ізмаїльською міською радою повідомлено, що усі спеціалісти мають великий досвід роботи, забезпечують своєчасний та належний соціальний захист дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, сімей з дітьми, які потребують допомоги. За наявної чисельності та якісного кадрового складу служба у справах дітей виконує покладені на неї функції повністю, своєчасно та якісно.

При цьому, інформацію щодо заходів, які вжито або планується вжити радою, з питання приведення штатної чисельності Служби у відповідність із ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», у листі не надано.

Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (ст. 4) визначає штатне забезпечення служб у справах дітей, які мають функціонувати в об`єднаних територіальних громадах. Змінами, внесеними до цього Закону 19.01.2017 року, визначено штатну чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті.

Отже, штатна чисельність спеціалістів Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», оскільки відповідно до вимог зазначеного Закону кількість штатних одиниць спеціалістів Служби у справах дітей повинна складати 9 штатних одиниць (17221 : 2000=8,6105).

Враховуючи, що відповідачем - Ізмаїльською міською радою, законодавча вимога про штатне забезпечення служб у справах дітей не виконана та орган місцевого самоврядування в особі Ізмаїльської міської ради зобов`язаний відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та збільшити для цього штатну чисельність спеціалістів служби у справах дітей на 3 штатні одиниці, керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду з даним позовом задля захисту інтересів держави.

Джерела права та висновки суду

Відповідно до ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.

За правилами ч.3 ст.5 КАС України до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Згідно ч.3 ст.53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

За приписами ч.1 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев`ятою статті 266 цього Кодексу.

Таким чином, Кодекс адміністративного судочинства України та Закон України «Про прокуратуру» розрізняють випадки, коли прокуратура діє як самостійний учасник справи і коли прокуратура діє як представник інтересів держави.

Так, у першому випадку в суді забезпечується представництво інтересів самої прокуратури через інститут самопредставництва або представництва. В другому випадку прокуратура діє як представник і тоді застосуванню підлягають правила ч.3 ст.53 КАС України та ч.1 ст.24 Закону України «Про прокуратуру».

Аналогічний висновок сформовано в постанові судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 13.06.2023 у справі № 580/8729/21.

У постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що прокурор, подаючи позов до суду, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст.2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 р. № 3-рп/99, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття інтереси держави, висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3).

Обґрунтовуючи позовну заяву, Ізмаїльська окружна прокуратура Одеської області зазначає, що прокурор звертається до суду з вказаним позовом на захист інтересів держави, яка відповідно до міжнародних норм, вимог ст.ст. 46, 52 Конституції України та прийнятих на її основі інших нормативно-правових актів гарантує, забезпечує та охороняє права та свободи дітей, у тому числі соціально вразливих категорій, а саме: дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які опинилися у складних життєвих обставинах. Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей. Органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на території Ізмаїльської міської територіальної громади, є Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області. Ізмаїльська міська рада є суб`єктом, наділеним повноваженнями щодо утворення та визначення структури та штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, однак, допускаючи бездіяльність у цій сфері, не може бути позивачем у даній справі, оскільки позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії у сфері приведення штатної чисельності служби до вимог законодавства ставляться до вказаного органу місцевого самоврядування. При цьому, Ізмаїльська міська рада не виконала, покладені на неї повноваження щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей із штатною чисельністю, яка відповідає вимогам законодавства, та порушила таким чином інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Таким чином, прокурор звертається до суду у якості позивача самостійно. У цьому випадку необхідність захисту інтересів держави у сфері охорони дитинства зумовлена тим, що внаслідок допущеної відповідачем бездіяльності не приведено у відповідність до законодавства штатну чисельність Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради.

Враховуючи те, що інтереси держави до цього часу залишаються не захищеними, наявні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Щодо суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Охорона дитинства з 2001 року визнана Україною загальнонаціональним пріоритетом і включає в себе забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини, є Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 року № 2402-ІІІ.

Згідно зі ст.ст. 5, 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують, зокрема проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей.

Відповідно до ст. 25 цього Закону діти, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьківських прав чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, мають право на особливий захист і допомогу з боку держави.

Статтею 23-1 вказаного Закону визначено, що усі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

У разі якщо повернення дитини до батьків, інших законних представників є неможливим чи суперечить її інтересам, органи опіки та піклування здійснюють заходи щодо надання дитині статусу дитини-сирти чи дитини, позбавленої батьківського піклування, захисту її житлових та майнових прав, влаштування в одну із форм виховання, яка найбільше відповідає найкращим інтересам дитини. Порядок діяльності органів опіки та піклування з питань захисту прав дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, визначається Кабінетом Міністрів України.

Маючи свої специфічні потреби, інтереси, володіючи притаманними лише їй характеристиками, дитина потребує не тільки законодавчого закріплення, а і дотримання своїх прав, оскільки неспроможна захистити себе самостійно. Тому питання захисту дітей є частиною формування відповідної політики держави.

Згідно зі ст.ст. 1, 2 Закону України «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики» засади внутрішньої і зовнішньої політики визначають принципи та пріоритети державної політики у відповідних сферах. Засади внутрішньої і зовнішньої політики базуються на безумовному додержанні Конституції України, забезпеченні в Україні прав і свобод людини і громадянина та гарантуванні прав і свобод, проголошених Конституцією України. Внутрішня політика ґрунтується на принципах верховенства права, забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, поваги до гідності кожної особи, забезпечення особливого піклування про дитину та реалізації її прав.

Держава, як гарант цього права, здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей.

Відповідно до п. 7 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2020 року № 585 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» (далі - Порядок), координацію діяльності щодо виявлення та захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також безпосереднє ведення їх справ здійснюють служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Сільські, селищні, міські голови, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров`ю дитини, надання таким дітям допомоги в межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб`єктів.

Згідно ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», служба у справах дітей виконує такі функції:

- розробляє заходи щодо захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

- здійснює координацію зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності у вирішенні питань соціального захисту дітей та організації роботи із запобігання дитячій бездоглядності;

- забезпечує додержання вимог законодавства щодо встановлення опіки та піклування над дітьми, їх усиновлення;

- здійснює контроль за умовами утримання і виховання дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для дітей незалежно від форми власності;

- веде облік дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, усиновлених, влаштованих до прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу та соціально-реабілітаційних центрів (дитячих містечок);

- проводить роботу з соціально-правового захисту дітей, запобігання бездоглядності та правопорушенням серед них, із соціально-психологічної реабілітації найбільш уразливих категорій дітей;

- здійснює з питань, що належать до її компетенції, координацію та методологічне забезпечення діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування стосовно соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, осіб із їх числа, а також забезпечення додержання законодавства щодо встановлення опіки і піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, їх усиновлення, застосування інших передбачених законодавством форм влаштування дітей;

- сприяє розвитку різних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;

- звертається у разі порушення прав та законних інтересів дітей, а також з питань надання їм допомоги до відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

- проводить роботу серед дітей з метою запобігання правопорушенням;

- порушує перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про направлення до спеціальних установ для дітей, навчальних закладів (незалежно від форми власності) дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, неодноразово самовільно залишали сім`ю та навчальні заклади;

- забезпечує влаштування дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у дитячі будинки сімейного типу, прийомні сім`ї, передачу під епіку, піклування, на усиновлення;

- веде справи з опіки та піклування над дітьми та усиновлення дітей;

- перевіряє стан роботи із соціально-правового захисту дітей у закладах для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, спеціальних установах і закладах соціального захисту для, дітей незалежно від форми власності, стан виховної роботи з дітьми у навчальних закладах, за місцем проживання, а також у разі необхідності - умови роботи працівників молодше 18 років на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності;

- представляє у разі необхідності інтереси дітей в судах, у їх відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності;

- запрошує для бесіди батьків або опікунів, піклувальників, посадових осіб до служби у справах дітей з метою з`ясування причин та умов, які призвели до порушення прав дітей, бездоглядності, вчинення правопорушень, зживати заходів щодо їх усунення;

- надає згоду на звільнення працівників молодше 18 років за ініціативою власника підприємства, установи та організації незалежно від форми власності або уповноваженого ним органу;

- порушує перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб у разі невиконання ними рішень, прийнятих центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, службами у справах дітей;

- визначає потребу регіонів в утворенні спеціальних установ і закладів соціального захисту для дітей;

- розробляє і реалізовує власні та підтримує громадські програми соціального спрямування з метою забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів дітей;

- порушує перед органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування питання про притягнення до відповідальності згідно із законом фізичних та юридичних осіб, які допустили порушення прав, свобод і законних інтересів дітей;

- відвідує дітей, які опинились у складних життєвих обставинах, перебувають на обліку в службі у справах дітей, за місцем їх проживання, навчання і роботи; вживає заходів для соціального захисту дітей.

Органом, уповноваженим здійснювати заходи щодо реалізації державної політики з питань соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування на території Ізмаїльської міської територіальної громади, є Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області.

Як встанволено судом, рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 25.06.2019 року за № 5375-УІІ «Об изменениях в структуре и общей численности аппарата Измаильского городского совета и исполнительного комитета, секретариата исполнительного комитета и исполнительніх органов Измаильского городского совета, утвержденніх решением Измаильського городского совета от 24.12.2015 № 220- VII» затверджено зміни у структурі і загальній чисельності апарату Ізмаїльської міської ради та виконавчого комітету, секретаріату виконавчого комітету та виконавчих органів Ізмаїльської міської ради, у зв`язку з чим загальну чисельність персоналу Служби у справах дітей встановлено у кількості 6 осіб.

Рішенням сесії Ізмаїльської міської ради від 16.02.2024 року за № 137 «Про внесення змін до Положення про Службу у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області» внесено зміни до відповідного Положення та затверджено його в новій редакції.

Відповідно до п. 1.1 Розділу 1 Положення Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області є виконавчим органом Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, створеним відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» та інших законів України.

Засновником Служби є Ізмаїльська міська рада (п. 1.2. Положення).

Служба є підзвітною і підконтрольною Ізмаїльській міській раді, підпорядкованою виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради та Ізмаїльському міському голові. З питань виконання делегованих виконавчим органам місцевого самоврядування повноважень центральних органів державної влади Служба підконтрольна відповідним органам державної влади (п. 1.4. Положення).

Служба здійснює діяльність, яка відповідно до законодавства, що регулює її діяльність як виконавчого органу місцевого самоврядування (неприбуткової організації), цього Положення, спрямована на досягнення мети та завдання Служби, без мети одержання прибутку (п. 2.1. Положення).

Служба є виконавчим органом Ізмаїльської міської ради, юридичною особою публічного права (неприбутковою організацією), яка у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні } станови для дітей», «Про охорону дитинства», «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», рішеннями Ізмаїльської міської ради та виконавчого комітету, розпорядженнями Ізмаїльського міського голови, Регламентом Ізмаїльської міської ради, Регламентом виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради, цим Положенням та іншими чинними нормативними актами (п. 1.3. Положення).

Відповідно до Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 01.04.2014 № 333, формування ефективного місцевого самоврядування повинно стати запорукою створення і підтримки повноцінного життєвого середовища для громадян, у тому числі дітей, надання високоякісних та доступних послуг на відповідній території.

У зв`язку з розширенням повноважень сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад щодо провадження діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, постановами КМУ від 15.11.2017 року № 877 та від 11.04.2018 року № 301 внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 № 866), згідно із якими сільські, селищні, міські ради об`єднаних територіальних громад мають самостійно здійснювати діяльність, пов`язану із захистом прав дитини, зокрема передано об`єднаним територіальним громадам повноваження стосовно влаштування під опіку дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Крім того, постановою КМУ від 03.10.2018 № 800 затверджено Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у т.ч. таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, та внесено зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (постанова КМУ від 24.09.2008 № 866), якими визначено органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у т.ч. об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей.

Так, відповідно до п. 3 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини (в редакції постанов КМУ № 301 від 11.04.2018, № 800 від 03.10.2018) визначено органами опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у т.ч. об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала

внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020 № 783 пункт 3 вказаного Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» доповнено абзацами такого змісту:

«Для здійснення визначених законом повноважень щодо захисту прав дітей міські, районні у містах (у разі їх утворення), сільські, селищні ради об`єднаних територіальних громад забезпечують:

утворення служб у справах дітей;

роботу єдиного електронного банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів;

прийом від райдержадміністрацій особових справ дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, які походять з відповідної територіальної громади, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах та проживають (перебувають) на території відповідної територіальної громади».

Згідно п.п. 13, 14 цього Порядку, облік дітей, які залишились без батьківського піклування, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах дітей за місцем походження дитини. Відомості про дитину, яка залишилась без батьківського піклування, збираються службою у справах дітей протягом 10 днів після надходження повідомлення про таку дитину. Служба у справах дітей на підставі зібраних відомостей про дитину приймає рішення, яке оформлюється наказом, про взяття її на первинний облік дітей, які залишились без батьківського піклування, дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування (далі - первинний облік), і вносить дані про таку дитину до книги первинного обліку. Дитина вважається такою, що взята на первинний облік, з дати прийняття такого рішення. Після взяття дитини на первинний облік служба у справах дітей складає та затверджує індивідуальний план соціального захисту дитини, залишеної без батьківського піклування, дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування.

Відповідно до п.п. 6, 7 Порядку взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, затвердженого постановою КМУ від 03.10.2018 року № 800, голови міських, сільських, селищних рад. у тому числі об`єднаних територіальних громад, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням місцевої ради об`єднаної територіальної громади, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози їх життю або здоров`ю, жадання таким дітям допомоги межах повноважень і своєчасне інформування тре них відповідних суб`єктів виявлення та/або організації соціального захисту а Дітей.

Відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про добровільне об`єднання громад» об`єднана територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися. Тобто голова об`єднаної територіальної громади представляє інтереси дітей, як членів своєї громади і виконує обов`язки щодо створення соціально-економічних умов реалізації особистості на території громади.

Діти, як члени громад, мають свої права як особлива група. Право на життя, на освіту, на охорону здоров`я, на розвиток, на правосуддя, на батьківську турботу, на сім`ю, на захист з боку громади й держави, тощо.

За таких обставин, об`єднані територіальні громади набули повноважень щодо забезпечення та дотримання прав дитини та відповідно обов`язків з питань захисту прав дітей, як орган опіки та піклування.

При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих і обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Статтею 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено питання, вирішення яких віднесено до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування, зокрема, належать повноваження щодо і вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства; вирішення у встановленому і - законодавством порядку питань опіки і піклування, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.

Також згідно ст. 40 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчі органи сільських, селищних, міських рад, крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.

Отже, питання створення виконавчих органів, до складу яких входять до служби у справах дітей, як юридичні особи, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

Об`єднана громада як орган опіки та піклування забезпечує захист особистих і майнових прав кожної дитини, яка є мешканцем громади.

З огляду на викладене, служби у справах дітей фактично є координатором організатором процесів забезпечення прав дітей, захисником та представником прав дитини.

Тобто всі види діяльності виконкому стосовно захисту прав конкретної дитини узагальнює, обліковує та координує служба у справах дітей.

Крім того, Закон України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (ст. 4) визначає штатне забезпечення служб у справах дітей, які мають функціонувати в об`єднаних територіальних громадах. Змінами, внесеними до цього Закону 19.01.2017, визначено штатну чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті.

Наказом Мінсоцполітики від 14.06.2018 № 890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, пунктом 1.1 яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади, зокрема, утворити (ввести до штатного розпису) службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради.

Враховуючи наведене, органи місцевого самоврядування сільських, селищних, міських рад, зобов`язані відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та утворити для цього у складі відповідних виконавчих органів рад службу у справах дітей.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 10, ч. 1 ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» порядок формування та організація діяльності рад визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також статутами територіальних громад. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Як встановлено судом, Ізмаїльська міська рада не виконує належним чином повноваження з забезпечення, дотримання та захисту прав дитини, оскільки штатна чисельність служби у справах дітей не відповідає вимогам законодавства.

Реалізація державної політики у сфері забезпечення прав дитини є безпосереднім обов`язком об`єднаної територіальної громади. Кожна дитина, яка мешкає у громаді, має право на захист майнових і немайнових прав, який, за законом, надає об`єднана територіальна громада як орган опіки та піклування, що має особливі повноваження виконавчих органів влади об`єднаної громади представляти та відстоювати інтереси своїх громадян.

Щоб територіальні громади були ефективними з питаннях захисту прав дитини, вони мають не тільки набути повноважень органу опіки та піклування, а й застосовувати положення законодавства у питаннях вирішення спорів між батьками дитини, обмеження або позбавлення батьківських прав, протидії насильству, у т.ч. домашньому, представляти інтереси дітей у разі відсутності законних представників у дитини та багатьох інших.

Крім того, указом Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов`язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.

Однак, незважаючи на вимоги законодавства у Ізмаїльській міській територіальній громаді служба у справах дітей, хоча й створена, як юридична особа. Проте штат працівників Служби у справах дітей не відповідає кількості дітей, які фактично проживають на відповідній території, чим порушуються наведені у позові вимоги Закону.

Така ситуація створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань соціально-правового захисту дітей - мешканців громади.

Відповідно до Положення про Службу у справах дітей засновником Служби є Ізмаїльська міська рада, а Служба є підзвітною і підконтрольною Ізмаїльській міській раді, підпорядкованою виконавчому комітету Ізмаїльської міської ради та Ізмаїльському міському голові.

Відповідно до п. 4.1. Розділу 4 Положення структура та штатний розпис Служби затверджується Ізмаїльським міським головою в межах граничної чисельності та фонду оплати праці працівників, затверджених Ізмаїльською міською радою.

Таким чином, Служба та її статус як юридичної особи визначається рішенням сесії Ізмаїльської міської ради, при цьому Служба не може приймати будь-яких самостійних рішень щодо власного фінансування, штатної чисельності, не має власної бухгалтерії, кошторису, майна, підзвітна та підконтрольна раді, є по своїй суті лише одним із органів Ізмаїльської міської ради, а не самостійним та повноцінним суб`єктом публічного права.

Ізмаїльська міська рада є суб`єктом, наділеним повноваженнями щодо утворення та визначення структури та штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради, однак, допускаючи бездіяльність у цій сфері, не може бути позивачем у даній справі, оскільки позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії у сфері приведення штатної чисельності служби до вимог законодавства ставляться до вказаного органу місцевого самоврядування.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні питання про штатну чисельність Служби у справах дітей, яка здійснює та реалізовує державну політику з питань захисту дітей.

Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 по справі справа № 380/3398/20 (адміністративне провадження № К/9901/33949/20).

Окрім іншого, Верховний Суд зазначив, що держава здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей. Реалізація державної політики у сфері забезпечення прав дитини є безпосереднім обов`язком об`єднаної територіальної громади. Кожна дитина, яка мешкає у громаді, має право на захист майнових і немайнових прав, який за законом надає об`єднана територіальна громада як орган опіки та піклування, що має особливі повноваження виконавчих органів влади об`єднаної громади представляти та відстоювати інтереси своїх громадян.

За таких обставин об`єднані територіальні громади набули повноважень щодо забезпечення та дотримання прав дитини та відповідно обов`язків з питань захисту прав дітей як орган опіки та піклування.

При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад.

Отже, питання створення виконавчих органів, до складу яких входять служби у справах дітей, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.

При цьому, Ізмаїльська міська рада не виконала, покладені на неї повноваження щодо утворення у складі виконавчих органів ради служби у справах дітей із штатною чисельністю, яка відповідає вимогам законодавства, та порушила таким чином інтереси держави у сфері охорони дитинства.

Законом України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (ст. 4) визначає штатне забезпечення служб у справах дітей, які мають функціонувати в об`єднаних територіальних громадах. Змінами, внесеними до цього Закону 19.01.2017, визначено штатну чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті.

Таким чином, відповідачем - Ізмаїльською міською радою, законодавча вимога про штатне забезпечення служб у справах дітей необґрунтовано не виконана.

Отже, штатна чисельність спеціалістів Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради не відповідає вимогам ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», оскільки відповідно до вимог зазначеного Закону кількість штатних одиниць спеціалістів Служби у справах дітей повинна складати 9 штатних одиниць (17221 : 2000=8,6105).

Оскільки, Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради складається на даний час з 6 штатних одиниць, це становить 66,66 % від передбаченої законодавством норми.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що орган місцевого самоврядування в особі Ізмаїльської міської ради зобов`язаний відповідно до вимог зазначених нормативно-правових актів здійснювати повноваження з питань захисту прав дітей, які є мешканцями громади та збільшити для цього штатну чисельність спеціалістів служби у справах дітей на 3 штатні одиниці.

Ізмаїльська міська рада є органом місцевого самоврядування. Рада є юридичною особою (код ЄДРПОУ - 26569223), діє у межах наділених власних повноважень самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з п. 4.1. Положення Ізмаїльська міська рада своїм рішенням затверджує граничну чисельність Служби.

Таким чином, Ізмаїльська міська рада правомочна розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами до її відання.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішується питання створення у разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення з іншими суб`єктами комунальної власності спільних проектів або спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, установ та організацій, визначення повноважень цих органів (служб).

Указом Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» зобов`язано вжити в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.

Незважаючи на вищевикладене, Ізмаїльська міська рада не виконує належним чином повноваження із забезпечення, дотримання та захисту прав дітей, зважаючи на недостатню штатну чисельність працівників Служби.

Така ситуація створює загрозу порушення суспільних інтересів та інтересів держави у сфері охорони дитинства щодо реалізації в повному обсязі завдань та заходів державної політики з питань соціально-правового захисту дітей - мешканців об`єднаної територіальної громади.

Таким чином, Ізмаїльська міська рада як орган місцевого самоврядування, допустила у спірних правовідносинах протиправну бездіяльність, оскільки всупереч вимогам ст. 4 Закону України «Про охорону дитинства», Указу Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей», протягом тривалого часу не привела штатну чисельність служби у справах дітей відповідно до нормативів, а тому позовна заява Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної заяви Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року, заява 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, відповідно до якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги виконувача обов`язків керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, в інтересах держави підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 2 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи те, що позивач, як суб`єкт владних повноважень, під час подання позову поніс лише судові витрати у вигляді сплаченого судового збору, тому судові витрати з відповідача не стягуються, а підстави для стягнення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 7, 9, 12, 77, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області щодо не приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у відповідність до вимог ст. 4 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей».

Зобов`язати Ізмаїльську міську раду Ізмаїльського району Одеської області вчинити дії, спрямовані на приведення штатної чисельності Служби у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області у відповідність до вимог чинного законодавства.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (вул. Дмитрівська, буд. 63, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави.

Відповідач: Ізмаїльська міська рада Ізмаїльського району Одеської області (проспект Незалежності, буд. 62, м. Ізмаїл, 68600, код ЄДРПОУ 26569223).

Третя особа: Служба у справах дітей Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (код ЄДРПОУ 25915746, проспект Незалежності, буд. 62, м. Ізмаїл, Одеська область, 68600).

Суддя С.О. Cтефанов