Рішення

від 21.10.2024 по справі 420/24917/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/24917/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2024 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого по справі судді Бжассо Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження в м. Одеса за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці, за результатом розгляду якого позивач просить суд:

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44005631) № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року про коригування митної вартості товарів.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що з метою митного оформлення придбаного товару (водонагрівачі безінерційні), позивачем було подано до митного органу митну декларацію та інші необхідні документи із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною договору. Проте, митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості товарів. Позивач вважає прийняте рішення митного органу протиправним та такими що підлягає скасуванню, оскільки винесене з порушенням положень Митного Кодексу України. Представник позивача наголошує на тому, що митний орган, в якості аргументу для прийняття рішення про коригування митної вартості товару вказує про те, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо складової митної вартості товару, а саме вартості пакувальних матеріалів, страхування товару, витрат на перевезення товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Однак, позивач стверджує, що на підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного частиною другою статті 53 МК України. Також було надано ряд документів, що визначені частинами третьою та четвертою статті 53 МК України, додатково на вимогу митного органу.

Ухвалою суду від 21.08.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

06.09.2024 року від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно з яким Одеська митниця вважає позовні вимоги необґрунтованими, наголошуючи, що у документах, які були надані позивачем до Одеської митниці з митною декларацією, містилися розбіжності, та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, що у відповідності до п.2 ч.6 ст.54 Митного кодексу України, послугувало підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості товарів, а також відмови у митному оформлені товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Суд розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності та робить наступні висновки.

04 грудня 2018 року між ТОВ «Строй Мир» (Покупець) та TAIZHOU YAOYU IMPORT EXPORT TRADE. CO., LTD. (Продавець) був укладений контракт № UK-CH-04/12/18.

На умовах визначених контрактом та на підставі супроводжувальних документів Продавець (TAIZHOU YAOYU IMPORT EXPORT TRADE. CO., LTD) здійснив поставку на адресу Покупця відповідного товару: водонагрівачі безінерційні: електричні водонагрівачі проточні, у асортименті. Пристрій, що дозволяє нагрівати воду без посередньо перед подачею в кран, без накопичення в ємності. Загальна кількість - 900 шт.

31.07.2024 року ТОВ «СТРОЙ МИР», з метою здійснення митного оформлення поставленого за вказаним контрактом товару (двері вхідні), подало до Одеської митниці митну декларацію №24UA500020006793U0, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту.

Разом із митною декларацією та під час подальших консультацій декларант ТОВ «СТРОЙ МИР» надав до митного оформлення: Пакувальний лист від 10.04.2024 року, Рахунок-фактура (інвойс) від 10.04.2024 року № ТО20231208НМ, Коносамент ZYTC240402601C від 27/04.2024 року; автотранспортна накладна № 4536/1 від 30.07.2024 року; декларація про походження товару № ТО20231208НМ від 10.04.2024 року; Зовнішньоекономічний договір (контракт) від 04.12.2018 року з додатками; акт зважування № 151319 від 30.07.2024 року, лист перевізника № 6955 від 08.04.2024 року; технічні характеристики від 08.04.2024 року.

Позивач вважав, що надані документи у повній мірі підтверджували митну вартість товару, базувались на об`єктивних, достовірних, документально підтверджених даних, які підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар.

За результатами митного оформлення відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2024/000260 від 31.07.2024 року

В обставинах прийняття Рішення зазначено, що митним органом було проведено аналіз бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС та встановлено, що рівень митної вартості оформлених товарів є більшим, ніж заявлено декларантом.

З огляду на рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року, відповідачем були виявлені наступні розбіжності у документах, які були надані позивачем:

1) Відповідно до пп. в) п. 2 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, разом з цим, у п.4.2 Контракту, зазначено, що ціни, зазначені в дійсному контракті, включають в себе вартість упаковки, маркування, в яких постачається товар. Проте, у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару;

2) Відповідно до умов Контракту поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса , відповідно до погоджених правил Інкотермс у викладені 2010р. вказані умови поставки передбачають, у тому числі, страхування товарів та те, що продавець за свій рахунок повинен одержати страхування карго, як зазначено в договорі, щоб покупець або будь-яка інша особа, що має зацікавленість у товарі, що підлягає страхуванню, мали право затребувати безпосередньо від страхового товариства і надати покупцеві страховий поліс або інше свідоцтво обсягу страхової відповідальності. Однак, в документах, що надані до митного оформлення, відсутні страховий поліс або інший доказ страхового покриття, що унеможливлює проведення перевірки включення необхідних складових митної вартості та обчислення митної вартості товару відповідно до вказаної умови поставки товарів в повному обсязі;

3) Пунктом 6.2 Контракту визначено перелік товаросупровідних документів, які супроводжують партію товару, серед яких зазначено Специфікацію. Проте зазначений документ до митного оформлення не подано.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, (далі МКУ), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 МКУ, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 МКУ, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

З огляду на ч.1 ст.53 МКУ, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч.1 ст.54 МКУ, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.4 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

У відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з ч.6 ст.54 МКУ, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МКУ, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 МКУ, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 МКУ, основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Перевіряючи правильність висновків митного органу, судом встановлено наступне.

З приводу доводів відповідача, як підстави для коригування митної вартості, щодо ненадання до митного оформлення документів, що підтверджують вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням у відповідності до вимог п. 2 ч. 10 ст. 58 МК України, суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням.

Тобто, з огляду на положення ст. 58 МК України витрати на пакування додаються до митної вартості товару лише у тому випадку, коли вони не включені до ціни товару.

Суд встановив, що товар поставляється на умовах СІР (Інкотермс).

Згідно розділу А.9 умов СІР Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, Продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування.

Відповідно до п. 7.1 та п. 7.2 Контракту від 04.12.2018 року обов`язок упаковки і маркування товару покладений на постачальника.

Таким чином відповідно до умов зазначеного контракту та умов поставки товару СІР (Інкотермс) обов`язок пакування покладається на постачальника товару та при поставці товару витрати з пакування закладалися постачальником самостійно до вартості товару і додатковому відшкодуванню з боку позивача не підлягали.

Тобто, визначена у контракті ціна за товар включає у себе, у тому числі витрати, пов`язані із пакуванням товару, що означає, що витрати, пов`язані з пакуванням товару несе продавець, а не покупець, у зв`язку із чим, суд вважає безпідставними зауваження відповідача щодо ненадання позивачем до митного оформлення документів, що підтверджують вартість пакування.

Щодо посилань відповідача на відсутність інформації про витрати на страхування товару в наданих до митного оформлення документах.

Відповідно до розділу А.3 умов CІР Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

При цьому, відповідно до розділу Б.3 CІР Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, у покупця товару відсутні зобов`язання зі страхування товару.

Таким чином, відповідно до правил тлумачення терміну СІР, обов`язок оплатити витрати на страхування Товару до названого місця призначення покладається на Постачальника Товару, та при поставці Товару такі витрати закладалися Постачальником самостійно до вартості Товару і додатковому відшкодуванню з боку Позивача не підлягали.

Щодо ненадання до митного оформлення специфікації, суд зазначає, що рішення не містить обґрунтувань, яким чином відсутність вказаного документу впливає на числові показники митної вартості товару.

Щодо витребування митним органом додаткових документів, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.10.2021 р. у справі № 804/15600/15 наголосив, що витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

У цій поставної Верховний Суд звернув увагу, що витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися в правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

З урахуванням того, що позивачем надані документи, які підтверджують, на думку суду митну вартість товару, що заявлена у митній декларації, вимога щодо надання додаткових документів і посилання на ненадання таких документів, як на підставу для відмови у митному оформленні товару, за заявленою позивачем митною вартістю, є безпідставними.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, що встановлені відповідачем недоліки щодо розбіжностей у документах, що були надані позивачем є безпідставними та, відповідно, рішення про коригування митної вартості, що прийняте на підставі встановлених відповідачем розбіжностей, є таким, що належать до скасування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням викладеного, суд робить висновок, що відповідач по справі прийняв рішення про коригування митної вартості UA500020/2024/000115/2 від 05.08.2024 року за відсутністю обґрунтованих підстав вважати заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів неповними, недостовірними чи з розбіжностями, у зв`язку з чим, під час здійснення митного контролю правильності визначення позивачем митної вартості товарів, діяв у спосіб, що не відповідає вимогам Митного кодексу України, застосувавши другорядний метод визначення митної вартості товару, за наявності законних підстав для застосування основного методу за ціною договору.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд встановив, що за зернення до суду із вказаним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн., які мають бути стягнуті з відповідача на його користь.

Таким чином, суд робить висновок, що адміністративний позов ТОВ «СТРОЙ МИР» належить до задоволення.

Керуючись ст.ст.2, 3, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 94, 139, 205, 243, 245, 246, 250, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (Код ЄДРПОУ 44005631) № UA500020/2024/000111/2 від 31.07.2024 року про коригування митної вартості товарів.

Стягнути з Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21-А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» (код ЄДРПОУ 40017905) сплачений судовий збір у сумі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України, рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРОЙ МИР» (вул. Шума Віталія, буд.4-А, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000, код ЄДРПОУ: 41688915)

Відповідач Одеська митниця (вул. Івана та Юрія Лип, 21-а, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631).

Повний текст рішення складений та підписаний судом 21 жовтня 2024 року.

Суддя Н.В. Бжассо