Рішення

від 23.10.2024 по справі 460/8405/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2024 року м. Рівне №460/8405/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Максимчука О.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з вказаним адміністративним позовом (позовною заявою) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач-1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач-2), у якому позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-2 від 11.04.2024 №172650008488 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язати відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.04.2024.

Обґрунтовуючи свій позов, позивач зазначає про те, що звернувся 02.04.2024 до Пенсійного фонду України за призначенням пенсії відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ), однак отримав відмову у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу, оскільки зарахований відповідачем-2 страховий стаж становить 18 років 02 місяці 27 днів, при мінімально необхідному 23 роки. Позивач також звертає увагу на те, що відповідачем-2 не заперечується факт наявності у нього мінімального страхового стажу, необхідного для призначення пенсії, не менше 15 років. Водночас, позивач стверджує, що має достатню кількість років проживання на забрудненій території та необхідного мінімального страхового стажу, який не врахований відповідачем, а тому вважає порушеним своє право на призначення пенсії на пільгових умовах та просить суд позов задовольнити повністю.

12.08.2024 від відповідача-2 надійшов відзив, де заперечуючи проти задоволення позову відповідач-2 зазначає про те, що при зниженні пенсійного віку на 6 років відповідно статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058- IV) необхідний страховий стаж з 01 січня 2022 по 31 грудня 2022 становить 23 роки, однак страховий стаж позивача становить 18 років 02 місяці 27 днів, оскільки до страхового стажу позивача відповідачем не зараховано період роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 згідно довідки від 22.12.2021 №307 через відсутність зазначення у ній підстави надання інформації про звільнення, наявне лише посилання на накази про прийняття., а тому на думку відповідача-2 за наданими до заяви про призначення пенсії документами право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ у позивача відсутнє у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (23 роки). З огляду на вказане відповідач-2 зазначає про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими.

29.09.2024 від відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву, де в обґрунтування своїх заперечень проти позову відповідач-1 зазначає про те, що дії зобов`язального характеру щодо призначення позивачу пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є відповідач-2. Необхідний страховий стаж, зменшений на кількість років зменшення пенсійного віку для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-XII, становить 23 роки, однак за доданими до заяви позивача документами відсутні підстави для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 згідно з довідкою від 22.12.2021 №307, оскільки в ній не зазначено підстави надання інформації про звільнення, наявне лише посилання на накази про прийняття. Відповідно до частини 3 статті 44, статті 64 Закону №1058-ІV на підставі наказу "Про проведення перевірок обґрунтованості видачі довідок" від 11.04.2024 №534 та направлення від 11.04.2024 №1804/КПР, виданого Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, проведено перевірку в Сарненській районній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01764372) щодо відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату від 28.12.2021 №309, для призначення (перерахунку) пенсії на прізвище позивача. В результаті перевірки встановлено, що зазначені в довідці про заробітну плату від 28.12.2021 №309, що видана на прізвище позивача, дані відповідають даним згідно первинних документів по Сарненській районній спілці споживчих товариств, однак вказана довідка видана за формою Додаток 1 (старого зразка), а тому рекомендовано видати нову довідку за формою №5. Відповідач-1 також звертає увагу на те, що позивачем до заяви про призначення пенсії додано копію трудової книжки НОМЕР_1 від 16.08.1991, у якій відсутні записи про період роботи позивача з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 роки. З урахуванням наведеного, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як потерпілий від аварії на Чорнобильський АЕС відповідно до Закону №796-XII, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу (не менше 23 роки), а тому відповідач-1 стверджує про те, що вимоги позовної не підлягають задоволенню, оскільки є необґрунтованими.

2. Заяви, клопотання учасників справи, інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява подана позивачем до суду 25.07.2024 у паперовій формі шляхом її надсилання до суду засобами поштового зв`язку, надійшла до суду і була зареєстрована в автоматизованій системі діловодства суду 31.07.2024.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2024 визначено суддю Максимчука О.О. головуючим суддею (суддею-доповідачем) з розгляду справи за вказаною позовною заявою.

Ухвалою від 05.08.2024 суд прийняв вказану позовну заяву до розгляду і відкрив провадження в адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановив відповідачам п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов.

Відповідачі скористались правом на подання відзиву на позовну заяву та подали 12.08.2024 та 29.09.2024 до суду відзиви, в яких виклали свої заперечення проти позову.

На момент розгляду справи по суті і ухвалення судом цього рішення інші заяви, клопотання від учасників справи до суду не надійшли, а також суд не здійснював інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо).

З урахуванням вимог частини 4 статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження суд не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

3. Встановлені судом обставини справи та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши наявні у справі матеріали, з`ясувавши доводи та аргументи сторін, на яких ґрунтуються їх позовні вимоги і заперечення, дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, що враховані судом при вирішення спору по суті.

Позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, є громадянином України та має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням категорії 3 серії НОМЕР_2 , виданим позивачу 15.11.1993 Рівненською обласною державною адміністрацією.

Позивач починаючи з 01.01.1986 по 05.05.1986 та з 14.06.1988 по теперішній час зареєстрований і проживає в с. Тинне Сарненського району Рівненської області, яке відноситься до зони гарантованого добровільного відселення згідно з постановою Кабінету Міністрів УРСР від 23.07.1991 №106, що підтверджується довідкою Немовицької сільської ради №927 від 21.03.2022 та відповідною відміткою в паспорті позивача.

Після досягнення 12.03.2024 віку 56 років позивач 02.04.2024 звернувся до Пенсійного фонду України з заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на 6 років.

З урахуванням принципу екстериторіальності, заяву позивача про призначення пенсії розглянуто відповідачем-2, за результатами чого 11.04.2024 ним прийнято рішення №172650008488 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком за нормами статті 55 Закону №796-ХІІ у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. У вказаному рішенні відповідачем-2 зазначено про те, що: 1) вік заявника на дату звернення становить 56 років, 2) необхідний страховий стаж при зниженні пенсійного віку на 6 років в період з 01.01.2022 по 31.12.2022 становить 23 роки, 3) страховий стаж заявника становить 18 років 2 місяці 27 днів, 4) період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення становить 33 роки 5 місяців (з 26.04.1986 по 05.05.1988, з 14.06.1988 по 03.06.1997, з 31.08.1997 по 08.07.1999, з 31.08.1999 по 21.03.2022), в тому числі станом на 01.01.1993 - 4 роки 6 місяців 28 днів. В оскаржуваному рішенні відповідіча-2 також вказаного про те, що до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 згідно з довідкою від 22.12.2021 №307, оскільки в ній не зазначено підстави надання інформації про звільнення, наявне лише посилання на накази про прийняття, а тому у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Згідно з даними із довідки Сарненської районної спілки споживчих товариств від 22.12.2021 №307, копія якої наявна у матеріалах справи, позивач тимчасово працював у Хлібокомбінаті Сарненської райспоживспілки грузчиком Тинненської хлібопекарні з 02.10.1990 по 07.11.1990 (наказ №300-к від 01.10.1990) та з 11.11.1990 по 16.12.1990 (наказ №332-к від 19.11.1990), Хлібокомбінат Сарненської райспоживспілки ліквідований, а його архівні документи знаходяться в Сарненській райспоживспілці.

Зі змісту копії трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 16.08.1991, копія якої наявна у матеріалах справи, суд встановив, що її ведення розпочате з 16.08.1991 роботодавцем - Хлібокомбінатом Сарненської районної спілки споживчих товариств Рівненської області, де в період з 16.08.1991 по 03.06.1997 позивач працював на різних посадах, і у вказаній трудовій книжці позивача відсутні записи про періоди його роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 роки, тобто про періоди до початку ведення цієї трудової книжки.

Отже у цій справі, яка розглядається судом, предметом спору є рішення відповідача-2 від 11.04.2024 №172650008488 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та наявність або відсутність підстав для зобов`язання відповідача-1 призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 02.04.2024, із зарахуванням до страхового стажу позивача періоду роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990 згідно з довідкою від 22.12.2021 №307.

4. Нормативно-правове регулювання спірних правовідносин та висновки суду.

Встановивши наведені вище фактичні обставини справи та відповідні їм спірні правовідносини, суд вважає, що до спірних правовідносин за наведених фактичних обставин справи підлягають застосуванню такі норми права і висновки Верховного суду про їх застосування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004, передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника. Умови призначення пенсії за віком встановлено ст.26 Закону №1058-ІV.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-XII.

Згідно зі статтею 49 Закону №796-XI, пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Статтею 55 Закону №796-XII визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення. Відповідно до частини 1 статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону №1058-ІV за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII передбачено, що особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково на 1 рік за 2 роки проживання або роботи, але не більше 6 років. При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.

Частиною 3 статті 55 Закону №796-XII прямо передбачено, що призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону №1058-ІV і цього Закону. Згідно з п.13 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-ІV, у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до законів України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. Порядок фінансування цих пенсій встановлюється відповідними законами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться, у разі вибору цих осіб, згідно з нормами Закону №1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом №796-XII. Іншими словами, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно із нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.

Таким чином, особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та яка проживала або працювала на території зони гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на ЧАЕС до 01.01.1993 протягом не менше трьох років, має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку. При цьому, постійне проживання такої особи або постійна праця у зазначеній зоні з моменту аварії по 31.07.1986, незалежно від часу проживання або роботи в цей період, дає особі право на призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 3 роки (початкова величина), а також додатково 1 рік за кожні два повні роки проживання або роботи на такій території, але не більше 6 років.

Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 №13-1, далі - Порядок №22-1).

Пунктом 4.7 розділу ІV Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

Згідно з абзацом 9 підпункту 5 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку №22-1 документами, які засвідчують особливий статус особи є, зокрема, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Статтею 14 Закону №796-XII визначено категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, для встановлення пільг і компенсацій. До них, зокрема, належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років, - категорія 3.

Документами, які підтверджують статус громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» (частина 3 статті 65 Закону №796-XII).

Відповідно до статті 15 Закону №796-XII довідка про період проживання, роботи на цих територіях, є підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях.

Отже, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-XII, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».

Видача посвідчень проводиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що таке посвідчення позивачу видане уповноваженим на те державним органом (Рівненською обласною державною адміністрацією), який при видачі зазначеного посвідчення перевіряв достовірність поданих позивачем документів.

Отже, наявне у позивача посвідчення громадянина, який потерпів від Чорнобильської катастрофи, підтверджує факт його проживання на території зони гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 не менше трьох років та надає право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону №796-ХІІ.

Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Такі висновки щодо застосування норм права викладені Верховним Судом у постановах від 27.02.2018 у справі №344/9789/17, від 24.10.2019 у справі №152/651/17, від 25.11.2019 у справі №464/4150/17 та від 27.04.2020 у справі №212/5780/16-а, від 17.05.2021 №398/494/17, від 17.05.2021 №336/6218/16-а.

Відповідно до довідки Немовицької сільської ради від 21.03.2022 №927 підтверджується факт проживання позивача в с. Тинне Сарненського району, яке відносить до зони гарантованого добровільного відселення в період з 01.01.1986 по 05.05.1986, з 14.06.1988 по дату видачу довідки (21.03.2022).

Також суд звертає увагу, що відповідачем-2 у рішенні від 11.04.2024 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах не заперечується факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, загальний період якого становить 33 роки 5 місяців 28 днів, в тому числі станом на 01.01.1993 - 4 роки 6 місяців 28 днів.

Таким чином, достатній період проживання позивача в зоні гарантованого добровільного відселення в с. Тинне Сарненського району Рівненської області дає йому право на зменшення пенсійного віку на 6 років.

Відповідно до статті 45 Закону №1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Як уже зазначено судом, згідно зі статтею 26 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.

На момент звернення позивача 02.04.2024 за призначенням пенсії на пільгових умовах йому виповнилося 56 років, а тому з урахуванням зменшення пенсійного віку на 6 років позивач набув права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку згідно статті 55 Закону №796-ХІІ ще у 54 роки (тобто в 2022 році).

При цьому, суд зауважує, що обов`язковою умовою призначення пенсії на пільгових умовах за статтею 55 Закону №796 є наявність у особи відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно зі статтею 26 Закону №1058-ІV право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (абзац 2 частини 4 статті 26 Закону №1058-ІV).

Таким чином, на момент досягнення необхідного віку, а саме станом на 2022 рік, страховий стаж позивача повинен становити не менше 29 років, а з урахуванням зменшення на 6 років, страховий стаж повинен становити не менше 23 років.

Відповідач-2 у спірному рішенні вказав, що страховий стаж позивача становить 18 років 2 місяці 27 днів. При цьому відповідачем-2 до страхового стажу позивача не зараховано період роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990, з 11.11.1990 по 16.12.1990, згідно з довідкою від 22.12.2021 №307, оскільки не зазначено підстави надання інформації про звільнення, наявне лише посилання на накази про прийняття.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно з частиною 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до частини 4 статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

До 01.01.2004 порядок підтвердження стажу роботи був визначений статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

У законодавстві, що діяло до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зокрема у Законі України "Про пенсійне забезпечення" йдеться про стаж роботи, що дає право на призначення трудових пенсій (загальний трудовий стаж).

Статтею 62 Закону №1788-ХІІ встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.08.1993 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, страховий стаж підтверджується записами у трудовій книжці, і лише у випадку їх відсутності встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи та архівними установами, зокрема довідками, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що ведення трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 16.08.1991 розпочате роботодавцем з 16.08.1991 і вона не містить записів працевлаштування позивача в спірні періоди з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990, тобто за періоди до початку ведення цієї трудової книжки.

Водночас, в матеріалах справи наявна довідка видана Головою правління Сарненської районної спілки споживчих товариств від 22.12.2021 №307, в якій вказано, що позивач тимчасово працював в Хлібокомбінаті Сарненської райспоживспілки грузчиком Тинненської хлібопекарні з 02.10.1990 по 07.11.1990 (наказ №300-к від 01.10.1990) та з 11.11.1990 по 16.12.1990 (наказ №332-к від 19.11.1990), вказані періоди роботи загалом становлять 2 місяці 12 днів.

Окрім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, проведено перевірку в Сарненській районній спілці споживчих товариств ЄДРПОУ 01764372, щодо відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату від 28.12.2021 №309, для призначення (перерахунку) пенсії на прізвище ОСОБА_1 . В результаті перевірки встановлено, що дані зазначені в довідці про заробітну плату від 28.12.2021 №309, виданій на прізвище ОСОБА_1 , відповідають даним згідно первинних документів по Сарненській районній спілці споживчих товариств. Вказане підтверджується наявним в матеріалах справи актом №1700-1102-1/2210 від 15.04.2024, який долучений до відзиву відповідача-1.

Відповідачем-2 в оскаржуваному рішенні зазначається, що питання зарахування до страхового стажу періоду роботи протягом жовтня 1990 - листопада 1991, згідно з довідкою про заробітну плату від 28.12.2021 №309 може бути розглянуто після отримання результатів перевірки обґрунтованості та достовірності поданих відомостей та у разі звернення особи з відповідною заявою.

Отже, з огляду на отримання органами пенсійного фонду відомостей за результатами перевірки оформленого актом №1700-1102-1/2210 від 15.04.2024 щодо даних, зазначених в довідці про заробітну плату від 28.12.2021 №309, які відповідають первинним документам по Сарненській районній спілці споживчих товариств, відповідачу-2 слід зарахувати до страхового стажу період роботи позивача з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990.

Відтак, вказані документи підтверджують працевлаштування позивача грузчиком Тинненської хлібопекарні в період з 02.10.1990 по 07.11.1990 та з 11.11.1990 по 16.12.1990.

Надаючи оцінку вказаним обставинам, суд зауважує, що страховий стаж позивача становить 18 років 2 місяці 27 днів при необхідному в 23 роки з урахуванням зниження на 6 років. Відтак, у позивача відсутній необхідний страховий стаж (23 роки) навіть з зарахуванням судом до стажу спірного періоду з 02.10.1990 по 07.11.1990, з 11.11.1990 по 16.12.1990, який загалом складає 2 місяці 12 днів. Таким чином в ході судового розгляду цієї справи суд встановив, що позивач досягнув віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-IV з врахуванням зменшення, проживав необхідну кількість років в зоні гарантованого добровільного відселення для призначення пенсії відповідно до Закону №796-ХІІ, однак не має достатню для цього кількість страхового стажу.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що відповідачем-2 протиправно не зараховано до загального страхового стажу позивача період роботи з 02.10.1990 по 07.11.1990, з 11.11.1990 по 16.12.1990, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2024 зарахувавши такий період до страхового стажу позивача.

Суд враховує позицію Верховного Суду, висловлену в постанові від 08.02.2024 у справі №500/1216/23, згідно з якою дії зобов`язального характеру щодо зарахування стажу, призначення пенсії має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 від 11.04.2024 № 172650008488 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобов`язання відповідача-2 повторно розглянути заяву позивача від 02.04.2024 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи позивача з 02.10.1990 - 07.11.1990 та з 11.11.1990 - 16.12.1990.

5. Розподіл судових витрат.

З огляду на приписи чинного законодавства при зверненні до суду із позовною заявою у цій справі позивач сплатив до бюджету судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується наявним у матеріалах справи платіжним документом. З урахуванням наведеного та оскільки суд частково визнав обґрунтованими позовні вимоги позивача, то понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у зв`язку із розглядом справи (за подання позовної заяви) підлягають присудженню на його користь у розмірі 1211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 11.04.2024 № 172650008488 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2024, зарахувавши до загального страхового стажу ОСОБА_1 період його роботи з 02.10.1990 - 07.11.1990 та з 11.11.1990 - 16.12.1990.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області понесені витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 );

Відповідач-1: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (місцезнаходження: вул. Олександра Борисенка, буд. 7, м. Рівне, Рівненська обл., 33028; код ЄДРПОУ: 21084076);

Відповідач-2: Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (місцезнаходження: вул. Морехідна, буд. 1, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54008; код ЄДРПОУ 13844159)

Суддя Олександр МАКСИМЧУК