Рішення

від 23.10.2024 по справі 500/4457/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/4457/24

23 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мандзія О.П., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" до Тернопільська митниця про визнання протиправним та скасування рішення №UA403000/2024/000010/1 від 11.03.2024,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (далі позивач, ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД") звернулось до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці (далі відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000010/1 від 11.03.2024.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару подано до Тернопільської митниці митну декларацію №24UA403070002265U7 від 07.03.2024. Для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару позивачем додані всі документи, передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України (далі МК України), а відтак у митного органу були відсутні підстави для відмови в митному оформленні товару.

Позивач зазначає, що згідно інвойсу №2.023/1.740 від 11.12.2023 передбачено умови оплати 120 днів з дати виставлення рахунку, тобто на день митного оформлення імпортованого товару останній не було оплачено, що не суперечить п.4.2 договору №PF/FRP001 від 25.08.2022 (викладено в новій редакції у додатковій угоді №1 від 02.08.2023). З метою додаткового підтвердження ціни (вартості) імпортованого товару декларантом до митного оформлення було подано: прайс-лист від 05.05.2023 (термін дії останнього до 31.12.2023) та митна декларація країни відправлення №23ES0046111AGZCZB від 12.12.2023, в якій чітко визначено: відправника товару, вантажоодержувача, країну відправлення та країну доставки; транспортний засіб; назву товару, вагу нетто та брутто, вартість імпортованого товару, що чітко співпадає із вартістю, вказаною в інвойсі (графа 41 митної декларації). Стосовно того, що відповідно до рахунків від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 оплата за надані послуги повинна бути здійснена негайно (Payable immediately), проте до митного оформлення документи, що підтверджували б оплату не подані, зауважив, що факт оплати транспортних послуг жодним чином не впливає на їх вартість. Позивачем було надано до митного органу рахунки від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800, довідку №541 від 01.03.2024, з яких чітко визначено вартість транспортних послуг. Надуманими є доводи митного органу, що прайс-лист від 05.05.2023 не може бути прийнятий до уваги, оскільки мітить інформацію щодо вартості товару по ціні 0,21євро/од. на умовах CFR, проте згідно з фактурою від 11.12.2023 №2.023/1.740 ціна на умовах CFR 0,21 євро/од з врахуванням фрахту. Інформація яка міститься у прайс-листі від 05.05.2023 відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, в тому числі інвойсу №2.023/1.740 від 11.12.2023. Важливо, що даний прайс-лист також мітить інформацію про умови поставки CFR Гданськ. Стосовно сумніву відповідача щодо вартості фрахту, зазначеного в рахунку від 11.12.2023 №2.023/1.740 - 290 EUR, відзначає, що поставка товару на умовах CFR (вартість і фрахт) зобов`язує продавця оплатити фрахт, необхідний для доставки товару до названого порту призначення (у цьому випадку порт Гданськ). Усі інші витрати, що виникають після переходу товаром борту судна, переходить з продавця на покупця, на що позивачем було надано рахунки від 13.02.2024р. №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800. Стосовно тверджень відповідача, що у залізничній накладній від 18.02.2024 №215151944 наявне посилання на MRN 24PL322080NS6H1E30, однак до митного оформлення документ не поданий, відзначає, що такий транзитний документ не має жодного відношення до ціни імпортованого товару.

Наявність ж у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару. При цьому, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

За таких підстав, вважає рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000010/1 від 11.03.2024 протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На виконання вимог вказаної ухвали, Тернопільською митницею подано до суду відзив на позовну заяву, просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що під час здійснення митного контролю за митною декларацією № 24UA403070002265U7 від 07.03.2024 та документів, долучених до даної декларації було встановлено, що декларантом визначено митну вартість за резервним методом у розмірі 644294,90 грн., що еквівалентно 15490,91 євро (за курсом НБУ на день подання декларації). Водночас, заявлена фактурна вартість, вказана у гр. 22, 42 митної декларації згідно рахунку-фактури (інвойс) № 2.023/1.740 від 11.12.2023, складала 12963,08 євро. При цьому, жодних документів, які б підтверджували заявлену декларантом митну вартість в розмірі 644294,90 грн. (15490,91 євро) до митного оформлення не надано. Окрім цього, під час здійснення митного контролю за митною декларацією №24UA403070002265U7 від 07.03.2024 митницею було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої встановлено, що у наданих до митного оформлення рахунках від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 зазначено судно VILNIA MAERSK 402E, проте у коносаменті від 18.12.2024 № 234040335 зазначено судно MSC AGRIGENTO 349W. У наданих до митного оформлення рахунках від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 визначено, що оплата за надані послуги повинна бути здійснена негайно (Payable immediately), однак до митного оформлення декларантом не надано документи, які б підтверджували здійснену оплату за надані послуги по транспортуванню. Наданий до митного оформлення прайс-лист від 05.05.2023 не може бути прийнятий до уваги, оскільки містить інформацію щодо вартості товару по ціні 0,21 євро/од на умовах CFR, проте згідно з рахунком-фактурою (інвойс) від 11.12.2023 № 2.023/1.740 ціна на умовах CFR це - 0,21 євро/од з врахуванням фрахту. У залізничній накладній від 18.02.2024 № 2151519744 наявне посилання на MRN 24PL322080NS6H1E30, однак до митного оформлення документ MRN 24PL322080NS6H1E30 не поданий. Крім цього викликає сумнів вартість фрахту, зазначена в рахунку від 11.12.2023 № 2.023/1.740 - 290 EUR.

На переконання відповідача, у поданих до митної декларації документах наявні розбіжності та невідповідності, а також наявні ризики декларування недостовірних відомостей щодо митної вартості товарів та не включення всіх складових митної вартості у повному обсязі. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою. В оскаржуваному рішенні (у графі 33) зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної, а також причини застосування резервного методу відповідно до ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за митною декларацією від 07.02.2024 №UA100320/2024/404334 на рівні 1,9619 дол. США/кг, що на момент подання митної декларації становить 1,805 євро/кг.

З огляду на викладене, вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного митного законодавства України та з урахуванням всіх обставин.

Ухвалою суду від 23.09.2024 продовжено процесуальний строк розгляду справи на один місяць.

Ухвалою суду від 23.10.2024 відмовлено у задоволенні клопотанні Тернопільської митниці про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, що 25.08.2022 між компанією "FRUYPER, S.A." (Іспанія), продавець, та ТОВ "ПЕРЕМОГА ФУД" (Україна), покупець, укладено зовнішньоекономічний договір продажу і поставки товару № PF/FRP001, на виконання якого згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №2.023/1.740 від 11.12.2023 позивачем на митну територію України ввезено товар.

07.03.2024 уповноваженою особою позивача було подано до митного оформлення митну декларацію №24UA403070002265U7, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар: "Оливки зелені, консервовані, без додавання оцту чи оцтової кислоти, незаморожені, розфасовані у жерстяних банках: ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ З ХАМОНОМ, вагою нетто 300г (314мл) 1289 уп. по 12 бан./уп. -15468 бан; ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ З БЛАКИТНИМ СИРОМ, вагою нетто 300г (314мл) 1289 , уп. по 12 бан/уп. -15468 бан; ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ З ТУНЦЕМ, вагою нетто 300г (314мл) 1012 , уп. по 12 бан./уп. -12144 бан. ОЛИВКИ ЗЕЛЕНІ З КРЕВЕТКОЮ, вагою нетто 300г (314мл) 1439 уп. по 12 бан/уп, -17268 бан. Без ГМО. Чиста вага складає 18104,40 кг. Торгівельна марка: DIVA OLIVA. Виробник: FRUYPER, S.A., ES. Країна виробництва: ES.".

Одночасно із митною декларацією надано ряд документів, зокрема для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення: сертифікат якості від 11.12.2023; пакувальний лист № 2.023/1.740 від 11.12.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 2.023/1.740 від 11.12.2023; коносамент № 234040335 від 18.12.2023; накладна УМВС № 2151519744 від 18.02.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № А1679891 від 12.12.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653326893 від 13.02.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653327800 від 14.02.2024; прейскурант (прас-лист) виробника товару від 05.05.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - доповнення № 1 від 02.08.2023; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № PF/FRP001 від 25.08.2022; договір про надання послуг митного брокера № 102/01 від 05.01.2022; договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022; заява декларанта або уповноваженої ним особи, у вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари не є генетично модифікованим організмом або продукцією, виробленою із застосуванням генетично-модифікованих організмів Certificate ofNON-GMO від 11.12.2023; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом "єдиного вікна" з використанням електронних засобів передачі інформації (в якості відомостей про документ зазначається ідентифікатор справи, зґенерований інформаційною системою та переданий декларанту в автоматичному режимі) № 11155907; інші некласифіковані документи етикетка від 11.12.2023; інші некласифіковані документи лист роз`яснення щодо транспортних витрат № 541 від 01.03.2024; інші некласифіковані документи лист від 11.12.2023; інші некласифіковані документи сертифікат від 11.12.2023; копія митної декларації країни відправлення №23 ES004611 1 AGZCZB 0 від 12.12.2023.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "000 Інформаційне повідомлення"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" посадовій особі підрозділу митного оформлення визначено перелік необхідних до виконання митних процедур.

Уповноваженій особі декларанта було направлено електронним повідомленням вимогу про надання додаткових документів наступного змісту: "Початок консультації з митним органом. Відповідно до ч.2 ст.53 МК України надати документи: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до ч.3 ст. 53 МК України прошу надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією; каталоги, специфікації виробника товару.".

На вимогу митного органу уповноваженою особою декларанта листом від 11.03.2024 повідомлено про те, що до митного оформлення подані усі документи, які підтверджують заявлену митну вартість, інших додаткових документів подати немає можливості.

За результатами розгляду поданої митної декларації №24UA403070002265U7 від 07.03.2024 та доданих до неї документів, Тернопільською митницею 11.03.2024 прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000010/1, яким визначено митну вартість імпортованого товару за резервним методом.

Зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що у митного органу наявна цінова інформація щодо вартості подібного (аналогічного) товару, що є вищою за заявлену декларантом, у документах наявні розбіжності та декларантом до митного оформлення не подано: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

За результатами опрацювання документів встановлено наступне. Оцінюваний товар постачається на підставі зовнішньоекономічного договору від 25.08.2022 №PF/FRP001. Встановлені наступні розбіжності: у рахунках від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 зазначено судно VILNIA MAERSK 402E, проте у коносаменті від 18.12.2024 №234040335 MSC AGRIGENTO 349W; відповідно до рахунків від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 оплата за надані послуги повинна бути здійснена негайно (Payable immediately), проте до митного оформлення документи, що підтверджували б оплату не подані; прайс-лист від 05.05.2023 не може бути прийнятий до уваги, оскільки містить інформацію щодо вартості товару по ціні 0,21 євро/од на умовах CFR, проте згідно з фактурою від 11.12.2023 № 2.023/1.740 ціна на умовах CFR це 0,21 євро/од з врахуванням фрахту. У залізничній накладній від 18.02.2024 №2151519744 наявне посилання на MRN 24PL322080NS6H1E30, однак до митного оформлення документ не поданий. Також, викликає сумнів вартість фрахту, зазначена в рахунку від 11.12.2023 № 2.023/1.740 290 EUR.

Враховуючи дану інформацію заявлена до митного оформлення митна вартість не може бути визнана. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень ч.4 ст.57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями ст.59-63 МК України. Митна вартість товарів визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо визнаної митної вартості товару згідно митного оформлення, яке вже здійснено за митною декларацією від 07.02.2024 №UA100320/2024/404334 (товар - Оливки приготовлені або консервовані без додання оцту чи оцтової кислоти в асортименті країна виробництва Іспанія; країна походження Іспанія; умови поставки EXW) на рівні 1,9619 дол. США/кг, що на момент подання митної декларації становить 1,805 євро/кг.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх порушених прав.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою .

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі "Оцінка товарів для митних цілей", згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 МК України митний орган має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті. Проте, наявність розбіжностей є суб`єктивною думкою працівників митного органу та може бути спростована в ході судового розгляду.

Положеннями ч.1 ст.57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Згідно з ч.2 коментованої статті Кодексу основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Згідно ч.5 ст.57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ч.6 ст.57 МК України).

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (ч.7 ст.57 МК України).

Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ).

Приписами ч.2 ст.64 МК України обуиовлено, що митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

У відповідності до ч.3 ст.64 МК України митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

У разі якщо ця стаття застосовується митним органом, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово поінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод (ч.4 ст.64 МК України).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч.1 ст.54 МК України).

У відповідності до ч.2 ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом ч.5 ст.54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Разом з тим, відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого товару, що вказана декларантом у митній декларації №24UA403070002265U7 від 07.03.2024, визначено за резервним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару, а саме: зовнішньоекономічний контракт № PF/FRP001 від 25.08.2022 з доповненням № 1 від 02.08.2023; рахунок-фактура (інвойс) № 2.023/1.740 від 11.12.2023; коносамент № 234040335 від 18.12.2023; (прас-лист) виробника товару від 05.05.2023; договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653326893 від 13.02.2024 та №5653327800 від 14.02.2024; лист роз`яснення щодо транспортних витрат № 541 від 01.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №23 ES004611 1 AGZCZB 0 від 12.12.2023.

В той же час, відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що заявлена фактурна вартість, вказана у гр. 22, 42 митної декларації згідно рахунку-фактури (інвойс) № 2.023/1.740 від 11.12.2023 складала 12963,08 євро, проте жодних документів, які б підтверджували заявлену декларантом митну вартість в розмірі 644294,90 грн. (15490,91 євро) до митного оформлення не надано. При цьому така підстава відсутня у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів та наводиться відповідачем лише у відзиві.

Суд відзначає, що у спірних правовідносинах митна вартість визначена саме за резервним методом та ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості за митною декларацією №23UA100100448737U8 від 19.10.2023, поданою позивачем для здійснення митною оформлення ввезеного на територію України товару, придбаного також за зовнішньоекономічним контрактом № PF/FRP001 від 25.08.2022.

З приводу розбіжності, що полягає у зазначені судна VILNIA MAERSK 402E у рахунках від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800, проте у коносаменті від 18.12.2024 №234040335 MSC AGRIGENTO 349W, то суд зазначає, що вказана обставина не стосуються ціни товару, не впливає на числові значення митної вартості та правильність її визначення.

З цих же підстав не заслуговують на увагу доводи відповідача про те, що у залізничній накладній від 18.02.2024 №2151519744 наявне посилання на MRN 24PL322080NS6H1E30, однак до митного оформлення документ не поданий. Такий транзитний документ не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів.

Сумніви митного органу щодо вартості фрахту, зазначеній в рахунку від 11.12.2023 № 2.023/1.740 290, висунуті у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів взагалі без наведення жодних аргументів.

Стосовно твердження відповідача про те, що наданий прас-лист від 05.05.2023 не може бути прийнятий до уваги, оскільки містить інформацію щодо вартості товару по ціні 0,21 євро/од на умовах CFR, проте згідно з інвойсу від 11.12.2023 № 2.023/1.740 ціна на умовах CFR це 0,21 євро/од з врахуванням фрахту, слід відмітити, що за позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 23.10.2020 у справі № 810/690/17, прайс-лист: по-перше, не є основним документом відповідно до ч.2 ст.53 МК України, який підтверджує митну вартість товарів, по-друге, прайс-лис це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців, по-третє, жодний нормативний акт, зокрема міжнародний, не встановлює вимоги до форми та змісту прайс-листів. Тобто прайс- лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на неповноту чи обмеженість його відомостей як на підставу для коригування митної вартості товару. Інформація, яка міститься у прайс-листі від 05.05.2023, відповідає іншим документам, які надавались позивачем до митного оформлення, в тому числі рахунку-фактурі (інвойсу) від 11.12.2023 № 2.023/1.740.

Що стосується посилань митного органу на те, що відповідно до рахунків від 13.02.2024 №5653326893 та від 14.02.2024 №5653327800 оплата за надані послуги повинна бути здійснена негайно (Payable immediately), проте до митного оформлення документи, що підтверджували б оплату не подані, суд враховує, що позивач надав: договір (контракт) про перевезення № UA00251386 від 12.08.2022, рахунки-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №5653326893 від 13.02.2024 та №5653327800 від 14.02.2024, а також лист- роз`яснення щодо транспортних витрат № 541 від 01.03.2024. Сам факт здійснення перевезення у спірних правовідносинах є беззаперечним.

Водночас за правовою позицію Верховного Суду, викладеною у постанові від 31.05.2019 у справі № 804/16553/14, у якій Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду досліджував питання доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення згідно умов МК України. Якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи).

Серед іншого, банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів, датою проведення розрахунків за товар та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом банківських документів, не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу ч.5 ст.242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 в справі №1.380.2019.001438 дійшов висновку про те, що строк оплати за товар не може впливати на визначення митної вартості товару і це покликання не стосується неможливості визнання задекларованої митної вартості за ціною договору, та не може бути обґрунтуванням для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки не містить відомостей, які б свідчили про розбіжності в поданих документах, ознаки їх підробки, відсутності відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови, на яких повинна здійснюватися оплата за товар, якщо вони безпосередньо не впливають на ціну товару, останньої не стосуються. У зв`язку з цим розбіжності щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості, не є тими розбіжностями (суперечностями), які є підставою для коригування митної вартості товару, а тим більше витребування контролюючим органом додаткових документів. Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 29.07.2020 у справі № 420/1709/19.

З огляду на це, митний орган може витребувати тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості у конкретному випадку, а не всі можливі. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для коригування тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що не спростовують сумнів митного органу щодо достовірності наданої декларантом інформації.

Отже, декларант позивача надав митному органу належні та допустимі докази на підтвердження ціни товару, і зазначені документи не містили розбіжностей щодо вартості та вказували, що їх дані піддаються обчисленню. У свою чергу відповідач не довів обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору.

Також суд вважає за необхідне відзначити, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію, отриманою за результатами здійснення митного контролю, не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Так, Верховний Суд у постановах від 14.08.2018 у справі № 820/9195/15, від 28.08.2018 у справі № 810/3879/17, від 21.12.2018 у справі №815/1670/17 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Суд не заперечує права митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості (ч.5 ст.54 МК України), проте для цього він має довести підстави застосування норм ч.3 ст.53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознак підробки або відсутність усіх відомостей про числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Саме лише посилання на наявність у нього інформації про іншу ціну ідентичного товару не є достатньою підставою не визнавати митну вартість.

Верховний Суд у постанові від 03.12.2020 у справі №810/2749/16 зазначив, що приписи МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Разом з тим, саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Згідно з п.2, 4 ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень ст.59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (ст.64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товару, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товару із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

При прийнятті спірного рішення відповідач використав інформацію АСМО "Інспектор" та навів номер і дату митної декларації, митну вартість з якої взято за основу. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників бази даних Держмитслужби. Відповідач не вказав, які складові вплинули на формування саме такої вартості, не навів пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що свідчить про порушення ним вимог ст.55 МК України.

Отже, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про те, що митним органом аргументовано не доведено, що заявлені декларантом відомості про митну вартість товару є неповними та/або недостовірними, у тому числі, належним чином не обґрунтовано невірне визначення митної вартості товару, а доводи про наявність розбіжностей та невідповідностей у поданих до митного оформлення документах спростовуються поданими позивачем документами, що дає підстави для висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000010/1 від 11.03.2024 критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень в контексті ч.2 ст.2 КАС України, а отже таке є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності оскаржуваного рішення.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у п.36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01.07.2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов підлягає до задоволення, то до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 3028,00 грн. відповідно до платіжної інструкції №310 від 02.04.2024.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000010/1 від 11.03.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач: - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕРЕМОГА ФУД" (місцезнаходження: вул.Дмитрівська, 44А, пов.6, кім.11, м.Київ, 01054, код ЄДРПОУ: 44860440);

відповідач: - Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576).

Головуючий суддяМандзій О.П.