Рішення

від 23.10.2024 по справі 520/37013/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 р. №520/37013/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мороко А.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" (вул. Успенська, буд. 6, с. Сороківка, Харківський район, Харківська область, 62430, код ЄДРПОУ 36458995) до Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) , Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Харківський області від 29.09.2023 № 9621811/36458995, від 15.09.2023 № 9529118/36458995 та від 29.09.2023 № 9621813/36458995 про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» від 23.08.2023 № 42, від 23.08.2023 № 43 та від 25.08.2023 № 50 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні від 23.08.2023 № 42, від 23.08.2023 № 43 та від 25.08.2023 № 50, складених ТОВ «ЗДРАВОФАРМ», в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного подання.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» складено податкові накладні № 42 від 23.08.2023, № 43 від 23.08.2023, № 50 від 25.08.2023, які направлені на реєстраціюГоловним управління ДПС у Харківській області прийняті рішення № 9215676063, № 9215691934, № 9224918545 «документ збережено. Реєстрація зупинена». Підстава для зупинення реєстрації податкових накладних зазначено, що вони зупинені на підставі пункт 1 Критерію ризиковості здійснення операції, оскільки на думку податкового органу обсяг постачання товару/послуги 2106, перевищував величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання. Запропоновано ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. З метою забезпечення реєстрації податкових накладних подано до Головного управління ДПС у Харківській області письмові пояснення та повний пакет документів, що підтверджують реальність здійснення господарської операції. Однак, в супереч наданим документам Головним управлінням ДПС у Харківській області протиправно прийнято рішення № 9621811/36458995, № 9529118/36458995, та № 9621813/36458995 про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, з огляду на що позивач звертається до суду із даним позовом.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачам надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана відповідачам через систему "Електронний суд" та надійшла в електронний кабінет користувачів, що підтверджується електронною роздруківкою.

Представником відповідачів надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що до контролюючого органу у підтвердження вчинення господарської операції та настання обставин, з якими закон пов`язує виникнення податкових зобов`язань та права виписки ПН, позивачем надано повідомлення з документами у підтвердження реальності здійснення господарських операції. За результатами розгляду наданих документів, підприємству відповідно до повідомлень від 20.09.2023 запропоновано надати додаткові пояснення та документи щодо транспортування та їх придбання, складських документів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Вищеперелічені документи необхідні для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У зв`язку з ненаданням документів зазначених у вищевказаних повідомленнях рішеннями відповідача від 29.09.2023 № 9621811/36458995 , від 15.09.2023 № 9529118/36458995, від 29.09.2023 № 9621813/36458995 відмовлено у реєстрації спірних податкових накладних. Враховуючи наведені обставини, контролюючим органом було дотримано усі вимоги зазначені у пунктах 10, 11 Порядку 1165 та пунктах 9,10 Порядку 520 та у свою чергу, позивачем не було підтверджено належним чином реальність господарських операцій з контрагентом та не розкрито суть взаємовідносин з підстав ненадання платником податку копій документів зазначених у повідомленнях.

Представник позивача надав до суду відповідь на відзив, в якій вказав на безпідставність та необґрунтованість аргументів, які зазначені у відзиві на позов та зазначив, що податковим органом у спірних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не конкретизовано, яких саме документів не було надано позивачем, що, відповідно, не спростовує тверджень позивача про те, що перелік документів, надісланих до податкових органів, відповідав вимогам, як податкових органів, так і пункту 5 Переліку документів, необхідних комісії регіонального рівня для розгляду та прийняття рішення щодо реєстрації усіх податкових накладних, реєстрація яких зупинена в ЄРПН.

Положеннями ч.1 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно ч.2 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України: за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду.

Відповідно 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши наявні матеріали справи, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВОФАРМ» (код ЄДРПОУ 36458995) засновано та зареєстровано 30.07.2009.

Відповідно до зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України видів економічної діяльності (КВЕД) ТОВ«ЗДРАВОФАРМ» має право займатися за основним кодом (КВЕД 10.86): виробництво дитячого харчування та дієтичних харчових продуктів; -оптовою торгівлею парфумними та косметичними товарами (код 46.45): -оптовою торгівлею фармацевтичними товарами (код 46.46); виробництво фармацевтичних препаратів і матеріалів (код 21.20); виробництво інших харчових продуктів (код 10.89); виробництво основних фармацевтичних продуктів (код 21.10).

ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» за фактом першої події-переплати за продукцію в рамках господарських відносин з контрагентом ТОВ "Джерела Здоров`я" відповідно до вимог ст. 187, пункту 201.1 статті 201 ПК України складено податкові накладні № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023, які надіслано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Однак, реєстрація вказаних податкових накладних була зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у зв`язку з тим, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуги 3307, 2106, 3306 обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податкових накладних, для розгляду питання про прийняття рішення про її реєстрацію/відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання вимог контролюючого органу ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» надіслало до Головного управління ДПС у Харківській області повідомлення № 2 від 13.09.2023, № 1 від 08.09.2023, № 3 від 21.09.2023 про надання пояснень та первинні документи на підтвердження інформації про господарські операції, вказані в податкових накладних № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023разом з додатками, що також підтверджується відповідачем у відзиві на позов та відповідними відмітками у квитанціях, що містяться в матеріалах справи.

ГУ ДПС у Харківській області сформовано повідомлення № 9554767/36458995 від 20.09.2023 (стосовно податкової накладної № 42 від 23.08.2023), в якому запропоновано ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» надати додатково первинні складські документи.

Повідомленням від 24.09.2023 № 2 ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» через свій електронний кабінет скеровано до податкового органу письмові пояснення щодо складського обліку товарів, а також оборотно - сальдові відомості по рахунку № 26 за вересень 2023 року.

Розглянувши надані позивачем пояснення та документи, комісія Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2023 № 9621811/36458995, яке мотивовано ненаданням/частковим наданням первинних складських документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» подано скаргу на вказане рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621811/36458995 разом з поясненнями та банківськими документами.

Рішенням ДПС України від 18.10.2023 № 73953/36458995/2 скаргу ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621811/36458995 залишено без задоволення, рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621811/36458995 залишено без змін.

Щодо обставин зупинення реєстрації податкової накладної № 43 від 23.08.2023 матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» скеровано через свій електронний кабінет до ГУ ДПС у Харківській області повідомлення про надання пояснень № 1 від 08.09.2023 разом з первинними документами, у тому числі і ТТН.

Однак, рішенням Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.09.2023 № 9529118/36458995 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 43 від 23.08.2023, з посиланням на обставини надання платником податків копії документу (а саме - ТТН), складеного із порушенням законодавства.

ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» подано скаргу на вказане рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 9529118/36458995 разом з поясненнями та банківськими документами, копіями про реєстрацію транспортних засобів, оборотно - сальдовими відомостями, специфікаціями, штатним розписом.

Рішенням ДПС України від 03.10.2023 № 71373/36458995/2 скаргу ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 9529118/36458995 залишено без задоволення, рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 9529118/36458995 залишено без змін.

Щодо обставин зупинення реєстрації податкової накладної № 50 від 25.08.2023 матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» скеровано через свій електронний кабінет до ГУ ДПС у Харківській області повідомлення про надання пояснень № 3 від 13.09.2023 разом з первинними документами, у тому числі з банківськими документами.

ГУ ДПС у Харківській області сформовано повідомлення № 9554761/36458995 від 20.09.2023 (стосовно податкової накладної № 50 від 25.08.2023), в якому запропоновано ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» надати додатково первинні складські документи.

Повідомленням від 24.09.2023 № 3 ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» через свій електронний кабінет скеровано до податкового органу письмові пояснення щодо складського обліку товарів згідно оборотно - сальдової відомості по рахунку № 26 за вересень 2023 року, а також надано видаткову накладну.

Однак, рішенням Головного управління ДПС у Харківській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення про відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2023 № 9621813/36458995 відмовлено у реєстрації податкової накладної № 50 від 25.08.2023, яке мотивовано ненаданням/частковим наданням первинних складських документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» подано скаргу на вказане рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621813/36458995 разом з поясненнями та банківськими документами, ТТН, видатковою накладною.

Рішенням ДПС України від 18.10.2023 № 73980/36458995/2 скаргу ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621813/36458995 залишено без задоволення, рішення ГУ ДПС у Харківській області від 29.09.2023 № 9621813/36458995 залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно із пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Наведені норми дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. Без деталізації такого роду інформації відповідна квитанція не може вважатися належним чином оформленою. При цьому квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України від 11.12.2019 за № 1165 (далі - Порядок № 1165).

Пунктом 2 Порядку № 1165 передбачено, що автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 7 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Пунктами 10 та 11 Порядку № 1165 передбачено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

З урахуванням положень наведеної норми, суд зауважує, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості та деталізувати, у чому саме податкова накладна відповідає такому критерію.

Додатком 3 до Порядку № 1165 визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій передбачено, що обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України визначений Порядком прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 за № 520 (далі - Порядок № 520).

Пунктами 2-6, 9-11 Порядку № 520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Системний аналіз норм податкового законодавства дає підстави для висновку, що платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 Податкового кодексу України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН. Реєстрація податкової накладної може бути зупинена лише у порядку та на підставах, визначених Порядком № 1165.

При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган має зазначити конкретний критерій ризиковості та деталізувати у чому саме податкова накладна відповідає такому критерію, навести відповідні розрахунки та визначити чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкової накладної у ЄРПН. Однією із підстав для відмови у реєстрації податкової накладної є ненадання платником податків необхідних документів.

Як вбачається з матеріалів справи, надіслані позивачу квитанції містять посилання на пункт 1 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 3307 2106, 3306 обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Однак, суд зауважує, що податковим органом у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не конкретизовано у чому саме податкові накладні відповідає такому критерію, не наведено відповідні розрахунки та не визначено чіткий перелік документів, необхідних для розгляду питання про реєстрацію податкових накладних у ЄРПН.

У контексті вказаного суд зауважує, що відповідно до пункту 12 Порядку № 1165, платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку № 1165).

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання. Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6). У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування (пункти 14 -17 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 18 Порядку № 1165 Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли:

така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08 ); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

зазначена таблиця подається платниками податку, в яких значення показників D та P, розрахованих у порядку, встановленому пунктом 3 цього Порядку, мають такі розміри: D >0,02, P

За правилами пункту 19 Порядку № 1165, у разі коли до контролюючого органу надійшла податкова інформація, що свідчить про надання платником податку недостовірної інформації, в таблиці даних платника податку, яка врахована, зокрема в автоматичному режимі, комісії контролюючих органів мають право прийняти рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу (додаток 7).

Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 21 Порядку № 1165, якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Таким чином Порядок № 1165 передбачає: (1) можливість (право) платника податків подати до ДПС таблицю даних платника податку згідно з Додатком №5, яка підлягає відповідному розгляду та прийняття рішення про її врахування чи неврахування; (2) визначає можливість врахування таблиці даних в автоматизованому режимі; (3) якщо рішення про врахування таблиці даних платника податку прийнято до дати набрання чинності цим Порядком, таке рішення залишається чинним до прийняття контролюючим органом рішення про неврахування таблиці даних платника податку.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідачами не надано суду жодного обґрунтування щодо застосування відповідної таблиці даних платника податку на додану вартість: моменту її подання позивачем до фіскального органу, що впливає на механізм її врахування контролюючим органом.

Разом з тим, як встановлено судом вище, квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містили пропозиції щодо надання конкретних документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкових накладних, що позбавило позивача можливості надати документи на підтвердження обґрунтованості складення податкових накладних, у той час як позивачем надано до податкового органу весь перелік первинних документів, які суб`єкт господарювання вважав достатнім для підтвердження проведення господарських операцій з контрагентами.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Суд звертає увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03 жовтня 2023 року у справі № 380/4146/22.

Враховуючи зміст квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних та відсутність конкретизації, які саме документи позивачу слід подати податковому органу, позивач направив контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій первинних документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено.

Так, з матеріалів справи судом установлено, що позивачем надавались до податкового органу документи на підтвердження вчинених господарських операції зі своїм контрагентом ТОВ "Джерела Здоров`я", що стало підставою складення спірних податкових накладних № 42 від 23.08.2023, № 43 від 23.08.2023, № 50 від 25.08.2023, які сформовані на підставі видаткових накладних, доказів передоплати за товар, які вказані у якості додатків до вказаних пояснень платника податків.

ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» також 20.10.2022року придбано складські приміщення площею 1524,6 кв. метрів, які розташовані за адресом вул. Гайок № 218-В, м. Біла Церква, Білоцерківський район, Київська область, та орендовано складські приміщення площею 599,7 кв. метрів, які розташовані за адресом вул. Лугова № 8- Асмт. Гостомель, Київська область, площею 252.4 кв. метрів, які розташовані за адресом провулок. Вишневий № ЗБ, м. Харків.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими документами, які ним долучено на власний розсуд з метою підтвердження відповідної господарської операції, а також додаткові документи були надіслані на письмові повідомлення податкового органу від 20.09.2023 та у якості додатків до скарги на рішення про відмову у реєстрації податкових накладних, доказів на спростування чого відповідачами до суду не надано.

Суд зауважує, що будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Обов`язковою ознакою правового акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов`язків, їх зміни чи припинення. Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер. Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Отже рішення контролюючого органу повинне відповідати критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та не породжувати його неоднозначного трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Зазначені висновки неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постанові від 09.07.2019 у справі № 140/2093/18.

Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Хоча перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначено Порядком № 520, конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним.

З огляду на неконкретність вимог контролюючого органу щодо надання документів, рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16 квітня 2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28 жовтня 2019 року касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19).

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності, що узгоджується із правовими висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 20 серпня 2019 у справі № 2540/3009/18, а також у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 02.04.2019 у справі № 822/1878/18.

Так, оскаржуваними рішеннями від 29.09.2023 № 9621811/36458995, від 29.09.2023 № 9621813/36458995 позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних № 42 від 23.08.2023, № 43 від 23.08.2023 із загальних підстав - ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку.

При цьому, податковим органом не конкретизовано перелік документів, які не були надані платником податків, не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття Комісією ДПС рішення про реєстрацію податкових накладних.

Щодо посилання ГУ ДПС у Харківській області у відзиві на позов на необхідність отримання від платника податків додаткових первинних документів на сформовані податковим органом повідомлення від 20.09.2023 (щодо податкових накладних № 42 від 23.08.2023 та № 50 від 20.09.2023) в частині надання складських документів, суд зазначає, що позивачем разом з повідомленнями про надання додаткових документів № 2 від 24.09.2023 та № 3 від 24.09.2023 скеровано до податкового органу оборотно - сальдові відомості по рахунку № 26 за вересень 2023 року.

Стосовно обґрунтованості прийняття ГУ ДПС у Харківській області рішення від 15.09.2023 № 9529118/36458995 про відмову у реєстрації податкової накладної № 43 від 23.08.2023 з посиланням на обставини надання платником податків копії документу (а саме - ТТН), складеного із порушенням законодавства, суд зауважує, що первинно ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» скеровано через свій електронний кабінет до ГУ ДПС у Харківській області повідомлення про надання пояснень № 1 від 08.09.2023 разом з первинними документами, у тому числі і ТТН, а також разом зі скаргою на рішення ГУ ДПС у Харківській області від 15.09.2023 № 9529118/36458995 направлено до податкового органу разом з поясненнями та банківськими документами, копіями свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, оборотно - сальдовими відомостями, специфікаціями, штатним розписом.

Відтак, матеріалами справи підтверджено, що відповідно до вимог Податкового кодексу України та Постанови КМУ № 1165 від 11 грудня 2019 позивачем подано пояснення і усі документи на підтвердження здійснення господарських операцій, що було підставою для складання та реєстрації податкових накладних № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023. Зазначені документи не дають підстав для сумніву щодо дійсного укладання договору задля здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом. Факт поставки товару зумовлював обов`язок позивача в силу вимог пункту 187.1 статті 187, пункту 201.1 статті 201, пункту 201.7 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України сформувати та направити для реєстрації податкову накладну, тобто за правилом першої події, що в даному випадку і було виконано позивачем шляхом подання податкових накладних для реєстрації в ЄРПН.

Податкові накладні № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023 відповідають вимогам пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, доказів на спростування чого контролюючим органом не надано.

Суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення щодо реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. Податковий орган не позбавлений у випадку реєстрації податкової накладної перевіряти у подальшому реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом за механізмами, визначеними положеннями Податкового кодексу України.

Тобто, всі сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися саме шляхом проведення перевірок такого платника податків, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

При цьому, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 02.07.2019 у справі №140/2160/18.

Суд зазначає, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Водночас, суд звертає увагу, що у спірних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних не містить зазначення конкретної інформації щодо причин та підстав відмови в реєстрації податкової накладної щодо неможливості прийняття до уваги певних первинних документів позивача чи не надання суб`єктом господарювання конкретного переліку документів, як то первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, інвентаризаційних описів, рахунків фактур/інвойсів, актів приймання передачі товарів, накладних, банківських виписок, платіжних інструкцій.

Відповідачами не надано до суду доказів подання платником податку контролюючому органу копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що за відсутності належного мотивування податковим органом рішення про відмову у реєстрації податкових накладних з підстав ненадання певних документів без їх деталізації, таке рішення не узгоджуються з вимогами наведених вище нормативно-правових актів, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Така позиція узгоджується також із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.05.2020 у справі №560/391/19.

Окрім того, в межах спірних правовідносин суд також звертає увагу на той факт, що при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо "товарності (реальності)" операції поставки за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, сформованими у постанові від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18, від 7 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20.

Суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №822/1817/18, від 04.12.2018 у справі №821/1173/17, від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, від 12.11.2019 у справі №816/2183/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27.04.2020 у справі №360/1050/19.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено правомірності прийняття оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.09.2023 № 9621811/36458995, від 15.09.2023 № 9529118/36458995, від 29.09.2023 № 9621813/36458995, якими відмовлено в реєстрації податкових накладних № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023 відповідно, а тому позовні вимоги в частині визнання таких рішень протиправними та скасування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023, які складені ТОВ «ЗДРАВОФАРМ», суд зазначає наступне.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДПС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У контексті наведеного суд враховує, що відповідно до пунктів 2, 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За правилами частин третьої і четвертої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Аналіз наведених норм свідчить, що законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкта владних повноважень до правомірної поведінки.

Суд повинен відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіального органу, прийняти конкретне рішення, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

За приписами вказаної правової норми слідує, що у разі, якщо суб`єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб`єктом звернення дотримано всіх визначених законом умов, то суд вправі зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення.

Якщо ж таким суб`єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання суб`єктом звернення усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб`єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов`язати суб`єкта владних повноважень до прийняття рішення, з урахуванням оцінки суду.

Отже критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб`єктом звернення всіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб`єкта владних повноважень права діяти при прийнятті рішення на власний розсуд.

Такий підхід, установлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки при розгляді вимог про протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень, але і у випадку розгляду вимог про зобов`язання відповідного суб`єкта вчинити дії після скасування його адміністративного акта.

Тобто адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб`єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.

Така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16 травня 2019 року у справі № 826/17220/17.

Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження у більш вузькому розумінні - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними).

Тобто дискреційним є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова може. При цьому дискреційні повноваження завжди мають межі, встановлені законом.

Така позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 208/8402/14-а, від 29 березня 2018 року у справі № 816/303/16, від 6 березня 2019 року у справі № 200/11311/18-а, від 16 травня 2019 року у справі № 818/600/17 та від 21 листопада 2019 року у справі № 344/8720/16-а.

Як зазначається у рішенні Конституційного Суду України від 29 серпня 2012 року № 16-рп/2012 Конституція України гарантує здійснення судочинства судами на засадах, визначених у частині третій статті 129 Конституції, які забезпечують неупередженість здійснення правосуддя судом, законність та об`єктивність винесеного рішення тощо. Ці засади, є конституційними гарантіями права кожного на судовий захист, зокрема, шляхом забезпечення перевірки судових рішень в апеляційному та касаційному порядках, крім випадків, встановлених законом (рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011).

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 підкреслив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Право на ефективний засіб захисту закріплено також у Міжнародному пакті про громадянські та політичні права (стаття 2) і в Конвенції про захист прав людини та основних свобод (стаття 13).

Разом з тим спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така правова позиція сформована у постановах Верховного Суду у складі колегії Касаційного адміністративного суду від 28 листопада 2019 у справі № 2340/3933/18, від 16 вересня 2015 у справі № 21-1465а15 та від 02 лютого 2016 у справі № 804/14800/14.

Суд наголошує, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява № 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

З урахуванням того, що відмова у реєстрації податкових накладних визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається, суд приходить до висновку, що належним способом захисту, необхідним для поновлення прав позивача, є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023, які складені ТОВ «ЗДРАВОФАРМ» днем їх фактичного подання.

Посилання ГУ ДПС у Харківській області на те, що реєстрація податкових накладних є дискрецією податкового органу, а адміністративний суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади, є безпідставним та такими, що спростовуються наведеним вище, а відповідачі не наділені повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд, а тому суд не приймає до уваги посилання контролюючого органу на виключні повноваження в частині вирішення питання про реєстрацію податкової накладної позивача.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розподіл судових витрат в частині судового збору здійснюється відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" (вул. Успенська, буд. 6, с. Сороківка, Харківський район, Харківська область, 62430, код ЄДРПОУ 36458995) до Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393), Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області від 29.09.2023 № 9621811/36458995, від 15.09.2023 № 9529118/36458995, від 29.09.2023 № 9621813/36458995 про відмову в реєстрації податкових накладних № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023, сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВОФАРМ».

Зобов`язати Державну податкову службу України (Львівська площа, б. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні № 42 від 23.08.2023 № 43 від 23.08.2023 № 50 від 25.08.2023, сформовані Товариством з обмеженою відповідальністю «ЗДРАВОФАРМ» (код ЄДРПОУ 36458995) датою їх фактичного подання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" (код ЄДРПОУ 36458995) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4026 (чотири тисяча двадцять шість) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗДРАВОФАРМ" (код ЄДРПОУ 36458995) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393) судові витрати по сплаті судового збору в сумі в сумі 4026 (чотири тисяча двадцять шість) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.С.Мороко