Ухвала

від 23.10.2024 по справі 600/4119/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

23 жовтня 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/4119/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТЛАЙН Україна» про розгляд справи з викликом та повідомленням сторін, заявлене в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТЛАЙН Україна» до Головного управління ДПС у Чернівецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду позові Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТЛАЙН Україна» (далі позивач), просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Чернівецькій області від 27.05.2024 року №11113274/37931334 про підмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 18.04.2024 ТОВ «РЕСТЛАЙН УКРАЇНА»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «РЕСТЛАЙН УКРАЇНА» № 1 від 18.04.2024 датою її подання;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Чернівецькій області від 27.05.2024 року №11113275/37931334 про підмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 19.04.2024 ТОВ «РЕСТЛАЙН УКРАЇНА»;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну ТОВ «РЕСТЛАЙН УКРАЇНА» № 2 від 19.04.2024 датою її подання.

Позовну заяву підписано представником позивача адвокатом Кирилюк Т.А.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16.09.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

11.10.2024 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом та повідомленням сторін.

В обґрунтування вказаного клопотання наголошено на складності справи, значному обсягу та характеру доказів у справі, в тому числі потребу і бажання позивача особисто надати суду пояснення по справі та задати питання представнику відповідача.

Розглянувши подане клопотання , дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно частини 1 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Пунктом 20 частини 1 статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті (частина 2 статті 257 КАС України).

Таким чином, законодавець передбачив, що суд може при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження у відповідності до вимог пункту 7 частини 3 статті 257 КАС України при наявності обґрунтованого клопотання сторони, врахувати думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд звертає увагу, що вирішення питання про призначення справи за правилами спрощеного чи загального позовного провадження на стадії відкриття провадження у справі належить до повноважень лише суду, тобто незалежно від наявності клопотання позивача суд може призначити справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Так, частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, суд наголошує, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, законодавець лише зробив деякі винятки, вичерпний перелік яких зазначений у частині четвертій статті 257 КАС України.

З матеріалів справи видно, що позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС України у Чернівецькій області про підмову у реєстрації податкових накладних.

На переконання суду, така категорія справ не визначена у переліку частини 4 статті 257 КАС України, який забороняє розгляд деяких категорій справ за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Більше того, з метою як найшвидшого вирішення справи, оскільки спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ для яких пріоритетом є швидке вирішення справи, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи, суд вважає, що вказаний спір може бути розглянутий в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача про розгляд справи з викликом та повідомленням сторін задоволенню не підлягає.

Згідно частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

На переконання суду, характер спірних правовідносин не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки позивач по справі ставить перед судом питання правового характеру, а не встановлення відповідних фактів. Суду у межах цієї справи належить встановити, чи дотримано процедуру прийняття оскаржуваних рішень, і чи має це наслідком порушення прав позивачів.

При цьому, з огляду на предмет позову та характер правовідносин у розглядуваній справі, суд вважає, що немає явної необхідності у заслуховуванні пояснень учасників справи безпосередньо у судовому засідання, як і у виклику свідків.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі Axen v. Germany, заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд надає учасникам процесу у справі №600/4119/24-а належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог КАС України.

Зважаючи на відсутність необхідності виклику сторін для надання пояснень, з огляду на обставини справи, враховуючи положення статті 262 КАС України, суд не вбачає підстав для розгляду даної справи за з викликом та повідомленням сторін.

На підставі наведеного та керуючись статтями 241, 248, 256, 257, 262 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕСТЛАЙН Україна» про розгляд справи з викликом та повідомленням сторін відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Анісімов