Рішення

від 23.10.2024 по справі 758/11455/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/11455/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді - Якимець О. І.,

за участю секретаря судових засідань Карпишиної К. С.,

учасники справи не з`явились,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просить розірвати шлюб, який укладений між сторонами 05 жовтня 2007 року, який зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва та складено відповідний актовий запис №1214.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між сторонами склалися складні відносини, як у подружжя. Останнім часом проживають окремо, сімейні відносини припинені, спільне господарство не ведеться, кожен має своє особисте життя. Від шлюбних відносин у сторін народились донька 31 жовтня 2007 року та син 25 червня 2015 року. Просить позов задовольнити повністю у відповідності до ст. 110 Сімейного кодексу України.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає та просить такий задовольнити.

27 вересня 2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Позивач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без участі позивача та його представника.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились, хоча належним чином повідомлялись про дату, час та місце судового засідання, а тому з урахування поданих сторонами заяв, суд вирішив здійснювати розгляд справи у відсутності осіб, що не з`явились.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши її дійсні обставини, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 05 жовтня 2007 року сторони уклали шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві, про що зроблено відповідний актовий запис за № 1214, що підтверджено свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Від шлюбних відносин у сторін народились донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено копіями свідоцтв про народження, які містяться у матеріалах справи.

Таким чином, між сторонами виникли сімейні правовідносини та спір виник щодо відносин, які врегульовані нормами глави 11 (припинення шлюбу), зокрема статті 112 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Так, ч. 1 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

За таких обставин суд прийшов до переконання, що оскільки позов про розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а також враховуючи добровільність визнання відповідачем обставин, які стосуються вимоги про розірвання шлюбу, у відповідності до вимог ч.2 ст.112 Сімейного кодексу України, ч. 4 ст. 206 Цивільного процесуального кодексу України, суд прийшов до висновку, що формально існуючий шлюб необхідно розірвати, оскільки подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам одному із подружжя - позивачу, а відтак позов необхідно задовольнити повністю.

Разом із тим, суд застосовує спеціальну норму, які міститься у частині 2 статті 112 Сімейного кодексу України, беручи до уваги загальні норми права, на які посилалась позивач у позовній заяві, що містяться у ст. ст. 105, 110 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 142 цього Кодексу у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір за у сумі 1211,20 грн, згідно з квитанції, що міститься у матеріалах справи. Оскільки, розгляд справи по суті не здійснювався, що підтверджено матеріалами справи, суд прийшов переконання, що позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить у розмірі 605,60 грн. Разом із тим, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 139, 142, 206,259, 265, 273, Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05 жовтня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції м. Києва, про що складено відповідний актовий запис №1214.

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить у розмірі 605,60 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605,60 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя О. І. Якимець