Ухвала

від 18.10.2024 по справі 497/2476/24

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.10.2024

Справа № 497/2476/24

Провадження № 2-о/497/138/24

Ухвала

про залишення позовної заяви без руху

"18" жовтня 2024 р. суддя Болградського районного суду Одеської області Кравцова Алла Валентинівна, ознайомившись у приміщенні суду в м.Болград з матеріалами цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),

ВСТАНОВИЛА:

11.10.2024 року представник заявника звернувся до суду з вищевказаною заявою, проте вона не відповідає вимогам ст.175ч.3п.п.2,4-10 та ч.5ст.177 ЦПК України і підлягає залишенню без руху.

Так, з тексту заяви вбачається, що рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2011р. (спр.№2"б"/11) за заявою ОСОБА_1 до Болградського районного відділення РАЦС ГТУЮ в Одеській області був встановлений юридичний факт, а саме, - встановлений факт належності їй, заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повторного свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що було видане 15.11.2010р. Калчівською сільською радою Болградського району Одеської області, але на підставі цього рішення Болградський відділ державної РАЦС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) відмовив вносити зміни до актового запису заявниці через те, що, на її думку, у зазначеному рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області не зобов`язано це здійснити відповідний відділ РАЦС. До заяви копію цієї відмови не додано.

Відповідно до положень ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид не позовного цивільного судочинства, у порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав і інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, а, згідно зі ст.318 ЦПК України, у заяві має бути зазначено: 1) який саме факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. Таким чином, до заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини. Ч.3ст.294 ЦПК України регламентовано, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч.3ст.294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Порядок розгляду справ окремого провадження про встановлення фактів, що мають юридичне значення, - визначений главами 1 і 6 розділу IV ЦПК України.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч.1астина перша статті 293 ЦПК України).

Відповідно до п.5ч.2ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з ч.2ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Ч.3ст.294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Реєстрація місця проживання (перебування) особи - це внесена за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформація про місце проживання (перебування) особи (п.12ч.1ст.2 ЗУ "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні".

Таким чином, заяви про встановлення факту, що має юридичне значення для розгляду їх судом у порядку окремого провадження подаються до суду за місцем проживання (перебування) особи, якою подано заяву.

Наразі заявниця звернулася до Болградського районного суду Одеського області, однак в матеріалах доданих до позовної заяви міститься витяг з реєстру територіального громади за №2024/008213916 від 11.07.2024р., згідно якого заявниця зареєстрована за адресою, зазначеною у заяві - АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наближенням лінії фронту до деяких населених пунктів Донецької області та оголошенням примусової евакуації з них, Вища рада правосуддя змінила територіальну підсудність справ 4 судів.

Вища рада правосуддя 29 серпня 2024 року змінила територіальну підсудність справ чотирьох судів, що розташовані на території Донецької області - Дзержинського міського суду, Димитровського міського суду, Красноармійського міськрайонного суду (місто Покровськ) та Селидівського міського суду. Зазначене рішення ВРП набрало чинності з 2 вересня 2024р.

Про таке рішення ВРП проінформовано інтернет-виданням «Закон і Бізнес», а, як додавпояснив в.о.голови ДСА Максим Пампура, архівні та судові справи багатьох судів, розташованих в Донецькій області, а також найбільш цінне обладнання, вже евакуйовані на територію Дніпропетровської та Полтавської областей.

Голова Служби судової охорони Павло Малихін у свою чергу зазначив, що судова охорона з усіх чотирьох судів вже знята. 29 серпня 2024 року була знята охорона з Красноармійського міськрайонного суду. Співробітники ТУ ССО у Донецькій області здебільшого вже переведені у Полтавську область. Під охороною судових охоронців наразі залишаються лише вісім будівель судів, розташованих у Донецької області. Розгляд справ, раніше підсудних чотирьом зазначеним судам, запропоновано передати в суди, які знаходяться у місті Дніпро та у Дніпропетровській області.

Це рішення ВРП ухвалене згідно з поданням Голови Верховного Суду, та територіальну підсудність справ окремих судів Донецької області змінено з 2 вересня шляхом їх передачі: Дзержинського міського суду - Самарському районному суду м.Дніпропетровська; Димитровського міського суду - Бубушкінському районному суду м.Дніпропетровська; Красноармійського міськрайонного суду - Заводському районному суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області; Селидівського міського суду - Кіровському районному суду м.Дніпропетровська.

Відповідно, судді вказаних судів будуть відряджені за поаднням Вищої кваліфікаційної комісії суддів до установ, яким передаються ці справи.

Ст.1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено, що громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, і яку змусили залишити або покинути своє місце проживання обставини в результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру - є внутрішньо переміщеною особою. Обставинами, які змусили залишити або покинути своє місце проживання особу - вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення. Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті.

А, ст.ст.2,3,4,4-1 цього Закону задекларовано, що Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні. Громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, за обставин, визначених у статті 1 цього Закону, має право на захист від примусового внутрішнього переміщення або примусового повернення на покинуте місце проживання.

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення. Для отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи така особа звертається із заявою до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма заяви затверджується центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну. Заява подається внутрішньо переміщеною особою, у тому числі неповнолітніми дітьми, особисто, а малолітніми дітьми, недієздатними особами або особами, дієздатність яких обмежено, - через законного представника (далі - заявник). Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників, таку заяву може подати її родич (баба, дід, прабаба, прадід, повнолітні брат або сестра, тітка, дядько) або вітчим, мачуха, у яких проживає (перебуває) дитина. Від імені малолітньої дитини, яка прибула без супроводження законних представників або осіб, зазначених в абзаці другому цієї частини, таку заяву подає представник органу опіки та піклування за місцем перебування такої дитини. Від імені дитини, влаштованої до дитячого закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту дітей на повне державне забезпечення, таку заяву подає керівник відповідного закладу. Заява підписується заявником або особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому цієї частини, яка дає згоду на обробку, використання, зберігання його персональних даних та персональних даних особи, від імені якої подається заява. Студенти, які здобували певний освітньо-кваліфікаційний рівень та мали реєстрацію місця проживання в гуртожитках, після зняття з реєстрації мають право на отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи у випадку, якщо не бажають повернутися до попереднього місця проживання через обставини, зазначені у статті 1 цього Закону. Разом з заявою заявник подає документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, або свідоцтво про народження дитини. В разі наявності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або рішення про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, підписане керівником уповноваженого органу, видається заявнику в день подання заяви. В разі відсутності в документі, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або документі, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус, відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, заявник надає докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, на день виникнення обставин, що спричинили внутрішнє переміщення, визначених статтею 1 цього Закону (військовий квиток з відомостями про проходження військової служби, трудова книжка із записами про здійснення трудової діяльності (за наявності), документ, що підтверджує право власності на рухоме або нерухоме майно, свідоцтво про базову загальну середню освіту, атестат про повну загальну середню освіту, документи про професійно-технічну освіту, документ про вищу освіту (науковий ступінь), довідку з місця навчання, рішення районної, районної у місті Києві чи Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської чи районної у місті ради про влаштування дитини до дитячого закладу, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, встановлення опіки чи піклування, медичні документи, фотографії, відеозаписи тощо). У передбаченому абзацом третім цієї частини випадку уповноважений орган, визначений частиною третьою цієї статті, зобов`язаний розглянути заяву про отримання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи протягом 15 робочих днів та прийняти рішення про видачу заявнику довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи або про відмову у видачі довідки з обов`язковим зазначенням підстави відмови, яке підписується керівником цього органу. В разі подання заяви законним представником особи додатково подаються: документ, що посвідчує особу законного представника; документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі); в разі необхідності - свідоцтво про народження дитини. В разі подання заяви особою, зазначеною в абзацах другому - четвертому частини четвертої цієї статті, додатково подаються: документ, що посвідчує особу заявника; документи, що підтверджують родинні стосунки між дитиною і заявником; документ, що підтверджує повноваження представника органу опіки та піклування або керівника дитячого закладу, закладу охорони здоров`я або закладу соціального захисту дітей, у якому дитина перебуває на повному державному забезпеченні, та документ, що підтверджує факт зарахування дитини до цього закладу. Порядок збирання та оброблення даних, оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та форма її зразка затверджуються Кабінетом Міністрів України. Заявнику може бути відмовлено у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, якщо: 1) відсутні обставини, що спричинили внутрішнє переміщення, визначені у статті 1 цього Закону; 2) у державних органів наявні відомості про подання завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки; 3) заявник втратив документи, що посвідчують його особу, до їх відновлення; 4) у заявника немає відмітки про реєстрацію місця проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, та відсутні докази, що підтверджують факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення, визначені частиною сьомою цієї статті; докази, надані заявником для підтвердження факту проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення у зв`язку з обставинами, визначеними у статті 1 цього Закону, не доводять факту проживання заявника на території зазначеної адміністративно-територіальної одиниці. Особа має право звернутися із заявою повторно, якщо у неї з`явилися підстави, визначені у статті 1 цього Закону, або усунуті підстави для відмови у видачі довідки, передбачені цією статтею, чи оскаржити рішення про відмову у видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи до суду. У разі втрати або псування довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи замість неї безоплатно видається дублікат. З метою обліку таких осіб створюється Єдина інформаційна база даних про внутрішньо переміщених осіб.

Таким чином, заявниця, якщо має бажання, може набути статусу тимчасово внутрішньо переміщеної особи, та зареєструвати своє місце перебування у Болградському районі для набуття процесуальної можливості звернення до Болградського районного суду Одеської області з заявою у порядку окремого провадження.

Крім того, з заяви представника ОСОБА_1 вбачається, що питання, з яким вона звертається до суду - вже розглянуте іншим судом - рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.02.2011р. (спр.№2"б"/11) за заявою ОСОБА_1 до Болградського районного відділення РАЦС ГТУЮ в Одеській області - яким був встановлений юридичний факт, а саме, - встановлений факт належності їй, заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - повторного свідоцтва про народження на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що було видане 15.11.2010р. Калчівською сільською радою Болградського району Одеської області, але на підставі цього рішення, стверджується у заяві, - Болградський відділ державної РАЦС у Болградському районі Одеської області Південного МУ МЮ (м.Одеса) відмовив вносити зміни до актового запису заявниці через те, що, на її думку, у зазначеному рішенні Красноармійського міськрайонного суду Донецької області не зобов`язано це здійснити відповідний відділ РАЦС.

Однак, цивільно-процесуальний Закон містить правові норми, якими заявниця не скористалася.

Так, ст.ст.270 і 271 ЦПК України регламентовано, що "Суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. 3. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. 4. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. 5. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено". Крім того, "За заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. 2. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання. 3. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення. 4. Про роз`яснення або відмову у роз`ясненні судового рішення суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено".

Таким чином, заявниця не позбавлена можливості звернутися до суду, який ухвалив зазначене у заяві рішення з проханням ухвалити додаткове рішення або роз`яснити порядок виконання ухваленого судового рішення.

Однак, у зв`язку з вищевказаними змінами територіальної підсудності справ окремих судів Донецької області з 02 вересня 2024р., а саме - шляхом передачі усіх справ з Красноармійського міськрайонного суду - Заводському районному суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області - заявниця може звернутися для вирішення свого питання в межах справи №2"б"/11 з відповідними заявами - на власний розсуд - до Заводського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Крім того, Порядок внесення змін до записів актів громадянського стану передбачений законом «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010 та правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання. Вказані норми передбачають, що внесення змін у записи актів громадянського стану за наявності достатніх підстав і при відсутності спору між заінтересованими особами провадяться органами реєстрації актів громадянського стану. Відмова органів реєстрації актів громадянського стану виправити або змінити запис може бути оскаржена до суду.

ВС Постановою від 08 грудня 2021 року у справі №464/6696/20 зазначив, що "Відповідно до стст.4, 26 закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 1.07.2010 (в редакції закону від 12.02.2015 №191-VІІІ) органи державної реєстрації актів цивільного стану (центральний орган, відділи державної реєстрації актів цивільного стану головних управлінь юстиції в областях, районних у містах, міськрайонних управлінь юстиції належать до органів виконавчої влади. Дії або бездіяльність працівника органу державної реєстрації актів цивільного стану можуть бути оскаржені до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану, Міністерства закордонних справ та/або до суду".

До заяви ОСОБА_1 та її представника копія такої відмови не додана, а тому не вбачається предмету і підстави звернення до суду за захистом порушених або невизнаних прав.

Крім того, станом на теперішній час, заявницею не надано належних доказів того, що вона проживає (перебуває) на території, яка відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Болградського районного суду Одеської області. Зазначений недолік, у свою чергу, позбавляє суд можливості визначити підсудність даної заяви, згідно ст. 316 ЦПК України та відкрити провадження у справі.

Так, ч.1ст.29 ЦК України визначає, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до абзацу 5 ст. 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

Подана заява не відповідає вищенаведеним нормам закону, адже, відповідно до ст.175 ЦПК України, в заяві обовязково зазначаються відомості про вжиття заходів осудового врегулювання спору (питання), якщо такі здійснювалися, у тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Відповідно до абзацу першого п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року, вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви мають відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. В разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Так, заява має містити посилання як на предмет, так і на підстави звернення до суду, а також - посилання на спроби і способи вирішення питання у досудовому порядку, зазначення порушеного права, яке підлягає захисту у судовому порядку, докази чи посилання на них на підтвердження вимог.

Однак заявник, звернувшись до суду з вищевказаною заявою про встановлення факту, належності правовстановлюючих документів особі, не надала доказів вирішення питання у досудовому порядку.

Крім того, не зрозуміло, з якою метою заявнику потрібно встановлювати цей факт і яка саме організація, установа не визнає цього факту, оскільки письмових доказів щодо відмови йом у здійснення ним своїх прав будь-якою організацією, установою чи підприємством до заяви не додано.

Встановивши відсутність усіх вище перелічених складових для відкриття провадження, суд дійшов висновку, що позовна заява містить певні недоліки, які позивачем можуть бути усунені для відкриття провадження у справі і її розгляду у розумні строки на підставі доказів і відомостей, достатніх для ухвалення судом повного, об`єктивного і справедливого рішення.

Відповідно до ч.1ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст.175,177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позову.

Тому, керуючись ст. ст.95,175,177, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Залишити без руху заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа - Болградський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса).

Запропонувати заявнику усунути недоліки у строк, не пізніше 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали, надавши суду належно оформлену заяву чи уточнення до неї, та усі необхідні докази та клопотання на розсуд заявника для підтвердження вимог заяви.

Роз`яснити заявнику, що, в разі своєчасного невиконання вищезазначених недоліків заяви, вона буде вважатися неподаною та повернута заявнику, що не перешкоджатиме зверненню з нею до суду удруге після усунення її недоліків.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Кравцова