Постанова

від 22.10.2024 по справі 160/9536/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 160/9536/24Суддя І інстанції Юрков Е.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Дніпровської митниці

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «НТС-ПАРТНЕР» до Дніпровської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товару, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» звернулось з вищевказаним позовом до суду в якому просило визнати протиправним та скасувати прийняте Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів від 28.03.24 № UA110050/2024/000050/1.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при розмитнені товару відповідач застосував резервний метод визначення митної вартості товарів, при цьому не довів неможливість використання основного, оскільки надані позивачем документи свідчать, що відомості про заявлену митну вартість товару є об`єктивними, такими, що піддаються обчисленню та підтверджуються документально, у зв`язку із чим просить суд скасувати вказане рішення про коригування митної вартості товару.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі Дніпровська митниця посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати вказане рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що у спірних правовідносинах у відповідача виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої позивачем митної вартості товару. За фактичними обставинами справи відповідач мав обґрунтовані підстави для витребування додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість товару. Декларант мав право надати відповідні додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів та пояснення щодо виявлених розбіжностей та невідповідностей в документах як під час консультацій з митним органом, так і під час дії гарантійних зобов`язань, проте наданим законодавством правом він не скористався.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» просить відмовити у її задоволенні та залити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 04.03.2021 року між ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» (покупець) та компанією LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD (Китай) (продавець) укладений контракт №266/Е, за яким продавець продає, а покупець купує «посуд столовий фарфоровий глазурований: салатники, тарілки, виробник - LINYI JINGHUA CERAMICS CO, LTD, CN», ціна асортимент, кількість й умови поставки вказані у комерційному рахунку, який є невід`ємною частиною контракту.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару під час проведення митного контролю та митного оформлення позивачем разом з МД №24UA110050001361U0 від 25.03.2024 із зазначенням митної вартості товарів в сумі 28 781,40 долари США, на рівні 1,4110 долари США/кг, надано наступні документи:

1) зовнішньоекономічний контракт від 04.03.2021 № 266/Е;

2) специфікація від 22.12.2023 № 8;

3) рахунок (інвойс) від 22.12.2023 № JHX230921;

4) банківське платіжне доручення SWIFT від 30.01.2024 № 240130CRDE0068;

5) висновок експерта від 25.03.2024 № М-74/1;

6) рахунки перевізника від 14.03.2024 № 303;

7) довідка перевізника від 14.03.2024 № 029/2/234;

8) митна декларація країни відправлення від 29.12.2023 № 421320230000261999.

У ході проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, митницею були виявлені розбіжності у поданих документах, що стало підставою для запиту додаткових документів, для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Відповідачем надіслано позивачу електронне повідомлення про необхідність надати (за наявності) додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, з відповідним обґрунтуванням вищезазначених підстав для запиту додаткових документів, а саме: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Крім зазначеного, вказаними електронними повідомленнями, відповідно до п.6. ст.53 МКУ, декларанта позивача попереджено про те, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої митної вартості товару.

У відповідь на повідомлення відповідача декларантом надано лист №б/н від 28.03.2024, якими повідомлено, що декларантом надано всі необхідні наявні документи, які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення, надати не має можливості.

28.03.2024 відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000050/1, за яким митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 3,1400 долари США/кг та у якому вказано про застосування другорядного методу визначення митної вартості - резервного.

28.03.2024 у зв`язку із незгодою із Рішенням MB № UA110050/2024/000050/1 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України позивачем подана нова митна декларація № 24UA110050001488U0, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 572 655, 21 грн. (мито 178 954, 75 грн., ПДВ 393 700, 46 грн.).

Обставини прийняття вказаного рішення:

1. Коносамент та копія митної декларації країни відправлення надано без перекладів;

2. Відповідно до електронного інвойсу ЕМД, декларантом заявлено торгівельну марку товару «INTEROS». У комерційних та товаросупровідних документах наданих митному органу, наявних в графі №44 ЕМД, відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів;

3. Відповідно до п.4.1 Контракту якість кожного виду товару підтверджується Продавцем у сертифікаті якості. При цьому, документи від виробника, що містять відомості про детальні якісні характеристики товару, що мають вплив на його вартість, до митного контролю не надано.

У сертифікаті якості б/н від 22.12.2023, наданому виробником, відсутні дані щодо якості товару, наявне тільки твердження від виробника що якість товару відповідає умовам Контракту. За формою та зміст сертифікаті якості б/н від 22.12.2023 суперечить загально прийнятим стандартам.

4. Для підтвердження оплати за товар по інвойсу від 22.12.2023 № JHX230921 декларантом надано банківський платіжний документ, що стосується товару, від 24.12.2023 SWIFT № 240130CRDE0068 на суму 28 781,40 дол.США.

Наданий банківський платіжний документ не завірені банківською установою та оформлений без дотримання вимог Положення про порядок виконання надавачами платіжних послуг платіжних інструкцій в іноземній валюті та банківських металах, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2008 року № 216. А саме: вищезазначена Платіжна інструкція не містить підпис(и) (власноручний(і)/електронний(і)) відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має(ють) право розпоряджатися рахунком.

5. Прайс-лист від 21.12.2023 № б/н компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA містить цінову інформацію виключно на асортимент товарів (15 артикулів) та умови поставки товару FOB QINGDAO Китай, які декларуються за ЕМД та зазначені в специфікації від 22.12.2023 № 8 до Контракту й рахунку-фактурі від 22.12.2023 № JHX230921 на асортимент товарів (15 артикулів).

Наданий декларантом прайс-лист має суб`єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, адже містить виключно перелік товарів, заявлених за ЕМД та конкретні умови поставки FOB QINGDAO та за формою та змістом повторюючи специфікацію № 8 від 22.12.2023 до Контракту, що не відповідає вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

6. Відповідно до відомостей документів, наданих декларантом до митного оформлення, поставка оцінюваного товару здійснюється на комерційних умовах поставки FOB QINGDAO (Китай), згідно Інкотермс 2020.

Транспортна складова заявленою митної вартості товарів не підтверджена документально.

7. В графі 44 ЕМД відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг. Завірені скановані копії цих документів митному органу не надано.

8. Відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 29.12.2023 № 421320230000261999 та телекс-релізу від 04.01.2024 № ZH231200319 наявне посилання на номер накладної № 234547815 рейсу 352W судна MANCHESTER MAERSK, яка до митного контролю не надано.

9. Відповідно до розділу «Розрахунок» ЕМД декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування, навантаження та ТЕО 190 060,22 грн., які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно-експедиційних витрат по поставці товару.

10. Відповідно до висновку експерта Дніпропетровської ТПП від 25.03.2024 № M-74/12 за результатом проведеного маркетингового аналізу зроблено висновок, що ринкова вартість товару на умовах FOB QINGDAO Китай становить 36 984,10 дол.США, однак експертом не здійснено ніяких розрахунків та не приведено значень витрат на доставку товару до кордону України, а лише наведено значення вартості кожної позиції товару у таблиці.

Не погодившись із зазначеним рішенням про коригування митної вартості товару позивач звернувся з цим позовом до суду.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

На момент прийняття оспорюваних рішень про коригування митної вартості товару зазначені обставини не існували.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.58 Митного кодексу України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

Підставою для виникнення сумнівів митного органу щодо митної вартості товару стали розбіжності які місять в наданих документах.

Відповідно до статті 361 Митного кодексу України з метою запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю. При цьому, управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Цілями застосування системи управління ризиками є, зокрема: запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи; забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об`єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику); прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Митний орган при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, має діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Спростовуючи доводи митного органу, що в графі 44 ЕМД відсутнє посилання на реквізити банківських платіжних документів, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг, як і доводи стосовно того, що в розділі «Розрахунок» ЕМД декларантом включені обов`язкові складові митної вартості - витрати на транспортування, навантаження та ТЕО 190 060,22 грн., які не піддаються обчисленню за наданими документами щодо транспортно-експедиційних витрат по поставці товару суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Виявлені недоліки банківському платіжному документі не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки вказаний документи підтверджує оплату позивачем за товар в повному обсязі.

Відповідачем не наведено належного обґрунтування невідповідності прайс-листа б/н від 21.12.2023 компанії LINYI JINGHUA CERAMICS CO. LTD CHINA вимогам п. 2 ч. 2 ст. 52 МКУ.

На підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» до митного оформлення було надано, зокрема документи із зазначенням відомостей щодо вартості перевезення товарів в розмірі 254 039,92 грн. отримані від перевізників ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» (ІКЮО 32900867), а саме: рахунок на оплату про надання транспортно-експедиційних послуг №303 від 14.03.2024, довідка про транспортні витрати від 14.03.2024 вих. № 029/2/234.

Також, згідно довідки про транспортні витрати ТОВ «Інтернешнл карго сервіс ейч.ді» (ІКЮО 32900867) від 14.03.2024 вих. № 029/2/234 підтверджено, що Морський Фрахт контейнерів MSKU9414898 за межами митної території України: Циндао, Китай - Гданськ, Польща складає - 104 727,06 грн. без ПДВ. Навантажувально-розвантажувальні роботи за межами території України, складають - 31 030,24 грн. Без ПДВ. Міжнародне перевезення вантажів залізничним транспортом, по маршруту: Гданськ - Пункт переходу "Мостиська", складає - 54 302,92 грн. Без ПДВ. Організація доставки вантажів залізничним транспортом на території України, по маршруту: Пункт переходу «Мостиська» - Новомосковськ, Україна складає - 54 302,92 грн. Без ПДВ. Автоперевезення за маршрутом м. Новомосковськ, вул. Північна, 1А - м. Новомосковськ, вул. Гетьманська 255, 40-фут. копт., складає - 6 767,69 грн. з ПДВ. Експедиторська винагорода (на території України), складає - 2 909,09 грн. з ПДВ.

З приводу ненадання перекладу коносаменту та копії митної декларації країни відправлення суд першої інстанції вірно зазначив, що наведені документи, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документами, які підтверджують митну вартість товарів. Крім того в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу, умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Отже, фактична оплата або не оплата за отриманий позивачем товар не впливає на його митну вартість.

З приводу відсутності доказів на підтвердження заявленої торгової марки «NTEROS» суд вірно зазначив, що товар позивача випущений у вільний обіг із перевіркою та підтвердженням всіх заявлених відомостей, в тому числі, щодо торгової марки.

До розмитнення за митною декларацією № 24UA110050001361U0 був заявлений товар торгової марки «INTEROS», так само як за оформленою на підставі оскаржуваного рішення митною декларацією № 24UA110050001488U0 у вільний обіг випущений товар торгової марки «INTEROS» при цьому якщо б відомості про торгову марку не підтверджувались документами, то відповідач мав відмовити у митному оформленні.

З приводу доводів митного органу, що у сертифікаті якості б/н від 22.12.2023, наданому виробником, відсутні дані щодо якості товару, наявне тільки твердження від виробника що якість товару відповідає умовам Контракту та суперечить загально прийнятим стандартам, суд вірно вказав, що наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже відсутність даних щодо якості товару не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.

Також митним органом зазначено, що відповідно до відомостей декларації країни відправлення від 29.12.2023 № 421320230000261999 та телекс-релізу від 04.01.2024 № ZH231200319 наявне посилання на номер накладної № 234547815 рейсу 352W судна MANCHESTER MAERSK, яка до митного контролю не надано.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України необхідною умовою для використання цього документу як такого, що підтверджує митну вартість товарів, є наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявність ознак підробок або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари у документах, що перелічені у ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

В межах даної справи такими документами є: специфікація від 22.12.2023 № 8; рахунок (інвойс) від 22.12.2023 № JHX230921; банківське платіжне доручення SWIFT від 30.01.2024 № 240130CRDE0068; висновок експерта від 25.03.2024 № М-74/1; рахунки перевізника від 14.03.2024 № 303; довідка перевізника від 14.03.2024 № 029/2/234.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що недоліки зазначені в митній декларації країни відправлення від 29.12.2023 № 421320230000261999 та телекс-релізу від 04.01.2024 № ZH231200319 та ненадання накладної № 234547815 рейсу 352W судна MANCHESTER MAERSK не є підставою для відмови у митному оформлені товару за ціною контракту та доданих до нього документів.

Стосовно твердження відповідача, що рівень визнаної висновками експерта Дніпропетровської ТПП: від 25.03.2024 № M-74/12 ринкової вартості оцінюваного товару не може бути належним підтвердженням заявленої декларантом митної вартості товару, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» цілями та завданнями торгово-промислових палат зокрема є надання довідково-інформаційних послуг, основних відомостей, що не є комерційною таємницею, про діяльність українських підприємців і підприємців зарубіжних країн згідно з національним законодавством, сприяння поширенню, зокрема через засоби масової інформації, знань про економіку і науково-технічні досягнення, законодавство, звичаї та правила торгівлі в Україні і зарубіжних країнах, можливості зовнішньоекономічного співробітництва українських підприємців.

Відповідно до статті 11 вищезазначеного закону торгово-промислові палати України мають право у тому числі проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України.

В силу Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227, Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України.

Згідно із приписами частини 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб`єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.

Статтею 6 Указу Президента України «Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів» № 475/94 від 25.08.1994 року, встановлено, що при здійсненні суб`єктами підприємницької діяльності України експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника контактні (зовнішньоторговельні) ціни мають відповідати цінам, що склалися чи складатимуться на відповідний товар на ринку експорту чи імпорту на момент здійснення експортної, імпортної операції.

З аналізу наведених вище норм права слідує, що ціна імпортованого товару повинна відповідати цінам, що склалися на ринку експорту на ідентичний або аналогічний товар, тобто на товар, який є однаковим або подібним за характеристиками, торговельною маркою, артикулом та має однакову собівартість виробництва.

У зазначених висновках експерта Дніпропетровської ТПП проаналізована ринкова вартість товару на ринку експорту, використовувалась відповідна нормативно-законодавча база, зокрема, «Міжнародні стандарти оцінки» та проведено аналіз цінової інформації ринку з використанням загальнодоступної інформації з Інтернету.

Верховним Судом з аналогічних правовідносин викладено наступний правовий висновок у постанові від 06.11.2018 року у справі № 810/2593/15: «Стосовно експертного висновку Київської обласної торгово-промислової палати, враховано, що за правилами статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов`язковими для застосування на всій території України. Крім того, у разі сумніву у відповідному експертному висновку, митниця мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України»), однак таке своє право не реалізувала. Отже, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають встановленим фактичним обставинам справи».

Отже, подані декларантом до митного органу документи у своїй сукупності підтверджують заявлену товариством митну вартість та її складові частини, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Обставина про наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за резервним методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками з об`єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.

Водночас, ціна є грошовим вираженням лише у разі коли існує рівновага між попитом та пропозицією. В інших випадках коливання цін спричиняються не вартістю, а іншими причинами.

Отже, факт наявності в автоматизованій системі митного органу інформації, що товар, який задекларовано позивачем, розмитнювався ним раніше чи іншими особами за значно вищою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що доводи, які зазначені відповідачем у рішенні про коригування митної вартості, не є підставою для коригування митної вартості товару, оскільки в документах відсутні розбіжності, або явні ознаки підробки. Не надано доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. У відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Також митний орган не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за договором щодо подібних (аналогічних) товарів.

Таким чином, ненадання декларантом всіх запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом коригування митної вартості.

Зазначені обставини спростовують висновки митного органу щодо сумнівів у визначеній митній вартості товару, на що вірно звернув увагу суд першої інстанції.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність відмови митним органом позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, враховуючи що відповідачем не було зазначено, які саме складові митної вартості є не підтвердженими, за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані ним для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування відповідачем переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, а подані товариством документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно були застосовані норми матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дніпровської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.

В повному обсязі постанова складена 22 жовтня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун