Постанова

від 23.10.2024 по справі 420/32991/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/32991/23

Перша інстанція: суддя Стефанов С.О.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді - доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві та Державної податкової служби України на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом адвоката Босонченко Олени Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНДІКАТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року адвокат Босонченко О.М., яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНДІКАТ» (далі ТОВ «АГРОСІНДІКАТ») звернулася до суду першої інстанції з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС у м. Києві), Державної податкової служби України (далі ДПС України), в якому просила:

1) визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної

-№ 9301087/36769908 від 04.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.02.2022;

-№ 9301102/36769908 від 04.08.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 02.02.2022;

2) зобов`язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні №1 від 03.02.2022 та №2 від 02.02.2022, датою їх подання.

Також у позовній заяві ставилося питання про стягнення на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» судових витрат.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 січня 2024 року, ухваленим за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, позов ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» - задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення комісії ГУ ДПС у м. Києві про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.08.2023 № 9301087/36769908 та № 9301102/36769908.

Зобов`язав ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні №1 від 03.02.2022 та №2 від 02.02.2022, датою їх подання.

Суд стягнув з ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» судовий збір в розмірі 2684 грн., за рахунок бюджетних асигнувань.

Також, суд стягнув з ДПС України на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» судовий збір в розмірі 2684 грн.

29.01.2024 до суду першої інстанції від адвоката Босонченко О.М, в інтересах ТОВ «АГРОСІНДІКАТ», надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ГУ ДПС у місті Києві та Державної податкової служби України на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Обґрунтовуючи суму заявленого гонорару, адвокат указала, що відповідно до пункту 4.1 Договору про надання правової допомоги сторонами узгоджено, що розмір винагороди є фіксованим та складає 20 000 грн.

На підтвердження понесених витрат до заяви адвокат надала до суду копію договору про надання правової допомоги № 20/11-23, ордер про надання правничої допомоги серії ВА №1066799 від 27.11.2023, акт приймання-передачі наданих послуг №25/01-24 від 25.01.2024.

Додатковим рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року заява адвоката Босонченко О.М, в інтересах ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» - задоволена частково.

Суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1 500 грн.

Також суд стягнув за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» суму судових витрат на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 1 500 грн.

Частково задовольняючи заяву адвоката Босонченко О.М про стягнення на користь ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» витрати на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції врахував складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг, ціну позову та дійшов висновку, що обґрунтованим та пропорційним до предмета спору є гонорар в загальній сумі 3 000 грн.

Не погоджуючись з додатковим рішенням, ГУ ДПС у місті Києві та ДПС України подали апеляційні скарги, в яких, посилаються на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного та незаконного вирішення справи.

Доводи апеляційних скарг дублюють один одного, а в прохальній частині скаржники просять додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, про відмову у задоволені заяви про стягнення на користь позивача витрати на правову допомогу в повному обсязі.

Зокрема, в апеляційних скаргах скаржники указують на те, що суд першої інстанції підійшов до розгляду справи однобоко, не з`ясував всі обставини справи, не дослідив та не врахував наявні в матеріалах справи докази.

Як указують скаржники, для вирішення спірного питання важливим є розуміння принципу співмірності.

Скаржники покликаються на постанову Верховного Суду у справі №753/15683/15, в якій суд виснував, що поданий договір про юридичні послуги з адвокатським об`єднанням, меморіальний ордер, опис наданих послуг і додаткових витрат та акт приймання виконаної роботи не є безумовною підставою для відшкодування судових витрат у зазначеному в заяві розмірі, оскільки такий розмір не відповідає критерію розумної необхідності.

ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» не скористалось своїм процесуальним правом подання відзиву на апеляційні скарги.

Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість додаткового рішення в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частин 1 та 3 статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

За правилами статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Положення статті 59 Конституції України закріплюють, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.12.2012 № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пункт 9 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VІ встановлює, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону № 5076-VI інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Частини 1 та 2 статті 30 Закону № 5076-VI встановлюють, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Колегія суддів враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21, зауважила на тому, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Пункт 1 частини 3 статті 132 КАС України визначає, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наведене свідчить, що норми КАС України передбачають такі критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Скаржники, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у справі №753/15683/15, зазначають, що поданий договір про юридичні послуги, ордер та акт приймання виконаних робіт не є безумовною підставою для відшкодування судових витрат у зазначеному в заяві розмірі, оскільки такий розмір не відповідає критерію розумної необхідності.

Відповідаючи на доводи скаржників колегія суддів зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що 20.11.2023 ТОВ «АГРОСІНДІКАТ», в особі директора Поркула В.В. в подальшому «Клієнт», з однієї сторони, та Адвокат Босонченко О.М., яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 00359, виданого Радою адвокатів Кіровоградської області 20.06.2019 (далі - Виконавець), з іншої сторони, уклали Договір про надання правової допомоги № 20/11-23.

Як випливає з пункту 1.1. Договору, Виконавець зобов`язується усіма законними способами захищати права і законні інтереси, надавати усі види правової допомоги під час представництва інтересів Клієнта щодо визнання протиправними та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкових накладних №9301102/36769908 від 04.08.2023, №9301087/36769908 від 04.08.2023 та зобов`язання вчинити певні дії, в тому числі у судах всіх інстанцій, в обсязі та на умовах, встановлених у цьому Договорі та додаткових угодах до нього, в межах чинного законодавства України, - а Клієнт зобов`язаний оплатити всі види правової допомоги Виконавця та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Відповідно до пункту 4.1. Договору винагорода Виконавця за надання правової допомоги (гонорар) є фіксованим на становить 20 000 грн. з розрахунку 10 000 грн. щодо оскарження одного рішення податкового органу. Вказана сума винагороди передбачає підготовку та подання документів по суті справи, процесуальних документів та супровід Клієнта в суді першої та апеляційної інстанції у судовій справі.

Пункт 4.4. Договору визначає, що гонорар підлягає сплаті протягом 30 банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції та підписання Сторонами відповідного Акту приймання-передачі наданих послуг щодо захисті інтересів в суді першої інстанції.

25.01.2024 сторони склали Акт №25/01-24 приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги.

За змістом даного акта Виконавець адвокат Босонченко О.М. на підставі Договору №20/11-23 від 20.11.2023, в межах судової справи №420/32991/23, виконала наступні роботи:

-збирання доказів, необхідних для підготовки адміністративного позову, аналіз зібраних доказів (вартість за 1 годину - 2000 грн, кількість годин 2 години, загальна вартість 4000 грн.);

-аналіз актуальної судової практики з аналогічних питань та формування правової позиції (вартість за 1 годину - 2000 грн, кількість годин 2 години, загальна вартість 4000 грн.);

-підготовка адміністративного позову та формування додатків до позову (вартість за 1 годину - 2000 грн, кількість годин 6 години, загальна вартість 12000 грн.);

Загальна вартість робіт (послуг) склала 20 000 грн.

Клієнт претензій по об`єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених ГУ ДПС у м. Києві та ДПС України в основу апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків

Висновуючи з того, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, колегія суддів установила, що справа, яка є предметом даного розглядуй, відноситься до справ незначної складності, розглядалася судом у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, на підставі наявних в неї доказів.

Понад те, колегія суддів звертає увагу, що справи, цієї категорії, є розповсюдженими, з приводу їх вирішення існує послідовна та усталена практика Верховного Суду.

Також колегія суддів бере до уваги, що предмет спору, в цій справі, не є складним та не потребує вивчення великого нормативних актів, а відтак сума, вказана адвокатом за складання процесуальних документів, не відповідає критерію розумності, виходячи також з фінансового стану обох сторін.

Дослідивши матеріали справи, а також додані до заяви документи, взявши до уваги рівень складності правовідносин у справі, зміст, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду документів, їх значення для спору, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дослідивши складність справи, виконаний представником обсяг послуг та виконаних робіт, обґрунтовано зменшив суму гонорару, з чим, власне і погодився позивач та його представник, позаяк не оскаржили додаткове рішення.

Колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, в якій суд дійшов висновку про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на правову допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості і верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним, враховуючи такі критерії як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторін.

З огляду на викладене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають частковій компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

З приводу аргументів скаржників, слід зазначити, що у справі «Stankiewicz v. Poland» (заява № 46917/99) ЄСПЛ дійшов висновку, що відмова національних судів у відшкодуванні заявникам судових витрат, понесених в ході адміністративного провадження, в якому вони оскаржували накладення державною інспекцією з праці штрафів і за результатами якого вони домоглися скасування цих рішень як необґрунтованих, становило порушення їхнього права на доступ до суду, і тому порушення пункту 1 статті 6 Конвенції незалежно від сум цих витрат. Водночас витрати не мають бути понесені безвідповідально чи без належного обґрунтування.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у правомірності висновку суду першої інстанції, скаржники в апеляційній скарзі не навели.

Будь-яких інших обставин, які б підтверджували безпідставність висновку суду першої інстанції про часткове задоволення заяви про відшкодування витрат ТОВ «АГРОСІНДІКАТ» на правничу допомогу, суд апеляційної інстанцій не встановив.

Статтею 316 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 252, 308, 311, 315, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення.

Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2024 року у справі за позовом адвоката Босонченко Олени Миколаївни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОСІНДІКАТ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 23.10.2024.