ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/29032/23
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
21 жовтня 2024 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Василенко Я.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправними дій,-
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 закрито провадження у справі.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену ухвалу суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права, постановити нову ухвалу, якою направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України апелянтом подано апеляційну скаргу, однак, не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за подачу апеляційної скарги та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи фактичні обставини справи, суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, оскільки вона не відповідає вимогам встановленим статтею 296 КАС України, а саме до апеляційної скарги не додано докази, що підтверджують сплату апелянтом судового збору та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
В свою чергу, суд зазначає, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється у таких розмірах: за подання до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2024 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» становив 3 028 грн., отже ОСОБА_1 повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 3 028 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA638999980313171206081026007, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: 101; (ЄДРПОУ/РНОКПП апелянта); за розгляд апеляційної скарги (назва апелянта); Шостий апеляційний адміністративний суд; справа № (номер судової справи).
Щодо звільнення скаржника від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», суд зазначає наступне.
Так, п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) передбачено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст вказаної норми вказує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди заявлену в адміністративному судочинстві обов`язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об`єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 05.03.2020 у справі № 597/664/18, від 26.01.2023 у справі № 500/6796/21.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 оскаржуються протиправні дії України щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача. При цьому, вимог про відшкодування шкоди у межах даного позову позивачем заявлено не було.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач оскаржує ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у справі, а тому на нього покладено обов`язок із сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу суду в розмірі, встановленому Закон № 3674-VI.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 26.06.2018 у справі №215/3703/16-а та від 29.05.2020 у справі № 640/511/19.
Враховуючи викладене, підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону № 3674-VI відсутні.
Щодо підстав для звільнення скаржника від сплати судового збору як учасника бойових дій, необхідно зазначити наступне.
Пільги щодо сплати судового збору визначено ч. 1 ст.5 Закону №3674-VI.
Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, що встановлено пунктом 13 частини 1 статті 5 Закону №3674-VI .
Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII від 22.10.1993 (далі - Закон № 3551-ХІІ).
Згідно ст. 22 Закону № 3551-XII особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 вказаного Закону.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17 зазначила, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст.12, 22 Закону № 3551-XII.
Отже, аналіз п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності з ч. 2 ст.22 Закону № 3551-ХІІ вказує на те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Відтак, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Таким чином, оскільки даний спір не пов`язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, а заявлені позивачем вимоги не пов`язані з порушенням його права на соціальний захист, саме як учасника бойових дій, то судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 19.10.2020 у справі №240/934/20.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що правові підстави для звільнення позивача від сплати судового збору відсутні.
Отже, ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху належить звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про усунення недоліків та направити таку заяву на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду з додаванням доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги в розмірі 3 028 грн. або докази, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.
Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298, 321, 325, 328 КАС України, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20.02.2024 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління державної охорони України про визнання протиправними дій - залишити без руху.
Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя: Василенко Я.М.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 21.10.2024 |
Оприлюднено | 25.10.2024 |
Номер документу | 122519888 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них осіб, звільнених з публічної служби |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Василенко Ярослав Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні