Постанова

від 23.10.2024 по справі 320/13250/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/13250/23 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кучми А.Ю.,

суддів Аліменка В.О., Бєлової Л.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР» до Державної податкової служби України про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромресурс СМР» звернулося до суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення позивачу реєстраційного ліміту у розмірі 208 158 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість;

- зобов`язати відповідача збільшити в системі електронного адміністрування ПДВ суму реєстраційного ліміту позивачу на суму 208 158 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що не погоджується з діями Державної податкової служби України стосовно зменшення реєстраційного ліміту у системі електронного адміністрування ПДВ на суму 208 158 грн, вважає їх протиправними та такими, що не відповідають приписам чинного законодавства.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому останній зазначив, що дії податкового органу відповідають приписам чинного законодавства.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Агропромресурс СМР» зареєстровано як юридична особа за адресою: м. Київ, вул. Лугова, 2А, перебуває на обліку в ДПІ в Оболонському районі ГУ ДПС у м. Києві, є платником ПДВ, що підтверджується відомостями, наведеними у копії виписки з ЄДРПОУ, копіями податкових накладних та копіями податкових декларацій з ПДВ, розрахунками коригування, що стосуються податкової звітності по ПДВ.

Позивачем складено податкову накладну №119 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,90 грн.

Дану податкову накладну позивач зареєстрував 11.02.2022, що підтверджується квитанцією, але, у зв`язку із самостійно виявленою помилкою у наведеній податковій накладній у серпні 2022 року було складено та зареєстровано зменшувальний РК 251 від 25.08.2022 та складена вірна податкова накладна №252 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,90 грн, яка була зареєстрована 26.08.2022, що підтверджується відповідною квитанцією.

В податковій декларації з ПДВ за січень 2022 була вказана вірна сума податкових зобов`язань, але не було відображено у додатку №1 в таблиці 1.1. дані правильної податкової накладної №252 від 19.01.2022, яка не була зареєстрована на дату подання декларації.

Дану помилку було виправлено 19.10.2022 шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 1.

Оскільки правильну податкову накладну та зменшувальний РК було подано у серпні 2022 року, та після подачі податкової декларації з ПДВ за серпень 2022 року, 16.09.2022 відбулася «Реєстрація перевищення П3 над сумою податку» в сумі 208 157,90 грн, що привело до зменшення ліміту, що підтверджується Витягом.

Витягом відображено, що відбулося списання ДПС України реєстраційного ліміту у розмірі 208 157,90 грн, що призвело до суми перевищення податкових зобов`язань з поміткою Перевищення/08.2022.

Проте, після подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 1, всі помилки станом на 20.10.2022 виправлені.

Тому, 20.10.2022 позивач звернувся до ГУ ДПС у м. Києві з зверненням щодо відміни реєстрації П3 над сумою податку в сумі 208 158,00 грн, тому що в податковій звітності за січень 2022 року та за серпень 2022 року відображені правильні суми податкових зобов`язань позивача, до якого долучило всі документи, які підтверджують, що позивачем була складена помилкова накладна та були усунуті самостійно виявлені недоліки.

Згідно відповіді відповідача від 02.11.2022, відповідно до реєстру операцій в СЕА ПДВ, показник за серпень-2022 року становить 208 158,00 гривень. Так як платником виписано та зареєстровано в ЄРПІН 26.08.2022 року вірну податкову накладну від 19.01.2022 № 252 на суму ПДВ 208 157,90 грн і не включено до складу податкових зобов`язань за січень 2022 року, а розрахунок коригування до помилкової податкової накладної від 19.01.2022 №19 виписано лише 25.08.2022 №251 (тобто в іншому податковому (звітному) періоді серпень 2022 року), розраховано показник. Отже, з урахуванням вищевикладеного та з метою усунення невідповідності між показниками податкової звітності з ПДВ та даними ЄРПН з метою вірного обрахунку показника, розрахунок коригування від 25.08.2022 №251 до податкової накладної від 19.01.2022 №119 на зменшення суми компенсації ПДВ 208 157,90 грн, який виписано та зареєстровано в ЄРПН в інший період, ніж дата виписки податкової накладної, повинен бути відображений в декларації з ПДВ за звітний період серпень 2022 року, а податкова накладна №119 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,90 грн та №252 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,89 грн повинні бути задекларовані в звітному періоді січень 2022 року.

Позивач вважаючи протиправними дії ДПС України щодо зменшення реєстраційного ліміту у розмірі 208 158,00 грн в Системі електронного адміністрування податку на додану вартість, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що контролюючий орган помилково відніс дані коригування до показника Перевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов`язань, задекларованих позивачем та податкових накладних/розрахунків коригування.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями п. 198.6 ст.198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, у відповідності до п. 201.1 ст. 201 ПК України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

З системного аналізу зазначених норм права слідує, що платник податку має право на включення до податкового кредиту сум податку, сплачених ним за наслідками господарських операцій, дійсність та достовірність яких має підтверджуватися внесеними до Реєстру податковими накладними. Це право платник має незалежно від часу внесення платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних до Реєстру.

При цьому, основні принципи функціонування системи електронного адміністрування (далі - СЕА) податку на додану вартість (далі - ПДВ) визначено статтею 200-1 розділу V ПК України, якою було доповнено вказаний Кодекс згідно Закону України від 28.12.2014 №71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», що набрав законної сили з 01.01.2015.

Так, відповідно до п. 200-1.1 ст. 200-1 ПК України, система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 200-1.5 ст.200-1 ПК України, з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету або на спеціальний рахунок платника - сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим відповідно до статті 209 цього Кодексу, в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань.

Згідно із п.200-1.6 ст. 200-1 ПК України, за підсумками звітного податкового періоду, відповідно до задекларованих в податковій декларації результатів, платником проводиться розрахунок з бюджетом у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» (який набрав чинності з 29.07.2015) були внесені зміни до пункту 200-1.3 статті 200 Податкового кодексу України, відповідно до яких:

Платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку (SНакл), обчислену за такою формулою: SНакл = SНаклОтр + SМитн + SПопРах - SНаклВид - SВідшкод - SПеревищ, де: SНаклОтр - загальна сума податку за отриманими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, податковими накладними, складеними платником податку відповідно до пункту 208.2 статті 208 цього Кодексу та зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних, та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SМитн - загальна сума податку, сплаченого платником при ввезенні товарів на митну територію України; SПопРах - загальна сума поповнення з поточного рахунку платника рахунка в системі електронного адміністрування податку, в тому числі рахунка в системі електронного адміністрування податку платника - сільськогосподарського підприємства, що обрало спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 цього Кодексу, відкритого для перерахування коштів на його спеціальний рахунок, відкритий в установах банків та/або в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; SНаклВид - загальна сума податку за виданими платником податковими накладними, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунками коригування до таких податкових накладних, зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних; SВідшкод - загальна сума податку, заявлена платником до бюджетного відшкодування з урахуванням сум коригувань, проведених за результатами перевірок; SПеревищ - загальна сума перевищення податкових зобов`язань, зазначених платником у поданих податкових деклараціях з урахуванням поданих уточнюючих розрахунків до них, над сумою податку, що міститься в складених таким платником податкових накладних та розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 16.07.2015 № 643-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» цього Кодексу викладений в іншій редакції.

Підпунктами 2 та 4 пункт 34 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» встановлено, що станом на третій робочий день після дати набрання чинності зазначеним Законом зареєстрованим платникам податку значення суми податку (позитивне або від`ємне), на яку такий платник має право зареєструвати податкові накладні / розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначене згідно з пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, та значення усіх її складових, визначених цим Кодексом, дорівнюють нулю, крім значень її складових SНаклОтр, SНаклВид та SМитн, що були сформовані починаючи з 1 липня 2015 року. Зареєстрованим платникам податку таке значення автоматично збільшується контролюючим органом: - протягом третього робочого дня після дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» на суму залишків коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість станом на початок такого дня за вирахуванням сум, заявлених платником у складі податкової звітності з податку за звітний (податковий) період за червень 2015 року до перерахування з електронного рахунку до бюджету в рахунок сплати податкових зобов`язань з податку та/або на поточний рахунок платника відповідно до пункту 200 1.6 статті 200 1 цього Кодексу.

Згідно п. 9-2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року №569 «Деякі питання електронного адміністрування податку на додану вартість» після закінчення перехідного періоду, зазначеного у пункті 1 цього Порядку: 1) ДФС автоматично збільшує розмір суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначеної відповідно до пункту 9 цього Порядку, на суму середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, та на запит платника податку інформує його про суму збільшення шляхом надсилання електронного повідомлення. Сума такого збільшення щокварталу підлягає автоматичному перерахунку ДФС шляхом віднімання суми попереднього збільшення та додавання суми збільшення згідно з поточним перерахунком з урахуванням середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців / чотири квартали, станом на дату перерахунку. На запит платника податку ДФС інформує його про результати такого перерахунку шляхом надсилання електронного повідомлення; 2) сума податку, на яку платник має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування, визначена відповідно до пункту 9 цього Порядку, автоматично збільшується на суми помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань з податку. На суму такого збільшення: зменшується сума, задекларована до сплати до бюджету в звітному (податковому) періоді, або збільшується сума від`ємного значення, задекларована в звітному (податковому) періоді; помилково та/або надміру сплачені грошові зобов`язання з податку вважаються погашеними.

Отже, з 1 січня 2015 року запроваджено нові правила функціонування системи електронного адміністрування податку на додану вартість Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 №71- VIII.

З 1 липня 2015 року на рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість платники податку зараховують також кошти у сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України та надає право для реєстрації в ЄРПН податкових накладних / розрахунків коригування.

На контролюючий орган покладено обов`язок забезпечення автоматичного збільшення реєстраційної суми за алгоритмом, передбаченим пунктом 34 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення».

Підпунктом 4 пункту 34 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що обов`язковою умовою для автоматичного збільшення реєстраційної суми у системі електронного адміністрування податку на суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, є зазначення такої суми саме в податковій звітності з ПДВ платника податку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем складено податкову накладну №119 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,90 грн. Дану податкову накладну позивач зареєстрував 11.02.2022, що підтверджується квитанцією, але, у зв`язку із виявленою помилкою у наведеній податковій накладній у серпні 2022 року було складено та зареєстровано зменшувальний РК 251 від 25.08.2022 та складена вірна податкова накладна №252 від 19.01.2022 на суму ПДВ 208 157,90 грн, яка була зареєстрована 26.08.2022. Відповідно у податковій декларації з ПДВ за січень 2022 була вказана вірна сума податкових зобов`язань, але не було відображено у додатку №1 в таблиці 1.1. дані правильної податкової накладної №252 від 19.01.2022, яка не була зареєстрована на дату подання декларації. Цю помилку було виправлено 19.10.2022 шляхом подання Уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок з додатком 1.

Пунктом 192.1 статті 192 ПК України встановлено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсацій їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.

Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Під помилковими податковими накладними слід розуміти ті податкові накладні, які: складені на неправильного покупця (наприклад, неправильно вказали ІПН або склали податкову накладну на покупця, до якого ця накладна жодного стосунку не має); виписані двічі на одну і ту ж операцію; складені на неправильну дату. При цьому, у даному випадку, мова йде про податкові накладні, які вже зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з роз`ясненнями Державної фіскальної служби України (лист від 03 лютого 2015 року №2208/6/99-99-19-03-02-15 та від 29 січня 2016 року №1721/6/99-99-19-03-02-15), у випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг та реєстрації її в Єдиному реєстрі податкових накладних, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право згідно з пунктом 192.1 статті 192 ПК України скласти розрахунок коригування до помилкової податкової накладної.

Крім того, відповідно до роз`яснень ДПІ у листі №2095/6/99-99-15-03-02-15/ІПК від 03 жовтня 2017 року, якщо платником податку була зареєстрована помилково складена податкова накладна, то така податкова накладна не належить до відображення у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

З системного аналізу наведених правових норм вбачається, що в разі направлення у визначеному законом порядку платником податку розрахунку коригування до податкової накладної, вказана у ньому сума має бути врахована контролюючим органом при обчисленні суми податку, на яку такий платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 1 розділу III Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року №21, до податкової декларації з податку на додану вартість вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку.

Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Отже, в податковій декларації з ПДВ платником податку зазначаються дані, вказані в складених податкових накладних на підставі первинних документів.

Суд першої інстанції вірно вказав, що якщо платником податку зареєстровано помилково складені податкові накладні, то вони не підлягають відображенню у звітності з ПДВ (декларації ПДВ). Розрахунок коригування, який може бути вписаний до такої податкової накладної, належить до реєстрації, але до звітності з ПДВ також не включається.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 грудня 2021 року по справі №1640/3029/18.

З вищевикладеного вбачається, що контролюючий орган помилково відніс дані коригування до показника Перевищення на підставі невідповідності суми податкових зобов`язань, задекларованих позивачем та податкових накладних/розрахунків коригування.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що контролюючий орган неправомірно зменшив позивачу реєстраційний ліміт, оскільки подання позивачем уточнюючих розрахунків податкових зобов`язань з податку на додану вартість, у зв`язку з самостійним виявленням помилок є правом платника податку, реалізація якого не могла вплинути на реєстраційний ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно з положеннями податкового законодавства, система електронного адміністрування податку на додану вартість організована на центральному рівні ДПС України, а відтак на цьому ж рівні відбувається і автоматичне обчислення реєстраційної суми при зміні значення будь-якого з показників формули, тобто саме на ДПС України покладається обов`язок щодо забезпечення автоматичного збільшення у системі електронного адміністрування податку на додану вартість суми, на яку платник податків має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН на суму непогашеного від`ємного значення податку на додану вартість.

При цьому, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача що полягає у незабезпеченні автоматичного збільшення суми, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму, про яку зазначає позивач в СЕА ПДВ, з метою захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо необхідності зобов`язати відповідача збільшити в СЕА ПДВ суму, на яку позивач має право реєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідному розмірі.

Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 23.10.2024.

Головуючий суддя: А.Ю. Кучма

В.О. Аліменко

Л.В. Бєлова