Постанова

від 23.10.2024 по справі 320/18683/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18683/23 Головуючий у І інстанції - Парненко В.С.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бужак Н.П., Василенка Я.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12676/0901 від 09.12.2022;

- визнати протиправним та скасувати податкове-повідомлення рішення Головного управління ДПС у Київській області № 12677/0901 від 09.12.2022.

Обґрунтовуючи позовні вимоги Позивач вказав, що Відповідачем вже було виявлено та зафіксовано факт порушення Позивачем однієї і тієї норми законодавства за один й той самий період та застосовано до останнього тотожні санкції, першу з яких він сплатив в повному обсязі.

Позивач вказує, що якщо на порушення, які були виявлені працівниками контролюючих органів під час проведення перевірок раніше вже були накладені штрафні санкції, то повторне накладення штрафних санкцій за те саме порушення і за той же період чинним законодавством не передбачено.

Як під час першої (2021 рік) так підчас і другої (2022 рік) перевірки, за результатами яких Відповідачем були складені відповідні податкові повідомлення-рішення, Відповідач встановив факт порушення Позивачем положень статті 15 вищевказаного Закону, за один і той самий період - 21 січня 2021 року (роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензії) та застосував до Позивача тотожні штрафні санкції, передбачені підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України і статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», що є випадком неправомірного повторного застосування з боку Відповідача штрафних санкцій, та є недопустимим.

Враховуючи вищевикладене, Позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення № 12676/0901 та № 12677/0901 від 09 грудня 2022 року є неправомірними та підлягають скасуванню.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Доводи апеляційної скарги аналогічні, заявленим у позовній заяві, та містять посилання на неповне з`ясування обставин справи судом першої інстанції та невідповідність його висновків таким обставинам.

Відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів», в якому він просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку магазину за адресою: вул. Садова, буд. 1а, с/т «Новіта», сільрада Віто-Поштова, Києво-Святошинський район, Київська область, 08170, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів», за результатами якої складено акт (довідку) про результати фактичної перевірки від 07 листопада 2022 року № 11786/10-36-09-00-10/38497360, в якому вказано про наступні порушення вимог податкового законодавства з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів»: п. 21 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального», а саме факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів 21.01.2021 без наявності ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

На підставі викладеного, Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року:

- № 12676/0901, яким за порушення частини 21 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і згідно абзацу 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 000,00 грн;

- № 12677/0901, яким за порушення частини 21 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на підставі підпункту 54.3.3. пункту 54.3 статті 54 і згідно абзацу 7 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідни, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 17 000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України «Про результати розгляду скарг» від 27 лютого 2023 року № 4835/6/99-00-06-03-02-06, залишено без змін податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Київській області від 09 грудня 2022 року № 12676/0901, № 12677/0901, а скаргу - без задоволення.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 09 грудня 2022 року № 12676/0901, № 12677/0901 протиправними, Позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що оскільки Позивачем під час проведення перевірки не було надано перевіряючим реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій № 3000291463 свідчить про правомірність застосування до Позивача штрафних санкцій під час проведення перевірки, оформленої актом від 07.11.2022 № 11786/10-36-09-00-10/38497360.

Той факт, що податковий орган мав перевірити факт реалізації товарів без відповідної ліцензії за РРО з фіскальним номером 3000291463 на момент проведення попередньої перевірки не спростовує порушення Позивачем законодавства та факту реалізації товарів без наявності ліцензії на підставі РРО фіскальний номер 3000281401.

Відтак, судом першої інстанції не встановлено повторності накладення штрафних санкцій за одне й те ж саме порушення, оскільки Позивачем були допущені порушення реалізації товарів без наявності ліцензії за різними РРО, у зв`язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.12.2022 № 12676/0901, № 12677/0901 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом:

- ведення обліку платників податків;

- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;

- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з підстав визначених вказаним пунктом.

Згідно з п. 80.7 ст. 80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Відповідача за результатами фактичної перевірки складено відповідний акт від 07.11.2022 № 11786/10-36-09-00-10/38497360, яким встановлено порушення вимог ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Так, основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб`єктах господарювання громадського харчування.

Ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб`єкта господарювання на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку (ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»).

Частиною 14 статті 16 Закону № 481/95-ВР передбачено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб`єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 затверджені Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями, які визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування (надалі - Правила № 854).

Пунктом 2 Правил № 854 встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями - це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах ресторанного господарства.

Роздрібна торгівля алкогольними напоями здійснюється через спеціалізовані підприємства, в тому числі фірмові, спеціалізовані відділи (секції) підприємств з універсальним асортиментом продовольчих товарів, а також заклади ресторанного господарства.

Відповідно до статті 15 Закону № 481/95-ВР роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, у тому числі ігристих, газованих, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

Статтею 17 Закону № 481/95-ВР передбачено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб?єктів господарювання, як діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів: у разі оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями тютюновими виробами та рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності ліцензій (крім випадків, передбачених цим Законом) - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, до перевірки було надано реєстраційне посвідчення на реєстратор розрахункових операцій № 3000291463 і відповідно до даних вказаного реєстратора розрахункових операцій № 3000291463 (книга обліку розрахункових операцій № 3000291463) були встановлені порушення пов`язані з продажем алкогольних та тютюнових виробів без ліцензії.

Позивачем не заперечується факт реалізації алкогольних та тютюнових напоїв без ліцензії на роздрібну торгівлю даними товарами. Факт реалізації встановлений на підставі почекової передачі РРО фіскальний номер - 3000291463.

У попередній перевірці Позивача було притягнуто у зв`язку з реалізацією алкогольних напоїв та тютюнових виробів без відповідних ліценцій на підставі почекової передачі РРО фіскальний номер - 3000281401.

Таким чином, посилання Позивача, що порушення встановлені за одне й те саме порушення в одному й тому періоді не відповідають дійсності, оскільки порушення встановлені відповідно до різних реєстраторів розрахункових операцій та щодо інших господарських операцій, пов`язаних з реалізацією алкогольних та тютюнових виробів без наявності ліцензії та даний вид діяльності.

Той факт, що податковий орган мав перевірити факт реалізації товарів без відповідної ліцензії за РРО з фіскальним номером 3000291463 на момент проведення попередньої перевірки не спростовує порушення Позивачем законодавства та факту реалізації товарів без наявності ліцензії на підставі РРО фіскальний номер 3000281401.

Враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Позивачем були допущені порушення реалізації товарів без наявності ліцензії за РРО з фіскальним номером 3000291463, тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 09.12.2022 № 12676/0901, № 12677/0901 є правомірними та не підлягають скасуванню.

Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів», викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин делікатесів» залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 травня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Н.П. Бужак

Я.М. Василенко