Ухвала

від 23.10.2024 по справі 320/619/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2024 року

м. Київ

справа №320/619/23

адміністративне провадження № К/990/33824/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Васильєвої І.А., суддів: Гімона М.М., Юрченко В.П.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №320/619/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «МЕРКОЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ «МЕРКОЙЛ» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №279410413 від 24.10.2022, яким зменшено розмір від`ємного значення податку на додану вартість на суму 97.048,00 грн. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №320/619/23.

Ухвалою Верховного суду від 25.09.2024 касаційну скаргу залишено без руху, установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску, належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання до суду оригіналу платіжного документа.

В межах наданого судом строку податковим органом надіслано клопотання про усунення недоліків касаційної скарги, заявлено клопотання про поновлення строку касаційного оскарження та відстрочення сплати судового збору.

Скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, мотивоване тим, що повернення касаційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до суду касаційної інстанції, повторно касаційну скаргу подано без зайвих зволікань.

В обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору контролюючим органом зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору, на підтвердження надано копію виписки Державної казначейської служби України за 17.09.2024 щодо відсутності коштів за КВЕК 2800, зауважено про введення воєнного стану в Україні.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Проте, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.

Стосовно викладення підстав касаційного оскарження - податковим органом вказано пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що на момент подачі касаційної скарги відсутній правовий висновок Верховного Суду щодо формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, які зареєстровані з порушенням граничного строку з датою складання/виписки.

Верховний Суд зауважує, що у разі оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України обов`язковим є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.

Саме по собі посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, за відсутності мотивованих аргументів неправильного застосування певної норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження.

Також слід зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку скаржника буде підставою для відкриття касаційного провадження.

Оскарження судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини 4 статті 328 КАС України вимагає не лише констатації факту відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, а і визначення норми (норм) права, що потребує висновку, підстав необхідності такого висновку у подібних правовідносинах (усунення колізій норм права, визначення пріоритету однієї норми над іншою, тлумачення норми та ін.), а також зазначення, у чому, на думку заявника, полягає неправильне застосування судами норми права, щодо якої необхідний висновок Верховного Суду.

Скаржником не обґрунтовано, в чому полягає неправильне застосування норми матеріального права та як така норма має застосовуватися, який правовий висновок має бути сформульовано за результатами розгляду даної справи.

Крім того, як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17, від 25.04.2018 у справі №815/4720/16, від 30.01.2024 №280/4484/23, від 09.06.2020 №419/1965/18. Скаржником не доведено помилковість застосування таких правових позицій.

Отже, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто, не надано документ про сплату судового збору, не викладено належним чином підстави касаційного оскарження.

Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи викладене, та в зв`язку з невиконанням вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху, касаційна скарга підлягає поверненню.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024 у справі №320/619/23 повернути особі, яка її подала.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.

Судді І.А. Васильєва М.М. Гімон В.П. Юрченко