Рішення

від 23.10.2024 по справі 338/1346/24

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №338/1346/24

23 жовтня 2024 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого-судді Битківського Л.М.,

з участю: секретаря Чорній К.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в селищі Богородчани цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася всуд ізпозовом доСтаробогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області про визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,що відкрилась після смерті дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дядько ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилась спадщина на належне йому за життя майно в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким заповів їй все належне майно. Після звернення до нотаріуса з метою оформлення спадкових прав на майно, їй стало відомо, що вона пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини. Вказаний строк пропустила через те, що про наявність заповіту дізналась тільки на початку вересня 2024 року. Одразу після цього звернулася до нотаріуса. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину відсутні, жодні спадкові справи не заводилися, свідоцтва про право на спадщину не видавалися. Вважає причину пропуску строку поважною, тому просила його поновити.

Позивачка та її представник у підготовче засідання не з`явилися. До початку підготовчого засідання позивачка подала клопотання про розгляд справи за її відсутності. Заявлений позов підтримала та просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Представник відповідача Старобогородчанської сільської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області у підготовче засідання не з`явився, у поданій заяві вимоги позову визнав, просив проводити розгляд справи у його відсутності, з приводу заявленого позову заперечень не висловив.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Згідно з ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши матеріали справи суд констатує, що оскільки представник відповідача позовні вимоги визнав, не заперечував щодо визначення ОСОБА_1 додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, а підстав для відмови у прийнятті визнання представником відповідача позову не встановлено, визнання позову не суперечить закону та не порушує будь-чиїх прав, свобод чи законних інтересів, інших спадкоємців, права яких можуть бути порушеними немає, то суд вважає, що позов слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1218 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Старі Богородчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області помер ОСОБА_2 . Спадщина відкрилась в день його смерті відповідно до вимог ч. 2 ст. 1220 ЦК України.

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, посвідчений 22 січня 2009 року секретарем виконавчого комітету Старобогородчанської сільської ради ОСОБА_3 за№ 1, згідно з яким все своє майно заповів ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 після смерті дядька вчасно не звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки не знала про існування заповіту.

Повідомленням приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Любінець О.П. №288/01-16 від 18 вересня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено увидачі такого свідоцтва, оскільки нею пропущено строк подання заяви про прийняття спадщини, визначений ст. 1270 ЦК України.

Відповідно до довідки Старобогородчанської сільської ради №197 від 19 вересня 2024 року ОСОБА_2 проживав у будинку АДРЕСА_1 . На день його смерті за цією адресою ніхто не був зареєстрований та не проживав.

Позивачка та її дядько були зареєстровані за різними адресами. Після відкриття спадщини позивачка у встановлений законом шестимісячний строк не подала до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Відтак на даний час позбавлена можливості реалізувати право на спадкування.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Пропуск такого строку позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Встановлено, що ОСОБА_2 на випадок своєї смерті розпорядився належним йому майном, склавши заповіт, за яким спадкоємцем зазначеного майна визначив позивачку у справі ОСОБА_1 .

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, наведені позивачкою причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд прийшов до висновку, що строк слід поновити.

З огляду на викладене, враховуючи свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права, поважність причин пропуску строку, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід визначити додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 тривалістю один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1216, 1218, 1261, 1268, 1272 ЦК України, ст. 200, 206, 263-265, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання нею у нотаріальні органи заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 - один місяць з часу набрання законної сили рішенням суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л.М. Битківський