Рішення

від 02.10.2024 по справі 336/5304/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

ЄУН: 336/5304/24

Провадження №: 2/336/2345/2024

02.10.24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участі секретаря судового засідання Іванченко О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-1 ЮВІЛЕЙНИЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, -

ВСТАНОВИВ:

Голова правління ОСББ Богданова А.А., звернулася до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідачки на користь позивача заборгованість за послуги з утримання будинків та прибудинкової території, надані за адресою: АДРЕСА_1 у період з 01.01.2018 по 30.04.2024 у сумі 30541,79 гривня, а також судовий збір у сумі 3028,00 гривень та витрати на правничу допомогу у сумі 2 000,00 гривень.

Позов обґрунтовує тим, що відповідачка є співвласником багатоквартирного будинку, в якому створено ОСББ, яке, в свою чергу, є балансоутримувачем та здійснює управління багатоквартирним будинком та його обслуговування. З 01.01.2018 відповідачка припинила вносити плату за надані ОСББ послуги за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з чим станом на 30.04.2024 виникла заборгованість за отримані послуги з поточного і капітального ремонту будинку, експлуатаційних витрат на утримання будинку і прибудинкової території (технічне обслуговування) і комунальні послуги у сумі 30541,79 гривня. На вказану суму позивачем нараховано інфляційне збільшення у сумі 23823,75 грн. Вказану заборгованість позивач просить стягнути разом із сплаченим судовим збором у сумі 3028,00 гривень та витратами на правничу допомогу у сумі 2 000,00 гривень.

28.05.2024 судом на виконання вимог ст.187 ЦПК України було здійснено запит з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідачки, відповідь на який надійшла 03.06.2024.

Ухвалою від 04.06.2024 відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачка відзив на позов не подала.

Представник позивача 02.10.2024 надав заяву про розгляд справи без його участі, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином відповідно до вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомила, заяву про розгляд справи без її участі або відкладення розгляду справи не надала.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Враховуючи те, що відповідачка була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзив не подала, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, що передбачено ст. 526 ЦК України

Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до компетенції загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників, та згідно зі ст. 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласники зобов`язані своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені Законом та Статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків та платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, а також звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодувати заподіяні збитки.

Відповідно до ч.1, 3 ст.20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Частка участі співвласника квартири та/або нежитлового приміщення визначається відповідно до його частки як співвласника квартири та/або нежитлового приміщення.

Відповідно до ч.6 ст.22 вказаного Закону для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання.

Судом встановлено, що відповідно до Листа Департаменту адміністративних послуг Запорізької міської ради «06.4-06/02/3280 від 30.05.2024, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 14.10.1997 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с.54)

Згідно Листа Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації» №2896 від 01.05.2024, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 53,74 кв.м належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_2 1/3 частина, ОСОБА_1 1/3 частина, ОСОБА_3 1/3 частина.(а.с.11)

Вказаний лист на містить інформації стосовно того, з якого часу відповідачка є співвласницею вищевказаної квартири. Відповідну інформацію також на надано представником позивача.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «

Співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_3 було вирішено утворити ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний», що підтверджується долученою до позову копією Статуту від 27.05.2016, затвердженого зборами ОСББ та довідкою про відкриття рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» від 09.08.2016.

Згідно вказаного Статуту ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний» здійснює утримання і обслуговування вказаного будинку.

Згідно наданого позивачем Акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 30.04.2024, на ім`я ОСОБА_1 в ОСББ відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

Згідно вказаного Акту, за квартирою АДРЕСА_4 (назва вулиці та міста не вказані) станом на 01.01.2018 існувала заборгованість у сумі 7313,61 грн.

Однак, позовна заява не містить пояснень стосовно того, що це за заборгованість, за який період вона виникла і за якими особами її слід рахувати, оскільки згідно матеріалів справи не можливо встановити з якого часу відповідачка є співвласницею спірної квартири.

Вказану заборгованість (згідно Акту звіряння) зазначено як сальдо на 01.01.2018.

Судом, з врахуванням даних, наданих у Акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 по 30.04.2024 було здійснено розрахунок заборгованості, що виник перед ОСББ за вказаний період.

Так, ОСББ за період з 01.01.2018 по 30.04.02024 було нараховано вартість наданих послуг на суму 28108,18 гривень, в той час як споживачами за вказаний період було сплачено 4878,00 гривень. Отже, загальний розмір заборгованості за надані послуги за період з 01.01.2018 по 30.04.02024 складає 23230,18 гривень, а не як зазначено у позові 30541,79 гривня.

Згідно з ч.1 ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України від 24.06.2004 № 1875-IV «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 1875-IV), який діяв до 30.04.2019, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону № 1875-IV відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі Закон № 2189-VIII), який діє з 01.05.2019, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

У ст. 1 Закону № 1875-IV зазначено, що для цілей цього закону власником є фізична або юридична особа, якій належить право володіння, користування та розпоряджання приміщенням, будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, зареєстроване у встановленому законом порядку, а споживачем - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Аналогічні норми містить ст. 1 Закону № 2189-VIII.

Відповідно до п. 22 ст. 1 Закону України від 12.05.1991 № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі Закон №1023-XII) споживачем є фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника;

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України № 2189-VIII, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.

Згідно зі ст. 13 Закону № 1875-IV, ст. 5 Закону № 2189-VIII, ОСББ надавав послуги, що за своїм функціональним призначенням є комунальними послугами.

Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 Житловий кодекс України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.

Частиною 1 ст.68 Житлового кодексу України передбачено, що наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно наведених норм, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України встановлено, що власність зобов`язує.

Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд встановив, що на підставі вищевказаних норм права між сторонами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання послуг з поточного і капітального ремонту будинку, експлуатаційних витрат на утримання будинку і прибудинкової території (технічне обслуговування) і комунальні послуги, на підставі відкритого на ім`я відповідачки особового рахунку № НОМЕР_2 , за яким проводились нарахування.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховний Суд України по справі № 6-59цс13 від 30.10.2013 року, відповідно до якої відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», а також абз.8 ч. 2 розділу V Статуту ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний», співвласник зобов`язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Задоволення потреб співвласників ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний» з питань забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку здійснюється шляхом самозабезпечення відповідно до ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Відповідно до ч.6 ст.22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для фінансування самозабезпечення об`єднання співвласники сплачують відповідні внески і платежі в розмірах, установлених загальними зборами об`єднання. За згодою правління окремі співвласники можуть у рахунок сплати таких внесків і платежів виконувати окремі роботи.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Розмір обов`язкових внесків співвласників за адресою: АДРЕСА_3 на утримання, обслуговування та ремонт будинку відповідно до вимог ст.10 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту встановлювався, шляхом прийняття відповідного рішення загальними зборами ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний».

Згідно ч.3 ст.17 Закону «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», ОСББ вправі вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтних фондів.

Аналогічні правові норми та обов`язки щодо своєчасної сплати співвласниками належних внесків та платежів, виконання рішення статутних органів передбачені Статутом ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний».

Договір між сторонами у справі щодо надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території не укладався.

Частиною 6 ст.13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що у разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов`язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об`єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Особа, яка є власником приміщення у ж/к, в якому створено ОСББ (асоціацію), зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання будинку та прибудинкової території незалежно від членства в об`єднанні (асоціації), а тому за наявності підтверджених витрат на управління, утримання та збереження будинку така сума боргу підлягає стягненню.

Вищевикладене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 27 січня 2016 року у справі № 3-1028гс15.

Відповідач зобов`язаний оплатити надані послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

Свої зобов`язання щодо надання комунальних послуг поточного і капітального ремонту будинку, експлуатаційних витрат на утримання будинку і прибудинкової території (технічне обслуговування) і комунальні послуги, позивач виконує в повному обсязі, що не було спростовано відповідачкою, яка в свою чергу, порушила свої зобов`язання та своєчасно не вносила оплату за спожиті комунальні послуги, у зв`язку з чим за період з 01.01.2018 по 30.04.2024 виникла заборгованість у сумі 23 230,18 гривень.

Разом з тим, статтею 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Враховуючи, що згідно наданих позивачем письмових доказів, частка відповідачки у праві спільної часткової власності на спірну квартиру складає 1/3 (одна третина), то заборгованість підлягає стягненню відповідно до вказаної частки.

Отже, суд встановив, що з відповідачки ОСОБА_1 а на користь ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний» підлягає стягненню заборгованість у сумі 7743,39 гривні = (23230,18грн./3).

Окрім суми заборгованості, зазначеної у Акті звіряння, представник позивача просив стягнути з відповідачки на користь ОСББ інфляційне збільшення у сумі 23823,75 гривні, яке було розраховано за період з 01.01.2018 по 30.04.2024 з врахуванням суми заборгованості 30541,79 гривня.

Разом з тим, оскільки позивачем не доведено належними та допустими доказами, на якій підставі ним було зараховано заборгованість у сумі 7313,61 гривня (яка виникла до 01.01.2018) в заборгованість, що стягується за період з 01.01.2018 по 30.04.2024, а також враховуючи, що судом було здійснено власний розрахунок боргу (враховуючи дані, зазначені у Акті звіряння), суд приходить до висновку, що сумою заборгованості, яка виникла за адресою: АДРЕСА_1 , є 23230,18 гривні.

Однак, статтею 64 Конституції України передбачена можливість введення в Україні воєнного або надзвичайного стану. При цьому можуть встановлюватися певні обмеження прав і свобод людини із зазначенням строку дії цих обмежень.

Так, згідно зі ст.1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності.

24.02.2022 відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану»,Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб, який в подальшому було неодноразово подовжено.

Постановою КМ України № 206 від 05.03.2022 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні», до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги. Вказана постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Беручи до уваги викладене, враховуючи положення чинного законодавства в умовах воєнного стану, суд приходить до вмотивованого висновку про те, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні, такі стягнення не можуть бути проведені.

Отже, починаючи з 24.02.2022 заборонено стягувати інфляційні нарахування та проценти річні нараховані на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Станом на дату розгляду справи, воєнний стан в Україні не скасовано, тому суд приходить до висновку про стягнення з відповідачки на користь ОСББ «Прогрес-1 Ювілейний» інфляційних втрат за період з 01.01.2018 по 23.02.2022, а не як зазначено у позові з 01.01.2018 по 30.04.2024.

Так, згідно Акту звіряння, за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 включно, позивачем було надано послуги на загальну суму 17766,50 гривень, а споживачами сплачено за вказаний період 3878,00 гривень, отже сума заборгованості складає 13888,50 гривень = (17766,50 3878,00).

Отже, на вищевказані 13888,50 гривень необхідно здійснювати нарахування інфляційних втрат. Тому, судом за допомогою таблиці, наданої представником позивача, яка визнається належним та допустимим доказом, здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 01.01.2018 по 23.02.2022 з розрахунку суми заборгованості, яка виникла за вказаний період, а саме 13888,50 гривень.

Так, інфляційні втрати склали 4971,37 гривень = ((13888,50 грн. *1,3579486) 13888,50 грн.).

Враховуючи положення ст.360 ЦК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню інфляційні витрати у сумі 1657,12 гривень = (4971,37 грн./3).

Таким чином вбачається, що в результаті систематичного невиконання відповідачкою своїх обов`язків як співвласниці житлового будинку, в якому створене ОСББ, а саме систематичної несплати встановлених загальними зборами об`єднання внесків та платежів співвласників (з поточного і капітального ремонту будинку, експлуатаційних витрат на утримання будинку і прибудинкової території (технічне обслуговування) і комунальні послуги) за період з 01.01.2018 по 30.04.2024 включно утворилась заборгованість у сумі 23230,18 гривні.

За таких обставин, враховуючи тривалий термін прострочення платежів, відсутність дій, які б свідчили про наміри добросовісно виконувати свої зобов`язання з боку відповідачки, які вказують на наявність спроби ухилитися від виконання своїх зобов`язань, враховуючи положення ст.360 ЦК України, суд приходить до вмотивованого висновку про необхідність стягнення з відповідачки на користь ОСББ заборгованості за період з 01.01.2018 по 30.04.2024 у сумі 9400,51 гривень, яка складається з заборгованості за отримані послуги - 7743,39 гривні та інфляційних втрат - 1657,12 гривень.

В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 523,54 гривень (3028,00*(9400,51*100%/54 365,54)).

Щодо витрат на правничу допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Як передбачено у ст.15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (ч.1 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ч.5 ст.135 ЦПК України, сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів ч.4 ст.137, ч.7 ст.139 та ч.3 ст.141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Приписами ч.1 ст.26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі та встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги. За неможливості встановити умови щодо порядку обчислення, форми та ціни правової допомоги згідно з умовами договору суди, залежно від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Такий висновок зроблено у постанові КЦС ВС від 28 вересня 2022 року по справі № 529/201/20.

Так, позивачем заявлена вимога на відшкодування понесених судових витрат на правничу допомогу у сумі 2 000,00 грн., на підтвердження яких надані наступні докази: Договір про надання правничої допомоги №29/04-ОСББ від 29.04.2024, укладений х адвокатом Волковим Ю.О., Додаток №1 до Договору від 29.04.2024 (згідно якого надані адвокатом послуги оцінено в 2000,00 грн.), Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.12.2019 серії ЗП №002485.

Суд визнає надані стороною позивачки докази на підтвердження витрат на правничу допомогу належними, допустимими, достовірними і достатніми.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5,6 ст.137 ЦПК України).

Відповідачкою клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не подавалось, атому суд приходить до висновку, що вказані витрати, які понесені позивачем при зверненні з вказаним позовом до суду (правова допомога) є доведеними.

Відповідно до положень ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд розраховує судові витрати на правничу допомогу, відповідно до положень ч.1 ст.141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (17,29%) та стягує з відповідачки на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 345,80 гривень.

Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-1 ЮВІЛЕЙНИЙ» заборгованість у сумі 9400 (дев`ять тисяч чотириста) гривень 51 копійка, з яких:

7743,39 гривні заборгованість за надані послуги з наданих послуг поточного і капітального ремонту будинку, експлуатаційних витрат на утримання будинку і прибудинкової території (технічне обслуговування) і комунальні послуги за період з 01.01.2018 по 30.04.2024;

1657,12 гривень інфляційні втрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-1 ЮВІЛЕЙНИЙ» судові витрати у вигляді судового збору 523 (п`ятсот двадцять три) гривні 54 копійки та витрати на правничу допомогу 345 (триста сорок п`ять) гривень 80 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ПРОГРЕС-1 ЮВІЛЕЙНИЙ», код ЄДРПОУ 20511719, місцезнаходження: 69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, буд.137 (IBAN НОМЕР_3 ).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_5 .

Суддя: Н.С. Звєздова