Рішення

від 23.10.2024 по справі 461/8598/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8598/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2024 року місто Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючого судді Стрельбицького В.В.,

за участю секретаря судового засідання Рожко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові за правилами окремого позовного провадження цивільну

справу за заявою

ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ),

заінтересована особа ? Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану

у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

(79005, м. Львів, вул. Грушевського, 16; ЄДРПОУ: 33286062)

про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

встановив:

I. Позиції сторін та учасників справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

23.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою у якій просить встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області у віці 83 роки.

В обґрунтування поданої заяви, ОСОБА_1 вказує, що 24.02.2022 розпочалось повномасштабне вторгнення рф на територію України. З початку бойових дій заявник знаходилась у м. Маріуполь Донецької області, однак пізніше покинула його. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є матір`ю ОСОБА_1 , у зв`язку з поганим здоров`ям не змогла виїхати з м. Маріуполя та залишилась у місті на тимчасово окупованій території. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , померла у віці 83 роки у м. Маріуполі Донецької області, яке на теперішній час є окупованим. Причиною смерті стала: гострий інфаркт міокарда передньо-бічних і міжшлункових перегородок. У зв`язку з тим, що документи, які підтверджують факт смерті померлої не відповідають вимогам діючого законодавства України, оскільки видані на тимчасово окупованій території, заявниця змушена звертатись до суду для вирішення даного питання у судовому порядку задля отримання рішення суду з метою належної реєстрації факту смерті її матері.

23.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, подала до суду заяву у якій просить провести розгляд справи за її відсутності. Водночас, заявниця вказала, що подану заяву про встановлення факту, що має юридичне значення підтримує та просить задовольнити таку у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи довідками про доставку електронного листа на офіційну електронну адресу.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

II. Фактичні обставини, встановлені судом, зміст правовідносин, докази, оцінка доводів учасників справи, норми права та мотиви їх застосування та незастосування

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Частиною 2 ст. 317 ЦПК України встановлено, що справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою з м. Маріуполя Донецької області, що підтверджується довідкою №3007-7001958794 від 05.02.2024 р. та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідно до свідоцтва про народження, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Донецької області, серії НОМЕР_2 від 17.07.1973 р., актовий запис №1099, ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як вбачається із копії свідоцтва про укладання шлюбу, виданого Міським відділом реєстрації актів цивільного стану м. Маріуполя Донецької області, серія НОМЕР_3 , актовий запис №1003, 27.06.1992 ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_4 та змінила прізвище на « ОСОБА_5 ».

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла у віці 83 роки в м. Маріуполі Донецької області, яке на теперішній час є окупованим. Причиною смерті стала: гострий інфаркт міокарда передньо-бічних і міжшлункових перегородок, про що свідчить довідка про причину смерті №359 від ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідоцтво про смерть від 24.07.2024, видане органом окупаційної влади.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану (ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).

Статтею 49 ЦК України встановлено, що актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті, а відповідно до роз`яснень, наданих у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Якщо документи про смерть особи відсутні, то державна реєстрація її смерті проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту смерті.

У абзаці першому п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.

Разом з тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, суд знаходить за можливе та необхідне врахувати практику Європейського суду з прав людини, зокрема висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic o f Moldova and Russia», «Ila§cu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив на тому, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Сформовані вище висновки Європейського суду з прав людини слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними усі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Беручи до уваги вищенаведені доводи та мотиви, зазначену практику Європейського суду з прав людини, а також ключове значення, яке має встановлення факту народження або смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявників, рішення суду у такій категорії справ має ґрунтуватись на дотриманні вимог статті 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.

Таким чином, документи, видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, як виняток можуть братись до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку статті 317 ЦПК України.

Суд враховує, що проведення державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , неможливо, оскільки відсутній належний документ, який, відповідно до законодавства, підтверджує факт смерті останньої.

Отже, встановлення даного факту, що має юридичне значення та необхідне заявниці для реєстрації смерті в єдиному державному реєстрі актів цивільного стану громадян України. Наявні у заявниці документи не створюють правових наслідків та не дозволяють безпосередньо вчинити державну реєстрацію смерті.

Ухвалюючи рішення у справі, суд виходить з того, що в даній категорії справ у судовому порядку встановлюється сам факт смерті, а не медичний діагноз або причина смерті. Отже, суд не знаходить підстав для встановлення причини смерті у рішенні суду, а саме причини наведені у медичній довідці.

Виходячи з вищенаведеного, оцінюючи в цілому докази по справі, беручи до уваги вищенаведені встановлені під час розгляду справи обставини, доводи та мотиви, зокрема наявність у заявниці об`єктивних перешкод у реєстрації факту смерті громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок тимчасової окупації території на якій вона померла, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими та підтверджуються належними, достовірними, достатніми та допустимими доказами у справі, забезпечать реалізацію гарантованих державою прав, а тому наявні законні підстави для задоволення заяви.

Керуючись ст. 1, ч. 3. ст. 9 Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», ст. 293, 317, 319, 430 ЦПК України,

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Маріуполь Донецької області у віці 83 роки.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію рішення суду невідкладно направити до Галицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) для відому та виконання.

Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення складено 23.10.2024 року.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

заявник ? ОСОБА_1

( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;

адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 ),

заінтересована особа ? Галицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану

у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)

(79005, м. Львів, вул. Грушевського, 16; ЄДРПОУ: 33286062)

Головуючий суддя В.В. Стрельбицький