Єдиний унікальний номер судової справи 462/7349/24
Номер провадження 3/462/2716/24
ПОСТАНОВА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2024 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Ради адвокатів Львівської області Національної Асоціації Адвокатів України (далі - Рада адвокатів Львівської області), код ЄДРПОУ: 38667099, електронна пошта: lviv.rada.adv@gmail.com, місцезнаходження: 79008, м. Львів, вул. Лесі Українки, 5, поверх 3 про притягнення до адміністративної відповідальності:
Рикової Людмили Андріївни (далі - Рикова Л. А. ), керівника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Перший на Патона» (далі - ОСББ «Перший на Патона»), місцезнаходження: м. Львів, вул. Патона, 2, відомостей про притягнення раніше до адміністративної відповідальності немає, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи.
Рада адвокатів Львівської області, в особі уповноваженого на складання протоколів Копняка А. М. , 24.09.2024 року (вх. № 21498) звернулася у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справи про адміністративне правопорушення відносно Рикової Л. А. за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП (а.с. 1-2).
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М. (а.с. 46).
ІІ. Опис обставини, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 27/16-09/2024 від 16.09.2024 року, Рикова Л. А. , 05.08.2024 року за місцезнаходженням ОСББ «Перший на Патона»: м. Львів, вул. Патона, 2, будучи керівником ОСББ «Перший на Патона» неправомірно відмовила у наданні інформації у відповідь на адвокатський запит, чим порушила ч. 3 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
2.1. Правова кваліфікація діяння.
Так, дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, Рикової Л. А. Радою адвокатів Львівської області кваліфіковано за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП.
ІІІ. Щодо явки в судове засідання осіб, які приймають участь у справі.
Рикова Л. А. , будучи належно та завчасно повідомленою про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, шляхом скерування судових повісток на адресу вказану у протоколі, у судове засідання не з`явилась.
Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua
Враховуючи, що за правилами ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою, тому суд на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає можливим розглядати дану справу за відсутності особи щодо якої складено протокол.
Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
ІV. Правова позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Cуд приймає до уваги, що Рикова Л. А. , 21.10.2024 року (вх. № 23659) подала до суду письмові пояснення по справі про адміністративне правопорушення, із змісту яких, у тому числі вбачається, що остання просить суд провадження щодо неї закрити, у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Так, подані письмові пояснення обґрунтовані зокрема тим, що до Голови правління ОСББ «Перший на Патона» Рикової Л. А. та представника ОСББ Гринченка О. П. , адвокат Підбірний М. Я. звернувся з ідентичними адвокатськими запитами № 06-03/24, № 06-03/24-2 від 06.03.2024 року та № 26-07/24 від 26.07.2024 року про надання всіх документів пов`язаних з діяльністю ОСББ «Перший на Патона».
Листом від 15.03.2024 року вих. № 160 та від 05.08.2024 року вих. № 170, адвокату Підбірному М. Я., було надіслано відповідь від ОСББ «Перший на Патона», якою відмовлено у задоволені зазначених запитів, посилаючись на те, що власник ПП «Реліквія» ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Підбірний М. Я., жодним чином не пов`язаний з діяльністю ОСББ «Перший на Патона», так як немає жодних юридичних відносин, підписаних спільних (договорів, протоколів, актів та інших документів) між ОСОБА_5 та Риковою Л. А .
З пояснень вбачається, що також причиною відмови було й те, що ОСОБА_4 немає жодного відношення до діяльності ОСББ «Перший на Патона», так як, жодного разу ні він, ні його представники, не були присутні на установчих та на загальних зборах співвласників ОСББ «Перший на Патона», будинку № 2, на вул. Патона, м. Львів, на які неодноразово був запрошений.
Окрім цього, Рикова Л. А. у своїх письмових поясненнях покликається на те, що за увесь період діяльності ОСББ, ПП «Реліквія» не здійснила жодного платежу за експлуатаційні витрати, приміщення якого знаходиться у будинку за адресою: м. Львів, вул. Патона, 2. У підвальному приміщенні ПП «Реліквія», знаходяться комунікації будинку (труби системи опалення, труби гарячого та холодного водопостачання, електрощитова шафа), доступ до яких заблоковані ПП «Реліквія» для технічних працівників ОСББ та для своєчасного обслуговування і ліквідацій аварій.
Щодо виписки з державного реєстру юридичних осіб, Рикова Л. А. додає, що Голова правління Рикова Л. А., та представник Гринченко О. П. , мають однакові функції керуванням ОСББ «Перший на Патона» та правом підпису, відтак головою правління ОСББ «Перший на Патона» Риковою Л. А. , було надано доручення представнику ОСББ «Перший на Патона» Гринченко О. П. надати відповідь адвокату Підбірному М. Я.
З огляду на вказане просить суд провадження відносно неї у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП закрити за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали цієї справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступного висновку.
V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов`язковими елементами якого є: об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона, а відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП настає за неправомірну відмову в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у неправомірній відмові в наданні інформації, несвоєчасному або неповному наданні інформації, наданні інформації, що не відповідає дійсності, у випадках, коли така інформація підлягає наданню на запит громадянина чи юридичної особи відповідно до названого Закону.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
За змістом положень ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.
Частиною 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.
VІ. Оцінка суду щодо обставин справи.
У судовому засіданні встановлено, що, належних та допустимих доказів, які б з достовірністю вказували на вчинення Рикової Л. А. дій, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: неправомірної відмови в наданні інформації, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит, запит кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, її палати або члена відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» матеріали справи не містять.
Окремо суд зазначає, що з матеріалів адміністративної справи вбачається те, що 26.07.2024 року адвокат Підбірний М. Я., діючи у межах ордеру про надання правничої (правової) допомоги від 06.03.2024 року, звернувся до Голови ОСББ «Перший на Патона» Рикової Л. А. , із адвокатським запитом про надання інформації та копій документів (а.с. 12-13, 14, 15).
Вказаний запит було вручено адресату 29.07.2024 року, а отже відповідь на нього мала бути надана упродовж п`яти робочих днів, тобто не пізніше 05.08.2024 року (а.с. 17).
05.08.2024 року за вих. № 170 представником ОСББ «Перший на Патона» Гринченком О. П. надана повторна відповідь з додатками на адвокатський запит (а.с. 18, 19, 20).
Також, суд приймає до уваги письмові пояснення Рикової Л. А. , згідно яких остання вказала, що із запитами № 06-03/24 від 06.03.2024 року, № 06/03/24-2 від 06.03.2024 року та № 26-07/24 від 26.07.2024 року, адвокат Підбірний М. Я., звернувся з ідентичними запитами до Голови правління ОСББ «Перший на Патона» Рикова Л. А. , та представника ОСББ «Перший на Патона» Гринченко О. П. , про надання всіх документів пов?язаних з діяльністю ОСББ «Перший на Патона». Листом від 15.03.2024 року, вих. № 160 та 05.08.2024 року, вих. № 170, адвокату Підбірному М. Я., було надіслано відповідь від ОСББ «Перший на Патона», де нами було відмовлено у задоволені зазначених запитів, так як власник ПП «Реліквія» ОСОБА_4 , інтереси якого представляє адвокат Підбірний М. Я., жодним чином не пов?язаний з діяльністю ОСББ «Перший на Патона», оскільки:
- немає жодних юридичних відносин, підписаних спільних (договорів, протоколів, актів та інших документів) між ОСОБА_5 , (ПП «Реліквія») та Риковою Л. А. , (ОСББ «Перший на Патона»);
- ??? ОСОБА_4 , немає жодного відношення до діяльності ОСББ «Перший на Патона», так як, жодного разу ні ОСОБА_4 , ні його представники не були присутні як на установчих так і на загальних зборах співвласників ОСББ «Перший на Патона», будинку № 2, на вул. Патона, м. Львів, на які офіційно був неодноразово запрошений;
- за увесь період діяльності ОСББ «Перший на Патона», ПП «Реліквія» не здійснила жодного платежу за експлуатаційні витрати, приміщення якого знаходиться у будинку за адресою: м. Львів, вул. Патона 2;
- у підвальному приміщенні ПП «Реліквія», знаходяться комунікації будинку (труби системи опалення, труби гарячого та холодного водопостачання, електрощитова шафа), доступ до яких заблоковані ПП «Реліквія» для технічних працівників ОСББ та для своєчасного обслуговування і ліквідацій аварій. Також повідомлено додатково про те що, згідно виписки з державного реєстру юридичних осіб, Голова правління Рикова Л. А. , та представник ОСББ «Перший на Патона» Гринченко О. П. , мають однакові функції керуванням ОСББ «Перший на Патона» та правом підпису, тому Головою правління ОСББ «Перший на Патона» Рикова Л. А. , було надано доручення представнику ОСББ «Перший на Патона» Гринченко О. П. , надати відповідь адвокату Підбірному М. Я.
Так, обставини, які складають об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП і які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 27/16-09/2024 від 16.09.2024 року, не доведені наявними у справі доказами.
Таким чином прямих, безспірних і безсумнівних доказів винуватості Рикової Л. А. , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, в ході судового розгляду не здобуто.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення, як доказ по справі, на переконання суду, є сумнівним, оскільки він не випливає із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року), а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»).
Згідно з ч. 2 і 3 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічні положення Конституції України поширюються і на осіб, які обвинувачуються у вчиненні правопорушень, передбачених КУпАП.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.05.2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 276 КУпАП визначено, що у наведених положеннях Кодексу визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до роз`яснень, які містяться у ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24? цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
VІІ. Висновки суду.
Суддя, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 212-3 КУпАП, а обґрунтовано на припущеннях, що є неприйнятим та суперечить як нормам національного, так і міжнародного законодавства.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, п. 21, 22 Рішення у справі «Надточій проти України», п. 55 рішення у справі «Гурепка проти України», справи про адміністративне правопорушення в силу суворості санкцій можуть бути прирівняні до кримінальних.
Враховуючи наведене, з огляду на приписи ст. 245, 268, 280 КУпАП, в ході всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення Рикової Л. А. до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.
VІІІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Водночас ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст. 284 та ст. 247 КУпАП не вбачається підстав для стягнення судового збору.
На підставі наведеного та керуючись ст. 62 Конституції України, п. 1 ст. 247, ст. 7, 9, 10, 213-3, 245, 251, 252, 254, 256, 268, 283-285 КУпАП, суд -
ухвалив:
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 212-3 КУпАП відносно Рикової Людмили Андріївни - на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
Порядок оскарження постанови суду.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко
Суд | Залізничний районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 22.10.2024 |
Оприлюднено | 29.10.2024 |
Номер документу | 122524490 |
Судочинство | Адмінправопорушення |
Категорія | Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління Порушення права на інформацію та права на звернення |
Адмінправопорушення
Залізничний районний суд м.Львова
Галайко Н. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні