Ухвала

від 23.10.2024 по справі 671/1883/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року

м. Хмельницький

Справа № 671/1883/24

Провадження № 11-кп/4820/614/24

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому в режимівідеоконференції матеріали провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Волочиського районного суду від 16 жовтня 2024 року клопотання прокурора задоволено.

Продовжено строк дії обраного щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів по 14 грудня 2024 року включно.

Продовжуючи дію запобіжного заходу, місцевий суд мотивував своє рішення тим, що ризики, які були доведені прокурором в суді при обранні обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились. ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину проти громадського порядку, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, раніше неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності.

Врахував суд першої інстанції і суворість ймовірного покарання у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, що є обставиною, яка суттєво підвищує ризик переховування від суду. Перебуваючи на волі, обвинувачений може перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні шляхом ухилення від явки суду, впливати на потерпілу та свідків у даному кримінальному провадженні.

Наявність у обвинуваченого місця реєстрації та проживання, а також неповнолітньої дитини, на думку суду, не є гарантією виконання ним своїх процесуальних обов`язків та запобігання спробам переховуватись від суду з метою уникнення покарання за скоєне, впливати на потерпілу та свідків, продовжити протиправну діяльність.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її та постановити нову, якою застосувати до нього запобіжний захід у виді домашнього арешту з носінням електронного браслету.

Свої вимоги аргументує тим, що доводи прокурора про необхідність тримання його під вартою є недоцільними.

Вказує, що він займається підприємницькою діяльністю, сплачує податки до місцевого бюджету, на його утриманні перебуває неповнолітній син, він частково утримує батьків.

Крім того, в подальшому планує підписати контракт зі ЗСУ.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення з коротким викладом доводів апеляційної скарги, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримку поданої апеляційної скарги з мотивів наведених у ній, думку прокурора про законність та обґрунтованість ухвали суду та безпідставність доводів сторони захисту, перевіривши судове рішення в межах апеляційної скарги та обговоривши її доводи, вивчивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на таке.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст.199 КПК України, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та подовження строку під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку такого тримання може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів, ухвала місцевого суду відповідає зазначеним критеріям.

Враховуючи, що запобіжний захід у виді тримання під вартою обраний обвинуваченому раніше і на теперішній час обставини, які були враховані при обранні запобіжного заходу, не змінились, тому і заявлені ризики не зменшилися.

Таким чином, наявність ризиків у межах кримінального провадження, ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених в судовому засіданні першої та апеляційної інстанцій.

Наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв`язків у місці його постійного проживання, не є визначальними, оскільки враховуються в сукупності з іншими обставинами у кримінальному провадженні, а тому не дають підстав для обрання ОСОБА_6 більш м`якого виду запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту.

З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, суд дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що менш суворі запобіжні заходи не можуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків належним чином.

Доводи апеляційної скарги не є достатніми, а тому не дають підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на більш м`який.

Отже потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому найсуворішого виду запобіжного заходу, є виправданою.

За таких обставин, колегія суддів вважає ухвалу суду законною, обґрунтованою та вмотивованою, порушень норм чинного КПК України, які могли б стати підставою для скасування чи зміни судового рішення по справі не встановлено.

Істотних порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити місцевому суду ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи не є достатніми для скасування оскаржуваної ухвали.

У зв`язку із наведеним, керуючись ст.ст.405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Ухвалу Волочиського районного суду Хмельницької області від 16 жовтня 2024 року, якою ОСОБА_6 обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України, продовжено строк тримання під вартою по 14 грудня 2024 року включно залишити без змін, а його апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3