Рішення

від 23.10.2024 по справі 585/3576/24

РОМЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 585/3576/24

Номер провадження 2-а/585/59/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року м.Ромни

Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі головуючого судді В.О. Шульги, з участю секретаря Ю.В. Кириленко, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 (Роменський РТЦКСП), і просить: 1. Визнати протиправною та скасувати постанову № 683 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 Кодексу України від 09.08.2024 р., винесену офіцером відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 000 грн. 2. Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , до адміністративної відповідальності. В обґрунтування позову вказав, що 09.08.2024 р. офіцером відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_3 винесена постанова № 683 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України, якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 000 грн. В постанові зазначено, що ОСОБА_2 в період дії воєнного стану (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 08.11.2023 р. № 3429-ІХ) та загальної мобілізації (Указ Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 р.) є військовозобов`язаним згідно баз. 4 ч.9 статті 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову сліджу порушив пп. 2 п.1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 від 30.12.2022 року (Правила військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів), а також абзац 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме порушив правила військового обліку. Постанова № 683 від 09.08.2024 р. про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення є незаконною, оскільки винесена з грубими порушеннями матеріального та процесуального права. Офіцер відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенант ОСОБА_3 за відсутності беззаперечних даних, які би вказували на вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, незаконно виніс постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Виносячи оскаржувану постанову офіцер відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенант ОСОБА_3 вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки керівником ІНФОРМАЦІЯ_5 є ОСОБА_4 і саме він наділений повноваженнями розглядати такі справи і накладати адміністративне стягнення. Постанова № 683 по справі про адміністративне правопорушення від 09.08.2024 р. не підписана посадовою особою та ній відсутня печатка. Крім того, в постанові не вказано яке саме діяння (дії чи бездіяльність) вчинив ОСОБА_2 , яке потягло порушення ним правил військового обліку, що містить склад адміністративного правопорушенням та якого саме правопорушення, передбаченого відповідною частиною ст. 210 КУпАП. За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок діяльності органів державної влади. їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Частиною 2 статті 77 КАС України визначено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідно до 62 Конституції України вина особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. В силу принципу презумпції невинуватості , що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівнені до доведеної невинуватості цієї особи (постанова ВС/КАС від 08.07.2020 р. у справі № 463/1352/16-а). Відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення свідчить про недоведеність суб`єктом владних повноважень правомірність прийнятої ним постанови (постанова ВС від 23.10.2019 р. у справі № 357/10134/17). Крім того, постанова винесена не уповноваженою особою. Враховуючи наведене вважаю, що постанова № 283 від 09.08.2024 р., винесена офіцером відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенанта ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 210 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа закриттю.

30 серпня 2024 року провадження в справі відкрито та справу призначено до підготовчого розгляду.

30 вересня 2024 року закінчено підготовчий розгляд, призначено судовий.

Представник позивача до суду не прибув, надав заяву про розгляд справи без його участі та участі позивача.

Позивача ОСОБА_2 до суду не прибув, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 явку представника не забезпечив, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, про відкладення розгляду справи не клопотав.

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_7 явку в судове засідання представника не забезпечив, представник, 4 вересня 2024 року надав суду клопотання про розгляд справи без його участі.

За таких обставин суд розглядає справу за відсутності сторін.

Судом встановлено, що 9 серпня 20204 року винесено постанову № 683 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В постанові зазначено: «9 серпня 2024 року я, офіцер відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенант ОСОБА_3 , керуючись статтею 235 КУпАП, розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 …, установив гр. ОСОБА_5 , в період дії воєнного стану Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 08.11.2023 року та загальної мобілізації (Указ Президента України від 24.02.2022 року) є військовозобов`язаним згідно баз.4 ч.9 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок та військову службу», порушив пп. 8.п.1 в Додатку 2 Постанови КМУ № 1487 (Правила військового обліку призовників , військовозобов`язаних та резервістів), а також абзац 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим порушив правила військового обліку. Враховуючи що гр. ОСОБА_2 допустив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 210 КУпАП. Постановив. Накласти на громадянина ОСОБА_2 штраф у сумі 25000 грн. …. Начальник ІНФОРМАЦІЯ_9 » (а.с.5).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 1, 2 ст. 72 КАС України).

В частинах 1, 2 статті 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Постановою КМ України, від 23.02.2022 № 154, затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі Положення). Так, згідно з п. 9 Положення територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, серед іншого, розглядають справи про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки представляє інтереси Збройних Сил у відносинах з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, іншими державними органами, підприємствами та громадянами на відповідній території. Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, окрім іншого, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (п. 12 Положення).

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано; особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

В п.п.8)п 1Додатку 2 «Правилавійськового облікупризовників,військовозобов`язаних тарезервістів»,до постановиКМ України, від 30 грудня 2022 р. № 1487, «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених устатті 7Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених устатті 23Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Абзацом 2 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», передбачено, що громадяни зобов`язані: надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ст. 251 КУпАП).

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виноситьпостанову посправі.Постанова повиннамістити: найменуванняоргану (прізвище,ім`я тапо батькові,посада посадовоїособи),який виніспостанову; датурозгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин,установлених підчас розглядусправи; зазначеннянормативного акта,що передбачаєвідповідальність затаке адміністративнеправопорушення; прийнятеу справірішення.Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Дослідивши докази зібрані у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню в частині вимог про скасування постанови.

Такий висновок суду склався в зв`язку з тим, що в постанові: 1) відсутній виклад об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, а саме опис обставин, установлених під час розгляду справи час та місце вчинення ОСОБА_2 діяння, опис самого діяння та його наслідки (за потреби); 2)у вступнійчастині постановиособою,яка розглядаєсправу проадміністративне правопорушеннявказано -офіцер відділеннямобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенант ОСОБА_3 ,в кінцівказано іншуособу начальника ІНФОРМАЦІЯ_10 ОСОБА_6 ,тобто найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову не визначено; відсутній підпис посадової особи, яка розглянула справу.

Встановлені порушення є суттєвими порушеннями норм чинного КУпАП і тягнуть скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Стосовно вимоги про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, дана вимога не обґрунтована, так як в КАС України не визначено підстав для закриття справи про адміністративне правопорушення. Крім цього позивач не врахував ту обставину, що згідно ст. 286 КАС України, при скасуванні постанови суд не обов`язково має закрити справу, оскільки п. 2) ч. 3 даної статті передбачає можливість надіслання справи на новий розгляд. Отже підстави для закриття справи про адміністративне правопорушення мають бути обґрунтовані нормами КУпАП, що в даному випадку не зроблено.

У зв`язку з вказаним, суд приходить до висновку що дана вимога задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст.139КАСУкраїни у разі задоволення позову сторона, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3статті 139КАС України передбачено,що при частковомузадоволенні позовусудові витратипокладаються наобидві сторонипропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі, який підлягає стягненню з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В той же час, з урахуванням тієї обставини, що позивачем заявлено дві вимоги, а суд дійшов висновку про можливість задоволення лише однієї вимоги, судовий збір підлягає стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених судових вимог.

Що стосується інших судових витрат, то до позовної заяви позивач долучив договір про надання правничих послуг, укладений 12 серпня 2024 року з адвокатом Маляром М.В. В п. 4 договорі вказано, що гонорар адвоката визначається за домовленістю сторін у фіксованій сумі 5000 грн. в суді першої інстанції. При цьому сторони домовилися, що остаточна сума гонорару адвоката має становити не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину надання адвокатом правничої допомоги…

В позовній заяві позивач не просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу, не вказує її розмір. До позовної заяви доказів на підтвердження того, що ним понесені витрати на правничу допомогу позивач не надав.

В зв`язку з вказаним суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 77, 242-246, 250, 286 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задоволити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову № 683 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 Кодексу України від 09.082024 р., винесену офіцером відділення мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_5 лейтенантом ОСОБА_3 , якою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 25 000 грн.

Стягнути з відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 в рахунок компенсації судових витрат половину 302,80 грн. судового збору.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в порядку передбаченому п. 15.5) перехідних положень КАС України протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ В. О. Шульга