Рішення

від 24.10.2024 по справі 358/1321/19

БОГУСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 358/1321/19 Провадження № 2/358/35/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2024 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Міжгосподарського будівельного об`єднання «Агробуд» про стягнення заборгованості за виконані роботи, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з Міжгосподарського будівельного об`єднання «Агробуд» (код ЄДРПОУ 03584728) на його (позивача) користь заборгованість за виконані роботи в сумі 34 547 (тридцять чотири тисячі п`ятсот сорок сім) гривень 88 копійок, а також просить стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що між ним та Міжгосподарським будівельним об`єднанням «Агробуд» був укладений Договір №б/н від 01.03.2019, відповідно до якого позивач зобов`язувався виконати роботи, а саме: прокладання сталевих труб, прокладання вініл пластикових труб, прокладання лотків, виготовлення драбин зв`язних, заповнення віконних прорізів, установлення пластикових підвіконних дошок, монтаж резервуару, улаштування круглих збірних водопровідних колодязів, улаштування круглих збірних каналізаційних колодязів, звалювання дерев, улаштування ґрунтових щитків, улаштування розподільчих коробок, демонтаж віконних коробок, знімання засклених віконних рам, утеплення мінеральними плитами внутрішніх укосів, заповнення віконних прорізів по об`єкту «Реконструкція будинку дошкільного навчального закладу №658 за адресою АДРЕСА_1 (Огорожа)». Відповідно до Акту приймання-передачі робіт від 25.03.2019 ним (позивачем) було виконано визначені договором роботи, а відповідачем було прийнято роботи на загальну суму 34547,88 гривень, натомість відповідач на порушення умов вказаного договору №б/н від 01.03.2019 своє зобов`язання по закінченню роботи оплатити позивачу вартість виконаних робіт не виконав, що стало підставою звернення позивачем до суду з даним позовом для захисту його прав.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на вищенаведені обставини і просив суд задовольнити його вимоги.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, хоч належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи.

15.10.2019 представником відповідача виконавчим директором МБО «Агробуд» ОСОБА_2 подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі посилаючись на те, що позовні вимоги є суперечливими, безпідставними та неправомірними.

На обґрунтування своїх заперечень представник відповідача вказує на те, що відповідно до Цивільно-правового договору № б/н від 01.03.2019, позивач ОСОБА_1 жодного разу не з`явився за місцем виконання робіт та не приступив до виконання хоча б будь-якого виду робіт.

Також посилаючись на положення частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та правову позицію, викладену в постанові Вищого господарського суду від 21 грудня 2010 року № 44/135, представник відповідача зазначає, що Цивільно-правовий договір б/н від 01.03.2019, не є доказом такого виконання робіт, а Акт не є належним чином оформленим документом, так як не містить інформації щодо дати його складання, місця складання, переліку виконаних робіт, навіть, назви особи, що прийняла та має оплатити такі роботи, а також реквізитів договору, на підставі якого такий акт складається. Тобто доданий позивачем Акт не відображає належним чином зміст господарської операції, а тому такий акт не може бути підставою для оплати робіт відповідачем на користь позивача.

Крім того, право на укладання договорів від імені відповідача, станом на березень 2019 року, згідно з попередньої редакції Статуту, належало голові кооперативу - ОСОБА_3 (розділ 13 Статуту). Проте, Цивільно-правовий договір б/н від 01.03.2019 був укладений між позивачем та комісією у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а тому Цивільно-правовий договір б/н від 01.03.2019 укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та Статуту відповідача, що узгоджується із постановою Верховного Суду у справі № 3-666гс17 від 13.09.2017.

Тому представник відповідача просить відмовити у задоволенні позову, оскільки роботи передбачені Цивільно-правовим договором б/н від 01.03.2019 не були виконані позивачем, докази для підтвердження виконання конкретних робіт позивачем не надано, а тому відсутній обов`язок з боку відповідача щодо оплати таких робіт.

Відповіді на відзив стороною позивача не надано суду.

Заслухавши позивача та дослідивши письмові докази надані позивачем, відзив відповідача та додані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справ або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 01 березня 2019 року між ОСОБА_1 та комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 від Міжгосподарського будівельного об`єднання «Агробуд» був укладений Цивільно правовий договір №б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 (позивач) зобов`язувався виконати роботи, а саме: прокладання сталевих труб, прокладання вініл пластикових труб, прокладання лотків, виготовлення драбин зв`язних, заповнення віконних прорізів, установлення пластикових підвіконних дошок, монтаж резервуару, улаштування круглих збірних водопровідних колодязів, улаштування круглих збірних каналізаційних колодязів, звалювання дерев, улаштування ґрунтових щитків, улаштування розподільчих коробок, демонтаж віконних коробок, знімання засклених віконних рам, утеплення мінеральними плитами внутрішніх укосів, заповнення віконних прорізів по об`єкту «Реконструкція будинку дошкільного навчального закладу №658 за адресою АДРЕСА_1 (Огорожа)».

МБО «Агробуд» згідно вказаного договору взяло на себе зобов`язання по закінченню роботи оплатити ОСОБА_1 34 547,88 грн.

Актом прийняття виконання по договору від 25 березня 2019 року, комісія в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , прийняла роботу у ОСОБА_1 . Зазначено, що робота виконана вчасно, і за неї нараховано 34 547,88 грн., утримано 6 736,84 грн., до виплати 27 811,04 грн. Даний цивільний договір затвердив та прийняв виконані роботи згідно акту голова кооперативу МБО «Агробуд» Дятленко В.А. (а.с. 4, 5).

На підставі наказу МБО «Агробуд» №47 від 29.05.2019 було призначено комісію з обстеження об`єкту: «Реконструкція будинку дошкільного навчального закладу №658 за адресою: АДРЕСА_1 (Огорожа)» щодо перевірки виконання/невиконання, у тому числі ОСОБА_1 , робіт за Цивільно-правовим договором б/н від 01.03.2019 року у складі виконавчого директора ОСОБА_2 , технічного директора ОСОБА_8 , фінансового директора ОСОБА_9 , якій було доручено скласти відповідні акти про виконання/невиконання робіт за Цивільно-правовими договорами від 01.03.2019 (а.с. 64).

Актом № 9 обстеження комісії об`єкту: «Реконструкція будинку дошкільного навчального закладу №658 за адресою: АДРЕСА_1 (Огорожа)» щодо перевірки виконання/невиконання ОСОБА_1 робіт за Цивільно-правовим договором б/н від 01.03.2019 було встановлено, що такі роботи ОСОБА_1 не виконані (а.с. 65).

При вирішенні даного спору суд враховує наступні положення цивільного законодавства України.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти: 1) правочини між юридичними особами; 2) правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 3) правочини фізичних осіб між собою на суму, що перевищує у двадцять і більше разів розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу; 4) інші правочини, щодо яких законом встановлена письмова форма.

В даному випадку, якщо сторони дійсно домовились про укладення договору будівельного підряду, письмова форма останнього є обов`язковою, оскільки така істотна умова договору як ціна значно б перевищувала 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин першої, третьої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Умова про предмет договору підряду є істотною. Предметом договору підряду є індивідуалізований результат праці підрядника на який спрямована узгоджена воля сторін.

Умова щодо предмета договору підряду уточнюється ціною підрядних робіт.

Ціна договору підряду - це грошова сума, належна підрядникові за виконане замовлення.

За змістом статті 843 ЦК України у договорі підряду визначається або конкретна ціна роботи, або способи її визначення. Отже, ціна може бути визначена в тексті договору підряду безпосередньо, або у договорі підряду може зазначатися спосіб визначення ціни. Крім того, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі, який містить постатейний перелік затрат на виконання робіт, є додатком до договору та його невід`ємною частиною.

Судом встановлено, що договір будівельного підряду в письмовій формі між сторонами було укладено у вигляді Цивільно правового договору №б/н від 01.03.2019 між ОСОБА_1 та Міжгосподарським будівельним об`єднанням «Агробуд».

По виконанню робіт, 25 березня 2019 року комісією в складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було підписано акт та прийнято у ОСОБА_1 виконану роботу, за яку нараховано 34 547,88 грн., із яких утримано 6 736,84 грн., та до виплати становить 27 811,04 грн. Даний акт також підписаний та скріплений печаткою головою кооперативу МБО «Агробуд» Дятленком В.А.

У відповідності до ч. 1 ст. 837 ЦК України, передача виконаних робіт (об`єкта будівництва) оформляється актом виконаних робіт (п. 91 Загальних положень укладення і виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою КМУ від 01.08.05 р. № 668).

Виходячи з вимог ст. 1 та п. 1 ст. 9 Закону № 996, акт є тим документом, який: містить відомості про господарські операції; є підставою для відображення господарських операцій у бухгалтерському обліку. Зміст господарської операції визначається предметом договору.

Оскільки у даному випадку роботи повинні оплачуватись коштами комерційного підприємства, тому підрядник має право скласти акт приймання виконаних робіт будь-якої форми, якщо вона влаштовує обидві сторони. Але такий акт повинен містити всі обов`язкові реквізити первинного документа (п. 2 ст. 9 Закону від 16.07.99 р. № 996-XIV). Акт передається на узгодження замовникові.

Однак, акт прийняття виконання по договору від 25 березня 2019 року, вищезазначених вимог не містить, тому належних та допустимих доказів на підтвердження того, що 25 березня 2019 року робота згідно договору була позивачем ОСОБА_1 була виконана, суду не надано.

Натомість, відповідачем надано докази на підтвердження того факту, що роботи за Цивільно-правовим договором б/н від 01.03.2019 ОСОБА_1 не виконані.

Крім того, позивачем не надані докази того факту, що акт було передано на узгодження замовникові та що такий акт було погоджено останнім.

Також з урахуванням положень частини другої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та правової позиції, викладеної в постанові Вищого господарського суду від 21 грудня 2010 року № 44/135, суд приходить до висновку, що Акт від 25.03.2019 року не є належним чином оформленим документом, так як не містить інформації щодо дати його складання, місця складання, переліку виконаних робіт, навіть, назви особи, що прийняла та має оплатити такі роботи, а також реквізитів договору, на підставі якого такий акт складається. Тобто доданий позивачем Акт не відображає належним чином зміст господарських операцій, а тому такий акт не може бути підставою для оплатити робіт відповідачем на користь позивача.

Крім того, право на укладання договорів від імені відповідача, станом на березень 2019 року, згідно з попередньої редакції Статуту, належало голові кооперативу - ОСОБА_3 (розділ 13 Статуту).

Однак, Цивільно-правовий договір б/н від 01.03.2019 був укладений між позивачем та комісією у складі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , повноваження яких на укладення договору не підтверджені жодним доказом, а тому Цивільно-правовий договір б/н від 01.03.2019 року укладений з порушенням вимог ч. 2 ст. 207 Цивільного кодексу України та Статуту відповідача, що узгоджується із постановою Верховного Суду у справі № 3-666гс17 від 13.09.2017.

Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши та оцінивши надані позивачем вищевказані документи, суд дійшов висновку, що вони не є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт погодження сторонами обсягу виконаних будівельних підрядних робіт, їх вартості та і взагалі не підтверджують факт їх виконання.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.12.2019 у справі №566/1115/17.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позов ОСОБА_1 до Міжгосподарського будівельного об`єднання «Агробуд» про стягнення заборгованості за виконані роботи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 206, 208, 626, 627, 638, 837, 843 ЦК України, ст.ст. 49, 77, 78, 81, 89, 258, 259, 263, 265, 268, 272, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міжгосподарського будівельного об`єднання «Агробуд» про стягнення заборгованості за виконані роботи.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя М. Б. Тітов